Єдиний державний реєстр судових рішень 11.07.2011
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ Справа № 2-2093/11
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2011 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі: головуючого судді –Шатілової Л.Г., при секретарі Гапон Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційній банк «ПРИВАТБАНК» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк») до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу за кредитним договором, суд -
ВСТАНОВИВ:
У березня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про звернення стягнення на предмет застави за кредитним договором. 08.06.2011 року Представник позивача звернувся до суду з уточненою позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором, з тих підстав, що ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № MRВ0АК07371999 від 25.07.2007 року. Відповідно до умов кредитного договору ПАТ КБ «ПриватБанк» зобов'язався надати відповідачці кредит у розмірі 36146,34 доларів США на строк з 25.07.2007 року по 24.07.2012 року включно у вигляді не поновлювальної лінії на наступні цілі:26062,16 доларів США на купівлю автомобіля, а також у розмірі 6,81 доларів США для сплати за реєстрацію Предмету застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна шляхом перерахування відповідно до п.1.2; на сплату страхових платежів за договором страхування ТЗ, договором особистого страхування у сумі 1636,12 доларів США, а також винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 260,62 доларів США та у розмірі 8180,62 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та згідно порядку, передбачених п.п.2.1.3, 2.2.7 договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,00% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, щомісячної винагороди у розмірі 0,14% від суми виданого кредиту на придбання автомобіля, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно з п.3.11 договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу , згідно п.6.2 договору. Щомісячно починаючи через місяць в період сплати відповідачка повинна була надавати Банку кошти у сумі 663,59 доларів США для погашення заборгованості за кредитним договором. Відповідачка у встановлені кредитним договором строки обов’язки по сплаті заборгованості по кредитному договору не виконала, у зв’язку з чим Банк звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором стоном на 12.04.2011рік на загальну суму 23548,40 доларів США, а саме: заборгованість за кредитом –17585,48 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом –3960,19 доларів США, заборгованість по комісії за користування кредитом –508,95 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором –1493,78 доларів США.
В судове засідання представник позивача не з’явився, направив суду заяву в якій наполягав на задоволенні позовних вимог та просив розглянути справу у відсутність представника ПАТ «КБ»Приватбанк».
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, про день та час слухання справи повідомлялася у встановленому законом порядку, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями. Причина не явки суду не відома.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 224 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 25.07.2007 року ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № MRВ0АК07371999. Відповідно до умов кредитного договору ПАТ КБ «ПриватБанк» зобов'язався надати відповідачці кредит у розмірі 36146,34 доларів США на строк з 25.07.2007 року по 24.07.2012 року включно у вигляді не поновлювальної лінії на наступні цілі:26062,16 доларів США на купівлю автомобіля, а також у розмірі 6,81 доларів США для сплати за реєстрацію Предмету застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна шляхом перерахування відповідно до п.1.2; на сплату страхових платежів за договором страхування ТЗ, договором особистого страхування у сумі 1636,12 доларів США, а також винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 260,62 доларів США та у розмірі 8180,62 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та згідно порядку, передбачених п.п.2.1.3, 2.2.7 договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,00% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, щомісячної винагороди у розмірі 0,14% від суми виданого кредиту на придбання автомобіля, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно з п.3.11 договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу , згідно п.6.2 договору. Щомісячно починаючи через місяць в період сплати відповідачка повинна була надавати Банку кошти у сумі 663,59 доларів США для погашення заборгованості за кредитним договором.
В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором № MRВ0АК07371999 від 25.07.2007 року, ПАТ КБ «ПриватБанк»і ОСОБА_1 25.07.2007 року уклали договір застави рухомого майна. Згідно з договором застави відповідачка надала в заставу автомобіль марки «OPEL», модель «Zafira 1,8», рік випуску: 2007, тип ТЗ, легковий, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер: АН3523СН.
У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що кредитний договір укладений у письмовій формі, підписаний сторонами договорів, зміст договору не суперечить актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства, і на підставі статті 629 ЦК України даний договір є обов’язковим для виконання.
За правилами статей 525, 526 і 527 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмові від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Факт виконання ПАТ КБ «ПриватБанк»умов кредитного договору підтверджується матеріалами справи. Таким чином в судовому засідання встановлено, що позивач свої зобов’язання за даним кредитним договором виконав.
Однак, в судовому засіданні також встановлено, що відповідачкою ОСОБА_1 порушуються умови укладеного кредитного договору та станом на 12.04.2011 року заборгованість ОСОБА_1 перед Банком становить 23548,40 доларів США, а саме: заборгованість за кредитом –17585,48 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом –3960,19 доларів США, заборгованість по комісії за користування кредитом –508,95 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором –1493,78 доларів США.
Вищезазначена загальна сума заборгованості за кредитом, відсотками, комісії та пені у розмірі 23548,40 доларів США підтверджується відповідним розрахунком в матеріалах справи, який суд визнає правильними, оскільки даний розрахунок узгоджуються з іншими дослідженими матеріалами справи та не спростований ніякими об’єктивними доказами.
Судом також встановлено, що ОСОБА_1 неодноразово направлялись вимоги з приводу належного виконання зобов’язань за укладеним кредитним договором, які залишились без виконання.
Також суд дійшов до висновку, що в матеріалах справи відсутні будь-які об’єктивні дані, що відповідачка вживала заходів для належного виконання зобов’язання за даним договором, у зв’язку з чим порушення зобов’язання визнається судом таким, що сталося з її вини.
Згідно банківської ліцензії №22 виданого ПАТ «КБ «ПриватБанк»зареєстрованому в Національному Банку України 19 березня за номером 92 позивач має право здійснювати банківські операції, визначені ч.1 та п.5-11 ч.2 ст.47 ЗУ «Про банки та банківську діяльність».
З урахування встановлених фактичних обставин по справі та оцінки доказів в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 порушуються зобов’язання за укладеним кредитним договором, тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором № MRВ0АК07371999 від 25.07.2007 року, загальна сума якої станом на 12.04.2011 року складає 23548,40 доларів США, підлягають повному задоволенню.
Також, на підставі вимог ст. 88 ЦПК України, підлягають задоволенню вимоги позивача в частині стягнення з відповідача понесених та документально підтверджених судових витрат по справі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3,10,60,88, 197, 212,213,214,215, 224-226 ЦПК України, ст. 525-527, 554,611,629, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд.50 код ЄДРПОУ 14360570 , для погашення заборгованості р/р №29092829003111, для відшкодування судових витрат р/р № 64993919400001 , МФО №305299 ) заборгованість за кредитним договором № MRВ0АК07371999 від 25.07.2007 року у розмірі 23548,40 доларів США, сплачений позивачем за подачу позову судовий збір у розмірі 1700 гривень та витрати на інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя Л.Г.Шатілова
Судове рішення № 16980015, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя) було прийнято 11.07.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-2093/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: