Постанова № 16945125, 10.06.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 червня 2011 року 10:47 № 2а-4235/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І.В. та представників:

позивача: Антоненко В.В.;

відповідача: Сича Є.Ю.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Астіка”

доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

проскасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10 червня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24 березня 2011 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю “Астіка” (далі по тексту позивач, ТОВ“Астіка”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва (далі по тексту відповідач, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва), в якому просить скасувати рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27 липня 2010 року №0000762202/0, яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3870055,09 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2011року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-4235/11/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 20 квітня 2011 року.

В судовому засіданні 20 квітня 2011 року оголошено перерву до на 24 травня 2011року. 24 травня 20111 року оголошено перерву до 10 червня 2011 року.

В судовому засіданні 10 червня 2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

27 липня 2010 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000762202/0, згідно з яким до ТОВ “Астіка” за порушення статті 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” та на підставі пункту 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, згідно зі статтею 4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3870055,09грн.

За результатами адміністративного оскарження зазначене рішення залишено без змін.

Спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийняте на підставі акта від 14 липня 2010 року №700/1-22-20-21631450 “Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Астіка”, код за ЄДРПОУ 21631450 з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках по зовнішньоекономічному контракту від 08.10.2009 №AS 081009 згідно листа АТ “Фортуна-банк” від 11.05.2010 №11352/10” (далі по тексту Акт перевірки).

Акт перевірки свідчить, що перевіркою встановлено наступне: на порушення статті 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” встановлено порушення термінів розрахунків по імпортному контракту від 08 жовтня 2009 року №AS 081009 на суму 1960000,00 дол. США, укладеного з компанією “OP Eximenergo Limited” (Кіпр).

Такий висновок відповідач мотивує тим, що при взаємозаліку вимог між сторонами не дотримано вимог пункту 1.10 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року №136, оскільки основною умовою для можливості здійснення взаємозаліку є зустрічні однорідні вимоги між одним і тим же резидентом і нерезидентом, які виникають при виконанні лише експортно-імпортних договорів, а в даному випадку мало місце зарахування зустрічних вимог між трьома контрагентами.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та зі спірним рішенням й мотивує позовні вимоги наступним: компанія “OP Eximenergo Limited” є боржником ТОВ“Астіка”, сума заборгованості якого складає 1960000,00 дол. США, ТОВ “Асітка” одночасно є боржником компанії “OP Eximenergo Limited” згідно договору про переведення боргу із обовязане перерахувати нерезиденту грошові кошти в сумі 3628459,15 дол. США; отже, вимоги сторін є зустрічними, однорідними та такими, строк виконання яких настав; угода про зарахування зустрічних вимог укладена між двома сторонами - компанією “OPEximenergo Limited” та ТОВ “Астіка”; відповідно до угоди про зарахування зустрічних вимог зобовязання компанії “OP Eximenergo Limited” припинились зарахуванням з 01березня 2010 року, до настання граничного терміну надходження товару, відповідно, порушення термінів розрахунків з боку позивача відсутнє.

Відповідач проти позову заперечує, а його доводи, викладені в письмовому запереченні, співпадають з висновками Акта перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з висновками Акта перевірки, які стали підставою для прийняття спірного рішення про застосування рішення штрафних (фінансових) санкцій, виходячи з наступних мотивів.

Матеріали справи підтверджують, що 08 жовтня 2009 року між компанією “OPEximenergo Limited” (Кіпр) (продавець) та ТОВ “Астіка” (покупець) укладено контракт №AS 081009 (далі по тексту - контракт), відповідно до якого продавець продає, а покупець купує на умовах DDU ЛПДС “Новоград-Волинський” по трубопроводу дизельне паливо літнє Л-0,2-62, ГОСТ 305-82 с зим. 1-6.

Відповідно до пункту 3.1 зазначеного контракту поставка товару по дійсному контракту буде проведена протягом жовтня-листопада 2009 року; датою поставки вважається дата надходження товару на ЛПДС “Новоград-Волинський” відповідно до акта прийому-передачі.

Згідно з пунктом 4.3 контракту попередня вартість товару складає 5410000,00 дол. США.

На виконання умов контракту ТОВ “Астіка” перерахувало компанії-нерезиденту передоплату всього у розмірі 1960000,00 дол. США, про що свідчать платіжні доручення в іноземній валюті від 21 жовтня 2009 року №2 на суму 1760000,00 дол. США, від 18листопада 2009 року №3 на суму 100000,00 дол. США та від 20 листопада 2009 року №7 на суму 100000,00 дол. США, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

24 грудня 2008 року між компанією “MARK M.V.E. KFT” (Угорщина) - первинний кредитор, ТОВ “Фактор Ексім” боржник, компанія “OP Eximenergo Limited” (Кіпр) новий кредитор, укладено угоду про відступлення права вимоги від 24 грудня 2008 року (далі по тексту угода про відступлення права вимоги).

Як свідчить пункт 1.1 вказаної угоди, між первинним кредитором та боржником 20червня 2007 року укладено контракт №08/05/07-1; заборгованість боржника перед первинним кредитором по контракту №08/05/07-1 від 20 червня 2007 року на дату підписання угоди про відступлення права вимоги складає 3628459,15 дол. США.

По зазначеній угоді про відступлення права вимоги первинний кредитор уступає новому кредитору право вимоги до боржника грошових коштів у розмірі 3628459,15 дол. США, яке належить первинному кредитору і виникло по контракту №08/05/07-1 від 20червня 2007 року. До нового кредитора переходять всі права, які були у первинного кредитора по відношенню до боржника за контрактом №08/05/07-1 від 20 червня 2007 року.

Відповідно до пункту 1.2 угоди про відступлення права вимоги первинний кредитор, боржник та новий кредитор домовилися про наступне: з дати підписання зазначеної угоди обовязки боржника по контракту №08/05/07-1 від 20 червня 2007 року припиняються в повному обємі, а право вимоги грошових коштів від боржника в розмірі 3628459,15 дол. США переходить до нового кредитора; з дати підписання зазначеної угоди новий кредитор набуває право вимоги оплати грошових коштів від боржника у розмірі 3628459,15 дол. США; боржник бере на себе обовязки в строк до 31 січня 2010 року погасити заборгованість шляхом перерахування новому кредитору грошові кошти в розмірі 3628459,15 дол. США.

28 грудня 2009 року ТОВ “Фактор Ексім” первинний кредитор, та ТОВ “Астіка” новий кредитор та компанія “OP Eximenergo Limited” (Кіпр) кредитор, уклали договір про перевід боргу (далі по тексту договір про перевід боргу).

Пункт 1.1 цього договору первинний кредитор переводить свій борг (обовязок по оплаті) по контракту №08/05/07-1 від 20 червня 2007 року та угоді про відступлення права вимоги від 24 грудня 2009 року, укладеної між кредитором, первинним кредитором та компанією “MARK M.V.E. KFT”, та зобовязується оплатити новому боржнику за прийняття боргу визначену цим договором плату, а новий боржник заміняє первинного боржника в зобовязанні, яке виникло зі вказаної угоди, і приймає на себе обовязки первинного боржника по договору.

Відповідно до пункту 1.2 договору про перевід боргу розмір невиконаних зобовязань первинного боржника по угоді (грошовий борг), які переводяться на нового боржника та приймаються останнім, складає 3628459,15 дол. США.

Пункт 1.3 договору про перевід боргу передбачає, що грошовий борг в розмірі 3628459,15 дол. США повинен бути погашений кредитору новим боржником в строк до 31січня 2010 року.

Частиною четвертою статті 6 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” передбачається право субєктів зовнішньоекономічної діяльності укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Стаття 520 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник у зобовязанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до статті 521 Цивільного кодексу України форма правочину щодо заміни боржника у зобовязанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобовязанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобовязання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, компанія “OP Eximenergo Limited” (Кіпр) на підставі договору про перевід боргу 28 грудня 2009 року є кредитором ТОВ “Астіка” та одночасно боржником за контрактом від 08 жовтня 2009 року №AS 081009, тобто між сторонами існують зустрічні вимоги.

Враховуючи наявність зустрічних вимог, 01 березня 2010 року між компанією “OP Eximenergo Limited” (Кіпр) (сторона 1) та ТОВ “Астіка” (сторона 2) укладено угоду про залік зустрічних вимог від №01030, відповідно до якої сторони домовилися провести залік таких зустрічних однорідних вимог, які виникають з контрактів: а) у відповідності з договором про перевід боргу від 28 грудня 2009 року, ТОВ “Астіка” повинно було в строк до 31 січня 2010року перерахувати компанії “OP Eximenergo Limited” грошові кошти у розмірі 3628459,15 дол. США; сторона 2 оплату стороні 1 не провела; заборгованість сторони 2 перед стороною 1 станом на 01 березня 2010 року .складає 3628459,15 грн.; б)увідповідності до контракту від 08 жовтня 2009 року №AS 081009 ТОВ “Астіка” перерахувало компанії “OP Eximenergo Limited” (Кіпр) в якості передплати 1960000,00 дол. США; сторона 1 поставку товару стороні 2 не здійснила; заборгованість сторони 1 перед стороною 2 станом на 01 березня 2010 року складає 1960000,00 дол. США.

Відповідно до частини першої статті 601 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги.

Відповідно до пункту 1.10 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року №136, експортна, імпортна операції можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобовязань за цими операціями зарахуванням, якщо: вимоги випливають із взаємних зобовязань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом предявлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобовязання, його змісту, умов виконання тощо.

Таким чином, для можливості припинення зобовязання зарахуванням та для операції з контролю в подальшому, обовязковою умовою є наявність взаємних зобовязань, наявність однорідних вимог та настання строків виконання за такими вимогами.

Суд встановив, що в даному випадку вимоги між резидентом і нерезидентом випливають із взаємних зобовязань, а саме: компанія “OP Eximenergo Limited” (Кіпр) має борг перед ТОВ “Астіка” у розмірі 1960000,00 дол. США. за контрактом від 08 жовтня 2009року №AS 081009, в свою чергу ТОВ “Астіка” на підставі договору про перевід боргу 28 грудня 2009 року має борг перед компанією “OP Eximenergo Limited” (Кіпр) у розмірі 3628459,15 дол. США; вимоги між резидентом і нерезидентом є однорідними, тобто обидві вимоги виражені у грошовому виражені долар США; строк виконання за зустрічними вимогами настав, а саме: станом на 01 березня 2010 року за контрактом від 08 жовтня 2009року №AS 081009 компанія “OP Eximenergo Limited” (Кіпр) мала здійснити поставку товару ТОВ “Астіка” протягом жовтня-листопада 2009 року, а ТОВ “Астіка” повинно було перерахувати компанії-нерезиденту до 31 січня 2010 року.

Отже, на думку суду, припинення зобовязань між компанія “OP Eximenergo Limited” (Кіпр) та ТОВ “Астіка” шляхом зарахування зустрічних вимог відбулося правомірно.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно з частиною першою статтею 4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

В Акті перевірки зазначено, що граничні терміни надходження товару за контрактом є 19 квітня 2010 року, 17 травня 2010 року та 19 травня 2010 року, однак, судом встановлено, що зобовязання за контрактом припинилися з 01 березня 2010 року, тобто до закінчення граничних термінів, а тому порушення термінів розрахунків в іноземній валюті по контракту від 08 жовтня 2010 року №AS 081009 відсутнє, відповідно висновки Акта перевірки про порушення позивачем статті 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” є помилковими, а застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3870055,09 грн. є протиправним.

Враховуючи викладене, рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27 липня 2010 року №0000762202/0 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ “Астіка” підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Астіка” задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27липня 2010 року №0000762202/0.

3.Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Астіка” судові витрати у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко