Єдиний державний реєстр судових рішень
ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________
______________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02
УХВАЛА
іменем України
"06" липня 2011 р. Справа № 2а/1770/383/2011
номер рядка статистичного звіту 8.1.5
Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Зарудяної Л.О.
суддів: Кузьменко Л.В.
Пасічник С.С.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "29" березня 2011 р. у справі № 2а/1770/383/2011 за позовом Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області до Відкритого акціонерного товариства "Дубенський м'ясокомбінат" про стягнення заборгованості ,
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 29.03.2011 року позивачу у позові відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленою судом першої інстанції постановою, позивач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржену постанову скасувати з підстав, наведених у скарзі, та прийняти нове рішення, яким позов у сумі уточнених позовних вимог задовольнити, вважаючи, що судом першої інстанції порушено норми матеріального й процесуального права.
Представники сторін в засідання суду не з'явились, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення сторонам рекомендованою кореспонденцією повісток та копій ухвал суду (а.с.121,122).
Згідно ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
З врахуванням приписів вищевказаних статей, розгляд апеляційної скарги здійснюється судовою колегією в порядку письмового провадження.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм матеріального й процесуального права, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.
Дубенська об'єднана державна податкова інспекція звернулася в суд з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Дубенський мясокомбінат" про стягнення заборго-ваності по податку з доходів фізичних осіб в сумі 74179,69 грн.
В ході розгляду справи позивач позовні вимоги зменшив до 46764,69 грн. з урахуванням того, що частина заявленої до стягнення суми, а саме 27415,00 грн. вже присуджена з відповідача судовим рішенням від 16.06.2006 року у справі №18/120.
Оскільки діюче законодавство не ототожнює поняття відмови від позову та зменшення розміру позовних вимог, у суду першої інстанції не було підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 27415,00 грн. Відповідно, прийнявши ухвалою суду, що постановлена без виходу до нарадчої кімнати, заяву про зменшення позовних вимог, і приєднавши її до справи, суд, відповідно до вимог ст.137 КАС України, розглянув справу з урахуванням змінених позовних вимог.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами позапланової виїзної перевірки ВАТ "Дубенський мясокомбінат" за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року, відповідно до акту №224/23/05501095 від 06.12.2010 року встановлено факт несвоєчасного перерахування підприємством до бюджету податку з доходів фізичних осіб. Так, в охоплений перевіркою період відповідачем згідно даних головної книги було нараховано податку в сумі 6889,53 грн., сплачено - 7902,41 грн., кредитове сальдо на початок перевіряємого періоду становило 75192,57 грн. і, відповідно, залишок заборгованості на кінець періоду склав 74179,69 грн. Враховуючи, що частина вказаної суми в розмірі 27415,00 грн. вже присудження до стягнення з відповідача судовим рішенням від 16.06.2006 року у справі №18/120, просить стягнути залишок заборгованості на рівні 46764,69 грн.
Судом встановлено, що ВАТ "Дубенський мясокомбінат" являється зареєстрованою юридичною особою з 10.09.1996 року, і з цього ж часу перебуває на обліку як платник податків в Дубенській ОДПІ (а.с.11-23). Відомості про відповідача включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 14.05.2009 року (а.с.24-26).
Відповідно до акта про результати позапланової виїзної перевірки ВАТ "Дубенський мясокомбінат" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року №224/23/05501095 від 06.12.2010 року, Дубенською ОДПІ встановлено порушення платником податків відповідачем у справі, вимог пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, пп."а" п.19.2 ст.19, пп."а" пп.20.3.1 п.20.3 ст.20, пп.20.3.2. п.20.3 ст.20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-IV від 22.05.2003 року, в результаті чого утримано і не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 74179,69 грн. (а.с.6-14).
При цьому, за висновками акту перевірки, вказаний податок утримано і не перераховано за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року. Однак, за змістом самого акту (таблиця на а.с.10,11) за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року ВАТ "Дубенський мясокомбінат" нараховано податку з доходів фізичних осіб 6889,53 грн., а сплачено - 7902,41 грн., тобто недоїмка, як така, відсутня. При цьому зазначені суми підтверджені і даними головної книги (а.с.32-35) і даними податкового органу (а.с.36-41). Що стосується заборгованості по податку з доходів фізичних осіб, то така в розмірі 75192,57 грн. обліковувалась як кредитове сальдо на початок перевіряємого періоду, тобто на 30.09.2007 року. З урахуванням сплати відповідачем за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року податку на 1012,88 грн. більше ніж нараховано за цей період, кредитове сальдо на кінець періоду виведено на рівні 74179,69 грн.
Податкова перевірка, якою б охоплювався період діяльності відповідача з 30.09.2004 року по 01.10.2007 року, не проводилась. Однак, за даними головної книги відповідача, витяги з якої долучено до матеріалів справи (а.с.99-103) вбачається, що кредитове сальдо по податку з доходів фізичних осіб на рівні 74782,96 грн. обліковувалось у ВАТ "Дубенський мясокомбінат" станом на 01.01.2006 року, і на початок наступного року на 01.01.2007 року майже не змінилось, а саме склало 74754,05 грн.
За даними попередньої перевірки, яка проводилась податковим органом, а це планова документальна перевірка ВАТ "Дубенський мясокомбінат" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2001 року по 30.09.2004 року, результати якої оформлені актом №99/23/05501095 від 18.04.2005 року, Дубенською ОДПІ зафіксовано кредитове сальдо по податку з доходів фізичних осіб на 30.09.2004 року на рівні 70968,00 грн. на нараховану заробітну плату, а також на рівні 27414,91 грн. на виплачену станом на 30.09.2004 року заробітну плату (а.с.79-96). Що стосується заборгованості в сумі 27414,91 грн., то щодо неї Дубенською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000411740/0 від 29.04.2005 року (а.с.98), та вона присуджена до стягнення з відповідача судовим рішенням Господарського суду Рівненської області від 16.06.2006 року у справі №18/120 (а.с.97). Щодо решти заборгованості, податковим органом жодних заходів вжито не було.
Порядок ведення обліку платежів до бюджету, зокрема в картках особових рахунків платників, регламентується Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України №276 від 18.07.2005 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.08.2005 року за №843/11123.
Відповідно до п.3.5 вказаної Інструкції, залежно від призначення платежів особові рахунки платників відкриваються податковими органами за наступними формами:
- за формою 6 - для здійснення обліку платежів, за якими законодавством передбачено подання платником податкових декларацій (розрахунків);
- за формою 15 - для здійснення обліку платежів, за якими законодавством не передбачено подання платником податкових декларацій (розрахунків).
Відповідно до цього, в картках особових рахунків за формою 15, де позивачем здійснено облік надходжень до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб відповідача (а.с.36-41), нараховані суми податку не відображені.
Податковий борг у платників податків по податку на доходи фізичних осіб виникає у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати відповідної суми податкового зобов'язання, нарахованого органом державної податкової служби за актом документальної перевірки та узгодженого відповідно до чинного законодавства. Облік таких сум здійснюється в картках особових рахунків формою 6, в яких, крім нарахування сум податку на доходи фізичних осіб, застосованих фінансових санкцій та пені, відображається і сплата зазначених сум. Доказів ведення позивачем такого обліку щодо відповідача суду не надано, що позбавляє можливості суд встановити строк, з якого за відповідачем в Дубенській ОДПІ обліковується податковий борг по податку з доходів фізичних осіб. З огляду на такі обставини та враховуючи ту обставину, що на субєкта владних повноважень процесуальним законодавством покладено обовязок подати суду всі наявні у нього документи і матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних осіб визначався нормами Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-IV від 22.05.2003 року, що був чинний до 01.01.2011 року.
Відповідно до п.1.15 ст.1 цього Закону юридичні особи, які виплачували доходи громадянам, вважалися податковими агентами стосовно таких виплат і були зобовязані нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходів фізичних осіб від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Згідно з пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону, податковий агент, який нараховував (виплачував) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримував податок від суми такого доходу за його рахунок, за ставками встановленими статтею 7 цього Закону. А підпунктом 8.1.2. цієї ж статті передбачалось, що податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Якщо ж оподатковуваний дохід нараховувався, але не виплачувався платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягав утриманню з такого нарахованого доходу, підлягав сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.
Всупереч цьому, станом на 30.09.2004 року відповідачем було утримано з нарахованого найманим працівникам доходу, однак не сплачено (не перераховано) до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 70968,00 грн. Станом на 30.09.2007 року вказана сума зросла до 75192,57 грн., а на 30.09.2010 року зменшилась до 74179,69 грн.
Згідно пп.16.3.5. п.16.3 ст.16 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-IV від 22.05.2003 року, що був чинний до 01.01.2011 року, відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету була покладена на юридичну особу або її уповноважений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід. Пунктом 20.3.2. п.20.3 ст.20 цього ж Закону встановлювалось, що у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснив нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, на нього покладається відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виник внаслідок таких дій.
Відповідно до п.1.3 ч.1 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, чинного на час існування відповідних правовідносин, податковим боргом (недоїмкою) вважалося податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до п.5.1 ст.5 вказаного Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважалося узгодженим з дня подання такої податкової декларації. А підпункт 1.11 ст.1 даного Закону, податковою декларацією, (розрахунком) визначав документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Обов'язок відповідача надавати до 1 числа місяця, наступного за звітним кварталом, до податкового органу відомості про виплачені суми доходів та утримані суми прибуткового податку з виплачених доходів був встановлений наказом ДПА України "Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф.№1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку" №451 від 29.09.2003 року, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.10.2003 року за №960/8281 (зі змінами та доповненнями), що втратив чинність 24.12.2010 року.
Відповідно до п.15.2 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, чинного на час існування відповідних правовідносин, граничні строки стяг-нення податкового боргу, який виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, були встановлені на рівні 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.
Доказів того, що відповідач у визначеному законодавством порядку не декларував свої зобов'язання по перерахуванню до бюджету нарахованого і утриманого прибуткового податку шляхом надання органу податкової служби розрахунків встановленої форми № 1ДФ позивачем суду не надано. Оскільки відповідно до вимог п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-IV від 22.05.2003 року, що був чинний до 01.01.2011 року, податкові агенти були зобовязані надавати у орган податкової служби податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування, то податкове зобовязання відповідача по податку з доходів фізичних осіб вважалося узгодженим з дня подання таких розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку. І саме починаючи з цих дат протягом 1095 календарних днів позивач мав право звернутися до суду для примусового стягнення з відповідача боргу.
Апеляційним судом встановлено, що податкові зобов'язання ВАТ "Дубенський мясокомбінат" з податку на доходи фізичних осіб на суму 70968,00 грн. були узгоджені ще станом на 30.09.2004 року. Позивач був обізнаним з такими обставинами ще в квітні 2005 року, що доводиться змістом акту планової документальної перевірки ВАТ "Дубенський мясокомбінат" №99/23/05501095 від 18.04.2005 року, однак заходи щодо стягнення суми податку не вжив.
Відповідно до п.15.1 ст.15 Закону України №2181-III від 21.12.2000 року "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що був чинний до 01.01.2011 року, податковий орган мав право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначав суму податкових зобов'язань, платник податків вважався вільним від такого податкового зобов'язання.
Згідно з п.102.1 ст.102 Податкового Кодексу України, який діє станом на дату ухвалення рішення, контролюючий орган, крім випадків, визначених п.102.2, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Доказів того, що сума податку на доходи фізичних осіб, яку як податкову заборгованість просить стягнути з ВАТ "Дубенський мясокомбінат" в судовому порядку Дубенська ОДПІ, була самостійно нарахована податковим органом через неподачу платником податку розрахунків в рамках 1095 днів, з дня наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації (розрахунку), суду не надано.
Натомість судовою колегією встановлено, що зазначена сума обліковувалась у складі заборгованості відповідача, починаючи ще з 30.09.2004 року, і позивач був обізнаний із наявністю податкового боргу, проте не вживав заходів для своєчасного погашення зазначеного боргу.
Слід вказати, що грошове зобовязання платника податків стягується не пізніше 1095 днів, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобовязань як у відповідності до вимог пп.15.2.1 п.15.2. ст.15 Закону України №2181-III від 21.12.2000 року "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який діяв станом на дату виникнення спірних правовідносин, так і у відповідності до ст.102 Податкового Кодексу України, який діє станом на дату ухвалення рішення. Грошове зобовязання платника податків - відповідача по справі виникло більше ніж 6 років тому, тобто минули і граничні строки нарахування такої суми податковим органом (1095 днів) і граничні строки стягнення податкового боргу (1095 днів).
З огляду на те, що звернення податкового органу в суд здійснено поза межами граничних строків, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги Дубенської ОДПІ до задоволення не підлягають.
Підсумовуючи вищевикладене, необхідно вказати, що оскаржена постанова законна і обґрунтована, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.
Підстави для скасування постанови відсутні, а тому апеляційний суд залишає її без змін.
Доводи апеляційної скарги не є переконливими, не спростовують висновків суду першої інстанції. Підстави для задоволення скарги відсутні.
Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "29" березня 2011 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.О. Зарудяна
судді: Л.В. Кузьменко
С.С. Пасічник
Роздруковано та надіслано: (р/п)
1- в справу
2 - позивачу Дубенська об'єднана державна податкова інспекція Рівненської області вул.Грушевського , 134,м.Дубно,Дубенський район, Рівненська область,35600
3- відповідачу Відкрите акціонерне товариство "Дубенський м'ясокомбінат" вул.Залізнична, 46,м.Дубно,Дубнівський район, Рівненська область,35600
Судове рішення № 16946902, Житомирський апеляційний адміністративний суд було прийнято 06.07.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а/1770/383/2011. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: