Ухвала суду № 16947546, 16.06.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" червня 2011 р.                               м. Київ                                        К-2335/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого                                                            Степашка О.І.

суддів:                                                                      Костенка М.І.

                                                                                Маринчак Н.Є.

                                        Островича С.Е.

                                        Усенко Є.А.

при секретарі                                                             Гончарук І.Ю.

за участю представників:

позивача –Рафалюка О.О.

відповідача –Білого В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Тернопільське конструкторське бюро радіозв’язку “Стріла”

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.12.2006

у справі № 8а/250-2896

за позовом          Відкритого акціонерного товариства “Тернопільське конструкторське бюро радіозв’язку “Стріла”

до          Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції

про                              скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

Відкрите акціонерне товариство “Тернопільське конструкторське бюро радіозв’язку “Стріла” (далі по тексту –позивач, ВАТ “Тернопільське конструкторське бюро радіозв’язку “Стріла”) звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту –відповідач, Тернопільська ОДПІ) № 0001742304/0/89468 від 29.12.2005 в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 73768 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 36884 грн.

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 22.08.2005 позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення в частині донарахування податку на додану вартість в сумі 73768 грн. та застосування 36884 грн. штрафних (фінансових) санкцій, з огляду на протиправність його прийняття.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.12.2006 постанову суду першої інстанції скасовано; прийнято нову постанову; в позові ВАТ “Тернопільське конструкторське бюро радіозв’язку “Стріла” відмовлено повністю.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної планової виїзної перевірки ВАТ “Тернопільське конструкторське бюро радіозв’язку “Стріла” з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2002 по 30.09.2005, складено акт № 1121/23-222/14042350 від 22.12.2005, в якому зазначено, що в порушення п. 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4 та пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»товариством включено до складу податкового кредиту суми податку, які у відповідних звітних періодах його постачальниками не були задекларовані та сплачені до бюджету.

На підставі результатів вказаної перевірки, 29.12.2005 податковою інспекцією прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001742304/0/89468 про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 110652 грн., в т.ч. 73768 грн. основного платежу та 36884 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Перевіркою також встановлено, що за перевіряємий період позивачем отримано від ПП “Украгроресурси” акти на виконання токарно-фрезерних робіт, ремонту телемеханіки на загальну суму 84000 грн., в т.ч. 1600 грн. податок на додану вартість; від ТОВ “Інтеграл” - акти виконаних робіт з ремонту та технічного обслуговування верстатів, токарно-фрезерної обробки та виготовлення деталей на загальну суму 111740 грн., в т.ч. 18623,33 грн. податку на додану вартість; від ПП “Матрікс” - акти виконаних робіт з розробки програмного забезпечення на загальну суму 62100 грн., в т.ч. 10350 грн. ПДВ.; ТОВ “Західенерго” - акти виконаних токарно-фрезерних робіт, виготовлення деталей із матеріалу замовника на загальну суму 82200 грн., в т.ч. 13700 грн. ПДВ.

ВАТ “Тернопільське конструкторське бюро радіозв’язку “Стріла” отримало радіостанції “КЕМ\\ЮОО ТК 7020” від ТОВ “Інтеграл” на загальну суму 8 784 грн., в т.ч. 1 464 грн. податок на додану вартість;ПП. “Матрікс” на загальну суму 10 000 грн., в т.ч. 1666,67 грн. податок на додану вартість; ТОВ “Західенерго” разом із запчастинами на загальну суму 83 784 грн., в т.ч. 13 964 грн. податок на додану вартість.

Відповідач в обґрунтування правомірності прийнятого повідомлення-рішення стверджує, що згідно податкової звітності (форма 1-ДФ), поданої до податкового органу за місцем реєстрації товариств з обмеженою відповідальністю “Інтеграл”, “Західенерго”, приватних підприємств “Украгроресурс”, “Матрікс”, на вказаних суб’єктах господарювання кількість працюючих становить по одному чоловіку, які не мають спеціальної освіти на виконання токарно-фрезерних робіт, ремонту телемеханіки, ремонту та технічного обслуговування верстатів, виготовлення деталей, розробки програмного забезпечення для контролера управління енергетичною підстанцією та розробки програмного забезпечення збору даних з багатофункціональних багато тарифних лічильників електроенергії і вони не могли виконувати такий перелік робіт, що ставить під сумніви виконання вказаних вище робіт товариствами з обмеженою відповідальністю "Інтеграл", "Західенерго", приватними підприємствами “Украгроресурс”, “Матрікс”.

При перевірці ПП “Матрікс”, ПП “Украгроресурси” встановлена відсутність даних підприємств за адресою зазначеною в установчих документах, про що Даними підприємствами не надано будь-яких первинних документів для проведення виїзної позапланової перевірки. ТОВ “Інтеграл” листом без номера та дати повідомило орган державної податкової служби про втрату фінансово-господарських документів під час пожежі, що підтверджено довідкою Підволочиського РВ УМНС України в Тернопільській області від 17 жовтня 2005 року №1339. Товариством податкові та бухгалтерські документи не відновлено та до перевірки не було представлено.

В ході зустрічних перевірок постачальників товариств з обмеженою відповідальністю “Інтеграл”, “Західенерго”, приватних підприємств “Украгроресурс”, “Матрікс” встановлено, що рішенням суду від 13.03.2006 за №2-947/06 визнано недійсними статутні документи ТОВ “Промрезерв-2004” із моменту їх реєстрації, Рішенням суду від 15.06.2005 за №2-3374/13 визнано недійсними установчі документи ТОВ “Мілвей” з моменту їх реєстрації; ТОВ “Спецтранссервіс” податкові декларації з податку на додану вартість за листопад-грудень 2003 року та лютий 2004 року не подавало. ТОВ “Промхімресурс” подавало податкові декларації з податку на додану вартість з нульовими показниками. ТОВ «Лана ЛТД»подавало податкові декларації з податку на додану вартість з нульовими показниками, з 01.12.2004 не звітує; ТОВ “Вістолон-2000” не звітує з червня 2004 року, всі декларації подавались з нульовими показниками; ТОВ “Ферон-Т” не звітує з травня 2004 року, всі декларації подавались з нульовими показниками.

Посилаючись на п. 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 та пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, п. 19 ст. 1, ст. 9 Бюджетного кодексу України податковий орган стверджує, що однією з обов’язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України, що право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов’язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при перевірці позивача податковим органом не встановлено порушень правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість, оскільки товариством повністю було дотримано процедуру по нарахуванню податкового кредиту і отриманню бюджетного відшкодування у відповідності до вимог чинного законодавства; позивач не наділений повноваженнями щодо контролю за своєчасністю і правильністю сплати податків та подання звітності контрагентами за господарськими операціями, ці повноваження покладені на органи Державної податкової служби України. На час проведення перевірки та складання акту перевірки, який є підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, як і на час розгляду справи відповідачем не представлено належних доказів визнання недійсними договорів та господарських зобов’язань на виконання яких позивачем отримано податкові накладні.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції погодився з висновком податкового органу про правомірність визначення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість, оскільки постачальниками позивача не були сплачені відповідні суми податку на додану вартість до бюджету.

Суд касаційної інстанції не може погодитись з таким висновком Львівського апеляційного господарського суду, з огляду на таке.

Відповідно до п. 1.7. ст. 1, абз. 1 пп. 7.4.1. п. 7.4., пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 вказаного Закону (станом на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит –сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Необхідно відмітити, що пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” право платника податку на податковий кредит ставить в залежність від отримання податкової накладної, а не від сплати його контрагентами податку до бюджету та їх знаходження за юридичними адресами після здійснення господарських операцій.

Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця, а тому податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладання штрафних санкцій.

Викладене дозволяє погодитись з висновком суду першої інстанції про задоволення позову та скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За таких обставин, касаційна скарга Відкритого акціонерного товариства “Тернопільське конструкторське бюро радіозв’язку “Стріла” підлягає задоволенню, постанова Львівського апеляційного господарського суду від 11.12.2006 - скасуванню, а постанова Господарського суду Тернопільської області від 22.08.2005 –залишенню в силі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Тернопільське конструкторське бюро радіозв’язку “Стріла” задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.12.2006 скасувати та залишити в силі постанову Господарського суду Тернопільської області від 22.08.2005.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)М.І. Костенко (підпис)Н.Є. Маринчак (підпис)С.Е. Острович (підпис)Є.А. Усенко З оригіналом згідно Секретар                                                             І.Ю. Гончарук