Постанова № 16940670, 07.07.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2011 р.Справа № 15/17-187-2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишевої Т.Я.

Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Мартинюк К.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 07.07.2011р.,

від позивача: ОСОБА_1., довіреність №01-13/3514 від 06.06.2011р.;

від відповідача: ОСОБА_2., доручення від 10.06.2011р.;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Наталка»

на рішення господарського суду Одеської області

від 21 березня 2011 року

по справі №15/17-187-2011

за позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Наталка»

про виселення та стягнення 4042,84 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 07.07.2011р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.03.2011р. по справі №15/17-187-2011 задоволено позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до ТОВ «Спортивний клуб «Наталка»про виселення та стягнення 4042,84 грн.: виселено ТОВ «Спортивний клуб «Наталка»з нежитлових будівель, загальною площею 1667,6 кв.м., які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 56, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, стягнуто з відповідача пеню в сумі 691,87 грн., неустойку у розмірі 3350,97 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 305,97 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у розмірі 236 грн., посилаючись на те, що ТОВ «Спортивний клуб «Наталка»належним чином не виконувало умови договору оренди нежитлового приміщення №31/38 від 10.11.2003р. щодо своєчасної та повної оплати за користування приміщеннями, загальною площею 1667,6 кв.м, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 56, в результаті чого у відповідача виникла заборгованість з орендної плати, яка з урахуванням ПДВ станом на 17.12.2010р. становила 15420,61 грн., проте, вказану суму боргу відповідачем було сплачено в ході розгляду справи, про що свідчить надана позивачем до матеріалів справи копія банківської виписки. Між тим, за приписами ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобовязання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. При цьому, невиконання зобовязання або виконання зобовязання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобовязання. В свою чергу ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобовязання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Так, позивачем відповідно до п. 5.2. договору за несвоєчасне внесення орендної плати орендарю нараховано пеню у розмірі 691,87 грн.. Разом з тим, як зясовано судом, позивачем було направлено на адресу орендаря відповідача повідомлення № 01-15/1034 від 03.11.2010р. з відмовою від вищевказаного договору, яке було отримане 12.11.2010р. згідно з поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення № 1511017. Так, п. 5.6 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання обовязків за цим договором орендодавець має право розірвати договір оренди у відповідності з чинним законодавством. Так, ст. 782 Цивільного кодексу України встановлено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд, у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору. Отже, користуючись правом на відмову від договору, позивач просив суд виселити відповідача з орендованих приміщень. При цьому слід зазначити, що з моменту одержання відповідачем (наймач) повідомлення позивача як наймодавця про відмову від договору оренди договір вважається розірваним. В свою чергу у разі розірвання договору зобовязання сторін припиняються (ст. 653 Цивільного кодексу України). У звязку з вищевикладеним договір оренди припинив свою дію в день отримання орендарем повідомлення, а саме 12.11.2010р.. Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Обовязок орендаря після припинення дії договору повернути орендодавцеві обєкт оренди передбачено також ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Відповідно до п. 4.7. договору оренди у разі дострокового розірвання договору оренди орендар зобовязаний у 15-ти денний термін передати орендодавцю приміщення за актом приймання-передачі. Як вказує позивач та не спростовано відповідачем, хоча договір оренди припинив свою чинність 12.11.2010р., але в порушення вимог закону та договору орендар не передав позивачу займане приміщення за актом приймання-передачі та продовжує його використання. Так, оскільки спірний договір оренди припинився, відповідно відсутні правові підстави для використовування відповідачем приміщення, яке ним орендувалось за вказаним договором. Таким чином, суд визнав цілком обґрунтованими вимоги позивача щодо виселення відповідача орендованих нежитлових одноповерхових будівель загальною площею 1667,6 кв.м, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 56. При цьому, в силу положень ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обовязку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Враховуючи невиконання відповідачем своїх обовязків щодо повернення орендованого приміщення, що не спростовано відповідачем, суд вважає, що позивачем правомірно здійснено розрахунок неустойки за період з 28.11.2010р. по 31.12.2010р., розмір якої становить 5930,36 грн. згідно наданого позивачем розрахунку, між тим під час розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги в частині стягнення неустойки до 3350,97 грн., оскільки 28.01.2011р. відповідач частково сплатив неустойку в сумі 2579,39 грн..

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулось ТОВ «Спортивний клуб «Наталка»з апеляційною скаргою, в якій позивач просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 21.03.2010р. по справі №15/17-187-2011 частково, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної вимоги про виселення орендаря з орендованого приміщення, в іншій частині рішення залишити без змін, мотивуючи це тим, що господарським судом не було враховано того факту, що відповідачем була оплачена заборгованість з орендної плати ТОВ «Спортивний клуб «Наталка»під час розгляду справи, що було підставою для відмови у задоволенні позовної вимоги позивача про виселення.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ТОВ «Спортивний клуб «Наталка», заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення господарського суду частково скасувати з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 10.11.2003р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (орендодавець) та ТОВ «Спортивний клуб «Наталка»(орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 31/38 (арк. спр. 9-12), відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 1667,6 кв.м, одноповерхова будівля, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 56 під розміщення дитячого спортивно-оздоровчого комплексу.

Пунктом 1.2 договору оренди встановлено, що договір діє з 10.11.2003р. до 10.11.2013р..

В розділі 2 договору оренди сторонами визначено порядок розрахунків, так п. 2.1 договору оренди передбачено, що орендна плата визначається на підставі ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та рішення сесії Одеської міської ради від 26.03.2003 р. № 1054-ХХІV «Про оренду комунального майна, що є власністю територіальної громади міста Одеси», у п. 2.2 встановлено, що за орендоване приміщення орендар зобовязується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку № 1 до договору, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 906,0 грн. без урахування ПДВ та індексу інфляції, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.

Відповідно до п. 2.4. вказаного договору орендар вносить орендну плата щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

В п. 2.5 договору оренди зазначено, що за повідомленням орендодавця розмір орендної плати змінюється у випадках зміни методики її розрахунку, цін і тарифів, та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та рішеннями міської ради з дня їх вступу у законну силу.

За даними Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, орендар неналежним чином виконував прийняті на себе зобовязання за договором оренди щодо оплати орендної плати, у звязку з чим, за розрахунком Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, станом на 12.10.2010р. за ТОВ «Спортивний клуб «Наталка»утворилася заборгованість по сплаті орендної плати у сумі 13001,15 грн..

03.11.2010р. за №01-13\1034 Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради направило на адресу ТОВ «Спортивний клуб «Наталка»повідомлення про розірвання договору, яку орендарем отримано 12.11.2010р., але ТОВ «Спортивний клуб «Наталка»відповіді на вказану пропозицію не надало.

20.01.2011р. Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ТОВ «Спортивний клуб «Наталка»про виселення ТОВ «Спортивний клуб «Наталка»з нежитлових будівель, загальною площею 1667,6 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 56; стягнення з ТОВ «Спортивний клуб «Наталка»на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради заборгованості з орендної плати в сумі 15420,61, пені в сумі 691,87 грн. та неустойки в сумі 5930,36 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди щодо повної та своєчасної оплати орендної плати, оскільки на момент подачі позову заборгованість з орендної плати становила 15420,61 грн., сума пені - 691,87 грн. та неустойка за період з 28.11.2010 р. по 31.12.2010 р. - 5930,36 грн..

Під час розгляду справи в господарському суді першої інстанції відповідно до рішення Одеської міської ради від 31.01.2011р. «Про затвердження виконавчих органів, загальної чисельності апарату Одеської міської ради»змінено найменування Представництва на Департамент комунальної власності Одеської міської ради, при цьому відповідно до Положення про Департамент комунальної власності Одеської міської ради, яке затверджене рішенням Одеської міської ради від 28.02.2011 р. № 384-VI, Департамент комунальної власності Одеської міської ради є правонаступником Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.

Господарським судом першої інстанції відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України здійснено заміну позивача Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради його правонаступником, яким є Департамент комунальної власності Одеської міської ради.

Під час розгляду справи в господарському суді першої інстанції (21.03.2011р.) Департаментом комунальної власності Одеської міської ради подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив суд виселити відповідача з нежитлових будівель загальною площею 1667,6 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 56, та стягнути з відповідача неустойку в розмірі 3350,97 грн. і пеню в розмірі 691,87 грн., при цьому позивачем вказано, що відповідачем сплачено заявлену до стягнення заборгованість по орендній платі за договором № 31/38 від 10.11.2003 р. в сумі 15420,61 грн. і неустойку в сумі 2579,39 грн..

Дослідивши обставини справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір оренди нежитлових приміщень.

Статтею 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Обєктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські обєкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений обєкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить субєктам господарювання. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 285 Господарського кодексу України орендар може бути зобовязаний використовувати обєкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду; орендар зобовязаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

За ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством, орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан обєкта оренди, орендна плата встановлюється у грошовій формі, строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Аналогічні положення містяться й у главі 58 Цивільного кодексу України, що регулює правовідносини найму (оренди).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендна плата з урахуванням її індексації є істотною умовою договору оренди.

Частиною 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»передбачено, що орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Статтею 782 Цивільного кодексу України встановлено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд, у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Як вбачається з тексту позовної заяви Департамент комунальної власності Одеської міської ради просило суд виселити ТОВ «Спортивний клуб «Наталка»з орендованого приміщення, оскільки відповідач не в повному обсязі сплачувало орендну плату, внаслідок чого за орендарем утворилася заборгованість, яка станом на 17.12.2010р. становила 15420,61 грн..

Між тим, як свідчать матеріали справи ТОВ «Спортивний клуб «Наталка»повністю сплатило заборгованість по орендній платі за договором оренди №31/38 у сумі 15420,61 грн., що унеможливлює застосування ст. ст. 782, 785 Цивільного кодексу України щодо відмови від договору оренди у звязку з несплатою орендарем орендної плати.

У позовній заяві Департамент комунальної власності Одеської міської ради просив також стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну оплату орендної плати у розмірі 691,87 грн..

Як свідчать матеріали справи, ТОВ «Спортивний клуб «Наталка»припускало порушення строків внесення орендної плати.

Згідно з ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобовязання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобовязання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобовязань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобовязання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобовязання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором, при цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобовязання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 5.2. договору встановлено, що за несвоєчасне внесення орендарем орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Апеляційний господарський суд перевірив розрахунок пені, здійснений позивачем, та дійшов висновку, що вказаний розрахунок цілком відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а отже господарським судом цілком правомірно задоволено вказану позовну вимогу та стягнуто з відповідача пеню у розмірі 691,87 грн..

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу ТОВ «Спортивний клуб «Наталка»слід задовольнити, а рішення господарського суду Одеської області від 21.03.2011р. по справі №15/17-187-2011 скасувати частково.

Керуючись ст. ст. 99, 101 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 21.03.2011р. по справі №15/17-187-2011 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«Позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Наталка»про виселення та стягнення 4042,84 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спортивний клуб «Наталка»(65026, м. Одеса, вул. Гоголя, 7, кв. 1; код ЄДРПОУ 31460952) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1; код ЄДРПОУ 26302595; р/р 37326027001909 МФО 828011 в ГУДКУ в Одеській області) пеню в сумі 691 /шістсот девяносто одна/ грн. 87 коп., неустойку в сумі 3350 /три тисячі триста пятдесят/ грн. 97 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 305 /триста пять/ грн. 43 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 /двісті тридцять шість/ грн. 00 коп..

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.»

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 12.07.2011р..

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Гладишева Т.Я.

Суддя Лавренюк О.Т.