Рішення № 16949612, 14.06.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

14 червня 2011 року справа № 5020-568/2011 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „БаДМ”

(вул. Панікахи, 2, місто Дніпропетровськ, 49005)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича комерційна фірма „ТЕКО” (вулиця Велика Морська, 24, кв. 2, місто Севастополь, 99011)

про стягнення у розмірі 376558,90 грн.

суддя Шевчук Н.Г.

Представники:

позивача ОСОБА_1, довіреність № 71 від 06.05.2011;

відповідача не зявився;

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю „БаДМ” звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича комерційна фірма „ТЕКО” про стягнення 376558,90 грн., у тому числі 25982,99грн. основного боргу, 69542,50 грн. 30 % штрафу, 4698,32 грн. пені та 44335,08 грн. 10% річних.

Позовні вимоги з посиланням на статтю 526 Цивільного кодексу України обґрунтовані тим, що Відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобовязань по оплаті отриманого за договором постачання товару № Si161 від 01.01.2009, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість на суму 376558,90 грн.

Відповідач надав заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі, а саме 376558,90 грн. (арк. с. 111).

Ухвалою суду від 14.06.2011 провадження у справі припинено в частині вимог про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 37723,90 грн. у з вязку з поверненням відповідачем товару у процесі розгляду спору.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2009 між товариством з обмеженою відповідальністю „БаДМ” та товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича комерційна фірма „ТЕКО” був укладений договір поставки товару № Si161, за умовами якого Позивач зобовязувався поставити та передати у власність Відповідача лікарські препарати, засоби гігієни та догляду за хворими (товар), а Відповідач - прийняти та своєчасно оплатити його на умовах даного договору.

У пунктах 12.1 та 12.2 цього договору сторони передбачили, що даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2011 року, а якщо сторони не мають одна до одної ніяких претензій та не заявили в письмовій формі про бажання розірвати договір, цей договір автоматично продовжується на один календарний рік на тих же умовах.

Відповідно до пункту 2.3 Договору одиниця виміру кількості товару, його загальна кількість погоджується сторонами в момент узгодження заявки на поставку кожної партії товару і зазначається у видаткових накладних.

Згідно пункту 3.1 Договору товар постачається за цінами, що діють на момент передачі товару за видатковою накладною. Якщо з моменту надання Покупцем заявки на момент передачі товару ціна товару збільшилась, то покупець зобовязується сплатити ціну, що діяла на момент передачі товару.

Розділом 6 Договору передбачено, що покупець зобовязується сплатити суму за товар у строки, які вказані в накладній на передачу товару. Постачальник має право самостійно зменшувати строк оплати, який вказаний у накладній, повідомивши про це Покупця письмово за два банківських дня.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Спір між сторонами виник з приводу неналежного виконання Відповідачем зобов'язання з оплати за поставлений йому Позивачем товар.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми заборгованості за поставку товару в розмірі 224261,09 грн., судом встановлено, що Відповідачем отримано товар на загальну суму 224261,09 грн., що підтверджено видатковими накладними (арк. с. 27-87, 134-143). Зобовязання Відповідачем виконано не було, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 224261,09 грн., що також підтверджується актом звірення взаєморозрахунків від 25.05.2011, який підписаний обома сторонами (арк. с. 130-133).

За приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

В силу частини другої статті20 Господарського кодексу України захист прав і законних інтересів субєктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

До інших способів відноситься, зокрема, передбачена статтею 549 Цивільного кодексу України пеня, яка є грошовою сумою, і яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У разі порушення зобовязання відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата пені.

Відповідно до пункту 7.2 Договору, за несвоєчасну оплату товару стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення, окрім того, при простроченні оплати поставленого товару на двадцять календарних днів Покупець зобовязаний сплати Постачальнику штраф у розмірі 30 % від вартості поставленого та неоплаченого у строк товару.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 4698,32 грн. та 30% штрафу у розмірі 69542,50 грн.

Перевіривши розрахунки пені та штрафу, суд вважає вимоги у цій частині такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, зобовязаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.3 Договору передбачено, що покупець сплачує Постачальнику суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також десяти процентів річних від простроченої суми у порядку статті 625 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача 10% річних у розмірі 44335,08 грн.

Перевіривши розрахунок 10% річних, суд встановив, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог діючого законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову, з урахуванням суми товару, який повернуто в процесі розгляду спору, покладаються на Відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнична комерційна фірма „ТЕКО” (поштова адреса - вулиця Софронова, 5, місто Севастополь, 99011, юридична адреса - вулиця Велика Морська, буд. 24, кв. 2, місто Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 13794556, відомості щодо рахунків в установах банків відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „БаДМ” (вул. Панікахи, 2, місто Дніпропетровськ, 49005, код ЄДРПОУ 31816235, р/р 26008105114001 в КБ „ПриватБанк”, МФО 305299) основний борг у розмірі 224261,09 грн. (двісті двадцять чотири тисячі двісті шістдесят одна грн. 09 коп.), 30 % штрафу у розмірі 69542,50 грн. (шістдесят девять тисяч пятсот сорок дві грн. ), пеню у розмірі 4698,32 грн. (чотири тисячі шістсот девяносто вісім грн. 32 коп.), 10 % річних у розмірі 44335,08 грн. (сорок чотири тисячі триста тридцять пять грн. 08 коп.), а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 3765,59 грн. (три тисячі сімсот шістдесят пять грн. 59 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис Н.Г. Шевчук

Рішення підписано 20.06.2011.

Згідно з оригіналом

Помічник судді Ю.С. Лівінська

20.06.2011