Постанова № 16945205, 19.01.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 січня 2011 року           09:56           № 2а-16942/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б. при секретарі судового засідання Гальченко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної територіально-галузевого об"єднання "Південно-Західна залізниця"

до Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.11.2010р. №00001002301/0

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов №71-НЮ від 10.01.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2 дов № 12886/10/10-013/1 від 08.12.2010

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 19.01.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне територіально-галузеве об’єднання «Південно-Західна залізниця»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Жмеринської об’єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області про зупинення дії податкового повідомлення-рішення № 0000972301/0 від 17 листопада 2010 року; визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Жмеринської об’єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області № 00001002301/0 від 17 листопада 2010 року.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що податкове повідомлення-рішення не відповідає чинному законодавству України, суперечить вимогам чинного законодавства та результатам проведеної Відповідачем перевірки діяльності Позивача, відображеним в Акті перевірки, а також ґрунтується на хибних висновках, викладених Відповідачем в Акті перевірки.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позову не подавав.

Відповідач проти позову заперечує, вважає, що донарахування податкового зобов’язання по платі за землю здійснено у зв’язку з тим, що Позивачем безпідставно протягом І півріччя 2010р. при сплаті земельного податку застосовано ставку у розмірі 25% від грошової оцінки земель.

В судовому засіданні представник відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі та просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Жмеринської об’єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області проведено планову виїзну перевірку Відокремленого підрозділу ДТГО «Південно-Західна залізниця»Жмеринська дирекція залізничних перевезень з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 01.06.2010 р., валютного та іншого законодавства за період 01.01.2009 р. по 01.06.2010 р.

Перевіркою було встановлено, що Відокремленим підрозділом Жмеринської дирекції залізничних перевезень ДТГО «Південно-Західна залізниця»було порушено ч.1, ч.10 ст.7 Закону України «Про плату за землю»від 3 липня 1992 року N 2535-ХП, (надалі по тексту Закон № 2535-ХП) в результаті чого ним занижено плату за землю за І півріччя 2010р. в сумі 5929,74 грн.

За результатом перевірки Відповідачем складено Акт перевірки від 10.11.2010 р. № 1296/23/01070089.

На підставі акту перевірки Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 00001002301/0 від 17.11.2010 р. на загальну суму 8 894,61 грн. (5929,74 грн. за основним платежем та 2964,87 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з урахуванням наступного.

По-перше.

В частині щодо винесення податкове повідомлення-рішення № 00001002301/0 від 17.11.2010 р. суд зазначає наступне.

Державне територіально-галузеве об’єднання «Південно-Західна залізниця»створене у відповідності до ст.ст. 1, 4 Закону України «Про залізничний транспорт», засновано на державній власності, яке належить до сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку України і підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України.

Основною організаційною ланкою на залізничному транспорті, що здійснює забезпечення перевезень пасажирів і вантажу у визначеному регіоні транспортної мережі є Південно-Західна залізниця до складу якої, без статусу юридичної особи, входить Відокремлений підрозділ Жмеринська дирекція залізничних перевезень Державного територіально –галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця».

У відповідності до Положення про відокремлений підрозділ Жмеринську дирекцію залізничних перевезень ДТГО «Південно-Західна залізниця», затвердженого наказом начальника Південно-Західної залізниці № 27-Н від 29 січня 2010 року (копія в матеріалах справи) та довідкою ЄДРПОУ АБ № 234990 від 10.02.2010 р.

Судом встановлено, що у відповідності до Положення та Довідки ЄДРПОУ Жмеринська дирекція залізничних перевезень є відокремленим підрозділом Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця».

Предметом діяльності Жмеринської дирекції залізничних перевезень є відокремленим підрозділом Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця», зокрема, є: діяльність пасажирського залізничного транспорту; діяльність вантажного залізничного транспорту; функціонування інфраструктури залізничного транспорту; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту.

У відповідності до ч.1 ст. 67 Закону України «Про залізничний транспорт»№ 273/96-ВР від 04.07.1996 р. встановлено, що землі, що надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до Земельного кодексу України та Закону України "Про транспорт".

Згідно ч. 1 ст. 67 Земельного кодексу України, яка визначає землі транспорту, передбачено, що до земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів транспорту.

У відповідності до ст. 68 Земельного кодексу України, яка визначає землі залізничного транспорту, передбачено, що до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Згідно ст. 23 Закону України «Про транспорт»№ 232/94-ВР від 10.11.1994 р. встановлено, що до земель залізничного транспорту належать землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України. До складу цих земель входять землі, які є смугою відведення залізниць, а саме землі, надані під залізничне полотно та його облаштування, станції з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації, захисні і укріплюючи насадження, службові, культурно-побутові приміщення та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи залізничного транспорту.

З аналізу вище наведених положень Земельного кодексу України та Законів України «Про транспорт»і «Про залізничний транспорт»встановлено, що всі землі, якими користується залізниця є землями залізничного транспорту, а від так землями залізниць слід вважати всі земельні ділянки, надані залізниці.

Позивачем надано Державний акт на право постійного користування землею серія II –ВН 002788 від 17.12.1998 р., виданого згідно рішення Жмеринської міської ради 16 сесії 24 скликання від 30.03.04 р. № 264 «Про вилучення та надання земельних ділянок, затвердження землеустрою»Жмеринському відділку Південно-Західної залізниці, правонаступником якого є Державне територіально - галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця»(копія акту та наказу про реорганізацію додаються), та державних актів на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 018870, серії ЯЯ № 018873 виданих 04.09.2008 року, Жмеринська дирекція користується земельною ділянкою в межах Жмеринської міської ради площею 1,8888 га. У відповідності до вимог ст. ст. 19, 116,126 Земельного кодексу України набувачами права користування земельними ділянками за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть виступати громадяни та юридичні особи (підприємства, установи, організації). Згідно з ч. 2 ст. 2 Земельного кодексу України суб’єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а відповідно до ч. 2 ст. 92 даного Кодексу набувачами права постійного землекористування із земель державної та комунальної власності є лише підприємства, установи та організації, що належить до державної або комунальної власності. З аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що земельні ділянки у користування не можуть надаватися структурним підрозділом залізниць. Проте, це не позбавляє юридичних осіб права розміщувати свої структурні підрозділи, філії чи представництва на відведених юридичним особам земельних ділянках. Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру, які містять систему необхідних відомостей і документів про правовий режим земель, їх розподіл серед власників землі і землекористувачів за категоріями земель та який ведеться землевпорядними органами, підпорядкованими Державному комітету України по земельних ресурсах (стаття 13 Закону України "Про плату за землю"). У відповідності до ст. 7 Закону України «Про плату за землю»№ 2535-XII від 03.07.1992 р. (що діяв на момент спірних правовідносин) ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону. Згідно ч.10 ст. 7 Закону України «Про плату за землю»№ 2535-XII від 03.07.1992 р. (надалі по тексту Закон № 2535-XII) податок за земельні ділянки, надані для військових формувань, утворених відповідно до законів України, крім Збройних Сил України та Державної прикордонної служби України, залізниць, гірничодобувних підприємств, а також за водойми, надані для виробництва рибної продукції, справляється у розмірі 25 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до частин першої та другої цієї статті. Суд погоджується з доводами Позивача, що посилання Жмеринської ОДПІ у Вінницькій області на ч.1, ч.10 ст. 7 Закону № 2535-XII, не обґрунтовані, так як землями залізниць слід вважати всі земельні ділянки, надані залізниці, а не тільки земельні ділянки, під залізничним полотном по якому здійснюються перевезення пасажирів та вантажів. Крім того, Суд звертає увагу, що у відповідності до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про залізничний транспорт» № 273/96-ВР, до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що земельний податок за період з 1 січня 2010 року по 30 червня 2010 року був правомірно обчислений та сплачений у повному обсязі із застосуванням пільги, встановленої ч.10 ст. 7 Закону № 2535-XII для земель залізничного транспорту, підтвердженням сплати є платіжні доручення, які наявні в матеріалах справи. А отже у Жмеринської об’єднаної податкової інспекції у Вінницькій області не було правових підстав для розрахунку податкового зобов’язання позивача у розмірі одного відсотка від грошової оцінки належної позивачу земельної ділянки та донарахування податкового зобов'язання податковим повідомленням-рішенням № 00001002301/0.

Керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийняте необґрунтовано, без з’ясування всіх, обставин, що мали значення для його прийняття, тому воно підлягає скасуванню.

По-друге.

В частині щодо зупинення дії податкового повідомлення-рішення № 0000972301/0 від 17 листопада 2010 року суд зазначає наступне.

У відповідності до пп. 5.2.5 п. 5.2 ст.5 Закону «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III, процедура адміністративного оскарження закінчується, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов’язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Отже, в разі оскарження податкового повідомлення-рішення до суду, дане податкове повідомлення-рішення вважається не узгодженим до розгляду судом справи по суті.

В цій частині суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вказані вище обставини, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 14.09.2010 р. № 0001992201/0 прийняте без дотримання принципів, визначених статтею 2 КАС України та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не довів правомірність прийняття ним оскаржуваних рішень.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Скасувати податкове повідомлення - рішення Жмеринської об’єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області № 00001002301/0 від 17 листопада 2010 року.

3. Стягнути на користь Державної територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»судові витрати в сумі 3,40 грн.

4. В іншій частині відмовити

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                 А.Б. Федорчук