Рішення № 16949662, 24.06.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

24 червня 2011 року справа № 5020-728/2011 За позовом Публічного акціонерного товариства Банк “Морський” (ідентифікаційний код 20748213, 99001, м. Севастополь, вул. Брестська, 18а)

до фізичної особипідприємця ОСОБА_1 (99040, АДРЕСА_1).

за участю у розгляді даної справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі (99011, м. Севастополь, вул. Кулакова, 37)

про звільнення майна з-під арешту

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

позивач: ОСОБА_2 заступник начальника юридичного відділу, довіреність № 13/16 від 21.03.2011;

відповідача: ОСОБА_3 представник, довіреність б/н від 11.01.2011;

третьої особи: ОСОБА_4 державний виконавець, довіреність № 13712/2/16 від 20.06.2011;

Сутьспору:

Публічне акціонерне товариство Банк “Морський” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі про звільнення майна з-під арешту, на яке накладено арешт в рамках виконавчого провадження у справі № 5020-11/504-2/671 по стягненню на користь ТОВ „Перша Західно-Українська Лізингова Компанія” з фізичної особипідприємця ОСОБА_1 суми боргу по договорах фінансового лізингу.

Публічне акціонерне товариство Банк “Морський” просить суд звільнити з-під арешту автобус БАЗ А079.14 державний номер НОМЕР_1, який перебуває в заставі по договору застави № 1630507/з від 16.05.2007.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 16.12.2009 Відділ Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в м. Севастополі постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження при примусовому виконанні наказу господарського суду м. Севастополя № 5020-11/504-2/671 по стягненню боргу з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Перша Західно-Українська Лізингова Компанія»наклав арешт на майно-автобус БАЗ А 079.14 державний номер НОМЕР_1, який знаходиться в заставі ПАТ Банк «Морський»відповідно до договору застави № 1630507/з від 16.05.2007 у якості забезпечення виконання вимог за кредитним договором № 1630507-КФ від 16.05.2007 (обтяження майна зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 16.05.2007 за № 4962817), що суперечить вимогам Закону України «Про заставу»та Інструкції про проведення виконавчих дій № 74/5 від 15.12.1999.

Ухвалою від 12.05.2011 позовну заяву прийнято до провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судовому засіданні 08.06.2011 позивач заявив клопотання про заміну первісного відповідача - Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі, належним відповідачем суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1, який являється боржником у виконавчому провадженні по виконанню наказу господарського суду м.Севастополя у справі № 5020-11/504-2/671.

Клопотання було мотивовано посиланням на пункт 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", згідно з яким, вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил підвідомчості (ст. 24 ЦПК, ст. 12 ГПК) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах.

Ухвалою суд від 08.06.2011 здійснено заміну первісного відповідача у даній справі - Відділ державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі, на належного - фізичну особупідприємця ОСОБА_1, а також залучено до участі у розгляді даної справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Відділ державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі.

У судовому засіданні 24.06.2011 представник боржника надав відзив на позов, в якому вважає позовні вимоги обгрунтованими.

Представник третьої особи надав пояснення по суті спору, в яких зазначив, що автобус БАЗ А079.14 державний номер НОМЕР_1 є проданим, на момент продажу автобусу державна виконавча служба не володіла даними про його знаходження в заставі.

Представникам сторін, третьої особи у судовому засіданні було роз`яснено їх процесуальні права, передбачені статтями 20, 22, 78 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши фактичні обставини, вислухавши пояснення представників сторін, третьої особи, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

16.05.2007 між Публічним акціонерним товариством Банк “Морський” Зайомщик, та фізичною особоюпідприємцем ОСОБА_1 Позичальник, було укладено кредитний договір № 1630507-КФ, за умовами якого позивач надав позичальнику кошти, а позичальник зобов'язався повернути отриманий кредит, сплатити відсотки за користування коштами і виконати свої зобов'язання згідно з даним договором у повному обсязі.

Також позивачем та відповідачем укладено договір № 1630507/з від 16.05.2007 в якості забезпечення виконання вимог за кредитним договором № 1630507-КФ від 16.05.2007, відповідно до якого транспортний засіб - автобус БАЗ А079.14 державний номер НОМЕР_1 передано позичальником Банку в заставу в якості забезпечення зобов'язань за кредитним договором.

Відомості про вказане зобов'язання позичальника 16.05.2007 були внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна за № 4962817 (а.с.8-11).

З представлених відповідачем документів вбачається, що боржником у виконавчому провадженні при примусовому виконанні наказу господарського суду м. Севастополя № 5020-11/504-2/671 по стягненню боргу з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Перша Західно-Українська Лізингова Компанія»сповіщався Відділ Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м.Севастополі про обтяження рухомого майна - автобуса БАЗ А 079.14 державний номер НОМЕР_1 заставою.

Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження Відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в м. Севастополі від 16.12.2009 при примусовому виконанні наказу господарського суду м. Севастополя № 5020-11/504-2/671 по стягненню боргу з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Перша Західно-Українська Лізингова Компанія»накладено арешт на майно - автобус БАЗ А 079.14 державний номер НОМЕР_1.

Таким чином, при примусовому виконанні наказу господарського суду міста Севастополя № 5020-11/504-2/671 16.12.2009 державним виконавцем описане і арештоване майно, які відповідачем по договору застави від 16.05.2007 передано Публічному акціонерному товариству Банк “Морський” в заставу в якості забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1 статті 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Частиною п'ятою статті 590 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір з аставод ержате ля.

Відповідно до частини першої статті 54 Закону України «Про виконавче провадження»звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Аналогічні вимоги містяться також в пункті 5.3.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5.

Частинами третьою та четвертою статті 54 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Що стосується доводів третьої особи про те, що автобус БАЗ А079.14, державний номер НОМЕР_1, є проданим, а на момент продажу автобусу державна виконавча служба не володіла даними про його знаходження в заставі, то суд не може визнати такі доводи підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Суд зазначає, що предметом дослідження у даній справі є надання правової оцінки діям державного виконавця по складанню постанови про арешт майна боржника та включення до складу арештовного майна автобусу БАЗ А079.14, державний номер НОМЕР_1. Оцінка діям державного виконавця надається судом станом саме на момент складання постанови про арешт майна від 16.12.2009.

Приймаючи до уваги чинність на момент вирішення даного спору постанови державного виконавця від 16.12.2009 про арешт майна, а також встановлення у судовому засіданні під час розгляду даної справи неправомірності дій державного виконавця по накладенню арешту на спірний автобус, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги.

Факт продажу спірного майна може тягнути наслідки, передбачені статтями 43, 54 Закону України «Про виконавче провадження», однак жодним чином не перешкоджає наданню правової оцінки діям державного виконавця.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов Публічного акціонерного товариства Банк “Морський” задовольнити.

2. Звільнити з-під арешту автобус БАЗ А079.14 державний номер НОМЕР_1, накладеного постановою Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі від 16.12.2009.

3. Стягнути з фізичної особипідприємця ОСОБА_1 (99040, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства Банк “Морський” (ідентифікаційний код 20748213, 99001, м. Севастополь, вул. Брестська, 18а) 85,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя підписПогребняк О.С.

Рішення оформлено згідно

з вимогамист. 84 ГПК України

та підписано 24.06.2011