Рішення № 16949608, 20.06.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

20 червня 2011 року справа № 5020-751/2011 За позовом Приватного підприємства «Ремснабсервіс»

(ідентифікаційний код 32427874, Севастополь, пл. Захарова, 3)

доСевастопольського міського територіального відділення

Антимонопольного комітету України

(вулиця Леніна, 48, місто Севастополь, 99011)

про визнання недійсним рішення

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

Позивач (ПП “Ремснабсервіс”) - ОСОБА_1. - представник, довіреність № 4 від 06.01.2011;

Відповідач (Севастопольське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України) ОСОБА_2 головний спеціаліст, довіреність №9/341 від 22.02.2011.

Сутьспору:

Приватне підприємство «Ремснабсервіс»звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення від 16.03.2011 №27/35-10.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку позивача, оспорюване рішення винесено Адміністративною колегією Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України необґрунтовано, без врахування дійсних обставин справи.

Ухвалою від 17.05.2011 позовну заяву прийнято до провадження суддею Погребняком О.С., справу призначено до розгляду у судовому засіданні 01.06.2011.

У порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався, оголошувались перерви.

Після перерви розгляд справи був продовжений.

Представник позивача на задоволенні позовних вимог наполягала в повному обсязі: просила визнати недійсним та скасувати рішення Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України №27-19-11-РШ від 16.03.2011 по справі №27/35-10 «Про порушення законодавства про захист прав економічної конкуренції приватним підприємством «Ремснабсервис»та накладенні штрафу».

Відповідач у порядку статті 59 Господарського процесуального кодексу України надав суду відзив на позов, в якому наполягав на правомірності винесеного рішення та просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі /арк. с. 110-112/.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

16.03.2011 Адміністративна колегія Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України, розглянувши подання сектору досліджень і розслідувань від 07.02.2011 №27/35-10 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції по справі №27/35-10 у рішенні визнала, що Приватне підприємство «Ремснабсервіс»є таким, що займало монопольне становище на ринку надання послуг з утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій в межах території обслуговування житлових будинків, споруд і прибудинкових територій в Нахімовському районі, з часткою 100 відсотків; визнала дії ПП «Ремснабсервіс»у вигляді укладення з споживачами (населенням) договорів про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій такими, що не відповідали на момент укладення Типовим договорам, затвердженим постановами КМУ, а також такими, у яких відсутні умови, які є обовязковими, відповідно до чинного законодавства, та які призвели, або можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, визнані порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», яке кваліфікується відповідно до частини 1 статті 13 цього закону, як зловживання монопольним (домінуючим) становищем субєктом господарювання на ринку надання послуг з утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій в межах території обслуговування у Нахімовському районі міста Севастополя (арк.с. 23).

Означеним рішенням на позивача був накладений штраф у розмірі 7000,00 грн.

21.03.2011 за №8/493 на адресу ПП «Ремснабсервіс»було направлено рішення Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.03.2011 (арк.с. 24).

Незгода ПП «Ремснабсервіс»із зазначеним рішенням Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України і стала причиною для його оскарження в судовому порядку.

Позивач просить скасувати рішення, зокрема, з підстав неповного зясування обставин, які мають значення для справи, вважає висновки відповідача такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а також те, що ним не були прийняти до уваги усі особливості ринку надання послуг по утриманню та обслуговуванню житлових будинків та прибудинкових територій.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»№3659-XII від 26 листопада 1993 року, Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Відповідно до оглядового листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних із застосування законодавства про захист економічної конкуренції” від 03.12.2004 №04-5/3180, підстави для визнання судом недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого щодо субєкта господарювання, повинні бути зазначені й обґрунтовані у позовній заяві цього субєкта господарювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено такий спосіб захисту цивільного права та інтересу, як визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Господарським кодексом України в статті 20 також визначено можливість захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання і споживачів шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

Підставою для подачі такого позову слугують прийняття незаконних рішень, незаконні дії чи бездіяльність зазначених органів, що призвело до заподіяння шкоди особі.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. А згідно з частиною другою статті 4 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до приписів статті 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.

У пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26 грудня 2005 року № 3.2-2005 зазначено, що закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)”.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України „Про захист економічної конкуренції” підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:

-неповне зясування обставин, які мають значення для справи;

-недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

-невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

-порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, частиною першої статті 59 Закону України „Про захист економічної конкуренції” встановлений вичерпний перелік підстав для скасування або визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Послуга з утримання будинків та прибудинкових територій в розумінні абзацу тринадцятого статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції»є товаром.

Постановою Кабінету Міністрів України № 529 від 20.05.2009 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»затверджений порядок формування тарифів на послуги утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Відповідно до вказаної Постанови, житлово-комунальні послуги включають в себе роботи по утриманню та експлуатації житлових будинків і прибудинкових території та роботи по технічному обслугованою і ремонту внутрішньобудинкових мереж, тепло-, електро-, водозабезпечення і водовідведення, підтримання їх в належному технічному стані, їх технічне обслуговування та ремонт. Дані послуги в цілому, відповідно до рішення сесії Севастопольської міської Ради від 12.09.2006 № 650 від 13.04.2010 №9919, включені в тариф з надання послуг з утримання житлових будинків та прибудинкових територій (квартплата) для населення. Ці тарифи застосовувало Підприємство у 2010 році, а також встановлена структура цього тарифу, яка складається з переліку послуг по утриманню та експлуатації житлових будинків і прибудинкових територій, робіт по технічному обслугованою та послуг по технічному обслуговуванню і поточному ремонту внутрішньобудинкових систем теплозабезпечення та гарячого водопостачання, що підтверджує ПП «Ремснабсервіс»у своєму листі № 58 від 15.02.2011 (арк.с. 120).

Таким чином, при визначені монопольного становища Севастопольське міське територіальне відділення визнало товарними межами ринку саме послугу з утримання будинків та прибудинкових територій в цілому.

Відповідно до положень статті 24 Житлового кодексу РСР (із змінами та доповненнями), житловий будинок може експлуатуватися тільки однією житлово-експлуатаційною організацією.

Згідно з Методикою визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку (надалі - Методика), яка затверджена розпорядженням Антимонопольного комітету України 05.03.2002 за № 49-р та зареєстрована в Міністерстві Юстиції України 01.04.2002 за № 317/6605, територіальні (географічні) межі ринку певного товару визначаються шляхом встановлення мінімальної території, за межами якої, з точки зору споживача, придбання товарів, що належать до групи взаємозамінних товарів, є неможливим або недоцільним.

Враховуючи зазначене, територіальні межі ринку надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій визначаються переліком будинків, які обслуговуються ПП «Ремснабсервіс» у м. Севастополі (надалі - район обслуговування), а не відносно усього міста Севастополя.

В межах одного будинку для одного споживача неможливій вибір виконавця по наданню послуг з утримання будинків та прибудинкових територій, крім існуючого.

Суд погоджується з відповідачем стосовно того, що твердження Позивача про зміну структури ринку протягом 2010 року не відповідає дійсності, тому що зміна тарифу не тягне за собою зміну структури ринку. На ринку надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в межах території району обслуговування Підприємством житлових будинків, споруд і прибудинкової території у м. Севастополі протягом 2010 року діяло тільки ПП «Ремснабсервіс».

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції»(надалі Закон), суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону, монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону, порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є: зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону, зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Тобто, склад порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачений пунктом 2 статті 50, частиною 1 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції»встановлюється відповідно до сукупності обставин:

-суб'єкт господарювання займає монопольне становище;

-суб'єкт господарювання не зазнає значної конкуренції;

-такі дії суб'єкта господарювання призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів.

ПП «Ремснабсервіс»є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, тобто відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції», суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо на цьому ринку в нього немає жодного конкурента.

За змістом договору №1 від 16.05.2003 між Управлінням житлового господарства Севастопольської міської державної адміністрації, КП «Житлосервіс-13»Севастопольської міської Ради і ПП «Ремснабсервіс»виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій визначено ПП «Ремснабсервіс»(арк.с. 74-76).

Відповідно до пункту 1.1 означеного договору КП «Житлосервіс 13»передав ПП «Ремснабсервіс»функції по управлінню, ремонту, обслуговуванню житлового фонду та прибудинкових територій, надання послуг, а також проведення розрахунків з наймачами та власниками житлових приміщень»

За результатами дослідження з'ясовано, що частка ПП «Ремснабсервіс»на ринку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в межах території району обслуговування позивачем житлових будинків, споруд і прибудинкової території у м. Севастополі за 2010 становила 100 відсотків та позивач не мав жодного конкурента, що підтверджується позивачем у своєму листі від 15.01.2011 .№ 15 (арк.с. 119).

У пп. 2, 5 абз. З п. 10.3 Методики, зазначено, що суб'єкт (суб'єкти) господарювання не зазнає (зазнають) значної конкуренції, зокрема, коли у нього на ринку немає жодного конкуренту, бар'єри доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявні пільги чи інші обставини суттєво обмежують вступ на ринок нових суб'єктів господарювання.

Таким чином, Позивач займає монопольне становище на ринку надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та обґрунтовано визнаний таким, що не зазнає значної конкуренції.

Відповідно до пункту 14 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 29.10.2008 №04-5/247 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства»для кваліфікації дій суб'єктів господарювання як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, або як антиконкурентних узгоджених дій, або як недобросовісної конкуренції не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.

Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених як зловживання монопольним (домінуючим) становищем (частина друга статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), або як антиконкурентні узгоджені дії (частина друга статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), або як недобросовісна конкуренція (статті 5, 7, 9, 11, 13 - 15 і 19 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"), або можливості настання зазначених наслідків у зв'язку з відповідними діями таких суб'єктів господарювання (частина перша статей 6 і 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", статті 4, 6, 8, 151, 16, 17 і 18 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"). В останньому випадку господарським судам необхідно з'ясовувати та відображати в судових рішеннях, в чому конкретно полягають відповідні наслідки, що могли б настати в результаті дій суб'єктів господарювання, які мають ознаки зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, або антиконкурентних узгоджених дій, або недобросовісної конкуренції.

Тобто, суд вважає, що дії Позивача містять усі кваліфікуючі ознаки монопольного становища субєкта, визначені пунктом 2 статті 50, частиною 1 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Крім того, відповідно до підпункту 15.3 пункту 15 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 29.10.2008 р. N 04-5/247 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства», обов'язок з доведення в суді факту зайняття суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку покладається на Антимонопольний комітет України або його територіальне відділення, яке є стороною у справі.

Водночас, за змістом приписів статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання, який заперечує зайняття ним монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, має довести, що він зазнає значної конкуренції.

Належних доказів виконання приписів статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" позивачем не представлено.

Беручи до уваги вищевказане, суд вважає рішення Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України №27-19-11-РШ від 16.03.2011 по справі №27/35-10 «Про порушення законодавства про захист прав економічної конкуренції приватним підприємством «Ремснабсервис»та накладенні штрафу»законним та обґрунтованим, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

У задоволенні позову відмовити.

Суддя підпис Погребняк О.С.

Рішення оформлено згідно

з вимогами ст. 84 ГПК України

та підписано 23.06.2011