Рішення № 16979160, 06.07.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.07.11 р. Справа № 6/110

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі Чергинець І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Нова ера трейдінг” м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Фагіс” м.Донецьк

про стягнення 751 453грн. 22коп.

за участю

представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 - представник по довіреності від 01.06.2011р.

відповідача не зявився

Відповідно до ст.77 ГПК України у судовому

засіданні оголошувалась перерва з 21.06.2011р.

до 06.07.2011р.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Нова ера трейдінг” м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Фагіс” м.Донецьк заборгованості за поставлений товар у сумі 624310грн. 64коп., інфляційних у сумі 83065грн. 85коп. та 3% річних у сумі 23586грн. 43коп. на підставі договору купівлі-продажу №1 від 21.12.2009р. (Усього 730962грн. 92коп.)

Позивач у клопотанні вих.№1 від 20.05.2011р. просив суд в якості забезпечення позову накласти арешт на нерухоме майно та грошові кошти, що знаходяться на рахунках відповідача в банківських установах. Позивач не навів належних обґрунтувань та не підтвердив документально необхідність застосування заходів забезпечення позову, тому клопотання судом задоволено не було.

У процесі слухання справи позивач звернувся до суду з доповненням до позовної заяви вих.№1 від 09.06.2011р. в порядку ст.22 ГПК України, в якому збільшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Фагіс” м.Донецьк заборгованість за поставлений товар у сумі 624310грн. 64коп., інфляційних у сумі 100 541грн. та 3% річних у сумі 26 601грн. 58коп. (Усього 751 453грн. 22коп.) Суд приймає до уваги дану заяву та розглядає справу по суті.

06.07.2011р. відповідач у засідання суду не з”явився, відзив на позовну заяву не надав. Так як, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в и в :

21 грудня 2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Нова ера трейдінг” м.Донецьк та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Фагіс” м.Донецьк був укладений договір купівлі-продажу №1, згідно умов якого позивач (далі по тексту-продавець) взяв на себе зобов”язання оплатити та прийняти поставлену продукцію відповідно до специфікацій, які видаються на кожну поставлену партію товару з вказанням його найменування, вантажоодержувача, умов поставки, одиниці виміру товару, загальної кількості, ціни за одну одиницю та загальну вартість даної партії.

До вищевказаного договору сторонами підписані специфікації №1 від 22.12.2009р., №2 від 29.12.2009р., в яких визначено найменування продукції, кількість, ціна та умови поставки.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобовязань, де він у виконання умов укладеного договору за накладними №1 від 24.12.2009р., №2 від 29.12.2009р. здійснив поставку феросилікомарганцю МнС17 у адресу відповідача на загальну суму 774 310грн. 64коп., який згідно довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №7 від 24.12.2009р. прийнято уповноваженою особою відповідача. У підтвердження заявлених вимог позивач представив суду докази поставки товару, а саме: накладні, довіреність до них, і переконав суд у факті поставки товару у адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Фагіс” м.Донецьк.

У відповідності з п.п.7.2.3 п 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов”язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Позивачем представлені у матеріали справи податкові накладні №1 від 24.12.2009р., №2 від 29.12.2009р., які складені до вищевказаних вимог.

Пунктом 2.1 укладеного договору передбачено, що оплата продукції покупцем здійснюється по договірній ціні шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця не пізніше семи банківських днів, з моменту приймання товару. Але відповідач свої зобовязання за договором виконав частково у сумі 150000грн., в результаті чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за поставлений товар у розмірі 624310грн. 64коп., яка до теперішнього часу ним не погашена.

У ході досудового врегулювання спору позивач надіслав на адресу відповідача претензію-вимогу №6 від 09.03.2011р., в якій позивач запропонував відповідачу терміново погасити заборгованість.

В свою чергу відповідач у листі вих.№8 від 31.03.2011р. претензійні вимоги визнав у повному обсязі та зобов”язався виконати договірні зобов”язання до 05.04.2011р.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобовязань згідно до вказівок закону, договору, не допускається (ст.525 ЦК України).

Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобовязання по оплаті поставленого товару своєчасно не виконав.

Будь-яких належних документів у підтвердження відсутності боргу відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення боргу у сумі 624310грн. 64коп., є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

За приписами статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних у сумі 100 541грн. та 3% річних у сумі 26 601грн. 58коп., задовольняє дані вимоги позивача в повному обсязі, так як позивачем доведений факт прострочення відповідачем строків оплати та наданий обґрунтований розрахунок сум, який не суперечить діючому законодавству.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу поставлений позивачем товар не оплачений, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Нова ера трейдінг” м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Фагіс” м.Донецьк про стягнення 751 453грн. 22коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельний будинок „Фагіс” (83121 м.Донецьк, вул.Собінова,2а, п/р26005335701 в філії ПАТ „Енергобанк” м.Донецьк, МФО 377045; п/р26005000486033 в ПАТ „Універсал Банк”, м.Київ, МФО 322001; ЄДРПОУ 36615714) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Нова ера трейдінг” (83003 м.Донецьк, вул.Карпинського,24, п/р26009250498001 в ВАТ АКБ „Капітал” м.Донецьк, МФО 33482, ЄДРПОУ 36811179) заборгованість за поставлений товар у сумі 624310грн. 64коп., інфляційні у сумі 100 541грн., 3% річних у сумі 26 601грн. 58коп., витрати по сплаті держмита у сумі 7 514грн. 53коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 06.07.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 11.07.2011р.

Суддя Подколзіна Л.Д.