Постанова № 16945204, 31.12.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 грудня 2010 року № 2а-10546/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

простягнення податкової заборгованості в сумі1 763,94грн.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкової заборгованості з відповідача у розмірі 1763, 94 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на Закони України "Про державну податкову службу в Україні" та "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" і зазначає, що за відповідачем рахується борг перед бюджетом по єдиному податку в розмірі 1763, 94 грн.

Відповідач будь-яких пояснень чи заперечень щодо суті позовних вимог до суду не направив, явку свого повноважного представника не забезпечив.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неявку відповідача, повідомленого належним чином про місце, дату та час судового розгляду справи, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за доцільне розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт господарської діяльності - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією 01.10.2007.

Ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1.

Відповідач взятий на облік платника податків у ДПІ у Дніпровському районі міста Києва

На підставі заяви від 12.12.2008 про право на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, з 18.03.2009 відпвідачем було одержано свідоцтво про сплату Єдиного податку серія Є № 715279 та встановлено суму сплати податкового зобов'язання за ставкою 200,00 грн. щомісяця.

Заборгованість по єдиному податку виникла на підставі нарахувань в сумі 2400,00 грн. в період з 01.01.2009 по 31.12.2009, з яких СГД ОСОБА_1 було сплачено 636,06 грн. Станом на 14.07.2010р. заборгованість становить 1763,94 грн.

Відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ була встановлена перша податкова вимога від 22.06.2009р. № 1/3799 (вручено 28.11.2009р. особисто ОСОБА_1.) та друга податкова вимога від 28.12.2009р. № 2/7222, яка після направлення на адресу відповідача повернута у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Судом перевірено розрахунок позивача, а тому нарахування єдиного податкового боргу у загальному розмірі 1763,94 грн. визнається судом правомірним.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181-ІІІ встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону, органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»визначено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, такі функції:

- забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами;

- подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи, що факт несплати податкових платежів до бюджету є доведеним, відповідачем не оскаржено, а позивачем не виявлено майна боржника, тому суд вбачає підстави для стягнення заборгованості за рахунок активів боржника.

Враховуючи вищевикладене, позов визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 161-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Задовольнити позов повністю.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Державного бюджету України на р/р 34122999700005 до УДК У Дніпровському районі м. Києва, код 26077906, банк одержувач ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019 податковий борг у розмірі 1 763 (одна тисяча сімсот шістдесят три) грн. 94 (дев'яносто чотири) коп.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України. Постанова набуває законної сили у порядок і строки, передбачені ст.254 КАС України.

Суддя Келеберда В.І.