Рішення № 16948899, 14.07.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.07.11р.Справа № 5005/5441/2011 За позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", м.Дніпропетровськ

до Державного науково-виробничого підприємства "Цирконій", м.Дніпродзержинськ

про стягнення 3 650 522,34грн.

Суддя Калиниченко Л.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 за дов. № 166 від 12.04.11р.

від відповідача: ОСОБА_2 за дов. № 23 від 01.03.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ (далі позивач) до Державного науково-виробничого підприємства "Цирконій", м. Дніпродзержинськ (далі відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача суми у розмірі 3 650 522,34грн. з яких:

- 3 571 889,39грн. заборгованість за активну електроенергію;

- 17 172,66грн. 3% річних;

- 61 460,29грн. втрат від інфляції.

21.06.11р. позивач направив заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути суму 4 095 802,87грн. з яких: - 3 963 951,46грн. - основного боргу, 3% річних - 35 709,64грн. та суму 96 141,77грн. втрат від інфляції.

Додатково позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати по справі.

Відповідач у судове засідання 07.07.11р. не з'явився, направив до господарського суду відзив на позовну заяву, в якій просить відмовити у задоволені позовних вимог (а/с 54-59).

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Відповідач проти вимог заперечує, просить врахувати, що підприємство знаходиться в процедурі санації. В плані санації передбачено продаж майна банкрута, кошти одержані від продажу майна пішли б на задоволення вимог кредиторів.

Оскільки позивач вживав перепони щодо реалізації майна, заборгованість не була вчасно погашена.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

01.01.02р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір про постачання електричної енергії № 32-Ц.

У грудні 2010р. січні - березні 2011р. на підставі вказаного Договору позивач поставив електроенергію відповідачеві.

Відповідно до п.4.1 Договору споживач (відповідач) зобов'язаний вносити плату за споживання активної електричної енергії у вигляді передоплати виключно коштами

Відповідно до п.4.2 Договору передбачено, що остаточний розрахунок здійснюється за фактично спожиту електроенергію у розрахунковому місяці у термін до 7 числа місяця наступного за розрахунковим.

Відповідно до п.7.1.1 Договору відповідач зобов'язаний сплачувати за фактично спожиту електричну енергію, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з обумовленою ціною (тарифом) у термін, визначений п.4.2; 4.3; 4.5 Договору.

Позивач правомірно просить стягнути з відповідача заборгованість за активну електроенергію спожиту відповідачем за період:

- грудень 2010р., січень - березень 2011р. та травні 2011р. на загальну суму 3 650 522,34грн.

На момент розгляду справи у суді відповідач не надав доказів оплати за спожиту електроенергію.

Факт заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується умовами договору, розрахунками сум, актом щодо використання електроенергії за період з 01.12.10р. - 01.06.11р.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуваннями особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони за забезпечення загально - господарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарську - правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.06.02р. господарський суд Дніпропетровської області порушив провадження у справі про банкрутство відповідача № Б15/52/02, введений мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Інфляційні втрати є наслідком інфляційних процесів в економіці, і їх нарахування є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а нарахування 3% річних по грошових розрахунках є визначеною законом платою боржника за користування грошовими коштами кредитора. Тобто 3 % річних, та індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань.

За таких обставин, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 96 141,77грн. нараховані за період грудень 2010р. та з 07.01.11 по 20.06.11рр. та 3% річних за той же період у сумі 35 709,64грн. підлягають задоволенню у повному обсязі, що відповідає вимогам передбачених ст. 525 Цивільного кодексу України.

Керуючись ст.ст. 193, 216 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 11, 15, 16, 525 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного науково-виробничого підприємства "Цирконій", м. Дніпродзержинськ (51917, м. Дніпродзержинськ, пр. Аношкіна, 179, ЄДРПОУ 25012091) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ (49107, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, 22, ЄДРПОУ 23359034) - 3 963 951,46грн. - основного боргу;

- 35 709,64грн - 3% річних;

- 96 141,77грн. - втрат від інфляції;

- 25 500,00грн. - державне мито;

- 236,00грн. - витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судового рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після 10 - денного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

СуддяЛ.М. Калиниченко Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 ГПК України

14.07.11р.