Ухвала суду № 16946671, 01.06.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"01" червня 2011 р. Справа № 2а-6291/10/1770

номер рядка статистичного звіту 8.2.3

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Хаюка С.М.

суддів: Капустинського М.М.

Охрімчук І.Г.,

розглянувши у письмовому провадженні у м.Житомирі апеляційну скаргу Рокитнівського відділення Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "20" січня 2011 р. у справі № 2а-6291/10/1770 за позовом Приватного підприємства "НАДІЯ" до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИЛА:

29.12.2010 року Приватне підприємство “Надія” (далі ПП “Надія”) звернулося з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Сарненської міжрайонної податкової інспекції (далі Сарненська МДПІ) № 0000522350/0 від 29.11.2010 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування на 2950 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 20 січня 2011 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції №0000522350/0 від 29 листопада 2010 року. Присуджено на користь позивача Приватного підприємства "Надія" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстації норм матеріального та процесуального права , просить скасувати постанову суду першої інстанції, як незаконну та відмовити в задоволенні позову.

Позивач та представник відповідача в судове засідання не з"явились, про час та місце повідомлені належним чином.

За таких підстав, з врахуванням приписів ч.4 ст.196 КАС України, п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд апеляційної скарги здійснюється судової колегією, в даному судовому засіданні, за відсутності позивача та представника відповідача й в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 26.11.2010 р. було складено акт № 54/23/22555603 про результати позапланової виїзної перевірки ПП “Надія” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану варітсть на розрахунковий рахунок за червень, липень, серпень та вересень 2010 р., які виникли за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалося в період з 01.05.2010 р. по 30.09.2010 р.

На підставі акта перевірки № 54/23/22555603 від 26.11.2010 р. начальником Сарненської МДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000522350/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування, що декларувалася на розрахунковий рахунок на суму 2950 грн.

Судом встановлено, що до складу податкового кредиту за серпень 2010 р. ПП “Надія” було включено податкові накладні виписані ПП ОСОБА_1 у звязку з придбанням паливно-мастильних матеріалів, а саме: № 0040100826001 від 26.08.2010 р. на суму 42652,75 грн. в т.ч. ПДВ 7108,79 грн., № 0040100830008 від 30.08.2010 р. на суму 21548,15 грн. в т.ч. ПДВ 3591,36 грн., № 040100801021 від 31.08.2010 р. на суму 70140,78 грн. в т.ч. 11690,13 грн., № 0040100831007 від 31.08.2010 р. на суму 5592,24 грн. в т.ч. ПДВ 932,04 грн., № 0040100831016 від 31.08.2010 р. на суму 3741,10 грн. в т.ч. 623,51 грн.

Оплата проводилася шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця ПП ОСОБА_1, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень.

Відповідно до пп.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операція у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно абз. 4 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р № 168/97-ВР Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як вбачається з матеріалів справи податковий кредит сформований ПП “Надія” в серпні 2010 р. по господарських операціях з ПП ОСОБА_1 підтверджується податковими накладними, що за змістом відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР.

Згідно долучених до матеріалів справи копій подорожніх листів та товарно-транспортних накладних на підприємстві використовується для виробничих потреб автомобільний транспорт.

При цьому згідно копій авансових звітів, фіскальних чеків та квитанцій автомобільний транспорт, що використовується в рамках господарської діяльності заправляється на автозаправних станціях ПП. ОСОБА_1, де знаходиться на відповідальному зберіганні попередньо придбане пальне.

Таким чином, придбання паливно-мастильних матеріалів у ПП ОСОБА_1 повязане з господарською діяльністю ПП “Надія”, як наслідок податковий кредит сформований з дотриманням вимог Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР.

Той факт, що придбанні в серпні 2010 р. (з 26.08. по 31.08.2010 р.) в тому ж місяці не в повній мірі були використанні для виробничих потреб підприємства не є підставою для позбавлення ПП “Надія” права на формування податкового кредиту.

Згідно абз. а), пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від03.04.1997 р. № 168/97-ВР Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що позивачем згідно поданих декларацій було заявлено до бюджетне відшкодування на розрахунковий рахунок податок на додану вартість з дотриманням вимог пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР. Твердження посадових осіб Сарненської МДПІ про порушення ПП “Надія” пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР суперечать вказаній нормі є надуманими та спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки постанову Рівненським окружним адміністративним судом від 20 січня 2011 року винесено відповідно до позовних вимог з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст.197,198, 200, 205,206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення , а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 20 січня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М.Хаюк

судді: М.М. Капустинський

І.Г. Охрімчук

Повний текст виготовлено 07.06.2011 року

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Приватне підприємство "НАДІЯ" вул.Міцкевича,72, корп.2, кв.2,смт.Рокитне,Рокитнівський район, Рівненська область,34200

3- відповідачу Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області вул. Широка,18,м.Сарни,Сарненський район, Рівненська область,34500