Ухвала суду № 16947537, 08.06.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" червня 2011 р.                               м. Київ                                        К-20921/07

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Костенка М.І.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

За участю секретаря Андрюхіної І.М.

представників сторін:

позивача: Смаковенко Л.А.

відповідача: Косякевич Ю.С.

третьої особи: не з’явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва та Товариства з обмеженою відповідальністю «Продагросервіс»

на постанову Господарського суду Київської області від 14.02.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2007

у справі № А 6/001-07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Продагросервіс»

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача –Броварська об’єднана державна податкова інспекція

про скасування рішення та зобов’язання визнати суму ПДВ правомірно віднесеною до суми бюджетного відшкодування у серпні 2005 року , -

                                                   ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Київської області від 14.02.2007, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2007, позов ТОВ «Продагросервіс»задоволено частково. Скасовано рішення ДПІ у Оболонському районі м.Києва №0055892350/0 від 06.12.2005 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 229437,54 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами позивача та відповідача.

Позивач у касаційній скарзі ставить вимоги про скасування рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови в задоволенні позову, а про прийняття в цій частині нового рішення про задоволення позову, з підстав неправильного застосування норм матеріального права.

Відповідачем ставиться питання, про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з підстав порушення норм матеріального права.

          Третя особа представників у судове засідання касаційної інстанції не направила, про час та місце розгляду справи повідомлена.

          Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з такого.

          Відповідачем проведено позапланову документальну перевірку правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість та правомірність заявленого до бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТОВ «Продагросервіс»за серпень 2005 року, за результатами якої складено акт №1586/23-8-22888316 від 24.11.2005.

За висновками акта перевірки позивачем порушено пп.7.2.3, 7.2.6 п.7.2 ст.7, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.5.7 ст.5 Порядку заповнення та подання декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 15.06.2005 №213, що призвело до завищення бюджетного відшкодування за серпень 2005 року в розмірі 220059,00 грн., пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення заявленого бюджетного відшкодування за серпень 2005 року в розмірі 25513,00 грн.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0055892350/0 від 06.12.2005 яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 245572,00 грн.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) –в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що право на нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Таким чином до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при їх придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», на підставі належно оформлених податкових накладних.

Суди попередніх інстанцій, встановивши, що податкові накладні №289 від 01.03.2005 ВАТ «Броварський завод будівельних конструкцій, №37 та №38 від 08.06.2005 ТОВ «Ековент ЛТД», №13 від 31.01.2005 ДП «ВАТ «Мостобуд «Мостозагін-112», №21314 від 08.06.2005 ЗАТ «Електроград», №867 від 13.05.2005 ЗАТ «Завод ЗБВ «Поліськсільбуд», №184 від 10.06.2005 ЗАТ «Торговий дім «Енерго», №79 від 10.01.2005, №80 від 11.01.2005, №83 від 08.02.2005, №86 від 04.03.2005 №87 від 11.03.2005, №97 від 29.07.2005 ПП «Комбі-буд», №101 від 30.06.2005 ПП «Консалтинг Інвест», №1019 від 30.06.2005 ВАТ «з-д ЗБК ім..С.Ковальської», №132/2 від 07.06.2005 Інститут «Укренергомежпроект», №212 від 27.06.2005 та №20 від 25.06.2005 ПП «Транстехбуд-5», №83 від 30.06.2005 ТОВ «Броварське управління механізації» позивачем отримані в липні 2005 року, дійшли вірного висновку про наявність у нього правових підстав для включення сплаченого в ціні придбання податку на додану вартість до складу податкового кредиту липня 2005 року.

Правильними є і висновки судів попередніх інстанцій щодо правомірності віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних №700 від 25.07.2005 ТОВ «Агентство екологічних досліджень»та №1113 від 07.07.2005 ТОВ «Євро-Прокат» за першою подією, встановленою пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та про помилкове посилання податкового органу на пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 цього Закону, яким визначається дата виникнення податкових зобов’язань за першою подією у продавця.

Згідно з підпунктами 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а)          бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б)          залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. З аналізу вищенаведених норм, виходячи з суті бюджетного відшкодування, розкритій в пункті 1.8 статті 1 названого Закону, що полягає у поверненні з бюджету надмірно сплаченого податку, при цьому незалежно від податкового періоду, в якому сталася така сплата податку, умовою бюджетного відшкодування податку згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону виступає фактична сплата цього податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів (послуг). На підтвердження такого розуміння правильності застосування вказаного підпункту слугує нова редакція цього підпункту, викладена в Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008 № 309-VI. Щодо виключення зі складу податкового кредиту липня 2005 року податку на додану вартість в сумі 16134,46 грн., у зв’язку з недотриманням ТОВ «Каміон»та ТОВ «П’ятий фасад» вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»при оформленні податкових накладних, та зазначене знайшло своє підтвердження та не заперечується позивачем.

Правильними є і висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість в розмірі 139121 грн., яка за висновками акта перевірки є непідтвердженою у зв’язку з ненадходженням відповідей по ланцюгу, оскільки сам по собі акт перевірки не породжує для платника будь-яких правових наслідків.

Крім того, слід зазначити, що у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

За таких обставин, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційних скаргах, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

          Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва та Товариства з обмеженою відповідальністю «Продагросервіс»залишити без задоволення, постанову Господарського суду Київської області від 14.02.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2007 - без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Л.І.Бившева

М.І.Костенко

О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук