Постанова № 16942459, 12.07.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2011 року Справа № 2а-0870/5099/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді О.В. Конишева,

розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

За позовною заявою : Управління пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя

до : Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції

про : скасування постанови та зобовязання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Управління пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя (далі - позивач) до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (далі - відповідач), в якій позивач просить:

- скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 31.05.2011 ВП №26948769;

- зобовязати відповідача прийняти до провадження та відкрити виконавче провадження з примусового виконання вимоги про сплату боргу №Ю-125-У від 06.05.2011 про стягнення з ТОВ «Фірма Міцар ЛТД Ко» суми заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування у розмірі 2528,40 грн.

До судового засідання від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмово провадження. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі, з підстав викладених в адміністративному позові, просить позов задовольнити.

Від представника відповідача до судового засідання надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. Проти позову заперечує у повному обсязі, з підстав зазначених у запереченнях, просить в позові відмовити.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст. 181 КАС України «учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси».

Відповідно до ч.3 ст.181 КАС України, відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що 26.05.2011 позивачем було направлено до відповідача на примусове виконання вимогу про сплату боргу №Ю-125-У від 06.05.2011 про стягнення з ТОВ «Фірма Міцар ЛТД Ко» (69014, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, 25, код ЄДРПОУ 23878739) суми заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування у розмірі 2528,40 грн.

Державним виконавцем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийняті до провадження виконавчого документа) від 31.05.2011 ВП № 26948769 на підставі п.6 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» у звязку із тим, що виконавчий документ не відповідає вимогам п. 1ст. 18 зазначеного закону, а саме : не зазначено дати видачі документа.

Не погодившись із винесеною відповідачем постановою позивач звернувся до суду.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Обовязки та права державних виконавців, які здійснюють виконавчі дії, передбачені ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема, державний виконавець зобовязаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно до ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню державною виконавчою службою.

Частино 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені вимоги до виконання документа, а саме : у виконавчому документі зазначаються :

1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ;

2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ;

3) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання чинності рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою.

Форма вимог про сплату боргу органів Пенсійного фонду України затверджена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування:

-типові форми вимог про сплату боргу містять наступні реквізити :

-дата прийняття та реєстраційний номер;

-місце прийняття;

-назва документа;

-найменування органу,що видав документ;

-посада та ПІБ посадової особи, яка його прийняла;

-печатка органу ПФУ;

-відомості щодо боржника;

-резолютивна частина;

-дата отримання документа боржником;

-дата набрання чинності;

-строк предявлення його до примусового виконання тощо.

Таким чином, оскільки вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом, то державним виконавцем винесено постанову про відмову в відкритті виконавчого впровадження згідно п. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: не відповідність виконавчого документа вимогам, передбаченим ст. 19 вказаного закону.

У звязку із тим, що державний виконавець при здійснені своїх обовязків керується виключно Законом України «Про виконавче провадження», а враховуючи те, що Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування не відповідає нормам вказаного закону, суд вважає що дії виконавця є законними.

У відповідності з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян юридичних осіб, що і було дотримано відділом ДВС.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача обґрунтовані та законні, отже в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69-71, ч. 4 ст.122, 158, 160- 164 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В адміністративному позові - відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 12.07.2011.

Суддя/підпис/ О.В. Конишева