Постанова № 16949863, 30.06.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2011 № 32/522

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Коршун Н.М.

суддів: Авдеєва П.В.

Нєсвєтову Н.М.

За участю представників сторін:

від позивача: представник ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача-1: представники ОСОБА_2, ОСОБА_3- за довіреностями;

від відповідача-2: представник - не зявився;

від третьої особи: представники ОСОБА_2, ОСОБА_3- за довіреностями;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельно-інвестиційна компанія „Інтербудінвест”

на рішення Господарського суду м. Києва від 22.10.2010 року

у справі № 32/522

за позовом Публічного акціонерного товариства „Банк Форум”

до 1. Дочірнього підприємства „Фінансова компанія „Інтербудінвест”

2. Комунального підприємства „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна”

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Будівельно-інвестиційна компанія „Інтербудінвест”

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2010 року Публічне акціонерне товариство “Банк Форум” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства “Фінансова компанія “Інтербудінвест”, Комунального підприємства “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Будівельно-інвестиційна компанія „Інтербудінвест” з вимогою в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельно-інвестиційна компанія „Інтербудінвест” перед Публічним акціонерним товариством „Банк Форум” за Кредитним договором № 0006/08/01-КL від 31.01.2008 в розмірі 14699 903,47 грн., з яких: 9902800,00 грн. основний борг, 3173 254,39 грн. борг по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 957858,50 грн. пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів, 138843,65 грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів, 527146,93 грн. 3% річних від суми заборгованості по кредиту та несплачених процентів, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежилі приміщення з № 1 по № 37 (групи приміщень № 1а), № ІІ, ІІа (в літ. А), загальною площею 646,30 кв.м (що складає 9/100 частин від лабораторного корпусу пл. 6971,60 кв.м.), розташовані за адресою м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 72, літ. А та належать Дочірньому підприємству “Фінансова компанія “Інтребудінвест”на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності (Серія CAB № 552930) виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 27.11.2007 на підставі Наказу Головного управління комунальної власності м. Києва № 1527-В від 27.11.2007, надавши Публічному акціонерному товариству “Банк “Форум”право на продаж від свого імені такого предмету іпотеки будь-якій особі - покупцю в порядку ст. 38 Закону України “Про іпотеку”з усіма повноваженнями, необхідними для здійснення продажу предмету іпотеки; встановити початкову ціну продажу предмету іпотеки, а саме: нежилих приміщень з № 1 по № 37 (групи приміщень № 1а), № ІІ, ІІа (в літ. А), загальною площею 646,30 кв.м. (що складає 9/100 частин від лабораторного корпусу пл. 6971,60 кв.м.), розташованих за адресою м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 72, літ. А, в розмірі оціночної вартості вказаної нерухомості, що підлягає визначенню незалежним суб'єктом оціночної діяльності на момент такого продажу; зобов'язати Комунальне підприємство Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно видати Публічному акціонерному товариству “Банк “Форум” довідку-характеристику, а також всі інші документи, необхідні для оформлення Позивачем від свого імені договору купівлі-продажу нежилих приміщень з № 1 по № 37 (групи приміщень № 1а), № ІІ, ІІа (в літ. А), загальною площею 646,30 кв.м. (що складає 9/100 частин від лабораторного корпусу пл. 6971,60 кв.м.), розташованих за адресою м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 72, літ. А.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю “БІК “Інтербудінвест” не виконало зобовязання зі сплати основного боргу та процентів за Кредитним договором №0006/08/01-KL від 31.01.2008р., укладеним між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю “БІК “Інтербудінвест”. У звязку з цим Позивач вважає, що в нього виникло право на звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до Договору іпотеки від 31.01.2008р., що був укладений між Позивачем та Відповідачем в забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю “БІК “Інтербудінвест” своїх зобовязань за Кредитним договором № 0006/08/01-KL від 31.01.2008р.

Позивач неодноразово подавав до суду заяву про уточнення позовних вимог і за редакцією останньої просив суд в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельно-інвестиційна компанія „Інтербудінвест” перед Публічним акціонерним товариством „Банк Форум” за Кредитним договором № 0006/08/01-КL від 31.01.2008р. в розмірі 14042 690,31 грн., з яких: 9902800,00 грн. основний борг, 3427200,17 грн. борг по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 129656,51 грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів, 583033,63 грн. 3% річних від суми заборгованості по кредиту та несплачених процентів, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежилі приміщення з № 1 по № 37 (групи приміщень № 1а), № ІІ, ІІа (в літ. А), загальною площею 646,30 кв.м (що складає 9/100 частин від лабораторного корпусу пл. 6971,60 кв.м.), розташовані за адресою м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 72, літ. А та належать Дочірньому підприємству “Фінансова компанія “Інтребудінвест” на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності (Серія CAB № 552930), виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 27.11.2007 на підставі Наказу Головного управління комунальної власності м. Києва № 1527-В від 27.11.2007, надавши Публічному акціонерному товариству “Банк “Форум” право на продаж від свого імені такого предмету іпотеки будь-якій особі - покупцю в порядку ст. 38 Закону України “Про іпотеку” з усіма повноваженнями, необхідними для здійснення продажу предмету іпотеки; встановити початкову ціну продажу предмету іпотеки, а саме: нежилих приміщень з № 1 по № 37 (групи приміщень № 1а), № ІІ, ІІа (в літ. А), загальною площею 646,30 кв.м. (що складає 9/100 частин від лабораторного корпусу пл. 6971,60 кв.м.), розташованих за адресою м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 72, літ. А, в розмірі оціночної вартості вказаної нерухомості, що підлягає визначенню незалежним суб'єктом оціночної діяльності на момент такого продажу; зобов'язати Комунальне підприємство Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно видати Публічному акціонерному товариству “Банк “Форум” витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно, а також всі інші документи, необхідні для оформлення Позивачем від свого імені договору купівлі-продажу нежилих приміщень з № 1 по № 37 (групи приміщень № 1а), № ІІ, ІІа (в літ. А), загальною площею 646,30 кв.м. (що складає 9/100 частин від лабораторного корпусу пл. 6971,60 кв.м.), розташованих за адресою м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 72, літ. А.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.10.2010р. позов задоволено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на те, що воно прийнято з порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначив, що судом першої інстанції у резолютивній частині рішення не зазначено ринкову вартість предмета іпотеки відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку".

Також, апелянт стверджує, що Публічне акціонерне товариство „Банк Форум” порушило умови кредитного договору та не надало всю суму кредиту.

Крім цього, апелянт посилається на те, що невиконання ним умов кредитного договору спричинила світова фінансова криза.

Апелянт, також стверджує, що задоволення судом першої інстанції вимоги позивача про видачу витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно є неправомірним, оскільки порушує права відповідача-2 на отримання оплати за видачу витягу з Реєстру прав на нерухоме майно.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 22.10.2010р.- без змін.

Через канцелярію суду 04.02.2011 р. від представника третьої особи надійшло клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи з метою визначення ринкової вартості спірних обєктів нерухомості.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2011р. апеляційне провадження у справі № 32/522 було зупинено та призначено судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступне питання:

„Яка ринкова вартість обєкта нерухомості, а саме: нежилих приміщень з № 1 по №37 (групи приміщень № 1а), №ІІ, ІІ а (в літ. А), загальною площею 646,30 кв. м. (що складає 9/100 частин від лабораторного корпусу пл. 6971,60 кв. м.), які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 72, літ. А, та належать Дочірньому підприємству „Фінансова компанія „Інтербудінвест” на праві приватної власності?”.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2011р. було поновлено апеляційне провадження у справі №32/522, оскільки судова будівельно-технічна експертиза була виконана, і матеріали справи разом із висновком експерта повернуті до суду.

Відповідачем-2 не використано наданого йому законом права на участь його представника у судовому засіданні. Причин неявки суду не повідомлено. Однак, матеріали справи містять докази належного його повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується, зокрема, поштовим повідомленням № 30207171 про вручення йому поштового відправлення.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (абзац 4 пункту 3.6. Розяснень Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 30.04.2009 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача-2, за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.01.2008р. між Публічним акціонерним товариством „Банк Форум” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельно-інвестиційна компанія “Інтербудінвест” укладено Кредитний договір № 0006/08/01-KL (далі Кредитний договір), відповідно до умов якого, в редакції Додаткової угоди № 1 від 20.01.2009р., Банк (Позивач) надає Позичальнику (Відповідачу-1) кредитні кошти у формі кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості в сумі 9902800,00 гривень (п. 1.1. Кредитного договору). Кредитні кошти надаються на строк до 20.02.2009р. (п. 1.2 Кредитного договору).

Пунктом 1.3 Кредитного договору передбачені проценти за користування кредитними коштами в гривні в розмірі 18% річних.

Відповідно до п. 2.4 Кредитного договору проценти Позичальник повинен перераховувати в національній валюті щомісячно.

Згідно п. 2.6 Кредитного договору проценти за перший місяць користування кредитними коштами сплачуються Відповідачем-1 не пізніше останнього робочого дня першого місяця користування кредитними коштами за період з моменту видачі кредитних коштів по 25-те число першого місяця користування кредитними коштами включно. В подальшому проценти за користування кредитними коштами сплачуються Позичальником щомісячно, за період з 26-го числа попереднього місяця по 25-те число поточного місяця включно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем на виконання умов Кредитного договору в період з 01.02.2008р. по 04.06.2008р. було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю “Будівельно-інвестиційна компанія “Інтербудінвест” 9902800,00 грн., про що свідчать меморіальні ордери № 30291 від 01.02.2008р., № 42638 від 19.02.2008р., № 52804 від 27.02.2008р., № 99319 від 08.04.2008р., № 141182 від 21.05.2008р., № 162380 від 02.06.2008р., № 163938 від 04.06.2008р. (а.с. 21-25, Том І).

Судова колегія не погоджується з твердженнями апелянта стосовно того, що Публічне акціонерне товариство „Банк Форум” порушило умови кредитного договору та не надало всю суму кредиту, оскільки це спростовується зазначеними вище обставинами.

Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю „Будівельно-інвестиційна компанія „Інтербудінвест” свої зобовязання щодо повернення Позивачу кредитних коштів до 20.02.2009р. не виконало.

Згідно з наданим Позивачем розрахунком сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно-інвестиційна компанія “Інтербудінвест” за Кредитним договором зі сплати кредиту складає 9902800,00 гривень, зі сплати процентів за користування кредитними коштами за період з 26.10.2008р. по 08.10.2010р. 3427200,17 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Як передбачено ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.1 Кредитного договору сторони узгодили, що за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів позичальник сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2%, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів за кожен день прострочення.

Відповідно до розрахунку Позивача, за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами за період з 01.11.2009р по 08.10.2010р. ним нарахована пеня, відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” та положень ч. 6 ст. 232 ГК України, виходячи з облікової ставки, встановленої НБУ у відповідний період з урахуванням виникнення зобовязання щодо оплати по сумах, які підлягали оплаті у визначений час та за період прострочення, яка складає 129656,51 грн.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду стосовно правомірності її нарахування.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача загальний розмір 3% річних від суми заборгованості по кредиту та несплачених процентів становить 583033,63 грн.

Як свідчать матеріали справи, 14.06.2010р. Позивач направив Товариству з обмеженою відповідальністю “Будівельно-інвестиційна компанія “Інтербудінвест” лист № 498, в якому вимагав сплатити борг за Кредитним договором та нараховані штрафні санкції, 3 % річних, який був отриманий останнім 29.06.2010р., про що свідчить поштове повідомлення (а.с. 45, Том І).

Проте, вимоги Позивача про усунення порушень зобовязань за Кредитним договором Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельно-інвестиційна компанія “Інтербудінвест” не виконало.

Судова колегія, вважає дані позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають стягненню.

За приписами ч. 2 ст. 346 ГК України для зниження ступеня ризику банк надає кредит позичальникові за наявності гарантії платоспроможного суб'єкта господарювання чи поручительства іншого банку, під заставу належного позичальникові майна, під інші гарантії, прийняті у банківській практиці.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Як передбачено п. 2.1 Кредитного договору, забезпеченням повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами є іпотека нежилого приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 72, що становить 9/100 (від лабораторного корпусу загальної площі 6971,60 м. кв. та включає в себе нежилі приміщення з №1 по №37(групи приміщень №1-а), №№ ІІ, ІІ а, загальною площею 646,3 кв.м., заставною вартістю 15069033,00 грн., та належить Дочірньому підприємству “Фінансова компанія “Інтербудінвест”(Відповідач-1).

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про іпотеку” іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Матеріали справи свідчать про те, що 31.01.2008р. між Позивачем та Відповідачем-1 укладений та нотаріально посвідчений договір іпотеки (далі Договір іпотеки).

Згідно п. 1.1 договору іпотеки цей Договір забезпечує виконання Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельно-інвестиційна компанія “Інтербудінвест” зобовязань, що випливають з укладеного між Третьою особою та Позивачем Кредитного договору, та будь-яких додаткових угод до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, у тому числі стосовно будь-яких збільшень основного зобовязання та/або процентів за основним зобовязанням, за умовами якого Третя особа зобовязана повернути Позивачу кредитні кошти у формі кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості в сумі 12120000,00 грн. з кінцевим терміном повернення 20.01.2009р., сплачувати проценти за користування кредитними коштами в валюті кредиту щомісячно, з розрахунком 18 процентів річних, сплатити можливі неустойки в розмірах та випадках, передбачених кредитним договором і цим договором, а також інші витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги.

У п. 1.2 Договору іпотеки встановлено, що предметом іпотеки є нерухоме майно: нежилі приміщення (в літ. А), які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 72, і належить Відповідачу-1 на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності (Серія САВ № 552930), виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 27.11.2007р. на підставі Наказу Головного управління комунальної власності м. Києва № 1527-В від 27.11.2007р.

Предмет іпотеки включає в себе нежилі приміщення з № 1 по № 37 (групи приміщень № 1а), № ІІ, ІІа (в літ. А), загальною площею 646,30 кв.м., що складає 9/100 частин від лабораторного корпусу пл. 6 971,60 кв. м.

Згідно з п. 1.4 Договору іпотеки заставна вартість предмету іпотеки є договірною та погоджується сторонами в розмірі 15069033,00 грн.

Відповідно до п. 7.3 Договору іпотеки цей договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання основного зобовязання, враховуючи можливу наявність додаткових угод, у тому числі про його пролонгацію, збільшення та інше.

В силу ч. 1 ст. 33 Закону України “Про іпотеку” у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктом 5.1 Договору іпотеки передбачено, що іпотекодержатель (Позивач) набуває права задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки у випадках невиконання основного зобовязання, або порушення порядку його виконання, та інших випадках, передбачених основним зобовязанням, цим договором та чинним законодавством України.

Згідно з п. 5.4 Договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого надпису нотаріуса або відповідно до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя (позивача).

Пункт 6.1 Договору визначає, що сторони дійшли згоди вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі застереження, що міститься у цьому договорі.

Відповідно до ч. 2 ст. 6.3 Договору іпотеки при укладенні цього договору сторони, керуючись ч. 2 ст. 36 та ст. 37 Закону України “Про іпотеку”, обумовлюють і встановлюють застереження, що вони домовилися про позасудове врегулювання питання задоволення вимог Позивача шляхом продажу іпотекодержателем (Позивачем) від свого імені предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 Закону України “Про іпотеку”, та направлення вирученої суми на погашення заборгованості за основним зобовязанням.

За приписами ч. 3 ст. 33 Закону України “Про іпотеку” звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду.

Як встановлено ч.ч. 1, 2 ст. 35 Закону України “Про іпотеку” у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Матеріали справи свідчать про те, що Позивач листом № 499 від 14.06.2010р. звернувся до Відповідача-1 з вимогою про усунення порушень за Кредитним договором № 0006/08/01-KL від 31.01.2008р., в якому також повідомляв про свій намір розпочати процедуру звернення стягнення на майно у випадку невиконання зобовязань по поверненню кредиту, сплаті відсотків та пені за Кредитним договором №0006/08/01-KL від 31.01.2008р. (а.с. 43-44, Том І).

Статтею 7 Закону України “Про іпотеку” передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання, необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором іпотеки.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що прострочення заборгованості за Кредитним договором № 0006/08/01-KL від 31.01.2008, та прострочення заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, неоплати нарахованої пені та 3% річних є належним чином доведеними, документально підтвердженим та Відповідачем-1 не спростованими, тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом, заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, пені та 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом звернення стягнення на передане в іпотеку майно.

Стосовно посилань апелянта на те, що невиконання ним умов кредитного договору спричинила світова фінансова криза, судова колегія зважає на наступне.

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Зазначені апелянтом нормативно-правові акти, а саме: рішення Ради національної безпеки та оборони України від 20.10.2008р.,введене в дію Указом Президента України від 24.10.2008р. № 965/2008; Закон України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів Ураїни»; Указ Президента України від 17.11.2008р. № 1046/2008 «Про додаткові заходи щодо подолання фінансової кризи в Україні»; Закон України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» від 25.12.2008р. не надають права позичальникам на час дії світової фінансової кризи не виконувати свої зобовязання за кредитними договорами.

Вищий господарський суд України в своїх постановах від 22.09.2010р. по справі № 40/311 та від 26.07.2010р. по справі № 5/36 дотримується аналогічної правової позиції.

За приписами ч. 1 ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Стаття 55 Закону України “Про нотаріат”, п. 63, 65 Інструкції про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Мінюсту України №20/5 від 03.03.04 року, визначають, що крім правовстановлювального документа на житловий будинок, садибу та інше нерухоме майно (за винятком земельної ділянки), якщо воно підлягає державній реєстрації, нотаріус вимагає витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до п. 7.1.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002, право на отримання витягу з державного реєстру прав власності на нерухоме майно має власник майна або уповноважена ним особа.

Таким чином, для реалізації права продажу майна особі необхідно отримати витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно. При цьому із аналізу вказаних законодавчих норм випливає, що особа, що має право продажу майна, отримує і права, повязані та необхідні для реалізації такого права.

Судова колегія, погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що, оскільки статтею 38 Закону України “Про іпотеку” іпотекодержателю надається право продажу предмета іпотеки, то іпотекодержатель може вчиняти дії та мати права, повязані та необхідні для реалізації такого права продажу, в тому числі отримувати витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно, таким чином вимоги позивача до Відповідача-2 в частині зобовязання надати витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на те, що задоволення судом першої інстанції вимоги позивача про видачу витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно є неправомірним, оскільки порушує права відповідача-2 на отримання оплати за видачу витягу з Реєстру прав на нерухоме майно, як безпідставні.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Апелянтом належними та допустимими доказами не спростовані встановлені вище обставини.

Судова колегія погоджується з твердженнями апелянта про те, що судом першої інстанції у резолютивній частині рішення не зазначено ринкову вартість предмета іпотеки відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку", з огляду на наступне.

За приписами ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу,встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Віповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1817/11-15 ринкова вартість офісних приміщення з № 1 по № 37 (групи приміщень № 1а), № ІІ, ІІа (в літ. А), загальною площею 646,30 кв.м. (що складає 9/100 частин від лабораторного корпусу пл. 6971,60 кв. м.), які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, 72, і належить Дочірньому підприємству „Фінансова компанія „Інтербудінвест” на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності (Серія САВ № 552930), становить 11332115 (одинадцять мільйонів триста тридцять дві тисячі сто пятнадцять) грн. з урахуванням ПДВ.

Таким чином, у звязку з тим, що у резолютивній частині рішення не зазначено початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, судова колегія дійшла висновку про задоволення в цій частині апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельно-інвестиційна компанія „Інтербудінвест”.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального Кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельно-інвестиційна компанія „Інтербудінвест” на рішення Господарського суду м. Києва від 22.10.2010р. у справі № 32/522 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 22.10.2010р. у справі № 32/522 змінити та викласти його резолютивну частину у наступній редакції:

Позов задовольнити повністю.

В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельноінвестиційна компанія “Інтербудінвест” перед Публічним акціонерним товариством “Банк Форум” за кредитним договором № 0006/08/01-KL від 31.01.2008 в розмірі 14042690 (чотирнадцять мільйонів сорок дві тисячі шістсот девяносто) гривень 31 коп., з яких: 9902800,00 грн. - заборгованість з повернення кредитних коштів, 3427 200,17 грн. - заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами, 129656,51 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів, 583 033,63 грн. - три проценти річних від суми заборгованості з повернення кредитних коштів та заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежилі приміщення з № 1 по № 37 (групи приміщень № 1а), № ІІ, ІІа (в літ. А), загальною площею 646,30 кв.м. (що складає 9/100 частин від лабораторного корпусу пл. 6971,60 кв.м.), розташовані за адресою м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 72, літ. А та належать Дочірньому підприємству “Фінансова компанія “Інтербудінвест”на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності (Серія САВ № 552930), виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 27.11.2007 на підставі Наказу Головного управління комунальної власності м. Києва № 1527-В від 27.11.2007.

Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки, а саме: нежилі приміщення з № 1 по № 37 (групи приміщень № 1а), № ІІ, ІІа (в літ. А), загальною площею 646,30 кв.м. (що складає 9/100 частин від лабораторного корпусу пл. 6971,60 кв.м.), розташовані за адресою м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 72, літ. А, шляхом надання Публічному акціонерному товариству “Банк Форум” права на продаж від свого імені такого предмету іпотеки будь-якій особі - покупцю в порядку ст.38 Закону України “Про іпотеку” з усіма повноваженнями, необхідними для здійснення продажу предмету іпотеки.

Встановити початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, а саме: нежилих приміщень з № 1 по № 37 (групи приміщень № 1а), № ІІ, ІІа (в літ. А), загальною площею 646,30 кв. м. (що складає 9/100 частин від лабораторного корпусу пл. 6971,60 кв.м.), розташованих за адресою м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 72, літ. А, згідно Висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1817/11-15: 11332115 (одинадцять мільйонів триста тридцять дві тисячі сто пятнадцять) грн. з урахуванням ПДВ.

Зобовязати Комунальне підприємство Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-в) видати Публічному акціонерному товариству “Банк Форум”(02100, м. Київ, бул. Верховної Ради, б. 7, код 21574573) витяг з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, а також всі інші документи, необхідні для оформлення Публічним акціонерним товариством “Банк Форум” від свого імені договору купівлі-продажу нежилих приміщень з № 1 по № 37 (групи приміщень № 1а), № ІІ, ІІа (в літ. А), загальною площею 646,30 кв.м. (що складає 9/100 частин від лабораторного корпусу пл. 6971,60 кв. м.), розташованих за адресою: м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 72, літ. А.

Стягнути з Дочірнього підприємства “Фінансова компанія “Інтербудінвест”(01010, м. Київ, вул. Кіквідзе, б. 13, код 34349882) на користь Публічного акціонерного товариства “Банк Форум”(02100, м. Київ, бул. Верховної Ради, б. 7, код 21574573) 25500,00 грн. державного мита, 5799,60 грн. вартість проведеної судової будівельно-технічної експертизи та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Банк Форум”(02100, м. Київ, бул. Верховної Ради, б. 7, код 21574573) до Державного бюджету України 85,00 грн. державного мита.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Матеріали справи № 32/522 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддяКоршун Н.М.

СуддіАвдеєв П.В.

Нєсвєтова Н.М.