Рішення № 16949388, 12.07.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2011 р. Справа № 5010/1037/2011-15/54

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.

при секретарі судового засідання Червак Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", вул. Б.Хмельницького, 59А, м. Івано-Франківськ, 76007,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичанка", вул. Галицька, 59, м. Івано-Франківськ, 76019,

про стягнення коштів в сумі 7920 грн. 01 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 - юрисконсульт І категорії, довіреність № 525-2/11 від 25.05.2011 року,

від відповідача представники не з'явилися,

встановив:

Державне міське підприємство "Івано-Франківськтеплокомуненерго" звернулося в суд з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичанка" про стягнення коштів в сумі 7920 грн. 01 коп., в тому числі: 5672 грн. 20 коп. основного боргу, 2159 грн. 96 коп. пені, 52 грн. 34 коп. інфляційних втрат, 35 грн. 51 коп. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з умовами укладеного між сторонами договору про постачання теплової енергії № 238 від 17.12.2003 року, позивачем поставлено відповідачу теплову енергію, а відповідачем не оплачено в повному обсязі кошти за використану теплову енергію за період з 01.10.2010 року по 01.05.2011 року.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 23.05.2011 року прийнято позовну заяву і порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 16.06.2011 року.

Ухвалами суду від 16.06.2011 року та від 30.06.2011 року відкладено розгляд справи відповідно на 30.06.2011 року та на 12.07.2011 року.

В судовому засіданні 12.07.2011 року, в порядку ст. 22 ГПК України, представником позивача подано клопотання про уточнення позовних вимог (вх. № 5903/2011-свх від 12.07.2011 року), згідно якої позивач просить припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 5672 грн. 20 коп. основного боргу, в зв"язку із оплатою заборгованості 29.06.2011 року, на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, просить стягнути з відповідача 183 грн. 60 коп. пені, 52 грн. 34 коп. інфляційних втрат, 35 грн. 51 коп. 3 % річних та покласти на відповідача судові витрати.

З урахуванням наведеного, враховуючи закріплений ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, які визначено ст. 22 ГПК України, щодо права позивача до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, суд задовольнив заяву і розглядає справу відповідно до змінених позовних вимог.

Представник позивача, в судовому засіданні 12.07.2011 року, позовні вимоги підтвердив, з підстав викладених у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання теплової енергії № 238 від 17.12.2003 року, щодо оплати коштів за використану теплову енергію, за період з 01.10.2010 року по 01.05.2011 року, в зв"язку з чим просить стягнути відповідача 183 грн. 60 коп. пені, 52 грн. 34 коп. інфляційних втрат, 35 грн. 51 коп. 3 % річних та покласти на останнього судові витрати.

Представник відповідача, в судове засідання 12.07.2011, повторно не з"явився, вимоги суду вказані в ухвалах від 23.05.2011 року, від 16.06.2011 року та від 30.06.2011 року відповідач не виконав, зокрема відзиву на позовну заяву з нормативно-документальним обгрунтуванням та докази сплати заборгованості суду не направив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 19695287 вручено 28.05.2011 року, № 20020153 вручено 22.06.2011 року та № 20153889 вручено 04.07.2011 року.

Разом з тим, відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року N 75 (v0075600-02) (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.

03.06.2011 року з Головного управління статистики в Івано-Франківській області на адресу суду (вх. № 4713/2011-свх) надійшов витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичанка", відповідно до даних якого станом на 01.06.2011 року місцезнаходженням відповідача є: 76019, м. Івано-Франківськ, вул. Галицька, 59.

Згідно листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, то примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами звязку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т.п., можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Відповідачем письмових заяв або повідомлень щодо причин невиконання вимог вищевказаних ухвали суду не подано.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони господарського процесу зобов"язані добросовісно користуватися наданими їм правами.

За таких обставин та у відповідності до ст. 75 ГПК України, враховуючи те, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем та витребувані судом, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

17.12.2003 року між Державним міським підприємством "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (Енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Галичанка" (Споживач) укладено договір про постачання теплової енергії № 238 (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору державне міське підприємство "Івано-Франківськтеплокомуненерго", зобов'язалось постачати теплову енергію Товариству з обмеженою відповідальністю "Галичанка" у відповідності з умовами Договору, а відповідач зобов'язався своєчасно проводити оплату за використану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни передбачені Договором.

Неналежне виконання відповідачем умов Договору призвело до утворення заборгованості перед позивачем, за період з 01.10.2010 року по 01.05.2011 року, у сумі 5672 грн. 20 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості оплати за теплоенергію.

Після порушення провадження у справі, а саме 29.06.2011 року, відповідачем оплачено заборгованості за використану теплову енергію, за період з 01.10.2010 року по 01.05.2011 року, в сумі 5672 грн. 20 коп.

За таких обставин, беручи до уваги клопотання позивача, суд приходить до висновку про припинення провадження у справі, в зв"язку із сплатою відповідачем заборговнаості в сумі 5672 грн. 20 коп., що підтверджується матеріалами справи, тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, в зв"язку з відсутністю предмету спору, на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Згідно поданого позивачем розрахунку, відповідачу нараховано 183 грн. 60 коп. пені, 52 грн. 34 коп. інфляційних втрат, 35 грн. 51 коп. 3 % річних

На час вирішення спору в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 183 грн. 60 коп. пені, 52 грн. 34 коп. інфляційних втрат, 35 грн. 51 коп. 3 % річних, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

Згідно частини 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

В силу ч. 2 ст. 20 ГК України захист прав і законних інтересів субєктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Статтею ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

В силу ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Пункт 6 ст. 231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доказів сплати заборгованості в сумі 271 грн. 45 коп., відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.

За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості згідно умов договору про постачання теплової енергії № 238 від 17.12.2003 року, в сумі 183 грн. 60 коп. пені, 52 грн. 34 коп. інфляційних втрат, 35 грн. 51 коп. 3 % річних, є обгрунтованими, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, а саме: 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 547, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 174, 175, 193, 216, 230, 275 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82 -85, п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичанка" про стягнення коштів в сумі 7920 грн. 01 коп. задовольнити частково.

Припинити провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичанка", вул. Галицька, 59, м. Івано-Франківськ, 76019, (ідентифікаційний код 13654832), на користь Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", вул. Б.Хмельницького, 59 А, м. Івано-Франківськ, 76007, (ідентифікаційний код 03346058), 5672 грн. 20 коп. заборгованості згідно умов договору про постачання теплової енергії № 238 від 17.12.2003 року, за період з 01.10.2010 року по 01.05.2011 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Галичанка", вул. Галицька, 59, м. Івано-Франківськ, 76019, (ідентифікаційний код 13654832), на користь Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", вул. Б.Хмельницького, 59 А, м. Івано-Франківськ, 76007, (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 03346058), 183 (сто вісімдесят три) грн. 60 коп. пені, 52 (п"ятдесят дві) грн. 34 коп. інфляційних втрат, 35 (тридцять п"ять) грн. 51 коп. 3 % річних, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Деделюк Б. В.

Повне рішення складено 15.07.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Козло П. М. 15.07.11