Постанова № 16949890, 05.07.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2011                                                                                           № 4/89

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Сухового В.Г.

суддів:           Агрикової О.В.

          Чорногуза М.Г

при секретарі:           

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду “Житло-Сервіс”

на рішення господарського суду м. Києва від 07.04.2011р.

у справі № 4/89 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго”

до Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду “Житло-Сервіс”

про стягнення 190297,33 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” звернулася до господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду “Житло-Сервіс” про стягнення 190297,33 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію.

Рішенням господарського суду м. Києва від 07.04.2011 року у справі №4/89 позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду “Житло-Сервіс на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” 127639,27 грн. основного боргу, 16501,63 грн. індексу інфляції, 4648, 89 грн. 3% річних, 1902,97 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті частині основного боргу провадження у справі припинено. Рішення обґрунтовано тим, що доказами підтверджено, що відповідач спожив теплової енергії за період з 01.10.2009р. по 01.12.2010р. на загальну суму 169146,81 грн. і, відповідно до умов договору мав сплатити за спожиту енергію. Оскільки вказана сума була сплачена тільки частково у сумі 41507,34 відповідачем, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач має сплатити залишок заборгованості у сумі 127639,27 грн., а в решті вимог щодо сплати основного боргу, у зв’язку з частковим погашенням, провадження підлягає припиненню на підставі ст.80 ГПК України. Крім того, оскільки у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість по сплаті за теплову енергію, в силу вимог ст.ст.526, 612, 625 ЦК України з відповідача підлягає стягненню також сума 3% річних та інфляційні втрати за вказаний період прострочення.

Не погоджуючись з рішенням суду, Комунальне підприємство з експлуатації та ремонту житлового фонду “Житло-Сервіс” подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 07.04.2011 року у справі №4/89 в частині задоволених позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, а висновки, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи та правовідносинам, що склалися між сторонами, вважає, що висновок суду про невиконання умов договору відповідачем помилковий, а стягнення основної суми боргу, 3% річних та інфляційних втрат необґрунтованим.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, у якому він зазначає, що прийняте рішення є законним, винесено відповідно до норм процесуального та матеріального права з повним та всебічним дослідженням матеріалів справи, доводи скаржника вважає не- обґрунтованими та недоведеними, просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

УхвалоюКиївського апеляційного господарського суду від 23.05.2011р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 21.06.2011р.

Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2011р. у зв’язку з перебуванням судді Агрикової О.В. у відпустці, до складу колегії замість судді Агрикової О.В. введено суддю Кондес Л.О.

У судовому засіданні 21.06.2011р. оголошувалась перерва до 05.07.2011р.

Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2011р. у зв’язку з виходом судді Агрикової О.В. з відпустки, до складу колегії замість судді Кондес Л.О. введено суддю Агрикову О.В.

21.06.2011р. позивачем подано заяву про зміну найменування Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», на підтвердження чого, надано довідку з ЄДРПОУ від 14.04.2011р. серія АБ № 150424 про державну реєстрацію юридичної особи, та копію нової редакції статуту товариства.

Колегія суддів вважає за необхідне задовольнити вказану заяву та замінити найменування сторони Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” на Публічне акціонерне товариство «Київенерго».

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, вислухавши доводи представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

26.03.2008р. між Акціонерною енергопостачальною компанією „Київенерго" (далі –позивач, постачальник) та Комунальним підприємством з експлуатації та ремонту житлового фонду “Житло-сервіс” (далі-відповідач, споживач) укладено Договір № 7560267 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі – Договір, а.с.16), відповідно до умов якого, постачальник зобов’язався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов’язався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі (пункт 1.1 Договору).

Постачальник зобов’язався також безперебійно постачати енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення – в період опалювального сезону, для гарячого водопостачання –протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1 до Договору (а.с.22, пп. 2.2.1 ).

Пунктом 2.3.1. Договору визначено, що споживач зобов’язався, дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним парламентом в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення, своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2 до Договору (а.с.23).

Визначення кількості спожитої протягом розрахункового періоду (місяця) теплової енергії здійснюється по приладах обліку згідно з п. 3 Звертання-доручення до Договору (а.с.21), а саме: ЦО –по приладах обліку; ГВП –розрахунковим способом згідно договірних навантажень.

Пунктом 1 Додатку 2 до Договору визначено, що розрахунки за відпущену теплову енергію Відповідачу здійснюються на підставі тарифів, встановлених та затверджених Київською міською державною адміністрацією, які можуть змінюватись в період дії договору, згідно п. 12 Додатку. Тарифи, затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 643 від 30.05.2007р.

Відповідач зобов'язався щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки відповідач оформлює і повертає позивачу протягом 2 днів з моменту одержання, п. 9 Додатку 2 до Договору). Отже, відповідач зобов’язаний щомісячно з 12 по 15 числа отримувати в МВРТ-2 за адресою: вул. Драгоманова, 40В оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці, табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання

Пунктом 10 Додатку 2 до Договору передбачено, що відповідач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА та до 25 числа поточного місяця сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Позивач виконав прийняті на себе зобов’язання та поставив, а відповідач спожив теплову енергію за період з 01.10.2009 по 01.12.2010р. року на загальну суму 169146,81 грн. Зазначене підтверджується табуляграмами споживання теплової енергії (а.с.50-55), відомостями обліку споживання теплової енергії (а.с.36-49) та довідкою про розрахунок основного боргу (а.с.7), довідкою про надходження коштів за спожиту теплоенергію (а.с.13-15, 101-102).

Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Як визначено абзацом 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно п. 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Положеннями статей 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, враховуючи умови укладеного між сторонами договору та положення чинного законодавства, аналізуючи наявні у справі докази, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення 169146,81 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції помилково припинив провадження в частині суми основного боргу, погодившись з клопотанням представника відповідача (а.с.100) щодо зменшення заборгованості за заявлений у позові період на 41507,35 грн., сплачених у грудні 2010р., з посиланням на Довідку позивача про надходження коштів за спожиту від АК «Київенерго» теплоенергію (а.с.101) та інформацію КП «ГІОЦ», надану відповідачу (а.с.103-105).

Дійсно, на рахунок АЕК «Київенерго» надійшли і були зараховані у грудні 2010р. кошти за опалення у сумі 28609,92 грн., з призначенням платежу «ГИВЦ ЖЭК-4012 Договор-7560267» та за підігрів холодної води кошти у сумі 12897,43 грн. з призначенням платежу «ГИВЦ ЖЭК-4012 Договор-7560267 (подогрев воды)», що загалом складає 41507,35 грн. Проте, докази призначення зазначених платежів саме за період до 01.12.2010р. у матеріалах справи відсутні.

В суді апеляційної інстанції відповідач також не довів того, що сплачені у грудні 2010р. кошти в сумі 41504,34 грн. є коштами, якими оплачено теплову енергію, спожиту саме в період з 01.10.2009р. по 01.12.2010р., тому висновок суду про те, що відповідачем було здійснено в грудні 2010р. оплату основного боргу за використану теплову енергію в розмірі 41507,34 грн. за розрахунковий період є помилковим, оскільки не підтверджується належними доказами.

Позивач не позбавлений права зарахувати кошти, які надійшли без зазначення періоду платежу за Договором, в рахунок попередньої заборгованості за цим Договором. Однак, доказів такого зарахування матеріали справи не містять. Господарський же суд не наділений такими повноваженнями щодо відповідного зарахування.

Отже, позовні вимоги позивача в частині стягнення основної суми боргу є обґрунтованими і мають бути задоволені повністю, а з відповідача підлягає стягненню заявлена позивачем сума заборгованості у розмірі 169146,81 грн. Рішення ж в частині припинення провадження за позовними вимогами на суму 41507,34 грн. основного боргу підлягає скасуванню.

Водночас, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача 4648,89 грн. 3% річних та суми інфляційних втрат у розмірі 16501,63 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач порушив прийняті на себе зобов’язання та вчасно не розрахувався з позивачем за теплову енергію, а отже відповідач прострочив виконання зобов‘язання.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Також, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про те, що він лише забезпечує надходження коштів до ГІОЦ КМДА, фактично виконує доручення позивача, а тому нарахування 3% річних та інфляційних втрат на кошти, якими відповідач не користується, та які отримує позивач не від відповідача, а від ГІОЦ КМДА, оскільки умовами договору №7560267 від 26.03.2008р., укладеного між сторонами чітко передбачалися права і обов’язки постачальника (позивача) та відповідача (споживача), зокрема згідно з п.2 Договору постачальник зобов’язався постачати теплову енергію, а споживач сплачувати вартість спожитої теплової енергії (а.с.16).

Як вже зазначалося, згідно з ч. 1 статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача є доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі. При цьому, відповідач не надав суду належних доказів , які б спростовували позовні вимоги.

За вказаних обставин доводи апеляційної скарги колегією суддів відхилено як необґрунтовані, оскільки вони спростовуються викладеним вище.

Виходячи з наведеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду м. Києва від 07.04.2011р. у справі № 4/89 підлягає скасуванню в частині припинення провадження за позовними вимогами про стягнення з відповідача 41507,34 грн. основного боргу з прийняттям нового рішення.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду “Житло-сервіс” залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 07.04.2011р. у справі № 4/89 скасувати частково.

3. Прийняти нове рішення, виклавши його резолютивну частину у такій редакції:

           «1. Позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” задовольнити повністю.

           2. Стягнути з Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду “Житло-Сервіс” (код 31025659) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” (код 00131305) 169146,81 грн. основного боргу, 16501,63 грн. інфляції втрат, 4648, 89 грн. 3% річних, 1902,97 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу».

4. Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи № 4/89 повернути господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      Суховий В.Г.

Судді                                                                                          Агрикова О.В.

                                                                                          Чорногуз М.Г

11.07.11 (відправлено)