Постанова № 16949848, 11.07.2011, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2011 року Справа № 5005/5347/2011

Дніпропетровськийапеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Крутовських В.І.доповідач,

суддів: Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є.

при секретарі судового засідання Лазаренко П.М.

За участю представників сторін:

від позивача: представник у судове засідання не з`явився.

від відповідача: ОСОБА_1, нотаріально посвідчена довіреність № 2106 від 08.07.11р., представник;

розглянувши апеляційну скаргу cубєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2011р. у справі № 5005/5347/2011

за позовом комунального житлово-експлуатаційного підприємства „Південне” Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ

про стягнення 16666 грн. 54 коп. та звільнення нежитлового приміщення в будинку АДРЕСА_1, -

ВСТАНОВИВ:

09.08.2010р. комунальне житлово-експлуатаційне підприємство „Південне” Дніпропетровської міської ради звернулось до суду з позовною заявою, в якій просило суд у примусовому порядку стягнути з відповідача на його користь 16666 грн. 54 коп. заборгованості з орендної плати відповідно до умов договору від 11.01.2005р. № 9/235 оренди комунального майна та зобовязати відповідача звільнити нежитлове приміщення в будинку АДРЕСА_1.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2010р. у справі № 6/308-10 з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 на користь комунального житлово-експлуатаційного підприємства „Південне” Дніпропетровської міської ради було стягнено 16666 грн. 54 коп. заборгованості, 166 грн. 66 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.01.2011р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2010р. у справі № 6/308-10 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2011р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2010р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.01.2011р. у справі № 6/308-10 скасовано в частині позовних вимог про зобовязання відповідача звільнити нежиле приміщення загальною площею 82,47 кв.м по АДРЕСА_1 з передачею справи на новий розгляд в цій частині позовних вимог до господарського суду Дніпропетровської області.

Скасовуючи рішення господарського суду Дніпропетровської області та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду, Вищим господарським судом України було зазначено, що помилковим є застосування судами до спірних орендних правовідносин положень статті 782 Цивільного кодексу України, якими встановлено право орендодавця на односторонню відмову від договору в разі невнесення орендної плати протягом трьох місяців підряд, та обумовлене цим посилання судів на необхідність позивача повідомити орендаря про припинення дії договору оренди, оскільки, по-перше, припинення договору і відмова від договору здійснюються по різному, тому їх не слід ототожнювати; по-друге, умови договору оренди містять узгоджене сторонами положення про припинення договору при порушенні орендарем строків внесення орендної плати більше одного місяця (п.10.6 договору), не передбачаючи право орендодавця на односторонню відмову від договору в такому випадку (ч. 3 ст. 652 ЦК України), але в той же час, на відміну від частини 2 статті 782 ЦК України, і не покладають на позивача додаткового обов'язку повідомляти орендаря про факт припинення дії договору при настанні таких обставин, як систематична несплата орендних платежів.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2011р. у справі № 5005/5347/2011 (суддя Загинайко Т.В.) позов у частині зобовязання субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 звільнити нежитлове приміщення задоволено.

Зобовязано субєкта підприємницької діяльності фізичну особу ОСОБА_2 звільнити на користь комунального житлово-експлуатаційного підприємства „Південне” Дніпропетровської міської ради нежитлове приміщення площею 82,47 кв.м в будинку АДРЕСА_1.

Присуджено до стягнення з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 на користь комунального житлово-експлуатаційного підприємства „Південне” Дніпропетровської міської ради 85 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита.

Не погодившись з рішенням господарського суду, cубєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_2 звернулась з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати дане рішення повністю та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.06.2011р. у справі № 5005/5347/2011 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення, приймаючи до уваги наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 11.01.2005р. між комунальним житлово-експлуатаційним підприємством „Південне” Дніпропетровської міської ради (орендодавцем) та субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_2 було укладено договір № 9/235 оренди комунального майна (далі договір), за умовами якого орендодавець (позивач у справі) передає, а орендар (відповідач у справі) приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення, розміщене за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 82,47 кв.м на першому поверсі, яке перебуває на балансі КЖЕП „Південне”, вартість якого визначена згідно експертної оцінки і становить 60826 грн. 00 коп. для використання під офіс (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 3.3 договору орендар зобовязався щомісяця перераховувати орендну плату не пізніше 25 числа поточного місяця, із розрахунку 527 грн. 16 коп. щомісяця.

Згідно п. 3.7. договору зобов`язання орендаря по сплаті орендної плати забезпечується у вигляді авансової оплати у розмірі не менше, ніж орендна плата за 1 (один) місяць.

Орендар зобов`язаний щомісяця до 15 числа одержувати рахунки на внесення орендної плати (в тому числі за витрати на утримання орендованого майна) в бухгалтерії орендодавця або ЖЕК № 9 (п. 3.8. договору).

У відповідності з п. 3.9. договору несвоєчасне отримання рахунку не звільняє орендаря від відповідальності за прострочення платежів.

Відповідно до вимог ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів та умов договору; одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правовові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та відшкодування збитків.

Відповідно до акту від 11.01.2005р. № 9/235 приймання-передачі орендного приміщення позивачем було передано відповідачу приміщення, що орендується, по АДРЕСА_1 на першому поверсі 14-ти поверхового будинку загальною площею 82,47 кв.м.

Відповідач, в порушення умов договору, систематично протягом березня-липня 2010 року не сплачував орендну плату, сплачував її з простроченням та не в повному обсязі, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 16666 грн. 54 коп., яку зазначено у рахунку за липень 2010р. (а.с. 19), та, яку внаслідок неоплати відповідачем було стягнено відповідно до рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2010р. та залишено в силі в цій частині постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2011р. у справі № 6/308-10.

Пунктом 10.6 договору оренди передбачено, що дія договору припиняється, зокрема у разі порушення строків оплати більше ніж на 1 місяць.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин 2, 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем; договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З матеріалів справи не вбачається та відповідачем не доведено оспорювання у встановленому порядку та визнання недійсним судом пункту 10.6 Договору оренди від 11.01.2005 №9/235 в частині такої підстави припинення договору як порушення орендарем строків внесення орендної плати більше одного місяця.

Відповідно до частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Таким чином, вищевказана підстава припинення договору оренди №9/235 від 11.01.2005р., визначена у пункті 10.6 договору, є істотною умовою останнього та не суперечить диспозитивним приписам частини 3 статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно якої за згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови.

Отже, у звязку з неоплатою відповідачем рахунку від липня 2010р. на суму 16666 грн. 54 коп. більше ніж місяць, дія договору є припиненою з 01.09.2010р.

Відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги комунального житлово-експлуатаційного підприємства „Південне” Дніпропетровської міської ради обґрунтовано було задоволено судом першої інстанції у частині зобовязання субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 звільнити нежитлове приміщення площею 82,47 кв.м в будинку АДРЕСА_1

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що господарським судом було порушено приписи ст. 77 ГПК України та не відкладено розгляд справи в зв`язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, що призвело до порушення прав останнього як сторони не можуть бути прийняті до уваги суду.

Оскільки, відповідно до ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явились в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляд справи, вирішити спір по суті.

В матеріалах справи № 5005/5347/2011 було достатньо доказів для вирішення даного господарського спору без участі відповідача, крім того, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 95), однак своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався.

Крім того, додані відповідачем до апеляційної скарги додаткові докази по справі, не можуть бути прийняті до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Відповідачем не було обґрунтовано неможливість подання доданих до апеляційної скарги додаткових доказів у справі суду першої інстанції.

З огляду на вищезазначене, висновки господарського суду є законними, обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Приймаючи до уваги викладене, рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2011р. у справі № 5005/5347/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу cубєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 - без задоволення.

Головуючий В.І. Крутовських

Суддя А.К. Дмитренко

Суддя А.Є. Прокопенко