Рішення № 16979818, 05.07.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.07.11 р. Справа № 11/124

за позовом Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” в особі виробничої одиниці „Краматорськміжрайтепломережа”, код ЄДРПОУ 05540936,

м. Краматорськ

до відповідача Комунального підприємства „Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них”, код ЄДРПОУ 13489818, м. Краматорськ

про стягнення 52173грн. 52коп.

Суддя Соболєва С.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №юр/4493 від 31.12.2010р.

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю від 25.05.2010р.

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” в особі виробничої одиниці „Краматорськміжрайтепломережа” до Комунального підприємства „Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них”, м. Краматорськ про стягнення суми основного боргу у розмірі 46039,11грн., суми інфляції у розмірі 4522,99грн., 3% річних в сумі 1611,42грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору №15 про постачання теплової енергії та гарячої води, відповідач взяв на себе зобовязання щодо оплати наданих послуг, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 46039,11грн.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі та письмово це виклав в заяві від 05.07.2011р., також надав суду платіжне доручення №96 від 24.06.2011р. яким частково оплатив сум боргу у розмірі 2553,41грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив :

Між Комунальним підприємством „Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них” (Споживач) та Обласним комунальним підприємством „Донецьктеплокомуненерго”, виробнича одиниця „Краматорськміжрайтепломережа” (Енергопостачальна організація) 15 жовтня 2007року укладено договір №15 про постачання теплової енергії та гарячої води, за умовами якого Теплопостачальна організація зобовязується постачати теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач зобовязується приймати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами і в терміни передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.1. договору теплова енергія постачається споживачу у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення в період опалювального сезону, гаряче водопостачання протягом року, технологічні потреби, кондиціювання повітря.

Згідно із п. 7.1. договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводиться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на момент підпису договору складають: 7,35грн. за 1 кв.м. опалювальної площі, 262,69грн. за 1 Гкал. Вартість опалення за місяць в опалювальний період складає 5897,05грн.

За приписами п. 7.2. договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації 100% вартість визначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми розрахунків на початок місяця.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2007р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. (п. 11.1, 11.4. договору).

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств. Доказів розірвання договору сторонами до матеріалів справи надано не було, відтак за висновком суду даний договір є пролонгованим.

Факт подачі опалення до обєкту Споживача, який знаходиться за адресою: вул. О. Вишні, 5-а. підтверджується актом на включення центрального опалення від 01.11.2009р., який підписаний обома сторонами без зауважень.

У період з грудня 2009р. по квітень 2010р. позивачу було поставлено теплову енергію всього на суму 49667,66грн., що підтверджується актами-рахунками, зокрема, актом-рахунком №15-12 від 23.12.2009р. на суму 6327,62грн., №15-1 від 25.01.2011р. на суму 15685,36грн., №15-2 від 24.02.2010р. на суму 12834,68грн., №15-3 від 24.03.2010р. на суму 8112,00грн., №15-4 від 22.04.2010р. на суму 6708,00грн. Дані акти були отримані особисто представником відповідача, про що мається відмітка в нижній частині рахунку або надіслані поштою, що підтверджується списками згрупованих поштових відправлень.

За розрахунком позивача виставлені акти-рахунки відповідачем були оплачені частково, у звязку із чим, на момент звернення до суду із позовом, за відповідачем обліковується заборгованість в сумі 46039,11грн.

Протягом розгляду справи відповідачем частково було оплачено борг в сумі 2553,41грн., що підтверджується платіжним дорученням №96 від 24.06.2011р., у зв'язку із чим позивач у заяві від 05.07.2011р. просить суд припинити провадження по справі в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 2553,41грн.

Між сторонами також було підписано акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.07.2011р., відповідно до якого відповідач підтвердив наявність заборгованості в сумі 43485,70грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків є зокрема договори та інші правочини.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку .

Як визначено положеннями 526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У частині сьомій вказаної статті визначено, що одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Аналогічні положення містить ст.525 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Протягом розгляду справи відповідачем борг за послуги теплопостачання по договору №15 від 15.10.2007р. було частково оплачено в сумі 2553,41грн., що підтверджується наданим позивачем платіжним дорученням №96 від 24.06.2011р., у зв'язку із чим суд припиняє провадження по справі в частині стягнення з Комунального підприємства „Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них” основного боргу в розмірі 2553,41грн., відповідно до п.11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у звязку з відсутністю предмету спору.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 43485,70грн., суд зазначає, що відповідач свої зобовязання стосовно оплати послуг теплопостачання належним чином не виконав, надані йому послуги відповідно до договору №15 від 15.10.2007р. оплатив частково, у звязку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 43485,70грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, крім того заборгованість за договором №15 від 15.10.2007р. підтверджується підписаним між сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.07.2011р., таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 43485,70грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1611,42грн. та інфляційних нарахувань в сумі 4522,99грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитору зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобовязання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу в розмірі 1611,42грн., 3% річних за прострочення виконання грошових зобовязань в сумі 4522,99грн. підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” в особі виробничої одиниці „Краматорськміжрайтепломережа” до Комунального підприємства „Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них”, м. Краматорськ про стягнення суми основного боргу у розмірі 46039,11грн., суми інфляції у розмірі 4522,99грн., 3% річних в сумі 1611,42грн., задовольнити частково.

Припинити провадження по справі в частині стягнення з Комунального підприємства „Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них”, м. Краматорськ суми боргу у розмірі 2553,41грн., у звязку із відсутністю предмету спору.

Стягнути з Комунального підприємства „Дільниця по ремонту, утриманню автошляхів та споруджень на них”, м. Краматорськ (84307, м. Краматорськ, вул. Горького, 5, р/р 26000060110459 у КБ „Приватбанк”, МФО 335548, код ЄДРПОУ 13489819) на користь Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” в особі виробничої одиниці „Краматорськміжрайтепломережа” (84307, м. Краматорськ, пров. Земляний, 2, р/р 2600730170 в Краматорському відділенні №2865 Ощадбанку України, МФО 394222, код ЄДРПОУ 0550936) основний борг у розмірі 43485,70грн., суму інфляції у розмірі 4522,99грн., 3% річних в сумі 1611,42грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 521,74грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 05.07.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 11.07.2011р.

Суддя Соболєва С.М.