Рішення № 16978852, 14.07.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2011 р.

Справа № 5004/1006/11 за позовом Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави від імені Ковельської міської ради в особі підприємства теплових мереж «Ковельтепло», м. Ковель

до відповідача Ковельської міської організації професійної спілки працівників освіти і науки, м.Ковель

про стягнення 195 354, 52 грн.

Суддя Бондарєв С.В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача :.ОСОБА_2 - довіреність від 09.11.2010р.;

від відповідача: Ховайло В.М. - голова профспілки;

В судовому засіданні взяв участь прокурор відділу представництва Остапчук С.О.

В судовому засіданні 06.07.2011р. було оголошено перерву до 12.07.2011р. до 14 год. 30 хв.

СУТЬ СПОРУ: Ковельський міжрайонний прокурор в інтересах держави від імені Ковельської міської ради в особі Підприємства теплових мереж «Ковельтепло»- звернувся до суду з позовом до Ковельської міської організації професійної спілки працівників освіти і науки, в якому просить стягнути з відповідача, 195 354,52 грн., в т.ч. 95604 грн. 56 коп. боргу за надані послуги з теплопостачання згідно договору про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води на гаряче водопостачання від 01.08.2006р. №120 за період з жовтня 2010р. по квітень (включно) 2011р., 95604 грн. 56 коп. пені за період з 31.12.2010 по 25.05.2011 року, 3265 грн. 28 коп. суми індексу інфляції за період з листопада 2010 по квітень 2011 року(включно), 880 грн. 12 коп. 3% річних за період з 16.11.2010 року по 25.05.2011 року.

Свої позовні вимоги обґрунтовує наступним:

1 серпня 2006 року між ПТМ «Ковельтепло»та Ковельською міською організацією професійної спілки працівників освіти і науки укладена угода № 120 на відпуск теплової енергії у приміщення по вул. Незалежності, 94 в м. Ковель.

Відповідно до умов угоди, відповідач зобовязувався проводити оплату за послуги щомісячно не пізніше 15 числа місяця, слідуючого за звітним.

Підприємство теплових мереж «Ковельтепло»надавало послуги по теплопостачанню згідно з угодою, відповідно до якої відповідачу було відпущено теплову енергію протягом жовтня 2010р. квітня 2011 року на суму 95604 грн. 56 коп.

Відповідач, в свою чергу, у визначений термін оплату не провів. Це призвело до появи заборгованості, яка станом на 1 травня 2011 року становить 95604 грн. 56 коп. , що підтверджується рахунками та розрахунком боргу.

В заяві від 11.07.2011р №94-4560 вих.11 в.о. Ковельського міжрайонного прокурора відмовився від позову в частині стягнення пені в сумі 95 604,56 грн., у зв'язку з тяжким матеріальним становищем відповідача, а також враховуючи звернення комітету до прокуратури та просить стягнути з Ковельського міського комітету профспілки працівників освіти основний борг в сумі 95 604,56 грн., інфляційні витрати в сумі 3 265,28 грн. та 3% річних в сумі 880,12 грн. Всього 99 749,96 грн.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні зменшені позовні вимоги підтримали, з врахуванням заяви від 12.07.2011р.

Відповідач в судовому засіданні та в клопотанні від 21.06.2011р. просить суд відмінити пеню та реструктуризувати заборгованість на 10 місяців пояснюючи виникнення заборгованості тим, що в 2011 році йшло спорудження шатрового даху Ковельського будинку вчителя, який знаходиться на балансі міської організації профспілки; дах був плоский та сильно потім, внаслідок чого майже 400 дітей припинили заняття у позашкільних гуртках, студіях та танцювальних групах. На сьогодні спорудження шатрового даху завершено і починаючи з 30.06.2011р., всі кошти будуть перераховуватись на рахунок ПТМ "Ковельтепло".

Клопотання щодо реструктуризацію заборгованості суд ухвалив залишити без задоволення як необґрунтоване будь-якими доказами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд,-

в с т а н о в и в:

01 серпня 2006р. між Підприємством теплових мереж "Ковельтепло" та Міським комітетом профспілки працівників освіти було укладено договір про надання послуг з відпуску теплової енергії №120.

Відповідно до умов даного договору позивач зобов'язався надавати відповідачу вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та підігріву води на гаряче водопостачання, а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати наданні послуги за встановленими тарифами і на умовах визначених Договором.

Відповідно до п. 10В договору відповідач зобов'язався оплачувати послуги щомісячно не пізніше 15 числа, наступного за розрахунковим місяця.

З жовтня 2010 по квітень (включно) 2011р. відповідач за послуги не сплачував.

Відповідно до п. 23 договору договір №120 від 01.08.2006р. укладений на 1 рік і є продовженим на невизначений строк, якщо за місяць до закінчення строку не буде заяви сторони про відмові від даної угоди.

Частиною 6 статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Як вбачається зі змісту ст. 15 Закону України "Про теплопостачання" державне регулювання діяльності у сфері теплопостачання провадиться, в тому числі, у формі регулювання тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії з урахуванням змін цін на енергоносії та інших витрат. Відповідно до частин 2, 3 ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється субєктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством, що також визначено нормами Закону України "Про місцеве самоврядування".

Виходячи з вищезазначених норм права вбачається, що виконавчий комітет Ковельської міської ради є органом місцевого самоврядування, якому надано повноваження на встановлення та затвердження тарифів щодо надання послуг з теплопостачання.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтями 174 Господарського кодексу України та 11, 509 Цивільного кодексу України визначено, що господарські зобовязання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, а також з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обовязки субєктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно положень ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Цивільним законодавством (ст. 627 ЦК України) передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням цього Кодексу, інших актів законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із статтею 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Постачання теплової енергії у гарячій воді за змістом ст. 1, п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" є одним із видів комунальних послуг. В силу ст. 19 Закону, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Згідно п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобовязаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Статтею 1 Закону визначено, що виконавець субєкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; споживач фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Згідно статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобовязується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобовязується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно Закону України "Про теплопостачання" теплопостачальна організація має право укладати договори на відпуск теплової енергії із споживачами. В свою чергу, ч. 6 ст. 19 даного Закону та п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" зобовязують споживача послуг щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630 та "Правил користування тепловою енергією", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. №1198 послуги надаються споживачеві тільки на підставі договору, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення. Зміст правочину не може суперечити цьому Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України).

Відповідно до вказаних нормативних актів, надання споживачеві житлово-комунальних послуг здійснюється на підставі договору. Обовязок з укладання договору на надання житлово-комунальних послуг покладається як на споживача, так і на виконавця цих послуг (ст.ст. 16, 19, 20, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 95604 грн. 56 коп. боргу є підставними та підлягають до задоволення (доказів оплати суду не надано).

Відповідно до п. 15 договору № 120 від 01.08.2006 року у випадку несвоєчасної оплати за послуги позивачу нараховується пеня у розмірі 1% за кожен день простроченого платежу, але не більше 100% від загальної суми боргу.

Згідно розрахунку пеня становить 95604 грн. 56 коп.

Однак, в заяві від 11.07.2011р. прокурор відмовився від позову в частині стягнення пені в сумі 95 604,56 грн. Дану відмову підтримав представник позивача в суді.

Згідно пункту 4 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Оскільки прокурор відмовився від позову в частині стягнення пені, і це не суперечить чинному законодавству, не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, суд приходить до висновку, що відмову позивача від частини позову слід прийняти, провадження у справі в частині стягнення пені в сумі 95 604,56 грн., припинити.

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошових зобовязань, зобовязаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом чи договором.

Тому до стягнення підлягає, згідно розрахунку позивача 3 265 грн. 28 коп. суми індексу інфляції за період з листопада 2010 по квітень 2011 року(включно), 880 грн. 12 коп. 3% річних за період з 16.11.2010 року по 25.05.2011 року.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, держмито в сумі 997,50 грн. та 120,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід стягнути з нього в дохід державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 526, 527, 625, 901 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, п. 4 ст. 80, ст.ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд

в и р і ш и в:

1. Стягнути з Ковельської міської організації професійної спілки працівників освіти і науки, м. Ковель, вул. Незалежності 94 (код 02666393 ) на користь Підприємства теплових мереж «Ковельтепло», м. Ковель, вул. Володимирська, буд. 97а, (р/р 26007301454 в Ковельському відділенні Ощадбанку, МФО 303945, код 30514446 ) 99 749 грн. 96 коп., в т.ч. 95 604,56 грн. - основного боргу, 880, 12 грн. - 3% річних, 3265,28 грн. суми індексу інфляції.

2. Стягнути з Ковельської міської організації професійної спілки працівників освіти і науки, м. Ковель, вул. Незалежності 94 (код 02666393 ) в дохід державного бюджету України 997,50 грн. державного мита та 120,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

2.В частині стягнення 95 604,56 грн. пені провадження у справі припинити.

Суддя С. В. Бондарєв

Повний текст рішення

складено та підписано

14.07.11