Ухвала суду № 1697898, 12.03.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

Україна

Харківський апеляційний адміністративний суд

Справа №3/198 Головуючий 1 інстанції: Бунякікна Г.І.

Категорія: 34 Доповідач: Філатов Ю.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2008 р. Справа № 22-а-1648/2008

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Філатов Ю.М., судді Водолажська Н.С., Шевцова Н.В..

при секретарі Волошиній Я.В.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

відповідача -ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

прокурора - Кріцина Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу відповідача, ДПІ у м. Полтава, на постанову господарського суду Полтавської області від 07.11.2007р. по справі № 3/198

за позовом  ДП "Полтавський енергетичний союз" ЗАТ "ПМК-64"

до  ДПІ у м. Полтава

за участю  прокуратури Полтавської області

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ДП "Полтавський енергетичний союз", звернувся з адміністративним позовом про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Полтаві НОМЕР_1 від 20.03.2007р., НОМЕР_2 від 31.05.2007р., НОМЕР_3 від 17.08.2007р., за якими позивачу визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 3 815 290, 50 грн. , в т.ч. основний платіж -2 543 527,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція -1 271 763, 50 грн.; НОМЕР_1 від 20.03.2007р., НОМЕР_2 від 31.05.2007р., НОМЕР_3 від 17.08.2007р., за яким позивачу визначена сума завищення бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2006 року в сумі 999 677,00 грн. з зобов'язанням сплатити відшкодовану на момент перевірки суму ПДВ в 86,00 грн. та штрафну (фінансову) санкцію в 43,00 грн.; визнання нечинною та скасування першої податкової вимоги №1/803 від 14.09.2007р.

Постановою господарського суду Полтавської області від 07.11.2007р. по справі № 3/198 позов задовольнити частково.

Визнані нечинними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві: НОМЕР_1 від 20.03.2007р., НОМЕР_2 від 31.05.2007р НОМЕР_3 від 17.08.2007р., за яким Дочірньому підприємству „Полтавський енергетичний союз" Закритого акціонерного товариства „ПМК-64" м. Полтава визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в загальній суму 3 813 627, 31 грн., в т.ч. основний платіж -2 542 418, 21 грн. та штрафна (фінансова) санкція -1 271 209,10 грн., визнані нечинними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві: НОМЕР_1 від 20.03.2007р., НОМЕР_2 від 31.05.2007р., НОМЕР_3 від 17.08.2007р., за яким Дочірньому підприємству „Полтавський енергетичний союз" Закритого акціонерного товариства „ПМК-64" м. Полтава визначена сума завищення бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2006 року в 999 677,00 грн. з зобов'язанням сплатити відшкодовану на момент перевірки суму ПДВ в 86,00 грн. та штрафну (фінансову) санкцію в 43,00 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою господарського суду Полтавської області від 07.11.2007р. по справі № 3/198 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю, вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права.

Позивач вважає, що постанова господарського суду Полтавської області від 07.11.2007р. по справі № 3/198 прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Прокурор вважає, що апеляційна скарга має бути задоволена.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача та представників сторін колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваних  податкових повідомлень - рішень був акт перевірки позивача працівниками відповідача від 12.03.2007р. №469/23-10/30830044 „Про результати виїзної планової комплексної перевірки ДП „Полтавський енергетичний союз ЗАТ „ПМК-64" питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавств за період з 01.10.2003р. по 30.09.2006р.", в якому зроблені наступні висновки:

з посиланням на пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. З, пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п.7.4, пп. 7. 5.1 п. 7.5 ст. 7 ЗУ „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами і доповненнями) та п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97р. №165, зареєстрованого в МЮ України 23.06.97р. за №233/2037, в якості порушення констатувала заниження з боку позивача податку на додану вартість в загальній сумі 2 543 527,00 грн. , в т. ч. заниження ПДВ на загальну суму 2545562,00 грн. ( в січні 2004 року на 50,00 грн., червні 2004 року на 5 145, 00 грн., в лині 2004 року на 18 100,00 грн., в жовтні 2004 року на 1 979, 00 грн., в листопаді 2004 року на 29,00 грн., в вересні 2006 року на суму 2 520 259,00 грн.; завищення ПДВ на загальну суму 2 035,00 грн. ( в серпні 2004 року на 2 035,00 грн.) - 2 543 527,00 грн. = 2 545 562,00 грн. - 2 035,00 грн.;

з посиланням на пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п.7. пп. 7. 5.1 п. 7.5 ст. 7 ЗУ „Про податок на додану вартість" та п. 5 Порядку заповнення податкової накладної як порушення) констатувала про завищення суми податку на додану вартість, заявлену до бюджетного відшкодування за серпень 2006 року на суму 999 677,00 грн. (зазначене викладено в п. З та п. 4 розділу „Висновок" акту перевірки).

Наслідком цих висновків стало визначення позивачу за податковим повідомленням-рішенням НОМЕР_1 від 20.03.2007р. податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 3 815 290, 50 грн. , де основний платіж -2 543 527,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція -1 271 763, 50 грн., а за податковим повідомленням-рішенням НОМЕР_1 від 20.03.2007р. визначено суму завищення бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2006 року в 999 677 грн. з зобов'язанням сплатити відшкодовану на момент перевірки суму ПДВ в 86,00 грн. та штрафну (фінансову) санкцію в 43,00 грн.

За наслідками оскарження в адміністративно-апеляційному порядку зазначених податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Полтаві прийняла наступні податкові повідомлення-рішення: НОМЕР_2 від 31.05.2007р., НОМЕР_3 від 17.08.2007р. з тими ж сумами донарахувань податку на додану вартість, та - НОМЕР_2 від 31.05.2007р., НОМЕР_3 від 17.08.2007р., з той же сумою завищення бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2006 року, що і в рішенні від 20.03.2007р.

Висновки, викладені в акті перевірки відповідач обґрунтовує наступним:

неправомірністю включення до податкового кредиту відповідних звітних періодів ( червень, липень, жовтень 2004 року) з боку позивача сум ПДВ в сумі 22 159, 57 гри. за податковими накладними: №148 від 02.07.2004р. на загальну суму 32 130,00 грн. , в т.ч. ПДВ 5 355,00 грн.; №150 від 24.06.2004р. на загальну суму 30 870,00 грн., в т.ч. ПДВ 5145, 00 грн.; №258 від 09.07.2004р. на загальну суму 64 260,00 грн., в т.ч. ПДВ 10710,00 грн.; №812 від 06.10.2004р. на загальну суму 5 697, 43 грн., в т.ч. ПДВ 949, 57 грн., виданих ВАТ „Рижівський гранітний кар'єр" м. Комсомольськ за фактом придбання позивачем будівельного матеріалу - щебінки, оскільки „ згідно відповіді голови правління ВАТ „Рижівський гранітний кар'єр" за період з 01.10.2003р. по 01.10.2006 року ВАТ „Рижівський гранітний кар'єр" не мав взаємостосунків та взаєморозрахунків з ДП „Полтавський енергетичний союз" ЗАТ „ПМК-64";

неправомірністю включення до податкового кредиту в липні 2006 року та відповідне безпідставне заявлення до відшкодування суми ПДВ в 999 957, 20 грн. в серпні 2006 року за податковою накладною №009/07 від 18.07.2006р., виданою ТОВ „Стоун-С" м. Боярка Київської обл. за придбані ТМЦ на виконання договору №09-07 Ст-С від 06.07.2006р. на загальну суму в 5 999 743,20 грн., в т.ч. ПДВ 999 957, 20 грн., виходячи з того, що за оперативно-розшуковими даними податкової міліції (акти обстеження) цей суб'єкт господарювання як за юридичною, так і фактичною адресою не знаходиться, не знаходився та не заключав договору оренди з фактичним власником приміщень - ТОВ „Арксі" (пояснення бухгалтера ТОВ „Арксі");

неправомірністю включення до податкового кредиту в вересні 2006 року:

(а) сум ПДВ в 2 518 577,84 грн. за податковими накладними: №003-09 від

04.09.2006р. на загальну суму 9 103 293, 44 грн., в т.ч. ПДВ 1 517 215, 57 грн.; №015-09 від 29.09.2006р. на загальну суму 6 008 173,63 грн., в т.ч. ПДВ 1 001 362, 27 грн., виданими ТОВ „Комерційні ініціативи" м. Боярка Київської обл. за придбані ТМЦ та послуги на підставі договору № Пт 019-09 КИ від 31.08.2006р.,

(б) сум ПДВ в 1 680, 80 грн. за податковими накладними: №014-09 від 14.09.2006р. на загальну суму в 8 000, 80 грн. , в т.ч. ПДВ 1 333, 47 грн.; №022-09 від 22.09.2006р. на загальну суму в 2 084, 00 грн., в т.ч. ПДВ 347, 33 грн., виданими ТОВ НВП „Центр передових технологій" м. Боярка Київської області за надані послуги на підставі договору №ПТ 15-08/01 від 29.08.2006р., з огляду на ту обставину, що за оперативно - розшуковими даними податкової міліції (акти обстеження) ці суб'єкти господарювання як за юридичною, так і фактичною адресою не знаходилися та не знаходяться;

- заниження податкових зобов'язань на суму б 904, 00 грн. (50, 00 грн. + 7 831, 00 грн. + 1029, 00 грн. + 29,00 грн. - 2035, 00 грн. ), в т.ч., у зв'язку з не включенням попередньої оплати занижено податкові зобов'язання: в січні 2004 року на суму 50, 00 грн. ( від ПП ОСОБА_1 - 300, 06 грн.); в липні 2004 року на суму 7 831, 00 грн. ( від Харківської механізованої дистанції вантажно-розвантажувальних робіт СТГО „Південна залізниця" м. Харків); в жовтні 2004 року на суму 1029, 00 грн. ( від ПП ОСОБА_1 - 229, 50 грн., від філії УКДЦ „Ліски" на Південній залізниці - 5 943, 45 грн.); в листопаді 2004 року на суму 29,00 ( від ПП ОСОБА_1 - 171, 60 грн.); у зв'язку з включення попередньої оплати завищено податкові зобов'язання в серпні 2004 року на суму 2035, 00 грн. (попередня оплата від Харківської механізованої дистанції вантажно-розвантажувальних робіт СТГО „Південна залізниця м. Харків , яка фактично сплачена в липні 2004 року).

Заниження податкових зобов'язань на суму 6 904грн., пов'язаних з включенням (не включенням) попередньої оплати, позивач не спростовує.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать про те, що як позивач, так і його контрагенти - ВАТ «Рижівський гранітний кар'єр», м. Комсомольськ, ТОВ „Комерційні ініціативи", ТОВ НВП «Центр передових технологій» ТОВ „Стоун-С" м. Боярка Київської обл. в період, охоплений перевіркою та за який були здійснені відповідні донарахування податку на додану вартість ДПІ у м. Полтаві, а також визначено завищення бюджеті відшкодування ПДВ за спірними податковими повідомленнями-рішеннями, були платниками ПДВ і стояли на обліку в органах ДПС. До матеріалів справи приєднані копії свідоцтв всіх контрагентів позивача про реєстрацію їх в якості платників податку на додану вартість.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податку, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Право платника податку на податковий кредит виникає, у відповідності з вимогами пп. 7. 5. 1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", з дати  першої події: або списання коштів з банківського рахунку платника в оплату вартості товарів, або з дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що пп. 7. 4. 5 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" забороняється включення до податкового кредиту лише тих витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

У даному випадку позивач отримав від своїх контрагентів - ВАТ „Рижівський гранітний кар'єр", м. Комсомольськ, ТОВ „Комерційні ініціативи", ТОВ НВП «Центр передових технологій», ТОВ „Стоун-С" м. Боярка Київської обл. товарно-матеріальні цінності та послуги, що підтверджується відповідними накладними та актами приймання-передачі, які залучені до справи, отримав від своїх контрагентів оригінали податкових накладних, копії яких також приєднані до матеріалів справи, розрахувався з партнерами по господарським операціям в безготівковому порядку та з використанням векселів, що не заперечується і відповідачем.

Таким чином суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що позивач правомірно відніс до податкового кредиту відповідних звітних періодів, охоплених перевіркою, 3 542 375,41 грн. ПДВ, що значились в отриманих від контрагентів податкових накладних, а розрахувавшись в безготівковому порядку з ТОВ „Стоун-С", що підтверджується витягом із звіту банку за 28.07.2006р., та, маючи від'ємне значення податкової звітності за попередній період ( липень 2006 року), заявив в серпні 2006 року про бюджетне відшкодування ПДВ в 999 957, 20 грн.

Закон України „Про податок на додану вартість" передбачає лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат на сплату ПДВ - відсутність податкової накладної чи вантажної митної декларації. У даному випадку контрагенти позивача виконали вимоги Закону про ПДВ (п.7.2) - видали покупцеві, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені суми податку.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі не можуть бути визнані обґрунтованими виходячи з наступного.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер. Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом., а ст.. 19 Конституції України визначає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Суд першої інстанції правомірно зазначив, що чинне законодавство, зокрема Закон про ПДВ, не встановлює обов'язки покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. Відповідно до положень Закону про ПДВ сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару, в нашому випадку - ВАТ „Рижівський гранітний кар'єр" м. Комсомольськ, ТОВ „Комерційні ініціативи", ТОВ НВП „Центр передових технологій", ТОВ „Стоун-С" м. Боярка Київської обл., має сплачувати цей податок до бюджету.

Відповідачем не надано доказів щодо визнання угод, укладених між позивачем та ВАТ „Рижівський гранітний кар'єр" м. Комсомольськ, ТОВ „Комерційні ініціативи", ТОВ НВП „Центр передових технологій", ТОВ „Стоун-С", недійсними, а тому в силу презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) вони є правомірними.

Оскільки крім належним чином оформлених податкових накладних факт проведення операцій з придбання ТМЦ та послуг позивачем підтверджується первинними бухгалтерськими, розрахунковими документами та матеріалами перевірки відповідача, у ДПІ у м. Полтаві не було підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень щодо донарахування позивачу податку на додану вартість в вигляді основного платежу на суму 2 542 418, 21 грн. та визначення штрафної (фінансової) санкції в розмірі 1 271 209,10 грн., а також робити висновки щодо завищення позивачем бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2006 року в сумі 999 957, 20 грн.

Стосовно посилання відповідача на відповідь голови правління ВАТ „Рижівський гранітний кар'єр" згідно з якою за період з 01.10.2003р. по 01.10.2006 року ВАТ „Рижівський гранітний кар'єр" не мав взаємостосунків та взаєморозрахунків з ДП „Полтавський енергетичний союз" ЗАТ „ПМК-64". Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що посилаючись на цю обставину як на доказ, відповідач не надав жодного підтвердження стосовно того, що ця особа якимось чином приймає безпосередню участь у підприємницькій діяльності товариства і має необхідну інформацію.

Не можуть вважатись належними доказами посилання відповідача посиланням на матеріали, зібрані під час проведення оперативно-розшукової діяльності податкової міліції, - акти обстеження не за територіальною юрисдикцією цих служб, пояснення працівників інших суб'єктів господарювання, оскільки ці матеріали є попередніми і їх легітимність та обґрунтованість не підтверджені відповідним судовим рішенням.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, керуючись ст.. ст.. 160,167, 195, 196, 198, 200, 205 ,206, 209, 254 КАС України

ухвалила:

Постанову господарського суду Полтавської області від 07.11.2007р. по справі № 3/198залишити без змін.

Апеляційну скаргу відповідача, ДПІ у м. Полтава, на постанову господарського суду Полтавської області від 07.11.2007р. по справі № 3/198, залишити без задоволення.

Роз'яснити сторонам, що вони мають право подати касаційну скаргу на дану ухвалу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після виготовлення її повного тексту.

Справу направити до суду першої інстанції.

Повний текст ухвали виготовлений 17.03.2008 р.

Головуючий суддя підпис Філатов Ю.М.

Судді підпис Водолажська Н.С.

підпис Шевцова Н.В.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ:

Суддя Ю.М. Філатов