Постанова № 16977449, 05.07.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2011 р. Справа № 46/288 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Плюшка І.А. - головуючого,

Самусенко С.С.,

Саранюка В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргуЗаступника прокурора міста Києва

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09 березня 2011 року

у справі№ 46/288

господарського суду міста Києва

за позовомЗаступника прокурора міста Києва в інтересах держави

в особі1.Фонду державного майна України

2. Міністерства охорони здоров'я України

3.Державного закладу "Республіканська клінічна лікарня Міністерства охорони здоров'я України "

до 1.Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот"

2. Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідача:1. Приватне акціонерне товариство "Народна фінансова страхова компанія "Добробут"

2.Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Гарант-Система"

3.Приватне підприємство "Бриз"

4.Приватний підприємець ОСОБА_1

5.Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_2

6. Дочірнє підприємство "Кентавр ВТХ"

7. Класифікаційне підприємство "Регістр судноплавства України"

8.Фізична особа - підприємець ОСОБА_3

9. ОСОБА_4

10.Товариство з обмеженою відповідальністю "Будинок моди "Ріто"

11.Котовий Олексій Володимирович

провизнання права власності, визнання недійсним свідоцтв про право власності

представники сторін

позивачів -1.Мацева Ю.С., 2.Пранік С.А., Бучацька О.М., Тарасенко Є.Л., Волік Я.В., 3.не з'явився

відповідачів-1.Полковська Д.Е., 2. не з'явився

третіх осіб - 1.Ускова О.І., 2. не з'явився, 3. не з'явився,

4.ОСОБА_5, 5. не з'явився, 6. не з'явився

7. не з'явився, 8. не з'явився, 9. не з'явився

10. не з'явився, 11. не з'явився

прокуратури -Шокіна Т.В.

ВСТАНОВИВ:

Позов, з урахуванням заяви Прокуратури про уточнення позовних вимог від 06 жовтня 2010 року №05/2-7577-10 (а.с.66-70 т.3) та заяви ДЗ „Республіканська клінічна лікарня МОЗ України” про уточнення позовних вимог від 14 жовтня 2010 року № 8/835 (а.с. 101-102 т.3) заявлено про:

1. Визнання права власності держави в особі ФДМ України на приміщення, які використовуються ДЗ “Республіканська клінічна лікарня МОЗ України” в нежитлових будівлях Літера А та Літера Б, на вул. Сагайдачного/Ігорівській, 10/5 в м. Києві загальною вартістю 27735702,18 грн., а саме:

І. приміщення поліклінічного відділення в будівлі під Літерою А, що розташовуються на 3-х поверхах, загальною площею 1321,8 кв.м., та складаються з:

-підвальних приміщень загальною площею 90,57 кв.м.,

-приміщення 1 поверху площею 182,3 кв.м., у тому числі тамбур - 14,8 кв.м., реєстратура -49,9 кв.м., сходинковий проліт - 12,9 кв.м., процедурна рентгенологічного кабінету - 35,3 кв.м., приймальня рентгенологічного кабінету - 16,8 кв.м., фотолабораторія - 10,6 кв.м., зала очікування - 7,9 кв.м., тамбур - 2,6 кв.м., коридор - 12,0 кв.м., сходинковий проліт - 19,5 кв. м.,

-приміщень 2 поверху площею 606,40 кв.м., у тому числі: коридор - 25,9 кв.м., кабінет завідуючої жіночої консультації - 17,3 кв.м., процедурний кабінет - 10,0 кв.м., процедурний кабінет - 8,7 кв.м., кабінет лікаря - 14,4 кв.м., підсобне приміщення - 5,3 кв.м., санвузол - 3,5 кв.м., фізіотерапевтичний кабінет - 35,5 кв.м., фізіотерапевтичний кабінет - 23,4 кв.м., підсобне приміщення - 11,4 кв.м., фізіотерапевтичний кабінет - 41,1 кв.м., кабінет лікаря - 10,1 кв.м., терапевтичний кабінет - 10,5 кв.м., терапевтичний кабінет - 10,7 кв.м., терапевтичний кабінет - 10,8 кв.м., терапевтичний кабінет - 10,9 кв.м., підсобне приміщення - 8,6 кв.м., підсобне приміщення - 7,3 кв.м., кабінет лікаря хірурга - 14,6 кв.м., операційна перев'язувальна кімната - 15,9 кв.м., кабінет персоналу - 13,1 кв.м., коридор очікування - 55,6 кв.м., коридор очікування - 15,8 кв.м., кабінет лікаря невропатолога - 16,7 кв.м., кабінет лікаря невропатолога - 12,5 кв.м., підсобне приміщення - 6,7 кв.м., тамбур - 1,8 кв.м., санвузол - 3,6 кв.м., зала очікування - 27,9 кв.м., маніпуляційний кабінет - 20,0 кв.м., кабінет видачі лікарняних листків - 9,0 кв.м., кабінет завідуючого терапевтичним відділенням - 11,0 кв.м., кабінет старшого терапевта - 9,5 кв.м., кабінет лікаря кардіолога - 11,2 кв.м., кабінет лікаря функціональної діагностики -6,7 кв.м., комірчина для апаратури - 3,5 кв.м., кабінет функціональної діагностики - 16,3 кв.м., кабіна - 3,6 кв.м., кімната сестри-господині - 6,9 кв.м., ендокринологічний кабінет - 11,2 кв.м., кабінет профілактичних та медичних оглядів - 15,9 кв.м., коридор очікування - 32,0 кв.м.,

-приміщень 3 поверху площею 442,53 кв.м., у тому числі коридор - 12,1 кв.м., кабінет фізіотерапевта - 9,0 кв.м., кабінет завідуючого відділенням реабілітації - 10,6 кв.м., кабінет рефлексотерапії - 28,2 кв.м., кабінет психотерапії - 15,9 кв.м., коридор - 1,9 кв.м., комірчина - 1,0 кв.м., тамбур - 1,0 кв.м., санвузол - 2,4 кв.м., коридор - 18,9 кв.м., зала лікувальної фізкультури - 36,4 кв.м., кабінет масажу - 22,6 кв.м., денний стаціонар - 18,5 кв.м., денний стаціонар - 16,4 кв.м., підсобне приміщення - 2,6 кв.м., тамбур - 2,2 кв.м., кабінет заступника головного лікаря - 22,7 кв.м., приймальня - 16,4 кв.м., кабінет лікаря консультанта - 19,3 кв.м., кабінет завідуючого цехової служби - 12,6 кв.м., кабінет лікаря з плавскладу - 11,8 кв.м., отоларингологічний кабінет - 20,2 кв.м., терапевтичний кабінет - 19,6 кв.м., офтальмологічний кабінет - 28,2 кв.м., коридор - 33,4 кв.м., санвузол 1,7 кв. м., комірчина - 1,53 кв.м., підсобне приміщення - 15,1 кв.м., сурдологічний кабінет - 9,0 кв.м., кабінет статистики - 6,9 кв.м., кабінет старшої медичної сестри - 10,3 кв.м., коридор - 14,1 кв.м.,

ІІ. приміщень лабораторного корпусу в будівлі під Літерою Б, які розташовуються на 2-х поверхах і складаються з:

-підвальних приміщень площею 22,10 кв.м.;

-приміщень 1 поверху площею 269,3 кв.м., у тому числі приміщення центрального стерилізаційного відділення - 7,5 кв.м., автоклавна - 14,4 кв.м., вестибюль - 22,3 кв.м., відділення водолікування - 20,8 кв.м., коридор -5,8 кв.м., ванна кімната - 36,8 кв.м., кабінет підводного душового масажу -11,2 кв.м., душова кімната - 16,9 кв.м., кабіна - 1,6 кв.м., санвузол - 3,0 кв.м., кабінет для інгаляцій - 13,5 кв.м., кабінет теплового лікування - 18,9 кв.м., стерилізаційний кабінет - 11,7 кв.м., зала очікування флюорографії - 15,6 кв.м., кабінет завідуючого господарством - 4,8 кв.м., флюорографічний кабінет - 15,5 кв.м., кабінет лікаря - 10,5 кв.м., санвузол - 3,6 кв.м., сходинковий проліт № 1 - 14,2 кв.м., сходинковий проліт № 2 - 12,8 кв.м., тамбур - 4,1 кв.м., тамбур - 3,8 кв.м.;

-приміщень 2 поверху площею 231,4 кв.м., у тому числі зала очікування кабінету фтизіопульмонолога - 35,7 кв.м., кабінет лікаря - 15,2 кв.м., кабінет професійних та медичних оглядів - 17,9 кв.м., кабінет медичної сестри - 9,5 кв.м., коридор - 7,4 кв.м., архів - 3,0 кв.м., санвузол - 3,9 кв.м., зала очікування дерматовенерологічного кабінету - 16,2 кв.м., кабінет лікаря - 13,6 кв.м., кабінет лікаря - 10,1 кв.м., санвузол - 1,4 кв.м., зала очікування лабораторії - 16,6 кв.м., біохімічний кабінет - 7,5 кв.м., біохімічний кабінет - 6,5 кв.м., кабінет для миття - 13,7 кв.м., лікувальний кабінет - 11,3 кв.м., лабораторна кімната - 18,0 кв.м., лабораторна кімната -10,8 кв.м., коридор - 10,7 кв.м., санвузол - 2,4 кв.м.

2. Визнання недійсними свідоцтв про право власності, виданих Головним управлінням комунальної власності міста Києва АСК „Укррічфлот” 14.10.2002 Серії НБ № 0100005673 та Серії НБ № 0100005674 відносно приміщень в нежитлових будівлях Літера А та Літера Б, на вул. Сагайдачного/Ігорівській, 10/5 в м. Києві, які використовуються Державним закладом “Республіканська клінічна лікарня Міністерства охорони здоровя України”.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06 грудня 2010 року (суддя Омельченко Л.В.) позов задоволений частково визнано право власності держави в особі ФДМ України на приміщення, які використовуються ДЗ “Республіканська клінічна лікарня МОЗ України” в нежитлових будівлях Літера А загальною площею 1321,8 кв. м. та Літера Б загальною площею 522,8 кв. м., на вул. Сагайдачного/Ігорівській, 10/5 в м. Києві згідно наведеного позивачем переліку приміщень; В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09 березня 2011 року (судді Калатай Н.Ф., Баранець О.М., Синиця О.Ф.) апеляційну скаргу рішення господарського суду міста Києва від 06 грудня 2010 року у справі № 46/288 скасовано в частині задоволених позовних вимог та прийнято нове рішення. Резолютивну частину рішення господарського суду міста Києва від 06 грудня 2010 року у справі № 46/288 викладено в наступній редакції. У позові відмовлено повністю, та вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 09 березня 2011 року Заступник прокурора міста Києва звернувся з касаційною скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати та залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 06 грудня 2010 року.

Вимоги касаційної скарги Заступник прокурора міста Києва обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням вимог матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у грудні 2009 року Міністерство охорони здоровя України звернулося до Генеральної прокуратури України з проханням проведення перевірки приватизації майна, що належить Акціонерній судноплавній компанії "Укррічфлот". Звернення було зумовлене значним збільшенням Акціонерною судноплавною компанією "Укррічфлот" орендної плати для Державного закладу "Республіканська клінічна лікарня Міністерства охорони здоровя України" щодо оренди приміщень першого та другого поверхів будівель літер "А" і "Б" по вул. Сагайдачного/Ігорівській, 10/5 у м. Києві, який розташовувався в таких приміщеннях понад 45 років.

Згідно з установленою підвідомчістю відповідна прокурорська перевірка проводилася Прокуратурою міста Києва у 2009-2010 роках. За наслідками проведеної перевірки були встановлені факти того, що за наслідками приватизації Українського міжгалузевого державного обєднання річкового флоту "Укррічфлот" та отримання у 2002 році Акціонерною судноплавною компанією "Укррічфлот" свідоцтв про право власності на частину переданого їй до статутного фонду майна, були допущені порушення інтересів держави, оскільки відповідачем-1 у приватну власність були отримані нежитлові приміщення, в яких розташовувався заклад охорони здоровя, діяльність якого спрямована, зокрема, на виконання соціальних функцій держави.

З метою захисту інтересів держави у липні заступником прокурора міста Києва було подано до суду позов про визнання права власності держави на приміщення, що належать Акціонерній судноплавній компанії "Укррічфлот", в яких розташовується заклад охорони здоровя.

Позовні вимоги Прокуратурою заявлені до двох відповідачів Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" та Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради.

Щодо позовних вимог в частині визнання права власності держави в особі Фонду державного майна України на приміщення, які використовуються Державним закладом "Республіканська клінічна лікарня Міністерства охорони здоров'я України" в нежитлових будівлях Літера А та Літера Б, на вул. Сагайдачного/Ігорівській, 10/5 в місті Києві, як таких, що заявлені до Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради, слід зазначити наступне.

Відповідно до договору оренди від 01 серпня 2007 року № 31-07/379 Державний заклад "Республіканська клінічна лікарня Міністерства охорони здоровя України" є орендарем, а Акціонерна судноплавна компанія "Укррічфлот" орендодавцем приміщень першого та другого поверхів будівель літер "А" та "Б" по вул. Сагайдачного/Ігорівській, 10/5 у місті Києві.

Судом першої інстанції встановлено, що поліклінічне відділення та лабораторія зазначеної лікарні працює понад 50 років та розташовується у приміщеннях, що станом на час розгляду спору належать відповідачу-1 на праві власності, здійснює медичне обслуговування як заклад охорони здоровя працівників річкового транспорту, членів їх сімей, учнів та студентів, які навчаються у навчальних закладах, що готують спеціалістів для роботи на водному транспорті, пенсіонерів з числа працівників річкового транспорту, ветеранів війни, учасників і ліквідаторів аварії на ЧАЕС.

Ухвалою від 22 листопада 2010 року господарського суду першої інстанції у справі №46/288 судом було зобовязано прокурора та позивачів надати суду докази на підтвердження правових підстав перебування лікарні у спірних приміщеннях з 1948 року (правочини на право користування, накази, розпорядження про передачу в управління, на баланс тощо).

На виконання вимог суду позивачем було подано до матеріалів справи архівні копії наказів, пояснювальних записок, планів будівельних робіт, актів приймання-передачі та ін., що складалися Дніпровським річковим пароплавством та його відділами і управліннями, Дніпровським водздороввідділом, Київською клінічною лікарнею з обслуговування водників тощо.

Щодо відсутності документу, який визначав би право позивача-3 на розміщення з кінця 40-х років минулого століття приміщеннями, щодо яких виник спір, то судом першої інстанції встановлено, що зважаючи на наявні в матеріалах справи письмові докази та пояснення учасників провадження у справі, листи народних депутатів та Уповноваженого Верховної ради України з прав людини, профспілок, союзу ветеранів, Міністерства охорони здоровя України, тощо користування позивачем-3 спірними приміщеннями слід вважати загальновідомою обставиною в порядку ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Також судом першої інстанції встановлено з якого саме часу поліклінічне відділення Державний заклад "Республіканська клінічна лікарня Міністерства охорони здоровя України" розпочало користуватися спірними приміщеннями

Так, будівництво лікарні було розпочато у 1913 році після того як Київська дума виділила землю німецькій лютеранській громаді та було закінчено у 1914 році. Заклад отримав назву Євангелічна лікарня.

До 1918 року (під час першої світової війни) в лікарні було розгорнуто військовий шпиталь. Після війни лікарню, яка налічувала 60 ліжок, знову було передано лютеранській громаді.

В 1921 році лікарню було переобладнано на 100 ліжок та передано відділу охорони здоровя Південно-Західної залізниці та пароплавству Дніпровського басейну.

З 1933 року після розділення лікувальних закладів залізничного та водного транспорту лікарня для обслуговування водників функціонувала самостійно.

З 1934 року лікарня стала базою кафедри факультетської терапії № 2 Київського медичного інституту.

У 1938 році було закінчено будівництво двоповерхової будівлі лікарні .

У 1941 році з початком Великої Вітчизняної війни колектив лікарні та кафедри було евакуйовано. У роки німецько-фашистської окупації міста Києва лікарню було пограбовано, будівлю пошкоджено.

У 1943 році після звільнення міста Києва в лікарні розміщувався шпиталь першого Українського фронту.

В 1946 році лікарню було передано Дніпровському водздороввідділу.

У 1948 році лікарню обєднано з поліклінікою згідно з наказом Дніпровського водздороввідділу № 27 від 15 лютого 1948 року і лікарня мала назву Київська клінічна басейнова лікарня Дніпровського водздороввідділу.

У 1956 році лікарня перейшла в підпорядкування Міністерства охорони здоровя й одержала назву "Київська клінічна лікарня по обслуговуванню водників МОЗ УРСР" та стала базою Академії медичних наук СРСР (згідно з наказом МОЗ УРСР№ 493 від 02.03.1956 р ).

У 1962 році закінчилося будівництво триповерхової добудови головного корпусу (з аудиторією). В лікарні було розгорнуто 250 ліжок.

У 1962 році терапевтичній клініці лікарні Постановою Ради Міністрів УРСР № 212 від 28 лютого 1962 року присвоєно імя академіка Академії наук УРСР та Академії медичних наук СРСР заслуженого діяча науки України Іванова В.М., який очолював кафедру і клініку Київського медичного інституту на базі лікарні.

У 1971 році було закінчено будівництво дев'ятиповерхового корпусу, в якому розмістились урологічне та неврологічне відділення лікарні. Кількість ліжок в лікарні зросла до 440.

У 1975 році урологічний корпус було вилучено з відання лікарні і передано Науково-дослідному інституту урології та нефрології МОЗ УРСР.

З 1974 року по 1977 рік на базі лікарні функціонував Республіканський алергологічний центр.

У 1984 році "Київська клінічна лікарня по обслуговуванню водників МОЗ УРСР" перейменована в "Київську центральну басейнову клінічну лікарню МОЗ УРСР" згідно з наказом МОЗ УРСР № 86 від 17 лютого 1984 року.

З 2004 року відповідно до нової редакції статуту назва лікарні - Державний заклад "Київська центральна басейнова клінічна лікарня Міністерства охорони здоровя України", а станом на час розгляду справи Державний заклад "Республіканська клінічна лікарня Міністерства охорони здоровя України".

Також, судом першої інстанції встановлено, що у 1978 та 1981 роках керівником Київської клінічної лікарні з обслуговування водників були затверджені завдання на проектування капітального ремонту поліклінічного відділення, яке розташовувалося у м. Києві по вул. Жданова, 10 (на даний час вул. П. Сагайдачного).

З метою виконання зазначених завдань на проектування, позивач-3 замовив техно-робочі проекти з капітального ремонту поліклінічного відділення, які були виконані Державним інститутом проектування підприємств річного транспорту "Укргіпрорічтранс", підпорядкованим Головному управлінню річного флоту при Раді Міністрів УСР.

Відповідно до цих проектів та проведених будівельно-ремонтних робіт в адміністративній будівлі здійснено переобладнання житлових приміщень (квартир) 3-го поверху на медичні кабінети та переплановано 1-й, 2-й поверхи, в приміщеннях корпусу 2 проведено будівельно-ремонтні роботи та переобладнано приміщення 1-го і 2-го поверхів з урахування цільового призначення приміщень як медичного закладу .

Згідно з обмірними кресленнями, складеними Державним інститутом проектування підприємств річного транспорту "Укргіпрорічтранс" протягом 1979-1983 років, площа нежитлових приміщень, які стала займати лікарня, складала 1409,30 кв. м. у трьохповерховій будівлі під літерою "А", де розміщено поліклінічне відділення та 522,80 кв. м. у двоповерховій будівлі під літерою "Б", де розміщено лабораторне відділення.

Судом першої інстанції встановлено, а представниками сторін не заперечується, що у даний момент лікарня займає спірні приміщення загальною площею 1844,6 кв. м., а саме: у будівлі під літерою "А", де розташоване поліклінічне відділення - 90,57 кв. м. у підвалі, 182,3 кв. м. на першому поверсі, 606,40 кв. м. на другому поверсі та 442,53 кв. м. на третьому поверсі, а також у будівлі під літерою "Б", де розташований лабораторний корпус - 22,10 кв. м. у підвалі, 269,3 кв. м на першому поверсі та 231,4 кв. м. на другому поверсі.

Тобто, поліклінічне відділення лікарні та її лабораторний корпус, яка станом на час розгляду справи внаслідок правонаступництва і змін назви іменується Державний заклад "Республіканська клінічна лікарня Міністерства охорони здоровя України", працювало вже з 40-х років минулого століття та займало спеціально переобладнані, добудовані, реконструйовані і в подальшому неодноразово ремонтовані приміщення, які пізніше увійшли до статутного фонду Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот". Так, у 1991 році розпорядженням Кабінету Міністрів України № 399-р від 14 грудня 1991 року до переліку підприємств, по яких розпочинається підготовча робота по роздержавленню і приватизації було включено Міжгалузеве державне обєднання річкового флоту "Укррічфлот".

Виходячи з розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 1991 року №399-р, заяви на приватизацію та протоколу конференції трудового колективу Українського міжгалузевого державного обєднання річкового флоту та інформації про основні показники виробничо-господарської діяльності вказаного об'єднання видано спільний наказ Міністерства України у справах роздержавлення власності та демонополізації виробництва і Фонду державного майна України № 81 від 20 березня 1992 року та створено приватизаційну комісію, у склад якої входили представники галузевих підприємств "Укррічфлот", а також представник Фонду державного майна України.

У травні 1992 року Фондом державного майна України та Міністерством у справах роздержавлення власності і демонополізації виробництва погоджено концепцію перетворення Українського міжгалузевого державного обєднання річкового флоту "Укррічфлот" у процесі приватизації", про що складено відповідний протокол, підписаний від обох сторін.

Відповідно до зазначеної концепції на Фонд державного майна України покладено завдання щодо утворення на базі транзитного/магістрального флоту і головного підприємства - Українського міжгалузевого державного обєднання річкового флоту "Укррічфлот" Державної акціонерної компанії, на основі майна суднобудівних і судноремонтних заводів, ремонтно-експлуатаційних баз флоту, річкових портів та нинішніх підприємств акціонерних товариств, на базі підприємств і структурних одиниць, які безпосередньо обслуговують судноплавство і роботу транзитного флоту дочірніх підприємств. При цьому, п. 4 погодженої концепції зазначено, що підприємства шляхового господарства/технічні частини гідроспоруд, шлюзи / Держфлотнагляд України та організації охорони здоровя зберігають свій статус державних.

З матеріалів справи вбачається, що в інвентаризаційну відомість переліку майна, що передане засновником - Фондом державного майна України у власність Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" при формуванні її статутного фонду станом на 10 лютого 1992 року під інвентарним № 36 НП увійшли, серед іншого, будівля адміністративного корпусу № 2 за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного, 10, вартістю 3513,5 тис. крб. та під інвентарним № 37 НП будівля виробничого корпусу за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного, 10/5, вартістю 108,5 тис. крб.

Наказом Фонду державного майна України від 10 листопада 1992 року № 477 "Про перетворення підприємств і організацій українського міжгалузевого державного обєднання річкового флоту "Укррічфлот" в акціонерні товариства" на базі державного майна транзитного/магістрального флоту, головного підприємства, 20-ти підприємств та структурних одиниць "Укррічфлот" створено Державну акціонерну судноплавну компанію "Укррічфлот" шляхом випуску акцій на повну вартість її майна.

26 лютого 1993 року Фондом Державного майна України видано наказ № 105, яким затверджено план продажу/розміщення акцій ДАСК "Укррічфлот" згідно з протоколом рішення про випуск акцій від 30 грудня 1992 року.

Міністерством фінансів України видано свідоцтво про реєстрацію випуску цінних паперів № 11/1/93 від 15 січня 1993 року, відповідно до якого здійснено випуск акцій на суму 6 714 476 000 крб. Протягом 1994-1996 років сто відсотків випущених акцій були реалізовані державою.

14 жовтня 2002 року Головним управлінням комунальної власності міста Києва видано відповідачу-1 свідоцтво серії НБ № 010005673 про право колективної власності на нежилий будинок площею 3930,40 кв. м., розташований у місті Києві за адресою: вул. Сагайдачного / Ігорівська, 10/5, літера "А", а також свідоцтво серії НБ № 010005674 на право колективної власності на нежилий будинок площею 522,80 кв. м., розташований у місті Києві за адресою: вул. Сагайдачного/Ігорівська, 10/5, літера "Б".

Тобто, у 2002 році відповідачем-1 отримано правовстановлюючі документи на обєкти нерухомості, якими користувався позивач-3.

Видача відповідачу-1 зазначених свідоцтв відбувалася на підставі поданого до Головного управління комунальної власності міста Києва витягу з інвентаризаційної відомості переліку майна, що передане засновником у власність Акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" станом на 10 листопада 1992 р.

Відповідно до рішення Київської міської ради "Про затвердження Положень про головні управління та інші структурні підрозділи виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" від 10 липня 2003 року № 584/744 одним з завдань Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є здійснення в установленому порядку оформлення права власності на обєкти нерухомого майна (нежилі будинки, споруди, приміщення), з видачею свідоцтв про право власності.

Реалізація зазначених повноважень відповідача-2 станом на час видачі оспорюваних свідоцтв регламентувалася Положенням про порядок оформлення права власності на обєкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31 серпня 2001 року № 1820, що зареєстроване в Київському міському управлінні юстиції 31 серпня 2001 року за № 62/364.

Відповідно до п. 9 Положення про порядок оформлення права власності на обєкти нерухомого майна для оформлення права власності та видачі свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна (групу обєктів) до відповідного органу подається заява по кожній адресі за зразком згідно з додатком 4 до цього Положення, а також матеріали поточної технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна, оформлені БТІ. У разі необхідності орган, який здійснює оформлення права власності з видачею свідоцтва про право власності, може запросити у замовника додаткові документи щодо обєкта нерухомого майна, або його власника крім тих, що передбачені цим Положенням. Адреса обєкта нерухомого майна у всіх поданих документах має бути зазначена однаково. У випадку наявності в поданих документах розбіжностей в частині поштової адреси, або у випадку оформлення права власності на новозбудований об'єкт, в свідоцтвах про право власності зазначається поштова адреса обєкта, присвоєна відповідним розпорядженням районної у м. Києві державної адміністрації.

З приписів зазначеного Положення вбачається, що до повноважень Головного управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації не віднесено визнання чи невизнання права власності на нежитлові приміщення за будь-якими юридичними чи фізичними особами. зазначений орган уповноважений на видачу свідоцтв про право власності, які прямо не встановлюють право власності на обєкт нерухомості або ж не надають таке право, а лише посвідчують факт його виникнення.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, прокурором та позивачами, які підтримали позовні вимоги прокурора, не визначено яку норму законодавства було порушено відповідачем-2 при реалізації повноважень, встановлених рішенням Київської міської ради від 10.07.2003 р. № 584/744 та Положенням про порядок оформлення права власності на обєкти нерухомого майна, а також не вказано, які права та охоронювані законом інтереси позивачів порушено саме відповідачем-2, у звязку з наведеним колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними свідоцтв про право власності від 14.10.2002 р. № 010005673 та № 010005674.

Щодо позовних вимог в частині визнання за державою права власності на приміщення, якими користується позивач-3, то колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується в цій частині з висновком суду першої інстанції про їх обґрунтованість та про задоволення зазначених позовних вимог, оскільки до переліку обєктів, які підлягають приватизації у процесі перетворення підприємств і організацій Українського міжгалузевого державного обєднання річкового флоту "Укррічфлот" не повинні були включатися спірні нежитлові приміщення, в яких тривалий час розташовувалося поліклінічне відділення та лабораторія Державного закладу "Республіканська клінічна лікарня Міністерства охорони здоровя України".

Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного майна" під приватизацією державного майна слід розуміти відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

У підпорядкування Міністерства охорони здоровя лікарня перейшла з 50-х років минулого століття і на даний час знаходиться в управлінні вказаного центрального органу виконавчої влади, а станом на час розгляду справи набула статусу медичного закладу республіканського значення. З наведеного вбачається, що фінансування лікарні відбувалося та відбувається за рахунок бюджетних коштів. Крім того, в процесі розгляду даної справи судом встановлено, що обєкти нерухомості, в яких на даний час знаходиться поліклінічне відділення та лабораторні приміщення лікарні були спеціально переобладнані, добудовані, реконструйовані для розміщення в них установи з особливими соціальними функціями та призначенням закладу охорони здоровя.

Зазначеними фактичними даними підтверджуються обставини перебування лікарні в сфері управління Міністерства охорони здоровя України, а спірних приміщень, в яких знаходилося її поліклінічне відділення та лабораторія, - у державній власності.

Крім того, судом першої інстанції встановлено що, станом на час проведення перетворення Українського міжгалузевого державного обєднання річкового флоту "Укррічфлот" у процесі приватизації діяла постанова Верховної ради України "Про перелік об'єктів, які не підлягають приватизації у зв'язку з їх загальнодержавним значенням" від 03 березня 1995 року № 88/95-ВР. Даним нормативним актом встановлено, що обєктом, який не підлягає приватизації, серед інших, є Київська центральна басейнова клінічна лікарня (ідентифікаційний код 01981856), органом управління якої є Міністерство охорони здоровя України.

Крім того, як вже зазначалося вище, Концепцією перетворення Українського міжгалузевого державного обєднання річкового флоту "Укррічфлот" у процесі приватизації встановлено, що правовий статус організацій охорони здоровя не змінюється і такі заклади зберігають свій державний статус.

Отже, обмеження на приватизацію спірних приміщень на момент її проведення були встановлені як погодженою уповноваженою органами Концепцією перетворення Українського міжгалузевого державного обєднання річкового флоту "Укррічфлот" у процесі приватизації, так і нормативним актом органу законодавчої влади.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одними із способів захисту прав та інтересів у суді є,зокрема, визнання права.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У зв'язку з наведеним вище господарський суд міста Києва прийшов до вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог, а доводи суду апеляційної інстанції спростовуються вищезазначеним.

Отже, постанова Київського апеляційного господарського суду від 09 березня 2011 року підлягає скасуванню, а рішення господарського суду міста Києва від 06 грудня 2010 року у справі № 46/288 залишенню без змін.

На підставі зазначеного та керуючись ст. ст. 53, 93, 106, 111-5, 111-7, 111-9 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну Заступника прокурора міста Києва задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09 березня 2011 року скасувати.

3. Рішення господарського міста Києва від 06 грудня 2010 року зі справи №46/288 залишити без змін.

Головуючий І. А. Плюшко

СуддіС. С. Самусенко

В. І. Саранюк