Постанова № 16944291, 28.04.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/28/2011

28 квітня 2011 року 15год. 40хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники Хмелюк М.В., Купира З.С., Черніка П.М.

відповідача: представник Новосад В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Млинівський м'ясокомбінат"

доМлинівської міжрайонної державної податкової інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Млинівський мясокомбінат", звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Млинівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позову вказує, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит по взаємовідносинах з контрагентом ПП "Дніпро-Захід". Зазначає, що з метою вивчення ринку, проведення передпродажних та рекламних заходів щодо своєї продукції та підготовки її до продажу ТзОВ "Млинівський мясокомбінат" користується послугами мерчандайзингу - комплексом заходів щодо стимулювання продажів усередині роздрібної торгової точки, що надаються ПП "Дніпро-Захід". Протягом 2009 року по І-й квартал 2010 року ПП "Дніпро-Захід" надано позивачу мерчандайзингових послуг на загальну суму 265862,94 грн. Дані декларацій з податку на додану вартість підтверджуються первинними документами, зокрема договорами про надання послуг, актами приймання-здачі виконаних робіт (послуг), рекомендаціями по діяльності підприємства, звітами виконавця про виконану роботу, а також платіжними документами. Персонал ПП "Дніпро-Захід" на торгових точках надавав споживачам протягом 2009 року та І-го кварталу 2010 року інформацію про якісні характеристики ковбасних виробів, його походження, строк придатності, сприяв та допомагав у здійсненні пошуку і вибору необхідного товару, а також надавав послуги по розпакуванню ковбасних виробів, їх розміщенню, фасуванню, надавав інформацію про товар покупцю. Дослідження та аналіз ринку проводились з метою оцінки конкурентного середовища, визначення цільової групи покупців, планування асортименту, опрацювання цільової стратегії.

Зазначає, що відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). У ТзОВ "Млинівський мясокомбінат", одержувача мерчандайзингових послуг, відбулись обидві події, а тому підприємство мало право віднести до податкового кредиту суму податку на додану вартість по мерчандайзингових послугах, які використано у господарській діяльності, за 2009 рік та І-й квартал 2010 року.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з наведених у ньому підстав, уточнив номери спірних податкових повідомлень-рішень, просить визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення Млинівської МДПІ № 0000292320/0 від 25.06.2010 року, № 0000292320/1 від 27.07.2010 року, № 0000292320/2 від 05.10.2010 року, № 0000292320/3 від 17.12.2010 року про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем "податок на додану вартість" на суму 76 851 грн. 72 коп.

Відповідач, Млинівська міжрайонна державна податкова інспекція, адміністративний позов не визнав, подав письмові заперечення (а.с.137-145 т.1). В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, які відповідають викладеним в запереченнях. Зокрема, пояснив, що перевіркою дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року встановлено, що ТзОВ "Млинівський м'ясокомбінат" у деклараціях з податку на додану вартість за січень, березень, квітень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року та січень, лютий, березень 2010 року віднесено до податкового кредиту податок на додану вартість у загальній сумі 44310,49 грн. від суми сплачених мерчандайзингових послуг ПП "Дніпро-Захід", які надавались відповідно до договору № 6108 від 01.09.2008 року.

Вказує, що для перевірки надавалися акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які є однотипними за формою та змістом, відрізняються тільки порядковим номером, сумою та датою підписання, а відтак не підтверджують факту надання мерчандайзингових послуг, оскільки вони не містять обовязкових реквізитів, які мають бути для надання їм юридичної сили і доказовості. Надані до перевірки податкові накладні не можуть бути належними доказами правомірності віднесення до податкового кредиту зазначених у них сум податку на додану вартість у звязку з тим, що вказані у них дані унеможливлюють встановлення на виконання яких цивільно-правових договорів вони були виписані, а названі у них акти здачі-прийняття робіт (послуг) не підтверджують фактів надання послуг на виконання договору № 6108 від 01.09.2008 року, а тому унеможливлюють встановлення звязку з господарською діяльністю ТзОВ "Млинівський мясокомбінат" та використання придбаних послуг в господарській діяльності позивача.

Крім того, зазначає, що ТзОВ "Млинівський мясокомбінат" безпідставно віднесено до податкового кредиту у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий місяць 2010 року податок на додану вартість у сумі 4820,00 грн. згідно податкової накладної № 484 від 30.05.2009 року по ТзОВ "Агро-інвест" та податок на додану вартість у сумі 2104,00 грн. згідно податкової накладної № НН-260501 від 26.05.2009 року по ПП "Агроенергоінвест". ТзОВ "Млинівський мясокомбінат" на порушення Закону України "Про податок на додану вартість", згідно якого не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, завищено податковий кредит податкової декларації з ПДВ за лютий місяць 2010 року у сумі 6924,00 грн.

Спірні податкові повідомлення-рішення вважає правомірними, просить відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю за безпідставністю вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, з таких підстав.

Судом встановлено, що з 21.05.2010 року по 09.06.2010 року Млинівською міжрайонною державною податковою інспекцією було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Млинівський мясокомбінат", код ЄДРПОУ 32936076, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 163/23/32936076 від 14.06.2010 року (а.с.26-57 т.1).

Перевіркою встановлено порушення, зокрема:

пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 51 234,48 грн., в тому числі за січень 2009 року в сумі 7921,22 грн., березень 2009 в сумі 2057,58 грн., квітень 2009 року в сумі 2100,34 грн., липень 2009 року в сумі 1786,73 грн., серпень 2009 року в сумі 3054,87 грн., вересень 2009 року в сумі 3089,96 грн., жовтень 2009 року в сумі 3134,99 грн., листопад 2009 року в сумі 3481,36 грн., грудень 2009 року в сумі 3208,96 грн., січень 2010 року в сумі 11119,37 грн., лютий 2010 року в сумі 6924,00 грн., березень 2010 року в сумі 3355,10 грн.

На підставі акту перевірки № 163/23/32936076 від 14.06.2010 року Млинівською міжрайонною державною податковою інспекцією 25.06.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000292320/0, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Млинівський м'ясокомбінат" визначено суму податкового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" усього 76 851,72 грн., у тому числі за основним платежем 51 234,48 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 25617,24 грн. (а.с.13 т.1).

Позивач використав процедуру адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, за наслідками якої Млинівською міжрайонною державною податковою інспекцією (а.с.22-25 т.1), Державною податковою адміністрацією в Рівненській області (а.с.17-21 т.1), Державною податковою адміністрацією України (а.с. 14-16 т.1) скарги платника податків залишені без задоволення, сума податкового зобов'язання - без зміни. Млинівською міжрайонною державною податковою інспекцією прийнято податкові повідомлення-рішення: від 27.07.2010 року № 0000292320/1 (а.с.12 т.1), від 05.10.2010 року № 0000292320/2 (а.с.11 т.1), від 17.12.2010 року № 0000292320/3 (а.с.10 т.1), якими визначено нові граничні строки сплати податкового зобов'язання.

Судом встановлено, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.28 т.2), та згідно статуту ТзОВ "Млинівський м'ясокомбінат" (а.с.30-34 т.2) до основних видів діяльності за КВЕД Товариства з обмеженою відповідальністю "Млинівський м'ясокомбінат" належать: 15.13.0 виробництво м'ясних продуктів; 52.22.0 роздрібна торгівля м'ясом та м'ясними продуктами; 60.24.0 діяльність автомобільного вантажного транспорту; 15.11.0 виробництво м'яса.

В ході здійснення господарської діяльності ТзОВ "Млинівський м'ясокомбінат (продавець) та ПП "Дніпро-Захід" (покупець) 23.08.2006 року укладено договір купівлі-продажу № 15-П, предметом якого є поставка продавцем м'ясопродуктів, ковбасних виробів, напівфабрикатів (а.с.26 т.2).

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, основними видами діяльності за КВЕД Приватного підприємства "Дніпро-Захід" (м. Львів, Галицький район, вул. Опришківська,5) є: 25.23.0 виробництво будівельних виробів з пластмас; 63.30.0 послуги з організації подорожувань; 55.40.0 діяльність барів; 51.32.0 оптова торгівля м'ясом та м'ясопродуктами; 52.11.0 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продуктового асортименту (а.с. 29 т.2).

Відповідно до повідомлення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова № 10094/23-416/585 від 22.06.2010 року, ПП "Дніпро-Захід" має стан платника "основний платник", основний вид діяльності - 51.32.0 оптова торгівля м'ясом та м'ясопродуктами, свідоцтво платника ПДВ 17844878 видане 29.08.2002 року (а.с.160-161 т.1).

Представники позивача пояснили, що з моменту укладення договору купівлі-продажу від 23.08.2006 року до даного часу ПП "Дніпро-Захід" є одним з найбільших постійних контрагентів ТзОВ "Млинівський м'ясокомбінат", якому здійснюється поставка продукції, виробленої позивачем. В свою чергу ПП "Дніпро-Захід" реалізовує продукцію, вироблену ТзОВ "Млинівський м'ясокомбінат", через торгівельну мережу у м. Львові та Львівській області. За період господарських взаємовідносин обсяг реалізованих ПП "Дніпро-Захід" ковбасних виробів, вироблених позивачем, становить: 2006 рік - 181 660,50 грн., в т.ч. ПДВ 30 276,75 грн., 2007 рік - 227 280,00 грн., в т.ч. ПДВ 37 880,00 грн., 2008 рік - 430 156,27 грн., в т.ч. ПДВ 71 692,71 грн., 2009 рік - 1 229 986,03 грн., в т.ч. ПДВ 204 997,67 грн., 2010 рік - 1 535 951,72 грн., в т.ч. ПДВ 255 991,95 грн., тенденція до зростання підтверджується довідкою № 12 від 08.02.2011 року (а.с.135 т.1).

Виробник продукції зацікавлений в розширенні ринку збуту, збільшенні кількості продаж, підвищенні попиту на продукцію серед споживачів. Для досягнення таких цілей, з метою кращої реалізації товару та для вивчення ринку збуту необхідне проведення передпродажних та рекламних заходів щодо продукції, підготовці такої продукції до продажу.

З цією метою між ТзОВ "Млинівський мясокомбінат" (замовник) та ПП "Дніпро-Захід" (виконавец) було укладено договір мерчандайзингу № 6/08 від 01.09.2008 року, № 6/08-1м від 01.10.2008 року, відповідно до умов яких замовник доручає, а виконавець бере на себе зобовязання по наданню послуг мерчандайзингу, які включають в себе передпродажну підготовку продукції замовника, а також: опитування клієнтів, з метою виявлення показника рівня лояльності до продукції, яка реалізовуються; розповсюдження рекламних буклетів в торгових мережах, в які здійснюється поставка продукції замовника, та по поштових скриньках потенційних покупців; здійснення моніторингу ринку товарів в торгових мережах; контроль за вчасною та правильною передпродажною підготовкою продукції представниками торгових мереж, в які здійснюється поставка продукції замовника. Відповідно до п.3.1 договору, вартість послуг виконавця складає 17% від суми обігу продукції замовника в торгових мережах та торгових точках, які обслуговує виконавець, за календарний місяць, в тому числі податок на додану вартість. Відповідно до п.3.2 договору, оплата послуг проводиться замовником щомісяця шляхом перерахування на розрахунковий рахунок виконавця вартості послуг згідно акту виконаних робіт (а.с.9 т.1, а.с.25 т.2).

Представники позивача пояснили, що виконання договірних умов сторонами продовжується до даного часу, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами. Однією з об'єктивних причин зростання обсягів реалізації продукції, виробленої ТзОВ "Млинівський м'ясокомбінат", є якісне надання мерчандайзингових послуг контрагентом ПП "Дніпро-Захід".

Враховуючи зміст позовних вимог та заперечень сторін, в ході судового розгляду справи підлягали перевірці обставини щодо правомірності формування ТзОВ "Млинівський м'ясокомбінат" податкового кредиту у періоді, охопленому перевіркою Млинівської МДПІ.

В акті перевірки (а.с.40-43 т.1) зазначено, що перевіркою відображених у рядку 10.1 Декларацій з податку на додану вартість показників за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року (а.с.172-197 т.1) на підставі таких документів: кореспонденції бухгалтерських рахунків: 641.1 "розрахунки з податку на додану вартість", 631 "розрахунки з вітчизняними постачальниками", 31 "розрахунковий рахунок", 30 "каса", первинних банківських та касових документів, отриманих податкових накладних, реєстрів отриманих податкових накладних встановлено завищення задекларованих ТзОВ "Млинівський м'ясокомбінат" показників у рядку 10.1 декларацій "придбання на митній території товарів (робіт, послуг) всього в сумі 51 234,48 грн.

Податковий орган дійшов висновку про порушення ТзОВ "Млинівський м'ясокомбінат" пп. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті віднесення до складу податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість суми 44 310,49 грн. від наданих мерчандайзингових послуг згідно податкових накладних, виданих ПП "Дніпро-Захід".

Судом встановлено, що на Товариству з обмеженою відповідальністю "Млинівський м'ясокомбінат" контрагентом ПП "Дніпро-Захід" видано податкові накладні з вказаною номенклатурою поставки "Мерчандайзингові послуги": № 9 від 01.01.2009 року, № 3 від 09.01.2009 року, № 7 від 31.01.2009 року, № 98 від 11.03.2009 року, № 130 від 28.04.2009 року, № 224 від 02.07.2009 року, № 227 від 10.08.2009 року, № 289 від 02.09.2009 року, № 322 від 13.10.2009 року, № 351 від 18.11.2009 року, № 380 від 15.12.2009 року, № 1 від 15.01.2010 року, № 1 від 24.02.2010 року, № 2 від 27.01.2010 року, № 1 від 23.03.2010 року (копії а.с.112-127 т.1, оригінали оглянуто).

Надання позивачу мерчандайзингових послуг контрагентом ПП "Дніпро-Захід" підтверджується дослідженими судом доказами:

актами здачі-приймання робіт (надання послуг) (копії а.с.73-88 т.1, оригінали оглянуто),

звітами Виконавця про надання інформаційно-консультаційних та маркетингових послуг (копії а.с.89-109 т.1, оригінали оглянуто),

листом-повідомленням ПП "Дніпро-Захід" № 48 від 02.02.2011 року, згідно якого при реалізації продукції ТзОВ "Млинівський м'ясокомбінат" ПП "Дніпро-Захід" надаються послуги мерчандайзингу відповідно до договору від 01.09.2008 року, у закладах торгівлі м. Львова та Львівської області, кількісний перелік яких складає 160 найменувань (а.с. 136 т.1).

Згідно із статтею 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" під господарською діяльністю законодавець визначає будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Покликання відповідача на те, що записи в пред'явлених до перевірки та в ході судового розгляду справи актах виконаних робіт не підтверджують використання послуг в господарській діяльності позивача, оскільки в них відсутні записи про реквізити договору, на виконання якого такі послуги надано, суд оцінює критично з таких підстав.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV) із змінами та доповненнями, визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобовязані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п.2 ст.3 Закону № 996- XIV, бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону № 996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обовязкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп. 1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно з п.2.4 вказаного Положення, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Судом встановлено, що акти здачі прийняття робіт (надання послуг), складені ТзОВ "Млинівський м'ясокомбінат" та ПП "Дніпро-Захід" на підтвердження надання послуг мерчандайзингу, містять всі обов'язкові реквізити відповідно до проаналізованих вище правових норм, а відтак є первинними документами в розумінні закону.

Суд враховує, що відповідно до статті 4 Закону № 996-XIV, одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми. Несуттєві недоліки при оформленні первинних документів не свідчать про відсутність їх юридичної сили та доказовості, якщо такі первинні документи відображають дійсну суть господарської операції.

Матеріалами справи підтверджено, що надання позивачу контрагентом ПП "Дніпро-Захід" послуг мерчандайзингу здійснюєтья відповідно до умов господарського договору, в межах господарської діяльності підприємств, відповідає основним видам господарської діяльності як замовника послуг, так і їх виконавця, - виробництво м'ясних продуктів, оптова та роздрібна торгівля м'ясом та м'ясними продуктами. Придбання послуг мерчандайзингу позивачем при реалізації виробленої продукції є економічно доцільним, оскільки сприяє одержанню економічної вигоди та одержанню прибутку.

Дослідженими судом розрахунками сум мерчандайзингових послуг (а.с.245-250 т.1, 1-10 т.2) встановлено їх обгрунтованість та відповідність істотним умовам договору мерчандайзингу.

Фактична оплата позивачем одержаних послуг підтверджується відповідними платіжними документами (копії а.с.58-72 т.1, оригінали оглянуто).

Суд вважає, що не грунтуються на законі доводи представника відповідача про те, що надання послуг мерчандайзингу не відповідає зареєстрованим видам діяльності контрагента позивача ПП "Дніпро-Захід", а відтак підприємство не повинно такі послуги надавати.

Відповідно до статті 12 Господарського Кодексу України, основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є, зокрема, ліцензування, патентування і квотування. Обмеження щодо здійснення підприємницької діяльності, а також перелік видів діяльності, в яких забороняється підприємництво, встановлюється Конституцією України.

Чинне законодавство України не містить заборони суб'єктам господарської діяльності здійснювати інші види діяльності, крім зазначених в реєстраційних документах, при умові дотримання встановленого законом порядку здійснення такої діяльності.

При вирішенні даного спору суд виходить з того, що питання нарахування, сплати податку на додану вартість, формування податкових зобовязань та податкового кредиту, порядку бюджетного відшкодування на час виникнення спірних правовідносин визначалися нормами Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, із змінами та доповненнями (далі по тексту судової постанови Закон № 168/97-ВР).

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону № 168/97, об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг), в складі якої і сплачується покупцями (п.п.6.1.1. п. 6.1 ст. 6 Закону № 168/97-ВР).

Згідно пункту 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97, вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Наведені норми Закону № 168/97 не обмежують платника податків у праві на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту датою фактичного надходження товару платнику та датою його фактичного використання в господарській діяльності. Вказані норми дають право на формування податкового кредиту по даті списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів та отримання податкової накладної у випадку, якщо платник має намір використовувати придбаваємий товар в подальшому (майбутньому) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, законодавцем чітко визначено, що належним чином оформлена податкова накладна є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту по даті здійснення хоча б однієї із перших подій (перерахування коштів в оплату товарів або отримання податкової накладної).

В ході розгляду справи судом встановлено, що на дату видачі ПП "Дніпро-Захід" податкових накладних та на дату формування позивачем сум податкового кредиту із названих господарських операцій, вказаний контрагент в установленому порядку був зареєстрований як платник податку на додану вартість. Вказані обставини відповідачем не заперечуються.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 768/97-ВР, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по-батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкові накладні, видані позивачу контрагентом ПП "Дніпро-Захід" містять всі без винятку вказані вище обов'язкові реквізити.

Суд приходить до висновку, що видані вказаним контрагентом позивача податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, оформлені у відповідності до приписів п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, видані особою, зареєстрованою як платник податку на додану вартість (п.п. 7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР) та підтверджують придбання послуг, призначених для використання у господарській діяльності платника.

На думку суду, зазначення в податкових накладних реквізитів актів виконаних робіт, а не реквізитів договору, на виконання якого надані послуги мерчандайзингу, не свідчить про недійсність податкових накладних, а висновки відповідача в зазначеній частині є безпідставними, не ґрунтуються на законі.

Таким чином, в ході судового розгляду справи підтверджено правомірність формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП "Дніпро-Захід", а висновки податкового органу про порушення позивачем пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" спростовуються дослідженими судом доказами.

Висновки податкового органу про порушення ТзОВ "Млинівський м'ясокомбінат" вимог пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено податковий кредит податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 року по податкових накладних № 484 від 30.05.2009 року ТзОВ "Агро-інвест" в сумі 4820,00 грн. та № НН-260501 від 26.05.2009 року ПП "Агроенергоінвест" в сумі 2104,00 грн. суд вважає необгрунтованими.

Зокрема, суд приймає до уваги, що відповідно до п. 1.7, п. 2.3.2, п. 2.3.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за № 925/11205, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. При цьому, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства, необхідно зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення. Не допускається відображення в акті перевірки необгрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

Всупереч обумовленому, акт перевірки, на підставі якого відповідачем винесено спірне рішення, не містить покликань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. В акті не зазначено первинних документів, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку та інших докази, що достовірно підтверджують наявність факту викладених порушень.

В ході судового розгляду справи відповідач належними та допустимими доказами не довів порушення ТзОВ "Млинівський м'ясокомбінат" пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України № 168/97-ВР.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системний аналіз вказаних вище правових норм та оцінка фактичних обставин справи дають підстави суду дійти висновку, що при визначенні Товариству з обмеженою відповідальністю "Млинівський м'ясокомбінат" податкового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в загальній сумі 76 851,72 грн., у тому числі за основним платежем 51 234,48 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 25 617,24 грн., суб'єкт владних повноважень не дотримався приписів закону, діяв необґрунтовано, упереджено, без зясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення. Відтак, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення Млинівської МДПІ № 0000292320/0 від 25.06.2010 року, № 0000292320/1 від 27.07.2010 року, № 0000292320/2 від 05.10.2010 року, № 0000292320/3 від 17.12.2010 року є протиправними, а тому підлягають до скасування.

На підставі статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Податкові повідомлення-рішення Млинівської МДПІ № 0000292320/0 від 25.06.2010 року, № 0000292320/1 від 27.07.2010 року, № 0000292320/2 від 05.10.2010 року, № 0000292320/3 від 17.12.2010 року про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем "податок на додану вартість" на суму 76 851 грн. 72 коп., - скасувати.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Млинівський м'ясокомбінат" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дорошенко Н.О.