Постанова № 16941200, 14.06.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2011 р. м. ВінницяСправа № 2а/0270/2386/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича, розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи

за позовом: прокурора Томашпільського району в інтересах держави в особі Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про: стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся прокурор Томашпільського району Вінницької області в інтересах держави в особі Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції (далі позивач) з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) заборгованості по єдиному податку в сумі 468,14 грн. Позов мотивовано тим, що відповідач не сплатив відповідну суму єдиного податку згідно із чинним законодавством України, що підтверджується наданими у справу матеріалами.

Суд, розглянувши матеріали позовної заяви та встановивши, що відповідно до положень ст. 183-2 КАС України у даній адміністративній справі застосовується скорочене провадження, ухвалою від 24 травня 2011 року відкрив скорочене провадження у даній справі та запропонував відповідачу в 10-денний термін надати письмові заперечення проти позову.

Вказану ухвалу відповідач отримав 31 травня 2011 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи, але у визначений строк письмові заперечення від відповідача до суду не надійшли, а відтак, позиція відповідача щодо заявленого адміністративного позову суду не відома.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.

Субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, як фізична особа-підприємець, зареєстрований Томашпільською районною державною адміністрацією Вінницької області 19.03.2003 р. (а.с.5) та як платник єдиного податку взятий на облік в Томашпільському відділенні Крижопільської МДПІ (а.с.6).

На підставі поданих позивачем доказів, а саме: акту щодо своєчасності сплати узгодженого податкового зобовязання від 12.08.2010р. (а.с.10), корінця податкового повідомлення-рішення форми “Ш” № 0014111700/0 від 12.08.2010 р., (а.с.11), довідки про заборгованість відповідача станом на 05.05.2011р. (а.с.13), судом встановлено, що у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є непогашена заборгованість по сплаті єдиного податку у розмірі 468,14 грн.

Судом також встановлено, що позивачем надсилались на адресу відповідача вимога про сплату боргу форми "Ф" № 76 від 05.01.2011р. (а.с.12), яка отримана відповідачем 10.01.2011р.

Вказана податкова вимога залишилась без виконання. Заходи, спрямовані на погашення податкової заборгованості, не призвели до добровільного погашення недоїмки відповідачем.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.

Відповідно до абз. 2 п. 2 Указу Президента України № 727/98 від 03.07.1998 р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва” (далі - Указ) ставка єдиного податку для субєктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Абзацом 1 п. 2 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого Наказом ДПА України № 599 від 29.10.1999 р. (далі Порядок) визначено, що підставою для видачі Свідоцтва є подання субєктом підприємницької діяльності фізичною особою письмової заяви згідно з додатком 1 до цього Порядку та платіжного документа (квитанція, копія платіжного доручення з відміткою банківської установи) про сплату (перерахування) єдиного податку за період не менше ніж календарний місяць. Заява про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності подається за умови сплати всіх установлених податків та обовязкових платежів, термін сплати яких настав на дату подання заяви.

Абзац 4 п. 2 Порядку зазначає, що у разі щомісячної сплати єдиного податку, його сплата здійснюється не пізніше 20-го числа місяця, наступного за тим, в якому здійснювалася попередня сплата єдиного податку.

Абзац 2 п. 5 Указу передбачає, що субєкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Відповідно до ст.10 Податкового кодексу України єдиний податок належить до місцевих податків.

За п.п. 16.1.4. п.16.1. ст.16 Податкового кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до п.59.1. ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Крім того, відповідно до п.п.20.1.18. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України податковий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Стаття 67 Конституції України встановлює, що платник податків зобовязаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки. З метою реалізації обовязків платника податків законодавчі акти встановлюють строки сплати податків.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, заявлена в позові сума підтверджується належними доказами, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

При винесенні рішення суд також враховує те, що відповідачем не надано суду заперечення на адміністративний позов, а також не надано доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, а тому підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС України.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) заборгованість по єдиному податку в сумі 468 (чотириста шістдесят вісім) грн. 14 коп. на рахунок 34211379700543 код платежу 18050200, одержувач: УДК у Томашпільському районі, банк: ГУ ДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код 34701303

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в порядку та в строки визначені ст. 186 КАС України. Набрання судовим рішенням законної сили визначено ст. 254 КАС України.

Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович