Постанова № 16945242, 18.03.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 березня 2011 року 16:08 № 2а-16473/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І. В. та представників:

позивача: Поліщук М.М.;

відповідача: Ніколаєнко О.С.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “УзАвто-Київ”

до

Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

про

скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18 березня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

17 листопада 2010 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю “УзАвто-Київ” (далі по тексту –позивач, ТОВ “УзАвто-Київ”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва (далі по тексту –відповідач, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва), в якому просить визнати протиправним рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27 серпня 2010 року №0007472305.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-16473/10/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 09 грудня 2010 року.

В судове засідання 09 грудня 2010 року не з’явився представник позивача, у зв’язку з чим оголошено про відкладення розгляду справи на 17 січня 2011 року.

17 січня 2011 року, у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів оголошено перерву до 28 січня 2011 року.

28 січня 2011 року в судове засідання не прибув представник відповідача, у зв’язку з чим оголошено перерву до 08 лютого 2011 року.

В судовому засіданні 08 лютого 2011 року оголошено перерву до 28 лютого 2011 року. 28 лютого 2011 року, у зв’язку з неявкою представника позивача, розгляд справи відкладено на 18 березня 2011 року.

В судовому засіданні 18 березня 2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 27 серпня 2010 року №0007472305 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ТОВ “УзАвто-Київ” застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 565 850,65 грн. на підставі пункту 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, згідно з статтею 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” та за порушення пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637.

Зазначене рішення прийняте на підставі акта перевірки за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій за складеного співробітниками Державної податкової адміністрації у місті Києві 12 серпня 2010 року (далі по тексту –Акт перевірки).

Судом встановлено, що Акт перевірки зареєстровано в податковому органі за місцем здійснення діяльності суб’єкта господарювання –13 серпня 2011 року за №1103/26/00/23/33787751, в податковому органі за місцем державної реєстрації суб’єкта господарювання –13 серпня 2010 року.

В Акті перевірки встановлено, що за період з 03 серпня 2010 року по 11 серпня 2010 року готівкові кошти у розмірі 113 170,13 грн. не оприбутковані до каси підприємства При цьому, в Акті перевірки зазначається, що підтверджуючим доказом не оприбуткування готівки є пояснення головного бухгалтера, досліджені касова книга та КОРО, контрольні стрічки

На підставі викладеного зроблено висновок про порушення позивачем пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637.

Позивач не погоджується зі спірним рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій з підстав порушення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва порядку проведення перевірки, а саме неповідомлення про проведення перевірки; під час перевірки був відсутній касир, перевіряючи самостійно оглядали документи та не знайшли документів, що підтверджували оприбуткування готівки; готівка вчасно та у повному обсязі оприбутковувалася до каси, про що свідчать записи в книзі обліку розрахункових операцій, а оприбуткована готівка здавалася в банк.

Відповідач підтримує висновки Акта перевірки та в письмовому запереченні проти позову зазначає, що норми статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” визначають підстави та порядок здійснення перевірок, пов’язаних з податковими відносинами і не мають відношення до перевірок суб’єктів господарювання, що застосовують реєстратори розрахункових операцій (не податкові відносини).

Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з висновками Акта перевірки, що стали підставою для прийняття спірного рішення, виходячи з наступних мотивів.

Згідно з пунктом 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Оприбуткування готівки, відповідно до пункту 1.2 глави 1 вказаного Положення, - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 грудня 2004 року, використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає:

- наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО;

- підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО;

- щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо;

- у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій;

- ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

З системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що оприбуткуванням готівки для позивача є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО; в свою чергу облік зазначених коштів у книзі обліку розрахункових операцій передбачає підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках такої книги та щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків.

Як свідчать матеріали справи, в розділі 1 книги обліку розрахункових операцій за період з 03 по 11 серпня 2010 року позивачем здійснено записи про рух коштів та суми розрахунків на підставі Z-звітів №№00952-00959, в тому числі на суму 113 170,13 грн. Зазначені Z-звіти підклеєно позивачем в розділ 1 книги обліку розрахункових операцій.

Крім того, в матеріалах справи містяться копії відповідних прибуткових касових ордерів та аркушів касової книги, які підтверджують своєчасне та в повній мірі здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі.

Доказів, які б підтверджували, що готівка у розмірі 113 170,13 грн. позивачем не оприбуткована відповідачем суду не надано.

Суд не приймає до уваги посилання ДПІ у Голосіївському районі м. Києва на пояснювальну записку головного бухгалтера ТОВ “УзАвто-Київ”, в якій зазначається про не ведення касової книги за період з 03 серпня 2010 року по 11 серпня 2010 року та не складання прибуткових касових ордерів, оскільки позивач стверджує, що зазначені пояснення надані під тиском осіб, які проводили перевірку.

Таким чином, твердження відповідача про не оприбуткування позивачем готівкових коштів у сумі 113 170,13 грн. є помилковим та спростовується матеріалами справи.

Також позивач надав суду докази того, що оприбутковані готівкові кошти, в тому числі 113 170,13 грн., здавалася в банк, а саме копії заявок на переказ готівки, виписка банку та довідка Київської міської філії ПАТ “Укрсоцбанк” про здачу ТОВ “УзАвто-Київ” до каси банку торгової виручки у сумі 123 000,00 грн. за період з 03 серпня по 11 серпня 2010 року.

Оскільки судом встановлено відсутність порушення з боку ТОВ “УзАвто-Київ” пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, а саме неоприбуткування готівкових коштів на суму 113 170,13 грн., то застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкції за неоприбуткування готівкових коштів на підставі статті 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” від 12 червня 1995 року №436/95 у розмірі 565 850,65 грн. є безпідставним.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27 серпня 2010 року №0007472305 є протиправним та підлягає скасуванню.

Разом з тим, Окружний адміністративний суд міста Києва не приймає до уваги доводи позивача з приводу порушень порядку проведення перевірки, зокрема неповідомлення про проведення перевірки, керуючись наступним.

Порядок здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) передбачений статтею 15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, якою встановлено, що такий контроль здійснюється податковими органами шляхом проведення планових або позапланових перевірок.

При цьому, згідно з частиною першою статті 9 Закону України “Про державну податкову службу”, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) виконують функції, передбачені статтею 8 цього Закону, крім функцій, зазначених у пунктах 2, З, 11, 12, 13, 16, а також пункті 15 цієї статті у частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору.

Пунктом 1 статті 8 цього Закону передбачені такі функції, як здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Відповідно до пункту 2 статті 11 цього Закону, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Статтею 111 Закону України “Про державну податкову службу” передбачено, що перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, вважаються позаплановими перевірками.

При цьому, даний Закон не ототожнює вказані перевірки за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) з плановими і позаплановими виїзними перевірками своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) ні в частині визначення підстав їх проведення, ні в частині встановлення процедури їх здійснення.

Тому, визначені вказаним Законом підстави та порядок проведення перевірок поширюються виключно на правовідносини з проведення планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), і жодним чином не стосуються правових відносин, що складаються з приводу перевірки щодо здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги).

Оскільки Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, є спеціальним законодавчим актом у питаннях проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), то інші нормативні акти, у тому числі Закон України “Про державну податкову службу”, на дані правовідносини поширюються тільки в частині, не врегульованій Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

При проведенні перевірок за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій податкові органи керуються наказами Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2005 року №355 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків” та від 12 серпня 2008 року №534 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій”.

Згідно з пунктом 3.2 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2005 року №355, перевірки щодо контролю за здійсненням суб’єктами господарювання розрахункових та касових операцій, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій проводяться групою у складі не менше двох посадових осіб органів ДПС за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку (примірна форма направлення наведена в додатку 8 до Методичних рекомендацій). Направлення виписується окремо на перевірку кожного суб’єкта господарювання у 2-х примірниках (один з яких оформлюється на бланку органу ДПС), що скріплюються гербовою печаткою і підписуються керівником органу ДПС.

Таким чином, на думку суду, до проведеної перевірки не застосовуються положення статті 111 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, яка визначає підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), а отже твердження позивача про обов’язкове повідомлення за 10 днів про проведення перевірки є помилковим.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва не доведено правомірність та обґрунтованість рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27 серпня 2010 року №0007472305 з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ “УзАвто-Київ” підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “УзАвто-Київ” задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27 серпня 2010 року №0007472305.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УзАвто-Київ” судові витрати у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко

Постанову складено в повному обсязі та підписано 25 березня 2011 року.