Рішення № 16948754, 12.07.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

12 липня 2011 р.

Справа 13/99/2011/5003

за позовом:Першого заступника прокурора області (21100, м. Вінниця, вул. Володарського, 33) в інтересах територіальної громади м. Вінниці, Вінницької міської ради в особі Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (21100, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 13; код ЄДРПОУ 33126849)

до:Відкритого акціонерного товариства "Спеціалізована будівельна компанія "Водпроект " (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 13)

про стягнення 286 555,96 грн.

Головуючий суддя Тісецький С.С.

Cекретар судового засідання Поцалюк Н.В.

Представники

прокурор : Самборська Я.А., посвідчення

позивача : ОСОБА_1, довіреність

відповідача : ОСОБА_2, довіреність

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від 23.06.2011 р. порушено провадження у справі за позовом Першого заступника прокурора області в інтересах територіальної громади м. Вінниці, Вінницької міської ради в особі Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" до Відкритого акціонерного товариства "Спеціалізована будівельна компанія "Водпроект " про стягнення 286 555,96 грн., що включає в себе 223368,43 грн. - основної суми боргу, 33753,30 грн. - інфляційних нарахувань, 8962,90 грн. - 3% річних та 20471,32 грн. -пені, з призначенням до слухання на 05.07.2011 р.. однак в зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, судове засідання було відкладено на 12.07.2011 р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в звязку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обовязок суду.

На визначену дату з'явились прокурор та представники сторін.

Попередньо представником позивача та прокурором через канцелярію суду подано клопотання в якому уточнюють позовні вимоги та просять стягнути з відповідача 214564,19 грн. - основної суми боргу, 32279,69 грн. - інфляційних нарахувань, 9313,15 грн. - 3% річних та 20471,32 грн. -пені. Клопотання відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому приймається судом до розгляду.

Зазначене клопотання розцінюється судом як відмова прокурора та позивача щодо стягнення з відповідача 8804,24 грн. - основної суми боргу, 1473,61 грн.- інфляційних нарахувань, відповідно до п.4 ст.80 ГПК України.

Представником відповідача попередньо через канцелярію суду подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, з тих підстав що прокурор не має права подавати позов в інтересах територіальної громади в Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго". Судом відхилено вказане клопотання.

У судовому засіданні представником позивача та прокурором повторно подано заяву про уточнення позовних вимог, а саме відмова від стягнення з відповідача 20471,32 грн. -пені, щодо інших вимог залишити в силі. Заявлене клопотання відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому приймається судом до розгляду.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, які підтримали уточнені позовні вимоги, представника відповідача, який уточнені позовні вимоги щодо стягнення 214564,19 грн. - основної суми боргу, 32279,69 грн. - інфляційних нарахувань, 9313,15 грн. - 3% річних визнав, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд зясував:

Згідно укладеного між позивачем та відповідачем договору № 191 на постачання та споживання теплової енергії від 22.11. 2007 року, позивач (постачальник) зобов'язувався постачати відповідач (споживачу) теплову енергію, а відповідач зобов'язався оплачувати послуги за встановленими тарифами в установлені договором терміни.

Порядок проведення розрахунків сторонами погоджений п.п.6.4-6.7 договору, а саме споживач за 10 днів до початку розрахункового періоду сплачує постачальнику 70% вартості від зазначеного обсягу теплової енергії, передбаченого на розрахунковий період. По закінченню розрахункового періоду, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, споживач повинен отримати загальний рахунок на оплату теплової енергії, спожитої у розрахунковому місяці та акт здачі-прийняття виконаних робіт в двох примірниках, для підписання , після чого один примірник акту повернути постачальнику у 5-ти денний термін. Не отримання споживачем рахунку не звільняє останнього від обов'язку сплатити за спожиту теплову енергію. У разі не підписання акту здачі-прийняття виконаних робіт, без надання постачальнику викладених в письмовій формі обґрунтованих заперечень по акту або неповернення споживачем підписаного акту здачі-прийняття виконаних робіт у 5-ти денний термін, акт вважається визнаним споживачем та є доказом кількості спожитої споживачем у розрахунковому місяці теплової енергії належної якості. Остаточні розрахунки за спожиту теплову енергію повинні бути проведені споживачем до 15 числа місяця наступного за розрахунковим.

На виконання умов вказаного договору позивачем здійснювалась поставка відповідачу теплової енергії (а.с.17-36).

У період з 15.02.2009 р. по 01.07.2011 р. позивачем здійснено постачання теплової енергії на загальну суму 5417365,05 грн., однак відповідач в порушення взятих на себе договірних зобов'язань, за вказаний період, здійснив лише часткову оплату за отриману теплову енергію, в зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем на день розгляду справи склала 214564,19 грн.

Враховуючи викладене суд зазначає наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Дії позивача по здійсненню поставки теплової енергії та дії відповідача по її прийняттю за визначеною ціною, що підтверджується вище вказаними актами здачі-прийняття , свідчить про те, що у боржника (відповідача) виникло зобовязання по оплаті за отриману продукцію.

Відповідач доказів повного проведення розрахунків з позивачем суду не надав.

Керуючись вказаними статтями, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними доказами, наявними в матеріалах справи, тому підлягають задоволенню, а саме стягнення з відповідача 214564,19 грн. - основної суми боргу, з покладанням на відповідача судових витрат на підставі ст.49 ГПК України, пропорційно сумі задоволених вимог.

Також судом розглянута вимога позивача про стягнення з відповідача 32279,69 грн. - інфляційних нарахувань та 9313,15 грн. - 3% річних , згідно наданого ним розрахунку.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 32279,69 грн. - інфляційних нарахувань та 9313,15 грн. - 3% річних, відповідають умовам чинного законодавства і підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача відшкодування судових витрат, пропорційно сумі задоволених вимог.

Провадження в частині стягнення 8804,24 грн. - основної суми боргу, 1473,61 грн.- інфляційних нарахувань та 20471,32 грн. -пені, припинити на підставі п.4 ст.80 ГПК України, в зв'язку з відмовою позивача від позову.

Керуючись ст.ст.4-3, 4-5, 25, 28, 30, 43, 44, п.4 ст.80, 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Спеціалізована будівельна компанія "Водпроект " (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 13, код ЄДРПОУ 01039607) на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (21100, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 13; код ЄДРПОУ 33126849) 214564,19 грн. - основної суми боргу, 32279,69 грн. - інфляційних нарахувань, 9313,15 грн. - 3% річних.

3.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Спеціалізована будівельна компанія "Водпроект " (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 13, код ЄДРПОУ 01039607) в доход Державного бюджету 2561,57 грн. - витрат на державне мито та 202,28 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

4.Провадження в частині стягнення 8804,24 грн. - основної суми боргу, 1473,61 грн.- інфляційних нарахувань та 20471,32 грн. - пені, припинити на підставі п.4 ст.80 ГПК України.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Тісецький С.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 15 липня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи