Постанова № 16942443, 24.06.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2011 року Справа № 2а-0870/4173/11

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Нечипуренко О.М., при секретарі Бриль А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовом Запорізького міського центру зайнятості

до: ОСОБА_1,

про: стягнення допомоги по безробіттю у розмірі 220,64 грн., отриманої обманним шляхом, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Запорізького міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю у розмірі 220,64 грн., отриманої обманним шляхом. Позовні вимоги обґрунтовує приписами ст.36 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, ст. 1 Закону України про зайнятість населення», вказує на те, що Відповідач не повідомив Запорізький міський центр зайнятості про реєстрацію у якості фізичної особи підприємця, тому незаконно отримав статус безробітного та матеріальну допомогу по безробіттю, у звязку із чим просить позов задовольнити, стягнути з відповідача суму коштів матеріальної допомоги по безробіттю у розмірі 220,64 грн.

Представник позивача у судове засідання не зявився, проте надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі та зазначив що позов підтримує.

Відповідач, належним чином повідомлений про день і час розгляду справи, до суду не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до п.4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь в справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь в справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

У звязку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, оцінивши надані докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.07.2008 року Відповідач звернулась до Запорізького міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні. Відповідно до Закону України „Про зайнятість населення”, на підставі заяви Відповідача про надання статусу безробітного від 10.07.2008 року, їй було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю як застрахованій особі, яка має право на матеріальні виплати без урахування страхового стажу.

27.10.2008 року Відповідача було знято з обліку. Але, в результаті звірки з даними державного реєстратора в січні 2011 року, було встановлено, що Відповідач з 20.09.2001 року по 29.12.2010 року був зареєстрований як фізична особа підприємець. Тобто, зареєструвався в Запорізькому міському центрі зайнятості будучі зареєстрованим як субєкт підприємницької діяльності.

Згідно пп. "б" п. З ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" до категорії зайнятого населення відноситься громадяни «.. які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю...».

Таким чином, з 20.09.2001 ОСОБА_1 (на момент реєстрації у якості субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1) належала до зайнятого населення (стаття 1 Закону України „Про зайнятість населення"), а тому не мала права на отримання статусу безробітної і, як наслідок, на отримання відповідно до частини першої статті 22 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" допомоги по безробіттю.

ОСОБА_1 отримала матеріальну допомогу по безробіттю у розмірі 220,64 грн.

Посилаючись на незаконне отримання ОСОБА_1 допомоги по безробіттю, позивач звернувся до суду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного.

Відповідно до статті 2 Закону України “Про зайнятість населення” безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до п. 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою КМУ від 14.02.2007 р. № 219 (надалі за текстом - Порядок), для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України “Про зайнятість населення”, і не отримує пенсію на пільгових умовах, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.

Згідно абз. “б”ч.3 ст. 1 Закону громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно доЗакону України “Про особисте селянське господарство” відносяться до зайнятого населення, а тому відповідно виключають можливість надання громадянину статусу безробітного.

Частиною 1 ст. 4 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” передбачено, що державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

З огляду на наявні в матеріалах справи документи, судом встановлено, що на момент отримання статусу безробітного та відповідної грошової допомоги, ОСОБА_1 перебувала на обліку як субєкт підприємницької діяльності-фізична особа.

Таким чином, правових підстав для призначення відповідачу у справі допомоги по безробіттю, як і надання самого статусу безробітної не було.

Оскільки на час розгляду справи відповідачем доказів повернення безпідставно отриманих грошових коштів допомоги по безробіттю не надано, позовні вимоги є законними та обґрунтованими, підтвердженими зібраними у справі доказами.

За таких обставин, вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь Запорізького міського центру зайнятості 220,64 грн. допомоги по безробіттю є обґрунтованими, заснованими на законі і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Запорізького міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю у розмірі 220,64 грн. - задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) суму виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 220,64 (двісті двадцять гривень 64 коп.) на користь Запорізького міського центру зайнятості (р/р № 31179300901007, ГУДКУ в Запорізькій області, ЄДРПОУ 20482573, МФО 813015, призначення платежу: повернення допомоги, ОСОБА_1, Заводський РЦЗ)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову у повному обсязі, відповідно до вимог ст. 160 КАС України, оформлено і підписано 11.07.2011.

Суддя (підпис) О.М. Нечипуренко

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) суму виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 220,64 (двісті двадцять гривень 64 коп.) на користь Запорізького міського центру зайнятості (р/р № 31179300901007, ГУДКУ в Запорізькій області, ЄДРПОУ 20482573, МФО 813015, призначення платежу: повернення допомоги, ОСОБА_1, Заводський РЦЗ)