Ухвала суду № 16947700, 30.06.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" червня 2011 р.                               м. Київ                                        К-35414/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                                  Степашка О.І.

Суддів                                                            Костенка М.І.

                                                                      Маринчак Н.Є.

                                                                      Островича С.Е.

                                                                      Усенко Є.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2010

у справі № 2а-6056/10/2070

за позовом Закритого акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "Харків’янка"

до          Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про                    скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Кондитерська фабрика "Харків’янка" (далі по тексту –позивач, ЗАТ "КФ "Харків’янка") звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (далі по тексту –відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові) від 06.05.2010 № 0000010818/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 8741,10 грн., у т.ч. 5827,40 грн. основного платежу та 2913,70 грн. штрафних (фінансових) санкцій; № 0000060818/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 31662,72 грн., у т.ч. 21108,48 грн. основного платежу та 10 554,24 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2010, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2010, позов задоволено; скасовані спірні повідомлення-рішення, з огляду на протиправність їх прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами документальної невиїзної перевірки ЗАТ "КФ "Харків’янка" з питань підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ "ПБК "Вертикаль" за період з 01.04.2006 по 30.06.2008, складено акт від 23.04.2010 № 1493/18-010/30377900, в якому зафіксовані порушення вимог ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України під час вчинення правочину не спрямованого на реальне настання правових наслідків, ним обумовлених; пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 16886,78 грн., в т.ч.: у березні 2007 року –на 11059,38 грн., у травні 2007 року –на 5827,40 грн.; пп. 5.2.10 п. 5.2 ст. 5, пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: завищення суми валових витрат на 84433,90 грн., у т.ч. в І кварталі 2007 року –55296,90 грн., в ІІ кварталі 2007 року –29137 грн. та заниження податку на прибуток на 21108,48 грн., у т.ч.: в І кварталі 2007 року –13824,23 грн., в ІІ кварталі 2007 року –7284,25 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 06.05.2010 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

1)          № 0000010818/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 8741,10 грн., у т.ч. 5827,40 грн. основного платежу та 2913,70 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

2)          № 0000060818/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 31662,72 грн., у т.ч. 21108,48 грн. основного платежу та 10 554,24 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Також судами встановлено, що між ЗАТ "КФ "Харків'янка" (Замовник) та ТОВ "ПБК "Вертикаль" (Підрядник) укладено договір підряду № 02 від 03.01.2007, за яким Підрядник зобов’язується виконати роботи по ремонту будівлі "Літографського цеху" ЗАТ "КФ "Харків'янка" вул. Коцарська, 24/26, з використанням своїх матеріалів та матеріалів Замовника.

На підтвердження здійснення вказаної операції ТОВ "ПБК "Вертикаль" було складено та надано на адресу позивача наступні документи: акт приймання виконаних підрядних робіт № б/н від 28.02.2007 та податкову накладну № 1228 від 28.02.2007 року на суму 66 356,28 грн., в т.ч. ПДВ –11 059,38 грн.; акт приймання виконаних підрядних робіт № б/н від 31.05.2007р. та податкову накладну № 1541 від 31.05.2007 року на суму 34 964,40 грн., в т.ч. ПДВ –5 827,40 грн.

Оплата робіт по договору відбувалася у безготівковій формі, що підтверджується, наявними в матеріалах справи, платіжними дорученнями.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу –це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Крім того, пунктом 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.04.2000, встановлено, щодо складу валових витрат включаються витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання.

Як встановлено судами, роботи, обумовлені договором ЗАТ "КФ "Харків`янка" з ТОВ "ПБК "Вертикаль", були замовлені позивачем саме для підтримання будівлі "Літографський цех", розташованої за адресою: м. Харків, вул. Коцарська, 24/26, у робочому стані.

Таким чином, вказаними нормативно-правовими актами не лише не встановлено обмежень, а й прямо надано право платника податків, в даному випадку, позивача, віднести витрати, понесені у зв’язку з підтриманням у робочому стані (ремонтом) основних засобів (будівлі "Літогрфського цеху"), до складу валових витрат.

Факт виконання вказаного договору судами встановлено з підтвердженням матеріалів справи.

На підставі вказаного суди зробили вірний висновок про правомірність віднесення до складу валових витрат за І квартал 2007 року суму в розмірі 55 296,90 грн., за ІІ квартал 2007 року - суму в розмірі 29 137 грн.

Відносно порушення позивачем пп. 7.4.1, 7.4.4 та 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", та заниження ПДВ за березень та травень 2007 року слідзазначити наступне.

Підставою для такого висновку відповідача слугувало твердження про безпідставність віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по нікчемному правочину, які не пов’язані з власною господарською діяльністю підприємства, по податковим накладним, зміст яких не відповідає змісту проведених господарських операцій.

Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит –це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту; не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно пп. 7.2.6 п.7.2 ст.7 вказаного Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка складається у момент виникнення податкових зобов`язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця робіт (послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (пп. 7.2.3 цього пункту).

Як встановлено судами, ТОВ "ПБК "Вертикаль" виписано на адресу позивача податкові накладні № 1228 від 28.02.2007 на суму 66 356,28 грн., в т.ч. ПДВ –11 059,38 грн. та № 1541 від 31.05.2007 на суму 34 964,40 грн., в т.ч. ПДВ –5 827,40 грн., які, у відповідності до вимог пп.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", позивачем було включено до реєстрів отриманих податкових накладних за березень та травень 2007 року.

На момент складання вказаних податкових накладних ТОВ ПБК "Вертикаль" та ЗАТ "КФ "Харків'янка" зареєстровані в якості платників ПДВ, що підтверджується відповідними свідоцтвами.

ТОВ "ПБК "Вертикаль", маючи статус платника ПДВ, мало право виписувати на адресу позивача вказані податкові накладні, а позивач –відносити суму ПДВ за ними до складу податкового кредиту.

Судом першої інстанції встановлено, що підставою для неприйняття валових витрат у розмірі 55 296,90 грн. –І квартал 2007 року та 29 137,00 грн. –за ІІ квартал 2007 року відповідач зазначає виявлення перевіркою недоліків у договорі підряду, укладеному між ЗАТ "КФ "Харків`янка" та ТОВ "ПБК "Вертикаль", актах прийому-передачі виконаних робіт та платіжних дорученнях про сплату коштів за вказаним договором, які, на думку відповідача, свідчать про те, що правочин між позивачем та вищевказаним контрагентом не спрямований на реальне настання правових наслідків.

В акті перевірки та письмових запереченнях відповідач в обґрунтування такого твердження зазначає про відсутність у договорі № 02 від 03.01.2007, укладеному між ТОВ "ПБК "Вертикаль" та ЗАТ "КФ "Харків'янка", таких істотних умов договору підряду, як строки початку та закінчення робіт (будівництва об`єкта); умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об`єкта будівництва; порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами; порядок залучення субпідрядників; вимоги до організації робіт; порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів; джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об`єктів); порядок здачі-приймання закінчених робіт (об`єкта будівництва); гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об`єкта будівництва), порядок усунення недоліків.

Проте, згідно договору вбачається, що сторонами у договорі урегульовано строк дії вказаного договору (п.4.1), питання щодо ризиків, у т.ч. ризиків випадкового знищення або пошкодження об`єкта будівництва (п.1.2, п.9.3), джерел та порядку фінансування робіт (будівництва об`єктів) (п.1.1, 1.2, 5.2.1), та встановлено, що у всьому, що не було передбачено даним договором, сторони керуються чинним законодавством України.

Таким чином, наведене свідчить про те, що положення договору підряду, укладеного між ЗАТ "КФ "Харків’янка" та ТОВ "ПБК "Вертикаль", не суперечать вимогам Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005.

Що стосується зауваження перевіряючих в акті перевірки щодо невідповідності призначення платежу у платіжних дорученнях № 1176 від 06.03.2007, № 1351 від 15.03.2007, № 1344 від 21.03.2007 пункту 3 Договору, слід зазначити, що дані неточності були усунені позивачем шляхом направлення на адресу підрядника листа № 1061 від 06.07.2007. Зазначеним листом ЗАТ "КФ "Харків'янка" повідомило ТОВ “ПБК “Вертикаль” уточнений зміст поля “Призначення платежу” вказаних платіжних доручень, а саме: плата за ремонтні роботи літографського цеху згідно акту виконаних робіт.

Виходячи із вищезазначеного, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що окремі неточності у формулюванні призначення платежу по вказаним платіжним дорученням не виключають факту внесення коштів на рахунок підрядника за цими платіжними дорученнями, оскільки правильність заповнення останніх перевірена працівниками банку при прийнятті платіжних доручень до виконання.

Що стосується висновку акту перевірки про нікчемність правочинів між позивачем та ТОВ "ПБК "Вертикаль", то судами зазначено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно п. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини 5 зазначеної статті, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідач, зробивши висновок про те, що спірна угода між позивачем і ТОВ “ПБК “Вертикаль” не спрямована на реальне настання правових наслідків, посилається лише на акт перевірки останнього ДПІ у Московському районі м. Харкова, якою встановлено факт несплати податків вказаним контрагентом позивача та відсутність у нього необхідних для здійснення статутної діяльності матеріальних та організаційних ресурсів.

Судами встановлено, що ТОВ "ПБК "Вертикаль" на час виникнення спірних правовідносин мала відповідну ліцензію на провадження будівельної діяльності, видану Державним комітетом України з будівництва та архітектури, тому будь-які умисні дії ЗАТ "КФ "Харків'янка", направлені на ухилення від сплати податків шляхом укладення нікчемного правочину –відсутні.

Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та неправомірність прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з’ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)М.І. Костенко (підпис)Н.Є. Маринчак (підпис)С.Е. Острович (підпис)Є.А. Усенко З оригіналом згідно Секретар                                                             І.Ю. Гончарук