Рішення № 16949395, 11.07.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2011 р. Справа № 5010/1222/2011-19/58

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , при секретарі судового засідання Конашенко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", бульвар Т.Шевченка, 18, м.Київ, 01030 в особі Івано-Франківської філії, вул. Сахарова,32, м.Івано-Франківськ, 76014 в особі цеху телекомунікаційних послуг №10 (м. Надвірна), вул.Мазепи,1, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область,78405

до відповідача: військової частини "А-1807" вул.Авіаційна, м. Івано-Франківськ-16, 76016

про стягнення заборгованості на суму 5262 грн. 19 коп.

за участю представників сторін:

від відповідача: представник ОСОБА_1., (довіреність № б/н від 06.07.11.)

від позивача: представник ОСОБА_2, (довіреність № 13-3-6 від 04.01.11. )

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії в особі цеху телекомунікаційних послуг №10 (м. Надвірна) звернулось в суд із позовом до військової частини "А-1807" про стягнення заборгованості на суму 5262,19 грн. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов укладених договору оренди нерухомого майна товариства, що належить до СТП (спеціалізоване технологічне приміщення) №285/27-08/39 від 08.09.08 щодо плати за оренду приміщення та договору на відшкодування витрат за спожиту електроенергію та на організацію і експлуатацію систем енергоживлення №103/02-08 від 01.09.08.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав позовні вимоги та подав докази часткової сплати орендної плати в сумі 1102,70 грн. Також заявив клопотання про зменшення розміру пені на підставі ч.3 ст.83 ГПК УКраїни. В обгрунтування заявленого клопотання посилався на обмеження бюджетного фінансування організації.

Розглянувши подане клопотання, суд не вбачає правових підстав для його задоволення на підставі п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, оскільки відповідачем не подано доказів винятковості обставин, які могли бути підставою для зменшення судом розміру пені на підставі зазначеної вище статті процесуального кодексу.

Розглянувши матеріали справи, подані сторонами та зібрані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

08.09.08 між сторонами даного спору укладено договір №285/27-08/39 оренди нерухомого майна товариства, що належить до СТП (спеціалізоване технологічне приміщення) відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування частину спеціалізованого технологічного приміщення, розташованого за адресою Івано-Франківська обл., Надвірнянський р-н, смт.Делятин, вул.16 Липня, 287б на 1-му поверсі 1-о поверхового будинку, площею, 1,0 м2 для розміщення технологічного обладнання.

Відповідно до п.3.1 договору, орендна плата встановлюється орендодавцем на підставі його внутрішніх нормативних актів з урахуванням коефіцієнтів збільшення і перераховується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

На виконання умов договору позивач передав у користування майно відповідачу, що підтверджується Актом приймання-передачі майна від 01.09.08. (а.с.12)

Однак, у порушення розділу 3 та п.6.1.3 договору, відповідач не проводив оплату, внаслідок чого заборгованість за період з травня 2010 по квітень 2011р. склала 1407,97 грн.

В судовому засіданні представник відповідача подав докази часткового погашення боргу з орендної плати в сумі 1102,70 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №265 від 23 червня 2011 року (а.с.32).

Зважаючи на добровільну сплату відповідачем частини боргу по орендній платі, предмет даного спору в частині заборгованості по оренді в сумі 1102,70 грн. відсутній, тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України .Сума заборгованості за договором №285/27-08/39 становить 305,27 грн.

01.09.08. між сторонами даного спору також укладено договір на відшкодування витрат за спожиту електроенергію та на організацію і експлуатацію систем енергоживлення №103/02-08, відповідно до п.1.1 якого, позивач надає електроживлення споживачу для роботи його обладнання, встановленого у приміщенні Центру електрозв"язку №7 за адресою: смт.Делятин, вул.16 Липня, 287б в межах дозволеної потужності, а споживач проводить відшкодування витрат за спожиту електроенергію та організацію і експлуатацію систем електроживлення.

Порядок розрахунків визначено сторонами у п.3.1 договору, відповідно до якого відшкодування витрат за спожиту електроенергію та на організацію і експлуатацію систем енергоживлення проводиться згідно Додатків 3,4 до договору.

Відповідачем умови договору щодо відшкодування витрат за спожиту електроенергію та на організацію і експлуатацію систем енергоживлення не виконувалися та за період травень 2010 р. - квітень 2011 р. заборгованість склала 2951,54 грн.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

В порушення договірних зобов"язань відповідач не сплачував платежі, відповідно до умов договорів.

Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем, враховуючи положення розділу 3 та п.6.1.3 договору №285/27-08/39 від 08.09.08 та п.3.1 і п.4.5 договору №103/02-08 від 01.09.08, часткову оплату орендних платежів в сумі 1102,70 грн., основна заборгованість відповідача перед позивачем за договорами складає 3256,81 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ст. 612 ЦК України визначено, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання. Відповідач заперечення в судовому засіданні проти позову заявив частково, в сумі , яка не підтверджена актами планового технічного обслуговування і перевірки газових приладів та доказів належного виконання своїх зобовязань не надав, доводи позивача не спростував.

Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобовязання по орендній платі та відшкодуванню витрат за спожиту електроенергію та на організацію і експлуатацію систем енергоживлення в сумі 3256,81 грн., тому позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Статтею ст.216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 8.2 договору №285/27-08/39 від 08.09.08 та пунктом 5.2 договору №103/02-08 від 01.09.08 сторони передбачили, що за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань по даних договорах відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Позивачем нарахована за період травень 2010 р. - квітень 2011 р. за договором оренди нерухомого майна товариства, що належить до СТП (спеціалізоване технологічне приміщення) №285/27-08/39 від 08.09.08 пеня в розмірі 117,73 грн. та договору на відшкодування витрат за спожиту електроенергію та на організацію і експлуатацію систем енергоживлення №103/02-08 від 01.09.08. пеня в сумі 370,62 грн.

Суд зробив перерахунок нарахованої позивачем пені, оскільки позивачем при здійсненні даного розрахунку помилково збільшено період нарахування та не враховано положення п.6 ст.232 ГК України.

В силу п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За таких обставин, сума пені, яка підлягає стягненню по договору №285/27-08/39 від 08.09.08 становить 51,29 грн. та договору №103/02-08 від 01.09.08. - 167,75грн. за період з 01.06.10 по 30.11.10. та підлягає до задоволення.

В решті пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Згідно поданого позивачем розрахунку інфляційні втрати за договором №285/27-08/39 від 08.09.08 становлять 91,73 грн. та за договором №103/02-08 від 01.09.08. - 191,81 грн. є обгрунтованими та підлягають до задоволення.

Як вбачається з поданого розрахунку, позивач керуючись ст.625 ЦК України, нарахував відповідачу 3% річних, що згідно поданого розрахунку за договором №285/27-08/39 від 08.09.08 становить 42,24 грн. та за договором №103/02-08 від 01.09.08. складає 88,55 грн.

Дослідивши поданий розрахунок 3% річних нарахованих позивачем за період травень 2010 - квітень 2011 р., суд вважає його обгрунтованим, тому позов в цій частині підлягає до задоволення.

Зважаючи на невиконання відповідачем зобов"язань згідно укладених договорів, вимоги позивача підлягають до часткового задоволення в сумі 3890,18 грн., в тому числі: 3256,81 грн.- основного боргу, 130,79 грн.- 3% річних, 283,54 грн. - інфляційних втрат та пені -219,04 грн.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати, понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи пропорційно задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 546, 610, 612, 614, 625, 629 Цивільного Кодексу України, ст.173, 216, 230, 231,232 Господарського кодексу України, керуючись ст. 49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Івано-Франківської філії в особі цеху телекомунікаційних послуг №10 (м. Надвірна) до військової частини "А-1807" про стягнення заборгованості на суму 5262,19 грн. задовольнити частково.

Стягнути з військової частини "А-1807" вул.Авіаційна, м. Івано-Франківськ-16, 76016 (код 07899653) на користь відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", бульвар Т.Шевченка, 18, м.Київ, 01030 в особі Івано-Франківської філії, вул. Сахарова,32, м.Івано-Франківськ, 76014 в особі цеху телекомунікаційних послуг №10 (м. Надвірна), вул.Мазепи,1, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область,78405 (код 01184835) - 3890,18 грн., в тому числі: 305,27 (триста п"ять гривень двадцять сім копійок) - заборгованості з орендної плати за договором №285/27-08/39 від 08.09.08 , 42,24 (сорок дві гривні двадцять чотири копійки)- 3% річних, 91,73 (дев"яносто одну гривню сімдесят три копійки) - інфляційних втрат, 51,29(п"ятдесят одну гривню двадцять дев"ять копійок)- пені, 2951,54 (дві тисячі дев"ятсот п"ятдесят одну гривню п"ятдесят чотири копійки) заборгованості за договором №103/02-08 від 01.09.08 , 88,55 (вісімдесят вісім гривень п"ятдесят п"ять копійок) -3% річних, 191,81 (сто дев"яносто одну гривню вісімдесят одну копійку) - інфляційних втрат, 167,75 (сто шістдесят сім гривень сімдесят п"ять копійок) - пені, а також 102,00 (сто дві гривні ) - судових витрат по сплаті державного мита та 174,47( сто сімдесят чотири гривні сорок сім копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 1102,70 грн. провадження припинити.

В частині стягнення пені в сумі 269,31 грн. відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Максимів Т. В.

Повне рішення складено 15.07.11

виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"______ Максимів Т. В. 15.07.11