Ухвала суду № 16945539, 08.07.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції -

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2011 року справа №2а-3633/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Компанієць І.Д.

суддів Гаврищук Т.Г. , Білак С.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 травня 2011 р. у справі № 2а-3633/11/1270 за позовом управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови ВП № 11536844 від 08.04.2011,-

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від

20 травня 2011 р. адміністративний позов Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови ВП №11536844 від 08.04.2011 - задоволений частково, а саме: визнано протиправною та скасовано постанову підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 08.04.2011 року ВП № 11536844 про арешт коштів за виконавчим листом № 2а-42/2008, виданим 30.01.2009 Рубіжанським міським судом Луганської області про стягнення з управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області за рахунок коштів державного бюджету України на користь ОСОБА_2 недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2004 2005, 2007 роки у сумі 2854,60 грн., - в частині включення до постанови суми виконавчого збору в розмірі 285,46 грн. та суми витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 11,28 грн.

В решті позовних вимог відмов відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, якою вважає, що постанова суду не є обґрунтованою просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі .

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до ч.1 ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Як встановлено судом першої інстанції та апеляційної, та підтверджено матеріалами справи,о на виконанні у відповідача знаходиться виконавчий лист № 2а-42/2008, виданий 30.01.2009 Рубіжанським міським судом Луганської області про стягнення з УПСЗН Рубіжанської міської ради Луганської області на користьОСОБА_2 недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2004 2005, 2007 роки у сумі 2854,60 грн., на виконання якого головним державним виконавцем винесено постанову ВП № 11536844 про відкриття виконавчого провадження, та у рамках якого у звязку з відмовою добровільного виконання судового рішення старшим державним виконавцем винесено постанову від 08.04.2011 про арешт коштів боржника в сумі 3151,34 грн., з яких 2854,60 грн. за рішенням суду; 285,46 грн. виконавчий збір; 11,28 грн. витрати на проведення виконавчих дій, що належать боржнику та містяться на рахунку р/р 35212037000633 в УДК у м. Рубіжне ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 03196860.

Відносини щодо здійснення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» та за своєю природою є адміністративно-правовими.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон № 606-

виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п.6 ч.3 ст.11 Закону № 606- -XIV державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Заходами примусового виконання рішень є, зокрема звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб (п.1 ч.1 ст.32 Закону України «Про виконавче провадження»).

Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника встановлено ст.52 Закону № 606-XIV.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Відповідно до ч.2 ст.57 Закону № 606-XIV арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Згідно ч.3 ст.57 Закону № 606-XIV постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.

Відповідно до ч.3 ст.65 Закону № 606-XIV державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в податкових органах, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

УПСЗН Рубіжанської міської ради Луганської області є розпорядником бюджетних коштів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2008 № 609 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ» (далі - Постанова № 609) встановлений порядок накладання арешту на кошти, що перебувають на відкритих в органах Державного казначейства рахунках.

Так, згідно з п.30 Постанови № 609 арешт на кошти установ та організацій, що перебувають на відкритих в органах Державного казначейства рахунках, може накладатися тільки на підставі ухвали суду, постанови слідчого або державного виконавця (далі - постанова про арешт).

Постанова про арешт може виконуватися протягом бюджетного періоду, але не пізніше ніж протягом останнього робочого дня з обслуговування клієнтів, визначеного регламентом роботи у період завершення бюджетного року. Постанова про арешт знімається з обліку в останній робочий день одночасно із закриттям рахунка боржника, після чого повертається протягом трьох робочих днів органу, який її прийняв, з повідомленням про стан її виконання або причини невиконання.

Згідно з п.32 Постанови № 609 постанова про арешт та за наявності копія виконавчого документа і рішення суду надсилається органу Державного казначейства, який обслуговує боржника, для визначення коду економічної класифікації видатків бюджету, на який накладатиметься арешт.

Арешт накладається на відкриті асигнування, які обліковуються на рахунках загального та спеціального фонду бюджету за відповідними кодами економічної класифікації видатків, та на кошти, які обліковуються на рахунках спеціального фонду в частині власних надходжень у межах загальної суми їх залишку на рахунку.

Орган Державного казначейства приймає до виконання постанову державного виконавця про арешт коштів боржника, оформлену в порядку, встановленому Мін'юстом, із зазначенням найменування боржника та суми коштів, яка підлягає арешту та списанню.

У разі потреби накладення арешту на окремий рахунок боржника чи окремий код економічної класифікації видатків бюджету державний виконавець у постанові про арешт може зазначити номер такого рахунка чи коду економічної класифікації.

Відповідачем накладено арешт на кошти, що містяться на розрахунковому рахунку управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області № 35212037000633 в УДК у м. Рубіжне ГУДКУ у Луганській області, в межах суми 3151,34 грн.

При цьому, арешт накладено не лише на суму стягнення за рішенням суду 2854,60 грн., а й на суму виконавчого збору 285,46 грн. та на суму витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 11,28 грн., що підтверджуються постановою про арешт коштів боржника (а. с. 8).

Статтею 7 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.

Статтею 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

В звязку з наведеним судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що арешт коштів Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області в межах суми 2854,60 грн. є протиправним лише в частині стягнення суми виконавчого збору в розмірі 285,46 грн. та витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 11,28 грн.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, судом першої інстанції перевірено доводи сторін, дано їм правильну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, підстави для скасування постановленого у справі судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 199, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 травня 2011 р. у справі № 2а-3633/11/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 травня 2011 р. у справі № 2а-3633/11/1270 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею чинності.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді Т.Г.Гаврищук

С.В.Білак