Рішення № 16979163, 06.07.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.07.11 р. Справа № 6/134

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

при секретарі Чергинець І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Амвросіївське” с.Лисиче, Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Авангард” с.Олексіївське, Донецької області

про стягнення 872 700грн.

за участю

представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 - представник по довіреності від 29.06.2011р.

відповідача ОСОБА_2 представник по довіреності від 10.01.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Амвросіївське” с.Лисиче, Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Авангард” с.Олексіївське, Донецької області заборгованості за простими векселями у розмірі 872700грн. 11коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач не оплатив у повному обсязі та у встановлений строк прості векселі на суму 872700грн. 11коп.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії спірних простих векселів, договір міни цінних паперів №4376/11-Д від 01.03.2011р., акт приймання-передачі цінних паперів від 01.03.2011р., акт пред”явлення векселів до сплати від 31.03.2011р., акт звірки розрахунків.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 15, п.5 ч.2 ст.16, ст.ст.509, 525, 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, п.1 ст.ст.173, 193 ч.7 ст.164 Господарського кодексу України, ч.1 ст.14 Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок”, ч1 ст.34 Уніфікованого Закону „Про переказні векселі та прості векселі”.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 06.07.2011р. позовні вимоги визнав у повному обсязі та пояснив, що вищезазначена заборгованість не оплачена ним, у зв”язку з находженням у важкому фінансовому стані.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в :

1 березня 2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Амвросіївське” (учасник 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю „АМП Фінанси” (учасник 1) був укладений договір міни цінних паперів №4376/11-Д, згідно умов якого останній взяв на себе зобов”язання передати описані в пункті 2.1 даного договору цінні папери у власність позивача, а Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Амвросіївське” зобов”язалося прийняти їх та в якості розрахунку за них надати Товариству з обмеженою відповідальністю „АМП Фінанси” цінні папери, описані у п.2.2 даного договору.

Векселедержатель, передав, а позивач прийняв 43 простих векселя (перелік яких вказаний у позовній заяві), номінальна вартість складає 872700грн. 11коп. Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Амвросіївське” є законним держателем спірних простих векселів.

Позивач предявив відповідачу прості векселі номінальною вартістю 872700грн. 11коп., що підтверджується підписаним між сторонами актом предявлення векселів до платежу від 31.03.2011р. Сторони підтвердили пред”явлення 43-х. простих векселів та зазначили, що сплата цих векселів має бути здійснена у цей же день. Акт предявлення векселя до платежу від 31.03.2011 р. підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками, завірена копія додана до позову. Оригінал оглянутий судом в судовому засіданні 06.07.2011р.

Проте, відповідач векселі на суму 872700грн. 11коп. до теперішнього часу не сплатив.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобовязання щодо погашення спірних простих векселів, звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, дійшов наступних висновків:

Статтею 194 Цивільного кодексу України передбачено, що цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам. До особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять у сукупності усі права, які ним посвідчуються.

Згідно ст. 196 цього ж Кодексу обов'язкові реквізити цінних паперів, вимоги щодо форми цінного паперу та інші необхідні вимоги встановлюються законом. Документ, який не містить обов'язкових реквізитів цінних паперів і не відповідає формі, встановленій для цінних паперів, не є цінним папером.

Відповідно до ст. 163 Господарського кодексу України цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає відносини між суб'єктом господарювання, який його випустив (видав), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам. Правовий режим цінних паперів визначається цим Кодексом та іншими законами.

Статтею 5 Закону України „Про обіг векселів в Україні” передбачено, що векселі (переказні і прості) складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені).

Згідно ст. 75 Уніфікованого закону, затвердженого Конвенцією, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, простий вексель містить: назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; зазначення строку платежу; зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; зазначення дати і місця складання простого векселя; підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Надані до суду позивачем прості векселі за період з 15.07.2003р.-28.07.2003р. номінальною вартістю 872700грн. 11коп. відповідає формальним вимогам чинного законодавства, що дозволяє розглядати його як цінний папір (вексель).

Статтею 76 Уніфікованого закону передбачено, що простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред'явленням.

Відповідно до ст. 77 цього ж Закону до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів.

Згідно ст. 34 цього ж Закону переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання.

В постанові Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 р. № 5 „Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів” в абзаці 2 пункту 1 вказано наступне:

Необхідно також врахувати, що вексельні правочини (зокрема, щодо видачі, акцептування (в тому числі в порядку посередництва), індосування, авалювання та оплати векселя) регулюються не тільки нормами спеціального вексельного законодавства, а й загальними нормами цивільного законодавства про угоди та зобов'язання (статті 202-211, 215-236, 509-609 Цивільного кодексу України. Тому за відсутності спеціальних норм у вексельному законодавстві до вексельних правочинів застосовуються загальні норми ЦК з урахуванням їх особливостей.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Спірні прості векселі підлягають оплаті за предявленням. В акті предявлення векселів до платежу від 31.03.2011р. сторони погодили те, що векселі підлягають оплаті векселедавцем (платником) за пред”явленням починаючи з 01.08.2010р. та до 27.08.2010р. Виходячи з того, що акт сторонами був підписаний 31.03.2011 р., строк оплати по спірним векселям для векселедавця наступив, а вже з 28.08.2010 р. почалося прострочення виконання грошового зобовязання.

Посилання відповідача стосовно наявності у нього важкого фінансового становища суд до уваги не приймає, то як згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані, тому підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Амвросіївське” с.Лисиче, Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Авангард” с.Олексіївське, Донецької області про стягнення 872700грн. 11коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Авангард” (87342 с.Олексіївське, Донецької області, вул.Леніна, 39а, ЄДРПОУ 30905334) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Авангард” (87370 с.Олексіївське, Донецької області, вул.Московська, буд.27, ЄДРПОУ 33843742) заборгованість за простими векселями у розмірі 872700грн. 11коп., витрати по сплаті держмита у сумі 8 727грн., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 06.07.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 11.07.2011р.

Суддя Подколзіна Л.Д.