Рішення № 16949411, 11.07.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2011 р. Справа № 5010/898/2011-19/42

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , при секретарі судового засідання Конашенко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька торгова компанія", вул. Торгова, 6, м.Долина, Долинський район, Івано-Франківська область,77500

до відповідача: відкритого акціонерного товариства "Крона" вул. Макухи, 2, м.Івано-Франківськ,76014

про стягнення заборгованості в сумі 5887,46 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: представник ОСОБА_1 (довіреність № б/н від 03.02.11.)

від відповідача: представник не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Галицька торгова компанія" звернулось в суд із позовом до відкритого акціонерного товариства "Крона" про стягнення заборгованості в сумі 5887,46 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов укладеного із протоколом розбіжностей договору на постачання продукції №161 від 10.01.08. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 21.06.11, що підтверджується реєстром відправленої кореспонденції №749 від 23.06.11.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України, суд, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

На день розгляду справи в судове засідання 11.07.11 письмових заяв та клопотань від відповідача про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Розглянувши матеріали справи, подані сторонами та зібрані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

10.01.08 між сторонами даного спору укладено договір на постачання продукції №161, відповідно до якого позивач зобов"язався постачати та передавати для реалізації продукти харчування, а відповідач зобов"язався приймати даний товар та оплачувати його вартість на умовах договору.

Даний договір сторони уклали із протоколом розбіжностей, відповідно до п.4.4 якого сторони узгодили, що оплата за поставлений товар здійснюється покупцем не пізніше 30 днів з дня отримання товару.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар загальною вартістю 103 470,06 грн. Однак, у порушення п.4.4 договору, відповідач не провів оплату у повній сумі, внаслідок чого заборгованість станом на 30.06.11 за розрахунком позивача склала 5525,79 грн.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

В судовому засіданні 11.07.11 представник позивача подав Акт звірки взаємних розрахунків, яку проведено на виконання вимог ухвали суду від 21.06.11. Відповідно до поданого Акта, існує розбіжність у розрахунках між сторонами на суму 2145 грн. Як вбачається із пояснення представника відповідача у попередньому судовому засіданні та на примірнику акта звірки, причина розбіжностей у сумі боргу є неврахування позивачем маркетингових послуг та повернення товару на суму 31,80 грн.

Суд не може розцінити дане пояснення, як таке, що спростовує факт наявності заборгованості на спірну суму, оскільки відповідно до п.2.6. протоколу розбіжностей сторони узгодили, що при вході торгової марки у торгову мережу покупець має право при погодженні з постачальником виставити рахунок на оплату останньому послуг з розрахунку 15 гривень на кожну нову номенклатурну позицію в кожному магазині.

Матеріали справи не містять і представник відповідача не подав як належних доказів погодження сторін щодо зазначеного питання, так і доказів виставлення рахунків за надані маркетингові послуги. Також, оглянуті в судовому засіданні оригінали накладних, копії яких долучені до матеріалів справи, (а.с.17-22) не містять даних про повернення товару на суму 31,80 грн.

В порушення договірних зобов"язань відповідач не оплатив отриманий товар, відповідно до умов договору.

Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем, враховуючи положення п.4.4 договору , основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 5525,79 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ст. 612 ЦК України визначено, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання. Відповідач заперечення не надав, доводи позивача не спростував.

Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобовязання по оплаті отриманих продуктів харчування в сумі 5525,79 грн., тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Згідно поданого позивачем розрахунку інфляційні втрати за договором поставки становлять за період грудень 2010 р. -квітень 2011 р. - 309,44 грн. Однак, провівши перевірку правильності нарахування інфляційних втрат за допомогою ІПС "Законодавство", судом встановлено, що позивачем помилково завищено індекс інфляції, а тому обгрунтованою сумою інфляційних нарахувань є 304,21 грн., яка підлягає до задоволення. В решті інфляційних нарахувань у сумі 5,23 грн. слід відмовити.

Як вбачається з поданого розрахунку, позивач, керуючись ст.625 ЦК України, нарахував відповідачу 3% річних, що згідно поданого розрахунку за спірним договором становить 52,23 грн.

Дослідивши поданий розрахунок 3% річних, нарахованих позивачем за період 27.12.10 - 21.04.11, суд вважає його обгрунтованим, тому позов в цій частині підлягає до задоволення.

Зважаючи на невиконання відповідачем зобов"язань згідно укладеного договору, вимоги позивача підлягають до часткового задоволення в сумі 5882,23 грн., в тому числі: 5525,791 грн.- основного боргу, 52,23 грн.- 3% річних, 304,21 грн. - інфляційних втрат .

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати, понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи пропорційно до задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 614, 625, 629 Цивільного Кодексу України, ст.173, Господарського кодексу України, керуючись ст. 49, ст. 82 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька торгова компанія" до відкритого акціонерного товариства "Крона" про стягнення заборгованості в сумі 5887,46 грн. задовольнити частково.

Стягнути відкритого акціонерного товариства "Крона" вул. Макухи, 2, м.Івано-Франківськ,76014 (код 25070361) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька торгова компанія", вул. Торгова, 6, м.Долина, Долинський район, Івано-Франківська область,77500 (код 34535868) - 5882,23 грн., в тому числі: 5525,79 ( п"ять тисяч п"ятсот двадцять п"ять гривень сімдесят дев"ять копійок) - заборгованості, 52,23 (п"ятдесят дві гривні двадцять три копійки)- 3% річних, 304,21 (триста чотири гривні двадцять одну копійку) - інфляційних втрат, а також 102,00 (сто дві гривні ) - судових витрат по сплаті державного мита та 236 ( двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Максимів Т. В.

Повне рішення складено 15.07.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Максимів Т. В. 15.07.11