Рішення № 16979250, 05.07.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.07.11 р. Справа № 24/30

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

При секретарі Смірновій Ю.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпекс Комерц” м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донкокс” м. Донецьк

про стягнення 4292093,09 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю

від відповідача: не зявились

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпекс Комерц” звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донкокс” 3300000 грн. боргу за поставлену вугільну продукцію за договором поставки № 0707/10 від 07.07.2010р., 93687,15 грн. - 3% річних, 410507,07 грн. - інфляційних збитків, пені у розмірі 487898,87 грн.

В обгрунтування позовних вимог ТОВ «Імпекс Комерц” посилається на порушення відповідачем строків оплати отриманої продукції, встановлених договором.

На підтвердження таких обставин позивач надав договір поставки № 0707/10 від 07.07.2010р., специфікацію № 1 від 07.07.2010 р., акти прийому-передачі документів, рахунок-фактура № 16 від 09.07.2010 р., акт прийому-передачі вугільної продукції від 09.07.2010 р., лист вантажовідправника ВАТ ЦОФ „Калінінська” від 09.07.2010 р. № 966, лист про власність № 09/07 від 09.07.2010 р., податкову накладну, посвідчення про якість № 762, претензію від 27.08.2010 р.

29.06.2011р. позивач надав уточнення до позовної заяви, якими зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки в загальній сумі 3792093,09 грн., з яких: 2800000 грн. заборгованість за поставлений товар, пеня у розмірі 487898,87 грн., 3% річних у розмірі 93687,15 грн. інфляційні витрати в сумі 410507,07 грн.

Господарський суд приймає заяву ТОВ «Імпекс Комерц» про уточнення позовних вимог, оскільки такі вимоги заявлені позивачем до прийняття рішення у справі, що відповідає приписам ч.4 ст.22 ГПК України.

Відповідач в судове засідання не зявився, відзиву на позовну заяву не надав, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

До канцелярії суду відповідач надав клопотання від 04.07.2011 р. про відкладення розгляду справи на іншу дату через направлення на адресу ТОВ „Імпекс комерц” для підписання мирову угоду, яка до теперішнього часу позивачем не підписана. На підтвердження таких обставин відповідачем додано до клопотання проект мирової угоди від 20.06.2011 р.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки згідно статті 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більше як на пятнадцять днів. Як вбачається, позивач звернувся до суду з відповідним позовом 05.05.2011 р., провадження у цій справі було порушено 10.05.2011 р. Отже, строк розгляду справи спливає 05.07.2011р. Разом з тим, жодною зі сторін у цій справі не подано суду клопотання про продовження строку її розгляду у встановленому законом порядку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд встановив наступне.

07.07.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Імпекс Комерц” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донкокс” (покупець) укладено договір поставки вугілля № 0707/10 (а.с.37), за умовами якого постачальник зобовязався поставити у власність покупцю, а останній прийняти та оплатити вугільну продукцію за марочним складом, цінами та у кількості, вказаними у Специфікаціях, що є невідємною частиною цього договору.

Пунктом 2.1 договору сторони встановили, що товар поставляється покупцю на умовах „Франко-перевізник - FCA” залізнична станція відправлення згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів „ІНКОТЕРМС” в редакції 2000 р.

Щомісячно не пізніше 12 числа покупець письмово направляє постачальнику реквізити вантажоотримувачів на відвантаження товару з зазначенням усіх необхідних даних для поставки товару на наступний місяць та відповідну специфікацію.(п.2.2 договору).

Пунктом 2.3 договору встановлено, що товар поставляється залізничним транспортом у справних люкових на піввагонах навалом. Датою поставки товару вважається дата штемпеля залізничної станції відправлення на залізничній квитанції (п.2.4 договору). З кожною партією товару, протягом 5 банківських днів від дати надання документів, постачальник буде передавати покупцю наступні товаросупровідні документи: залізничні квитанції; посвідчення якості; рахунок-фактуру; лист грузовідправника, що посвідчує право власності на відвантажену продукцію; акт приймання-передачі на поставлений товар (п.2.5 договору).

Згідно з п.3.1 договору, ціна товару визначається в національній валюті України на базових умовах поставки, передбачених цим договором та вказана у специфікаціях до цього договору.

За приписами п.4.1 договору, оплата товару виконується протягом 5 банківських днів від дати надання документів згідно п.2.5 цього договору. Покупець самостійно оплачує у повному обсязі транспортні витрати з доставки товару до станції призначення. У разі оплати постачальником цих витрат, покупець повинен відшкодувати їх вартість у повному обсязі, згідно виставленого рахунку та документів, що підтверджує ці витрати. (п.4.5)

Згідно п.7.3 договору, за несвоєчасну оплату винна сторона сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Договір набирає силу з дати його підписання та діє до 31.12.2010р. (п.10.3 договору)

Специфікацією №1 від 07.06.2010 р. (а.с.39) сторонами визначено найменування товару вугільний концентрат марки „К” виробництва „Вугільний розріз Юньягинський” м.Воркута, якісні характеристики товару, обсяг поставки 3 500 тон, вартість 1620 грн./тона, отримувач товару ЗАТ „Харківський коксовий завод” та порядок поставки.

З матеріалів справи вбачається, що позивач передав у власність відповідачу вугільний концентрат марки „К 0-100” у загальній кількості 3400,50 тон на загальну суму 5508810 грн., що підтверджується наявними у справі актом прийому-передачі вугільної продукції від 09.07.2010р. (а.с.42), лист вантажовідправника ВАТ „ЦОФ ”Калінінська” від 09.07.2010р №966 про власність (а.с.43), лист-підтвердження відвантаження товару на адресу ЗАТ „Харківський коксовий завод” (а.с.44), податкова накладна (а.с.45), посвідчення якості № 762 (а.с.46)

За твердженням позивача відповідач оплатив поставлений йому товар частково у звязку з чим борг відповідача становить 2800000 грн.

Відповідач не надав суду доказів оплати отриманого товару у повному у повному обсязі.

Предметом спору у цій справі є стягнення з ТОВ „Донкокс” 2800000 грн. заборгованості за поставлений товар, пені у розмірі 487898,87 грн., 3% річних у розмірі 93687,15 грн. інфляційних витрат в сумі 410507,07 грн.

Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Огляд чинного законодавства свідчить про наступне.

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Договір №0707/10 від 07.07.2010р. за своєю правовою природою є договором поставки

Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Враховуючи, що відповідачем не надано суду доказів виконання належним чином грошових зобовязань за договором поставки, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення боргу у розмірі 2800000 грн. є обгрунтованими та підтверджені матеріалами справи, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.3 спірного договору сторонами встановлено, що за несвоєчасну оплату винна сторона сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

На підставі вищевикладеного, позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню у розмірі 487898,87 грн.

Судом здійснено перерахунок пені за допомогою програмного комплексу „Законодавство”, у звязку з чим суд дійшов висновку, що пеня у сумі 487898,87 грн. нарахована позивачем арифметично вірно.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача - 2800000 грн. заборгованості за поставлений товар, пені у розмірі 487898,87 грн., 3% річних у розмірі 93687,15 грн. інфляційних витрат в сумі 410507,07 грн. підлягають задоволенню як обґрунтовані та доведені матеріалами справи.

Відповідач протилежного не довів, доводи позивача належними доказами не спростував, тому позовні вимоги ТОВ „Імпекс Комерц” підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати розподіляються між сторонами відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 82 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпекс Комерц” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донкокс” м. Донецьк про стягнення 2800000 грн. боргу за вугільну продукцію, 93687,15 грн. 3% річних, 410507,07 грн. інфляційних збитків, пені у розмірі 487898,87 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донкокс” (83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157 р/р 26005301750075 у філії ГУ ПІБ у Донецькій області, МФО 334635, ЄДРПОУ 30962277) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпекс Комерц” (83049 м. Донецьк вул. Декабристів,25 р/р 26009008125001 у ВАТ „Банк Кіпра” МФО 320940, ЄДРПОУ 34558107) 2800000 грн. боргу за вугільну продукцію, 93687,15 грн. 3% річних, 410507,07 грн. інфляційних збитків, пені у розмірі 487898,87 грн, державне мито в сумі 22573,6 грн. та 208,51 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили через 10 днів після проголошення (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 11.07.2011р.

Суддя Величко Н.В.