Постанова № 16944688, 05.07.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

05 липня 2011 р. № 2-а- 1006/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волкова Л.М., при секретарі судового засідання Алексєєнко О.В.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1, діє за дорученням від 20.08.10

представника відповідача не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Закритого акціонерного товариства «Автоторгова группа «СПЕЦТЕХНІКА»

до Державної податкової інспекції в Московському районі м. Харкова

проскасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій після уточнення позовних вимог, прийнятих судом, просив суд податкове повідомлення-рішення № 0000551800/0 від 15.12.2010 року винесене Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова, скасувати в повному обсязі, податкове повідомлення-рішення № 0000551800/1 від 25.01.2011 року винесене Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова, скасувати в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі, в обґрунтування позовних вимог зазначив наступне. Податковий кредит підлягаючих перевірці звітних періодів Закритим акціонерним товариством «Автоторгова група «СПЕЦТЕХНІКА» сформовано у повній відповідності з вимогами п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Закрите акціонерне товариство «Автоторгова група «СПЕЦТЕХНІКА» повністю оплатило контрагенту Товариству з обмеженою відповідальністю «СТК-груп» ПДВ в ціні придбаних товарів та одержало від нього податкові накладні, які містять усі необхідні реквізити, передбачені положеннями п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Контрагент Закритого акціонерного товариства «Автоторгова група «СПЕЦТЕХНІКА» у встановленому порядку зареєстрований в якості платника ПДВ, тому згідно припису п.п.7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» Товариство з обмеженою відповідальністю «СТК-груп» мало право на складання податкових накладних та нарахування податку. Висновок відповідача про те, що відсутність підтвердження факту декларування податкових зобовязань по ПДВ з боку контрагента свідчить про недостовірність нарахування товариством бюджетного відшкодування с безпідставним і суперечить вимогам чинного податкового законодавства.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 05.07.2011р. не прибув, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причин неприбуття суду не повідомив, письмових заперечень щодо поданого позову до суду не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ДПІ у Московському районі м. Харкова було проведено документальну невиїзну перевірку ЗАТ «АТГ «Спецтехніка» з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків з ТОВ «СТК-груп» за період з 01.06.08 по 31.07.08, про що було складено Акт № 10409/18/30884849 від 03.12.2010р. (а.с. 9-16).

В Акті перевірки № 10409/18/30884849 від 03.12.2010р. року ДПІ у Московському районі м. Харкова було зроблено висновок про порушення ЗАТ «АТГ «Спецтехніка» вимог п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.4. п.п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено суму податкового кредиту у сумі 6143,33 грн., в тому числі за період: - за червень 2008 р. на суму 5100,00 грн.; за липень 2008 р. на суму 1643,33 грн.(а.с. 9-16)

Крім того, листом вих. № 147/10/18011 від 10.01.11 до вказаного вище акту відповідачем було внесено зміни, а саме в акті перевірки замість слів «завищено суму податкового кредиту у сумі 6743,33 грн., в т.ч. за період: за червень 2008 р. на суму 5100.00 грн., за липень 2008 р. на суму 1643,33 грн.» правильним слід вважати «завищено суму податкового кредиту у сумі 6743,33 грн., в т.ч. за період: за червень 2008 р. на суму 3400,0 грн., за липень 2008 р. на суму 1643,33 грн., за серпень 2008 р. на суму 1700,0 грн.». (а.с. 17)

На підставі вказаного акту перевірки з урахуванням внесених змін відповідачем було винесено податкове повідомлення рішення від 15 грудня 2010р. № 0000551800/0, яким визначено позивачу податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 10114,5 грн. (в тому числі за основним платежем 6743.00 грн., за штрафними санкціями 3371,5 грн.) (а.с. 18).

Вказане податкове повідомлення рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, шляхом послідовного подання скарг до ДПІ у Московському районі м. Харкова, ДПА в Харківській області.

За наслідками розгляду адміністративних скарг ДПІ у Москлвському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення рішення від 25.01.11 № 0000551800/1 з аналогічними первинним розміром донарахованих податкових зобовязань.

Дослідження судом Акту перевірки № 10409/18/30884849 від 03.12.2010р. показало, що фактичною підставою для відображення в акті порушення Закону України «Про податок на додану вартість» та винесення спірних податкових повідомленьрішень слугував викладений в акті висновок відповідача про фіктивність угоди, укладеної між ЗАТ «АТГ «Спецтехніка» та ТОВ «СТК-груп», а також про визнання суми ПДВ, віднесеної ЗАТ «АТГ „Спецтехніка» до дозволеного податкового кредиту по визначеним нікчемним правочинам, неправомірними.

Перевіряючи цей висновок, а відтак і прийняте на його підставі спірне податкове повідомлення рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

В судовому засіданні було встановлено, що між ЗАТ «АТГ «Спецтехніка» та ТОВ «СТК-груп» було укладено усний Договір купівлі-продажу, предметом якого була поставка бетонної суміші М 250.

Відповідно до копій накладних від 10.06.08, 11.06.08, 16.07.08, 19.07.08, ТОВ «СТК-груп» було поставлено, а позивачем було прийнято бетонну суміш М250. (а.с. 20, 23, 26, 29)

Вартість вказаного бетону була оплачена позивачем в повному обсязі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «СТК-груп», що підтверджується виписками з розрахункового рахунку позивача. (а.с. 44-48)

Таким чином, суд приходить до висновку, що усний договір купівлі-продажу бетонної суміші, укладений між ЗАТ «АТГ «Спецтехніка» та ТОВ «СТК-груп» було в повному обсязі виконано сторонами.

Придбаний у ТОВ «СТК-груп» бетон був використаний позивачем для здійснення капітального ремонту та устаткування нових бетонованих внутрішньомайданчикових пішохідних та проїзних площадок та доріг, що примикають до виробничих будівель позивача. Так, судом встановлено, що позивачем було укладено з ПК «Регіон» договір підряду № 34 від 01.06.08, відповідно до умов якого позивач замовив та ПК «Регіон» зобовязувався виконати роботи з бетонування, а саме: капітальний ремонт та (місцями) та устаткування нових бетонованих внутрішньомайданчикових пішохідних та проїзних площадок та доріг, що примикають до виробничих будівель, які належать позивачу на праві приватної власності. Адреса проведення робіт: вул. Шевченко, 111, м. Харків (а.с. 32-35) Відповідно до п. 1.3 вказаного Договору сторони досягли угоди, що будівельні матеріали та опалубка, необхідні для виробництва вказаних робіт, надаються замовником (ЗАТ «АТГ «Спецтехніка») в кількості, необхідному для виконання всього обсягу робіт, передбаченого Договором. (а.с. 32)

Відповідно до актів приймання-передачі матеріалів для виконання підрядних робіт, судом вставлено, що бетонна суміш М250, яка була придбана позивачем у ТОВ «СТК-груп», була в наступному передана ПК «Регіон» для виконання робіт з бетонування. (а.с. 39-43)

Роботи за договором, укладеним позивачем з ПК «Регіон» № 34 від 01.06.08, були виконані в підрядником в повному обсязі, що підтверджується актом виконаних робіт, в якому також відображено звіт про використані підрядником матеріали, отримані від замовника, зокрема бетон М250.

Крім того, судом встановлено, що виробничі приміщення за адресою - вул. Шевченко, 111, м. Харків належать позивачу на праві власності, відповідно до Рішення Господарського суду Харківської області від 22.10.07, ухвали Господарського суду Харківської області від 09.11.07, Розпорядження Харківського міського голови № 1612 від 18.06.07. (а.с. 137-140) Тобто, суд вказує, що позивачем бетон М250 придбавався для проведення робіт із забезпечення належного доступу до приміщень, які перебували у власності позивача.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що усі витрати позивача з придбання бетону М250 були обєктивно необхідні позивачу для забезпечення власної господарської діяльності та підтверджені належним чином складеними первинними документами.

Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача у взаємовідносинах з ТОВ «СТК-груп», обізнаності позивача з обставинами здійснення господарської діяльності ТОВ «СТК-груп», наявності між означеними субєктами господарювання налагоджених стабільних господарських звязків, відомостей про їх роботу в одному сегменті ринку, наявності у них спільного господарського або іншого інтересу ДПІ до суду не подано.

Суд відзначає, що сам лише факт відсутності субєкта господарювання за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців як його місцезнаходження, не має своїм наслідком нікчемності укладених цим субєктом господарювання правочинів і не може слугувати розумно достатнім доказом наявності у такого субєкта господарювання мети на порушення інтересів держави у сфері оподаткування. А доказів обізнаності позивача та ТОВ «СТК-груп» з обставинами здійснення господарської діяльності один одного, наявності між ними налагоджених стабільних господарських звязків, відомостей про їх роботу в одному сегменті ринку відповідачем до суду не надано.

Факт реєстрації контрагента позивача платникоми податку на додану вартість, а також той факт, що вказане підприємство (ТОВ «СТК-груп») на момент складання на адресу позивача зазначених вище податкових накладних було зареєстровано органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, відповідачем не заперечується, в т.ч. і в акті перевірки, та матеріалами справи не спростовується.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Стосовно посилання представника відповідача на ухилення від сплати податку на додану вартість ТОВ «СТК-груп», суд зазначає наступне. Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Чинне законодавство, зокрема Закон України «Про податок на додану вартість», не встановлює обов'язки покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. Відповідно до положень Закону про ПДВ сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару (в нашому випадку - ТОВ «СТК-груп») має сплачувати цей податок до бюджету.

Стосовно посилання відповідача на порушену щодо посадових осіб ТОВ «СТК-груп» кримінальну справу № 25080068 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до інформації за вих. № 25080068 від 20.05.11 Прокуратури Жовтневого району м. Харкова, встановлено, що досудове слідство за вказаною кримінальною справою № 25080068 проводилося прокуратурою Жовтневого району м. Харкова. За результатами досудового слідства 26.08.09. ліквідатору ТОВ «СТК-ГРУП» ОСОБА_3 предявлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України. (а.с. 143)

Згідно з постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 04.09.09 провадження у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 366 КК України припинено внаслідок акта амністії. (а.с. 144-145) Із вказаної постанови Жовтневого районного суду м. Харкова від 04.09.09 вбачається, що дії голови ліквідаційної комісії ТОВ «СТК-ГРУП» стосовно яких було порушено кримінальну справу, на яку посилається відповідач в обґрунтування свої заперечень проти позову, було вчинено в жовтні 2008 року, тоді як угода між позивачем на ТОВ «СТК-ГРУП» була укладена та виконана в повному обсязі в липні 2008 року. Крім того, вказана вище кримінальна справ взагалі не стосується правовідносин позивач та ТОВ «СТК-ГРУП».

Таким чином, посилання відповідача в обґрунтування правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення на кримінальну справу № 25080068 не може бути взято до уваги судом.

Крім того, суд зазначає, що нормами Податкового кодексу України не передбачено право податкового органу у разі винесення рішення за результатами розгляд скарги в порядку адміністративного оскарження про відмову в задоволення такої скарги складати та надіслати платнику податків окремі податкові повідомлення-рішення «/1» з аналогічним первинному розміром донарахованих податкових зобовязань. У звязку з цим суд окремо вказує на протиправність податкового повідомлення-рішення № 0000551800/1 від 25.01.2011 року, як винесеного з перевищення повноважень.

Оскільки відповідачем, який в силу Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та за ознаками ст.3 КАС України є субєктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, суд доходить висновку, що ці рішення порушують права і інтереси позивача, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрать з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 61 Конституції України, Податковим кодексом України, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 11, 12, 51, 71, 72, 94, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161, ч. 1, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністативний позов Закритого акціонерне товариство "Автоторгова группа "СПЕЦТЕХНІКА" до Державної податкової інспекції в Московському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

2. Податкове повідомлення-рішення № 0000551800/0 від 15.12.2010 року, винесене Державною податковою інспекцією у Московському районі м.Харкова, скасувати в повному обсязі.

3. Податкове повідомлення-рішення № 0000551800/1 від 25.01.2011 року, винесене Державною податковою інспекцією у Московському районі м.Харкова, скасувати в повному обсязі.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Закрите акціонерне товариство "Автоторгова группа "СПЕЦТЕХНІКА" (ідентифікаційний код: 30884849, місцезнаходження: вул. Шевченко, 111, м. Харків, 61013) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3.40 (три грн. 40 коп.) грн.

5. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

6. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 08 липня 2011 року.

Суддя Волкова Л.М.