Єдиний державний реєстр судових рішень
ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________
______________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02
УХВАЛА
іменем України
"07" липня 2011 р. Справа № 2а-6338/10/1770
номер рядка статистичного звіту 8.2.6
Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Котік Т.С.
суддів: Жизневської А.В.
Мацького Є.М.,
при секретарі Лабунській Ю.В. ,
за участю представника відповідача Марчук Т.О.
розглянувши апеляційну скаргу Костопільська міжрайонна державна податкова інспекція на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "24" березня 2011 р. у справі № 2а-6338/10/1770 за позовом Приватного підприємства фірма "ВІВ" до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення ,
ВСТАНОВИЛА:
В грудні 2010 року Приватне підприємство (надалі ПП) фірма "ВІВ" звернулося до суду з вказаним позовом та просило скасувати податкові повідомлення-рішення № 0006151530/0 від 20.12.2010 року, яким визначено суму штрафу по податку на прибуток приватних підприємств на суму 3392,11 грн., та № 0006161530/0 від 20.12.2010 року, яким визначено суму штрафу по податку на прибуток приватних підприємств на суму 171,09 грн.
В обґрунтування вимог зазначало, що сума податкового зобов'язання, визначена платником податків самостійно у декларації з податку на прибуток за 4 квартал 2009 року та за І, 2 та 3 квартали 2010 року. Кошти перераховані платіжними дорученнями із зазначенням призначення платежу, а тому податковий орган не міг самостійно зараховувати їх на заборгованість визначену податковим повідомленням-рішенням № 0000752341/0 від 26.10.2009 року.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24 березня 2011 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0006151530/0 від 20.12.2010 року, яким Приватному підприємству фірмі "ВІВ" визначено суму штрафу по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 3392,11 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0006161530/0 від 20.12.2010 року, яким Приватному підприємству фірмі "ВІВ" визначено суму штрафу по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 171,09 грн.
Присуджено на користь позивача із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.
В апеляційній скарзі Костопільська міжрайонна державна податкова інспекція (надалі МДПІ) просить скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. Зазначає, що суд безпідставно задовольнив позов, оскільки сплачені позивачем кошти податковий орган правомірно зарахував в порядку календарної черговості виникнення в рахунок податкового боргу згідно податкового повідомлення рішення № 0000752341/0 від 26.10.2009 року.
В судовому засіданні представник Костопільської МДПІ підтримав доводи апеляційної скарги, зазначивши, що зарахування коштів, які сплачувалися позивачем, проводилося відповідно до вимог п.7.7 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Розглянувши справу в межах, визначених ст.195 КАС України, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що Костопільською МДПІ проведено перевірку своєчасності сплати ПП фірмою "ВІВ" платежів до бюджету, за результатами якої складено акт № 1235/15/30923950 від 20.12.2010 року (а.с. 7-8).
Під час перевірки встановлено, що на порушення п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ, ПП фірмою "ВІВ" протягом граничних строків несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, а саме:
-податковий борг в сумі 50,61 грн., що виник 19.02.2010 року, сплачено 15.10.2010 року в сумі 50,61 гри., з терміном затримки сплати 238 днів;
-податковий борг в сумі 2101,00 грн., що виник 20.05.2010 року, сплачено 15.10.2010 року в сумі 2101,00 грн., з терміном затримки сплати 148 днів;
-податковий борг в сумі 730,43 грн., що виник 19.08.2010 року, сплачено 15.10.2010 року в сумі 730,43 грн., з терміном затримки сплати 57 днів;
-податковий борг в сумі 724,83 грн., що виник 19.08.2010 року, сплачено 18.11.2010 року в сумі 724,83 грн., з терміном затримки сплати 91 день;
-податковий борг в сумі 421,35 грн., що виник 19.08.2010 року, сплачено 19.11.2010 року в сумі421,35 грн., з терміном затримки сплати 92 дні;
-податковий борг в сумі 3486,39 грн., що виник 19.08.2010 року, сплачено 22.11.2010 року в сумі 3486,39 грн., з терміном затримки сплати 95 днів;
-податковий борг в сумі 125,00 грн., що виник 18.10.2010 року, сплачено 22.11.2010 року в сумі 125,00 грн., з терміном затримки сплати 35 днів.
На підставі акту перевірки № 1235/15/30923950 від 20.12.2010 року Костопільською МДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення № 0006151530/0 від 20.12.2010 року, яким ПП фірма "ВІВ" зобов'язана сплатити штраф в сумі 3392,11 грн., та № 0006161530/0 від 20.12.2010 року, яким ПП фірма "ВІВ" зобов'язана сплатити штраф у сумі 171,09 грн. за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" (а.с. 10,11).
Визнаючи протиправними та скасовуючи зазначені податкові повідомлення- рішення, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що податковий орган діяв неправомірно та всупереч вимогам п. 7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181- III.
Так, пунктом 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону, в редакції, чинній на час виникнення та існування спірних правовідносин, визначено принцип рівності бюджетних інтересів. Установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 2181 -III визначено, що джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку.
Строки погашення податкового зобов'язання встановлені п.5.3 ст.5 Закону № 2181-III. Зокрема, згідно п.п. 5.3.1 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
При визначенні податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків" зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
В судовому засіданні, при розгляді справи в суді першої інстанції так і при апеляційному розгляді, відповідач підтвердив, що сплачений ПП фірмою "ВІВ" податок на прибуток, задекларований платником за IV квартал 2009 року, І, II, III квартали 2010 року, податковим органом було зараховано в порядку календарної черговості виникнення в рахунок податкового боргу, що виник на підставі податкового повідомлення-рішення № 0000752341/0 від 26.10.2009 року, а за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання задекларованого підприємством за вказані вище періоди нараховані штрафні санкції в сумі 3563,20 грн.
Однак, при проведенні вказаних дій, податковий орган не врахував, що податкове зобов'язання з податку на прибуток, нараховане відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0000752341/0 від 26.10.2009 року, не є узгодженим, оскільки було оскаржено платником податків в судовому порядку в адміністративній справі № 2а-2161/10/1770, судове рішення в якій законної сили не набрало.
Зі змісту пункту 6 статті 7 Закону України від 20.05.99 № 679-ХІУ "Про Національний банк України" вбачається, що Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.
Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповняється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.
Виходячи з аналізу зазначених норм, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, а тому, суми податкових зобов'язань або податкового боргу слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.
Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування, та який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів, відсутнє право на зміну призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.
Враховуючи вищевикладене, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податків сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків до бюджету, є неправомірним.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстави для скасування постанови суду, яка прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відсутні.
Керуючись ст.ст.160,195,196,200,206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 24 березня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Т.С. Котік
судді: А.В. Жизневська
Є.М. Мацький
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу Приватне підприємство фірма "ВІВ" вул.С.Руданського 2,м.Костопіль,Рівненська область,35000
3- відповідачу Костопільська міжрайонна державна податкова інспекція вул. С. Руданського, 5,м.Костопіль,Рівненська область,35000
Судове рішення № 16946853, Житомирський апеляційний адміністративний суд було прийнято 07.07.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-6338/10/1770. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: