Рішення № 16949323, 16.06.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.11 Справа № 18/5009/2853/11

Суддя Носівець В.В.

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Котломонтаж” (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 2)

до товариства з обмеженою відповідальністю “Екотехінжинірінг” (69035, м. Запоріжжя, вул.Рекордна, буд. 31)

про стягнення 1 280,06 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 22.07.2010 р., паспорт серія НОМЕР_1 від 31.08.2002 р.;

від відповідача: не прибув;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 26.05.2011 року звернувся позивач товариство з обмеженою відповідальністю “Котломонтаж” з позовною заявою до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Екотехінжинірінг” про стягнення 1 280,06 грн., з яких: 984,00 грн. основного боргу, 120,05 грн. втрат від інфляції, 176,55 грн. 3 % річних, на підставі договору на виготовлення продукції № 18 від 04.06.2010 р., ст.ст. 525, 526, 527, 530, 612, 625, 655, 706, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 265 ГК України та ст.ст. 1, 2, 12, 13, 15, 44, 49, 54, 66, 67 ГПК України.

Ухвалою суду від 27.05.2011 року порушено провадження у справі № 18/5009/2853/11, судове засідання призначено на 16.06.2011 р.

У судовому засіданні 16.06.2011 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити. Представник відповідача у судове засідання 16.06.2011 р. не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з п. 3.6 Роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 64 ГПК України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам спору за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвала суду про порушення провадження у справі № 18/5009/2853/11 від 27.05.2011 р. була вручена відповідачу, про що свідчіть повідомлення про вручення 02.06.2011 р. поштового відправлення, таким чином, відповідач є повідомленим належним чином, про час і місце розгляду справи судом. Неявка представника відповідача не перешкоджала вирішенню спору.

У судовому засіданні 16.06.2011 р. розгляд справи закінчений, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

04.06.2010 р. товариство з обмеженою відповідальністю “Котломонтаж” (надалі позивач, виконавець) та товариство з обмеженою відповідальністю “Екотехінжинірінг” (надалі відповідач, замовник) уклали договір на виготовлення продукції № 18 (надалі договір).

Згідно з п.п. 1.1., 1.2. договору, позивач зобовязаний виготовити та передати продукцію у власність відповідачу, а останній прийняти та оплатити її на умовах, визначених цим договором; найменування продукції: металоконструкції шатра с вентиляційною решіткою.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що загальна сума договору складає 220 984 грн. в т.ч. ПДВ 36 830,66 грн.

Поставка продукції здійснюється протягом 26 робочих днів з моменту надходження передоплати на розрахунковий рахунок виконавця. При передачі продукції виконавець зобовязаний передати замовнику наступні документи: а) накладну на продукцію, підписану уповноваженою особою скріплену печаткою виконавця; б) податкову накладну, підписану уповноваженою особою та скріплену печаткою виконавця; в) документи, які підтверджують якість продукції (п.п. 2.4, 2.6. договору).

Відповідно до розділу 3 договору, замовник зобовязаний здійснити передоплату за продукцію у розмірі 150 000 грн. з ПДВ шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця. Кінцевий розрахунок у розмірі 70 984 грн. з ПДВ, замовник перераховує на рахунок виконавця протягом 2-х банківських днів з моменту факсимільного повідомлення про готовність продукції до відвантаження.

Вказаний договір вступає в закону силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2010 р., але не менш часу, протягом якого існують господарські зобовязання сторін, які виникли на підставі даного договору (п. 8.1. договору).

17.06.2011 р. позивач направив відповідачу лист № 420 про готовність замовленої продукції до відвантаження.

Позивачем виготовлено продукцію для відповідача (металоконструкції шатра з вентиляційною решіткою (специфікація № 1 до договору) на загальну суму 220984,00 грн., яка була поставлена відповідачу, що підтверджується видатковими накладними № 378 від 18.06.2010 р., № 401 від 24.06.2010 р., № 409 від 02.07.2010 р., які містяться в матеріалах справи, та довіреностями № 118 від 18.06.2010 р., № 128 від 02.07.2010 р.

Проте, відповідач, в порушення умов договору виконав своє грошове зобовязання частково, а саме у сумі: 220 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками, які містяться у матеріалах справи.

Судом встановлено, що сума боргу відповідача, з урахуванням часткової оплати, складає 984 грн., яка була визнана відповідачем, про що свідчіть двосторонньо підписаний акт звіряння взаєморозрахунків від 02.06.2011 р. До моменту подачі позову відповідачем не була оплачена заборгованість перед позивачем.

Оцінивши надані докази, господарський суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 984 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно ст. 692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 176,55 грн. за період часу з 23.06.2010 р. по 26.05.2011 р. та 120,05 грн. втрат від інфляції за період часу з серпня 2010 р. по травень 2011 р., за порушення виконання грошового зобовязання відповідачем.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати повязані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.

Вимогу позивача про стягнення із відповідача 176,55 грн. 3 % річних за період часу з 23.06.2010 р. по 26.05.2011 р. суд вважає такою, що підлягає частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення 168,71 грн., в іншій частині, а саме: в сумі 7,84 грн., суд відмовляє в задоволенні позову, у звязку із невірним розрахунком (невірно підраховано кількість днів прострочки). Щодо стягнення із відповідача 120,05 грн. втрат від інфляції за період часу з серпня 2010 р. по травень 2011 р., суд вважає дану вимогу такою, що підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача 114,60 грн., в іншій частині даної вимоги, а саме: у сумі 5,45 грн., суд відмовляє позивачу у задоволенні позову, у звязку із невірним розрахунком (індекс інфляції за травень 2011 р. складає 100,8 %, а не 101,3 %).

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі ст. 8 Декрету КМУ поверненню підлягає державне мито у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством. Позивачем при звернені до суду було внесене державне мито в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством в сумі 128,00 грн., замість: 102,00 грн., отже поверненню підлягає 26,00 грн. державного мита.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 64, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Екотехінжинірінг” (69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 31, код ЄДРПОУ 33701077, п/р 26007301170192 в лівобережному від. ПІБ в м. Запоріжжі, МФО 313355) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Котломонтаж” (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 2, код ЄДРПОУ 01415602, п/р 26005055700223 в ЗРУ “Приватбанк” м. Запоріжжя, МФО 313399) 984,00 (девятсот вісімдесят чотири) грн. основного боргу, 168,71 (сто шістдесят вісім) грн. 71 коп. 3 % річних, 114,60 (сто чотирнадцять) грн. 60 коп. втрат від інфляції, 100,98 (сто) грн. 98 коп. державного мита та 233,65 (двісті тридцять три) грн. 65 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.Повернути товариству з обмеженою відповідальністю “Котломонтаж” (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 2, код ЄДРПОУ 01415602, п/р 26005055700223 в ЗРУ “Приватбанк” м. Запоріжжя, МФО 313399) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в сумі 26 (двадцять шість) грн., перераховане платіжним дорученням № 710 від 25.05.2011 р. Видати довідку.

4.В іншій частині позову відмовити.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно з вимогами ст. 84 ГПК України, 25.06.2011 р.