Рішення № 16970865, 30.05.2011, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

                                                                                дата документу :

Справа № 2-1445/2011р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“ 30 ” травня 2011 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді -                               В.П. Величка,

при секретарі -                     А.О. Леоненко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” про визнання пункту договору недійсним, -

в с т а н о в и в :

15.03.2011 року ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області задоволено заяву ПАТ „Укрсоцбанк” в особі Київської міської філії ПАТ „Укрсоцбанк” про перегляд заочного рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27.01.2011 року та скасовано заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27.01.2011 року по справі № 2-4464/2010.

27.04.2011 року ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” про визнання пункту договору недійсним призначено до судового розгляду.

Так, 03.12.2010р. позивач, звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи і підтримуючи який, в судовому засіданні зазначив, що 28 грудня 2007 року позивачем був укладений договір кредиту № 014-487-КА, надалі –договір, з Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку “Укрсоцбанк”в особі начальника Мінського відділення Київської міської філії АКБ “Укрсоцбанк”. Відповідно до умов даного договору банк надав позивачу кредит в розмірі 30813 доларів США на оплату придбаного автомобіля марки MITSUBISHI, модель L 200, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. В забезпечення виконання вимог кредитного договору 27.01.2011 року між позивачем та банком був укладений договір застави № 014-487-ЗА, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2. За умовами даного договору позивач передав банку в заставу придбаний автомобіль. В договорі кредиту від 28.12.2007 року міститься п. 6.2., який позивач вважає, що не відповідає вимогам закону, порушує його законні права. Оскільки при укладенні договору, банком текст договору був складений самостійно, без погодження з ним його змісту, тобто при укладенні договору, банком самостійно визначено п. 6.2. Позивач вважає даний пункт договору кредиту таким, що не відповідає вимогам закону та порушує його законні права, тому він просить визнати недійсним п. 6.2. договору кредиту укладений між ним та відповідачем.

Відповідач в судове засідання не з'явився про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток, про причини неявки не повідомив.

Відповідно до вимог ст.ст.169, 224 Цивільного процесуального кодексу України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, проти такого вирішення справи позивач не заперечував.

Заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 28 грудня 2007 року між позивачем ОСОБА_1 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі начальника Мінського відділення Київської міської філії АКБ “Укрсоцбанк” укладений договір кредиту № 14-487-КА. Згідно даного договору банк передав позивачу 30813 доларів США на оплату придбаного автомобіля. В забезпечення виконання вимог кредитного договору 27.01.2011 року між позивачем та банком був укладений договір застави, відповідно до якого позивач передав банку в заставу придбаний автомобіль.

Пунктом 6.2. договору кредиту від 28.12.2007 року встановлено, що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, Сторони, керуючись ст. 5 ЗУ „Про третейські суди”, домовились про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем постійно діючого третейського суду при асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею, спір розглядається третейським суддею Мороз Оленою Анатолієвною або ОСОБА_3 у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається головою постійно діючого третейського суду при асоціації українських банків у відповідності до чинного регламенту постійно діючого третейського суду при асоціації банків України”. Позивач вважає даний пункт договору кредиту таким, що не відповідає вимогам закону та порушує його законні права

Статтею 5 ЗУ „Про третейські суди” передбачено, спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Згідно з статтею 14 ЗУ „Про третейські суди” для призначення чи обрання третейських суддів у кожній справі необхідна їхня згода.

Відповідно до статті 1 ЗУ „Про судоустрій і статус суддів” визначено, що судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом.

Стаття 124 Конституції України передбачає, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.

Відповідно до ст. 21 ЗУ „Про захист прав споживачів” - крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач.

Судом також встановлено, що при укладенні договору банком текст договору був складений самостійно, без погодження з позивачем його змісту та тексту. Тобто, при укладенні договору, банком самостійно визначено зміст п. 6.2., в якому обмежено конституційне право позивача на судовий захист своїх прав. При встановленні змісту п. 6.2. договору банком, крім позивача прав, порушено вимоги самого ЗУ „Про третейські суди”, а саме ст. 4, 14 щодо добровільної згоди судді на призначення у конкретній справі.

Відповідач пунктом 6.2. договору банк порушив порядок врегулювання спору права позивача, передбачені Конституцією України та ЗУ „Про судоустрій і статус суддів” щодо здійснення правосуддя професійними суддями, оскільки відповідно до ЗУ „Про третейські суди” –третейські судді не являються професійними суддями.

Згідно з ст. 8 ЗУ “Про судоустрій і статус суддів” ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Можливий спір, який може виникнути між позивачем та банком, віднесений ЦПК України до компетенції місцевого суду, а банком право позивача звернення до місцевого суду загальної юрисдикції обмежена, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України судові витрати у справі слід покласти на відповідача, оскільки рішення ухвалено на користь позивача.

На підставі ст. ст. 124 Конституції України, ст. 1, 8 ЗУ „Про судоустрій і статус суддів”, ст. 3, 5, 14 ЗУ „Про третейські суди”, ст. 21 „Про захист прав споживачів”, ст.ст. 203, 215, 216, 217 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 60, 88, 110, 213-215, 218 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” про визнання пункту договору недійсним задовольнити.

Визнати недійсним пункт 6.2 статті 6 "Врегулювання спорів" договору кредиту №014-487-КА на купівлю автотранспортних засобів від 28.12.2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та начальником Мінського відділення Київської міської філії акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк".

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” (м. Київ, вул. Жилянська, 9-11, МФО 322012, ідентифікаційний код 09322018) на користь ОСОБА_1 сплачені ним судові витрати в розмірі 45 (сорок п'ять) гри. 50 коп.

Рішення суду може бути переглянуто Бориспільським міськрайонним судом Київської області за заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення, а також може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів протягом десяти днів з дня його оголошення.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду           ОСОБА_4