Рішення № 16949182, 05.07.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.07.11 р. Справа № 29/63

Господарський суд Донецької області у складі судді головуючого судді Риженко Т.М., суддів Мартюхіної Н.О., Сгара Е.В.

при секретарі Петрушенко А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „Синтез, Планування і Технології”, м.Луганськ

до Відповідача: Публічного акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь”, м.Маріуполь, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 54860,22грн.

за участю:

представника Позивача ОСОБА_1 (за довіреністю №09-182087 від 10.05.2011р.)

представника Відповідача ОСОБА_2(за довіреністю №09-18/2084 від 10.05.2011р.)

У судовому засіданні відповідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України проголошувалась перерва з 27.10.2010р. по 11.11.2010р.

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне підприємство „Науково-виробнича фірма „Синтез, Планування і Технології”, м.Луганськ (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь”, м.Маріуполь, Донецька область (далі Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 54860,22грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за договором купівлі-продажу №4600031637/601 від 26.12.2007р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору купівлі-продажу №4600031637/601 від 26.12.2007р., специфікацій до договору, рахунку-фактури, видаткової накладної, довіреності на отримання матеріальних цінностей, податкової накладної, виписки з банківського рахунку з доказами здійсненої Відповідачем часткової оплати за договором, правоустановчих документів Приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „Синтез, планування і технології”.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 2, 12, 61, 64, 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 655, 644, 692 Цивільного кодексу України.

13.04.2011р. Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву від 12.04.2011р. №09-9/23 у якому зазначає, що 19.02.2008р. за видатковою накладною №РН-00149 від 19.02.2008р. Позивач поставив Відповідачу частину продукції, зазначеній у накладній: з 25 найменувань було поставлено та прийнято Відповідачем лише 17 найменувань на загальну суму 87991,97грн. з ПДВ, та саме вказана кількість продукції була оплачена Відповідачем, що не заперечується Позивачем. Фактично кількість поставленої продукції за накладною №РН-00149 підтверджується двостороннім прийомо здавальним актом №61 від 19.02.2008р., підписаним представниками Позивача та Відповідача. Відтак, у відповідності з прийомо здавальним актом №61 від 19.20.2008р. підтверджений факт поставки продукції тільки на суму 87991,97грн. з ПДВ. У звязку з викладеним, вимоги Позивача про оплату продукції, яка не була передана Відповідачу, є безпідставними та не підлягають задоволенню. Також просить застосувати строки позовної давності. Крім того було надано належним чином засвідчені копії наступних документів: прийомо здавального акту №61 від 19.02.2008р., видаткової накладної №РН-00149, рахунку-фактури.

11.05.2011р. Позивачем через канцелярію суду надано довідку за підписом директора №42 від 04.05.2011р. з якої вбачається, що між ПП „НПФ „Спліт” та ВАТ „Металургійний комбінат „Азовсталь” 26.12.2007 року був укладений договір поставки №4600031637/601 від 26.12.2007р., який на теперішній час виконаний, але за вказаним договором рахується дебіторська заборгованість в сумі 54860,22грн. за рахунком №СФ-00090 від 19.02.2008 року. 09.01.2008 року був укладений договір №06-900/ДЦ/1, який на теперішній час виконаний, заборгованості не існує. Інших правовідносин по постачанню товарів та господарській діяльності з 2008 року на теперішній час не було. Крім того було надано пояснення на відзив у яких зазначає, що у відповідності до договору поставки №4600031637/601 від 26.12.2007р., специфікації №2 від 10.01.2008р., 19.02.2008 року відбулася поставка товару Відповідачу, Поставка відбулася в повному обсязі згідно рахунку №СФ-00090 від 19.02.2008 року, товар в повному обсязі прийнятий Відповідачем, що підтверджується видатковою накладною №РН-00149 від 19.02.2008 року, на який підпис уповноваженої особи ВАТ „Металургійний комбінат „Азовсталь” та печатка, а також довіреністю ЯОЛ №168712 від 19.02.2008р. на отримання товару на уповноважену особу отримувача, яка була передана Позивачу в момент отримання товару, а також податковою накладною №149 від 19.02.2008 року на суму з ПДВ 142852,19грн., яка була прийнята Відповідачем. Вищевказані документи були одержані Відповідачем без будь-яких заперечень, і 25-26.02.2008 року була часткова оплата по відповідному рахунку. З моменту поставки товару пройшло майже 3 роки, і до теперішнього часу ВАТ „Металургійний комбінат „Азовсталь” не надходило на адресу Позивача будь-яких письмових заперечень проти отримання товару, або пропозицій по поверненню товару чи коретировці товаро распорядчих документів та документів бухгалтерського та податкового обліку, отриманих від Позивача. Приватне підприємство „Науково-виробнича фірма „Синтез, Планування і Технології” вважає, що Постачальник здійснив свої обовязки за Договором в повному обсязі, та його дії були прийняті Покупцем теж у повному обсязі. Так товар прийнятий Покупцем, це зобовязує його сплатити повну вартість товару.

06.06.2011р. Позивачем через канцелярію суду було надано пояснення на відзив у яких зазначає, що факт повернення товару не підтверджено первинними бухгалтерськими документами, у звязку з цим, і не має підстав для коригування податкових зобовязань з ПДВ постачальником та податкового кредиту Покупцем. У Відповідача, як слідує із його ж пояснень, є тільки односторонній акт на повернення постачальнику продукції №61, складений без участі представника Позивача, який виражає тільки намір про повернення продукції. Відповідачем не були виконані дії по поверненню товару, не були оформлені бухгалтерські документи, не був повідомлений ніяким чином Постачальник, і підтверджуючи це документи не надані суду Відповідачем.

25.05.2011р. Позивачем через канцелярію суду було надано бухгалтерську довідку, яка свідчить про те, що по дебету субрахунку №361 „Розрахунки з вітчизняними покупцями” утворився залишок в сумі 54860,22грн., він є дебіторською заборгованістю ВАТ „Металургійний комбінат „Азовсталь” перед ПП „НВФ „Спліт”, яка залишається непогашеною станом на 23.05.2011р.

25.05.2011р. Відповідачем через канцелярію суду було надано відзив на позовну заяву від 24.05.2011р. №09-9/23 де зазначає, що спірна продукція була повернута Позивачу тим же транспортом, яким і була доставлена, тобто не була прийнята Відповідачем. У звязку з чим, позовні вимоги задоволенню не підлягають у повному обсязі. Крім того були надані належним чином засвічдені копії наступних документів: акту на повернення Постачальнику неприйнятої продукції, звіт про вивезення матеріальних цінностей, листа №01-886 від 19.05.2011р., податкової накладної.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 06.06.2011р. було призначено колегіальний розгляд справи у складі головуючого судді Риженко Т.М., суддів Курило Г.Є., Мартюхіна Н.О.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 05.07.2011р. замінено склад судової колегії, замість судді Курило Г.Є. призначено суддю Сгара Е.В.

Представник Позивача у судове засідання 05.07.2011р. зявився, підтримав позовні вимоги.

Представник Відповідача у судове засідання 05.07.2011р. зявився, проти позову заперечив.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

26 грудня 2007 року між Приватним підприємством „Науково-виробнича фірма „Синтез, Планування і Технології” (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством „Металургійний комбінат „Азовсталь” (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №4600031637/601, відповідно п.1.1 якого Постачальник зобовязується поставити, а Покупець прийняти та оплатити „Продукцію” (далі продукція), зазначену у специфікаціях до даного Договору. Продукція поставляється на умовах, встановлених до даного Договору та (або) у специфікаціях до даного договору. Згідно п.1.2 договору сума даного Договору складає суму вартості продукції, зазначеній у специфікаціях до даного Договору.

Відповідно п.2.2 договору Покупець має право зменшити, кількість продукції, яка поставляється в односторонньому порядку шляхом направлення повідомлення про зміну кількості продукції, що поставляється, яке направляється Постачальнику до поставки Продукції.

За приписами п.3.5 договору Постачальник за свій рахунок протягом 3-х календарних днів з моменту направлення йому повідомлення про виявлення дефекту в продукції та/або невідповідності продукції якості вимогам, зазначених у специфікаціях зобовязаний, на розсуд Покупця, або усунути усі дефекти (недолік), які виявлені в продукції, або замінити Продукцію неналежної якості на якісну продукцію та відшкодувати Покупцю усі понесені ним витрати та збитки, повязані з поставкою продукції, невідповідної за якістю. Витрати по вивезенню та/або утилізації дефектів (неякісної) Продукції (окремих вузлів) несе Постачальник.

Ціна продукції яка поставляється відповідає цінам, зазначеним у специфікаціях до даного Договору та включає в себе усі податки, збори та інші обовязкові платежі (п.5.1 Договору).

У розділі 6 договору сторони дійшли згоди щодо умов оплати:

- оплата продукції здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, відомий Покупцю (п.6.2 Договору);

- оплата Продукції здійснюється у порядку, встановленому у специфікаціях до даного Договору. Покупець має право здійснювати свої обовязки по оплаті достроково (п.6.3 Договору);

У розділі 7 договору сторони визначили умови приймання-передачі та вхідного контролю Продукції:

- Постачальник зобовязаний передати Покупцю на продукцію яка поставляється наступні документи: транспортні та супроводі документи; сертифікати якості; технічний паспорт; рахунок фактуру; пакувальний сертифікат; сертифікат санітарно гігієнічного висновку та сертифікат радіологічної небезпеки ( у передбачені законодавством випадки), а на засоби вимірювальної техніки (СИТ) свідоцтво про перевірку та метрологічної атестації СИТ. По узгодженню стороні Постачальник може передати копії таких документів як сертифікат якості, технічний паспорт, сертифікат санітарно-гігієнічного висновку, сертифікат радіологічної безпеки. Копії у обовязковому порядку повинні бути завірені мокрою печаткою Постачальника. По узгодженню сторін якщо обовязковий додатковий пакет документів, до вказаного у даному договорі або замінений у даному договорі пакет документів, це зазначається у специфікаціях до даного Договору. Документи повинні бути надані разом із Продукцією. Постачальник зобовязаний вислати рекомендованим листом та передати під розписку Покупцю податкову накладну на усю суму яка виникла у Постачальника податкових зобовязань у день виникнення податкових накладних по ПДВ (п.7.1 Договору).

Сторонами було підписано специфікації до договору а саме: 08.01.2008 року специфікацію №1, 10.01.2008 року специфікацію №2 відповідно до п.5 яких строк оплати: протягом 20 банківських днів з моменту отримання Продукції на склад Покупця та отримання документів, відповідно п.7.1 Договору, крім того у вказаних специфікаціях визначено перелік товару.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на загальну суму 142852,19грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-000149 від 19.02.2008р., вказана накладна підписана та завірена з боку обох сторін.

Позивачем для оплати був виставлений рахунок фактуру №СФ-00090 від 19.02.2008 року на суму 142852,19грн.

Судом встановлено, що товар зазначений у рахунку-фактурі та видатковій накладній співпадає з тим, що визначений у підписаних до договору специфікаціях.

Відповідачем вказаний товар отримано на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей серія ЯОЛ №168712 від 19.02.2008р.

Внаслідок цього обовязок передачі Продавцем товару вважається виконаним.

Крім того факт поставки також підтверджується податковою накладною №149 від 19.02.2008р.

Відповідачем була здійснена лише часткова оплата у розмірі 87991,97грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку, внаслідок чого виникла заборгованість за поставлений товар у розмірі 54860,22грн.

За таких обставин та у звязку із неналежним виконанням грошових зобовязань відповідачем позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору №4600031637/601 Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на загальну суму 142852,19грн.

Факт поставки підтверджується видатковою накладною Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

При цьому, слід зазначити, що накладна №РН-00149 від 19.02.2008р. містить підпис представника Відповідача, засвідчений печаткою даної юридичної особи.

Отже, відповідно до даної первинної документації Приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „Синтез, Планування і Технології” передало продукцію Відповідачу на загальну суму 142852,19грн. Останнім її прийнято, що підтверджується підписами та печатками сторін на даних документах.

Належних доказів, що спростовують наведене, у розумінні ст.32-36 Господарського процесуального кодексу України, сторонами суду не представлено.

Внаслідок цього обовязок передачі Продавцем товару вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України.

Проте Відповідачем була здійснена лише часткова оплата за поставлений товар у розмірі 87991,97грн.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобовязань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 54860,22грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 54860,22грн. до матеріалів справи не надано, у звязку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Публічного акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь”.

Відповідач не погодившись з позовом надав заперечення на позовну заяву, проте заперечення Відповідача не приймаються судом до уваги з огляду на наступне:

Відповідно до вимог статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 ГПК України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Однак, всупереч наведеним вимогам закону, Позивач не надав жодного доказу в обґрунтування своїх вимог, факту повернення товару не підтверджено первинними бухгалтерськими документами.

Крім того Відповідач посилається на те, що в порушення умов п.7.1 договору Позивачем не були надані відповідні документи на продукцію, що постачається. Проте, суд зазначає, що договором не передбачено складення будь-якого документу в підтвердження передачі вказаних у п.7.1 договору документів. Відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження того, що документи Приватним підприємством „Науково-виробнича фірма „Синтез, Планування і Технології” не були надані.

Статтею 256 ЦК України, встановлений строк позовної давності строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки - ст.257 ЦК України.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення, при цьому сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові - п.3, п.4 ст.267 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач заявив вимоги про застосування позовної давності, відповідно до ст.267 ЦК України.

Згідно ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починяється від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Сторонами було підписано специфікації до договору а саме: 08.01.2008 року специфікацію №1, 10.01.2008 року специфікацію №2 відповідно до п.5 яких строк оплати: протягом 20 банківських днів з моменту отримання Продукції на склад Покупця та отримання документів. Відтак як вбачається з видаткової накладної поставка була здійснена 19.02.2008р. (+20 банківських днів), строк оплати наступив 19.03.2008р., отже з 19.03.2008р. починається пербіг позовної давності.

Таким чином, враховуючи п.1 ст.261 ЦК України, ст.267, ст.257 ЦК України суд встановив, що на день подання позовної заяви не закінчився строк позовної давності, позов Приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „Синтез, Планування і Технології”, м.Луганськ як вбачається із штампу на конверті (а.с.37), позовна заява була надіслана 16.03.2011р.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобовязань за договором, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „Синтез, Планування і Технології”, м.Луганськ до Публічного акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь”, м.Маріуполь, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 54860,22грн. задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” (87500, м.Маріуполь, вул.Лепорського, 1, ЄДРПОУ 00191158, р/р 26002480020000 ЗАТ „Донгорбанк”, МФО 334970) на користь Приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „Синтез, Планування і Технології” (91021, м.Луганськ, вул.Гайового, 7/12, ЄДРПОУ 32648725, р/р 26001014820420 в ЛФ АБ „Брокбизнесбанк”, МФО 304632) заборгованість 54860,22грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” (87500, м.Маріуполь, вул.Лепорського, 1, ЄДРПОУ 00191158, р/р 26002480020000 ЗАТ „Донгорбанк”, МФО 334970) на користь Приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „Синтез, Планування і Технології” (91021, м.Луганськ, вул.Гайового, 7/12, ЄДРПОУ 32648725, р/р 26001014820420 в ЛФ АБ „Брокбизнесбанк”, МФО 304632) компенсацію судових витрат: державне мито в розмірі 549,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засідання 05.07.11р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Головуючий суддя Риженко Т.М.

Суддя Мартюхіна Н.О.

Суддя Сгара Е.В.