Постанова № 16942064, 07.07.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/11158/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 45 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зекунова Е. В.

при секретарі          Ковальському А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за поданням Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тофис» про стягнення коштів за податковим боргом

за участю представників:

від заявника –           ОСОБА_1 за дов. від 10.01.2011 року,

від відповідача:          не з’явився,

ВСТАНОВИВ

Заявник, Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м. Маріуполя, звернулась до Донецького окружного адміністративного суду до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тофис» з поданням про стягнення в рахунок погашення частини податкового боргу в розмірі 20150 гривень.

В обґрунтування вимог заявник посилається на вимоги ч. 1 п. 95.3 статті 95 Податкового Кодексу України, яка передбачає стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Заявник зазначає, що станом на 01.07.2011 року ТОВ «Тофис» має заборгованість перед бюджетом в сумі 20150 гривень, яка виникла згідно самостійно поданої платником податків податкової декларації з податку на додану вартість від 20.06.2011 року №9004369442.

На підставі п. 59.1 статті 59 Податкового кодексу України податковим органом підприємству направлялася податкова вимога про погашення податкового боргу в добровільному порядку - від 21.02.2011 року №37.

Заявник стверджує, що указану суму не сплачено у передбачений п. 57.1 статті 57 Податкового кодексу України строк, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з поданням про стягнення з рахунків відповідача частини податкового боргу з податку на додану вартість.

У судовому засіданні представник заявника вимоги подання підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, надавши пояснення аналогічні викладеним у поданні.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений відповідним чином. Надав суду заяву, в якій просив справу розглянути у його відсутність.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника заявника, дослідивши всі обставини справи та перевіривши їх наявними доказами в межах заявлених вимог, суд встановив наступне.

Відповідно до абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зазначена норма Податкового кодексу України кореспондує з пунктом третім частини першої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Таким чином, процедура стягнення податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків може бути ініційована шляхом внесення подання в порядку статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначене право податкового органу щодо звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини передбачене п. 20.1.18 статті 20 Податкового кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тофис» є юридичною особою, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ідентифікаційний код юридичної особи 33331057, перебуває на податковому обліку у Жовтневій міжрайонній державній податковій інспекції у місті Маріуполь (довідка про взяття на облік від 25.01.2011 № 1332).

Відповідно до п. 57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідачем до податкового органу була подана податкова декларація з податку на додану вартість від 20 червня 2011 року, якою самостійно визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 20150 гривень.

Податковим органом підприємству направлялась податкова вимога про погашення податкового боргу в добровільному порядку, які були вручені ТОВ «Тофис» відповідним чином.

Станом на момент звернення до суду з поданням та розгляду справи судом зазначене податкове зобов’язання не сплачене відповідачем, а отже, є податковим боргом.

Між сторонами відсутній спір щодо наявності узгодженої суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість в сумі 20150 грн., які були задекларовані відповідачем та несплачені у визначений Податковим кодексом України строк.

Правовою підставою звернення до суду податковий орган визначив вимоги статті 95 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Суд зазначає, що заявник звернувся до суду з поданням про стягнення коштів з рахунків. В Податковому кодексі України розрізняється процедура стягнення коштів за податковим боргом і процедура погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи наявність податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 20150 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 183-3,165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тофис» про стягнення в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 20150 гривень – задовольнити повністю.

Стягнути кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Тофис» (87515, м. Маріуполь, вул. Володарське шосе, 3, ЄДРПОУ33331057) в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом (код платежу 14010100 – отримувач: Державний бюджет, банк отримувача ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686694, р/р 31119029700052) у сумі 20150 (двадцять тисяч сто п’ятдесят) гривень з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Тофис» у банках, обслуговуючих такого платника.

Вступну та резолютивну частини постанови прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено у судовому засіданні 07 липня 2011 року. Повний текст постанови виготовлено 12 липня 2011 року.

Постанова суду підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                       Зекунов Е. В.