Постанова № 16940671, 07.07.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2011 р.Справа № 20/17-1132-2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишевої Т.Я.

Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Мартинюк К.В.

за участю представників сторін в судових засіданнях від 30.06.2011р. та 07.07.2011р.:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю від 31.08.2010р.;

від відповідача: ОСОБА_2., довіреність від 26.04.2011р.;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Енергоспецмонтаж"

на рішення господарського суду Одеської області

від 27 травня 2011 року

по справі №20/17-1132-2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Енергоспецмонтаж"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювелірно-гранувальна компанія "Діамант"

про стягнення 187415 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулося 30.06.2011р. оголошено перерву до 07.07.2011р.;.

В судовому засіданні 07.07.2011р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Одеської області від 27.05.2011р. по справі №20/17-1132-2011 (суддя Щавинська Ю.М.) відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Енергоспецмонтаж»до ТОВ «Ювелірно-гранувальна компанія «Діамант»про стягнення 187415 грн., посилаючись на те, що 11.12.2009р. між ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Енергоспецмонтаж»(генпідрядник) та ТОВ «Ювелірно-гранувальна компанія «Діамант»(субпідрядник) укладено договір підряду № 1112 «Роботи з будівництва трансформаторної підстанції 6/0,4 кВ 2*630 кВА у тилу причалу № 6з ДП «ОМТП», відповідно до якого субпідрядник зобовязався своїми силами і засобами виконати будівельні роботи по спорудженню ЗТП на обєкті: роботи з будівництва трансформаторної підстанції 6/0,4 кВ 2*630 кВА у тилу причалу № 6з ДП «ОМТП» відповідно до отриманої від генпідрядника проектної документації в обсязі договірної ціни, а генпідрядник зобовязався прийняти результат таких робіт і сплатити субпідрядникові вартість виконаних робіт, на виконання п. 4.1 договору позивач перерахував платіжним дорученням № 2947 від 30.12.2009р. на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 100000 грн. в якості авансу за договором. У відповідності до п. 6.2.7. договору підряду генпідрядник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування прямих, документально підтверджених збитків, якщо субпідрядник своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором підряду, стає неможливим, генпідрядник має право відмовитися від договору підряду в будь-який час до закінчення виконання робіт, оплативши субпідряднику виконану частину робіт, зазначене цілком кореспондується з ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 320 Господарського кодексу України, відповідно до якої якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, разом з тим, доказів відмови від договору матеріали справи не містять, вимог про розірвання договору позивачем до суду також не заявлено,з урахуванням викладеного, у задоволенні позовних вимог ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Енергоспецмонтаж»про стягнення з відповідача 100000 грн., заявлених на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України, слід відмовити. Розглянувши вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 3000 грн. та індексу інфляції в сумі 6220 грн., які були нараховані ним на суму неповернутих відповідачем грошових коштів в сумі 100000 грн., суд вказав про те, що в обґрунтування зазначених вимог позивач посилається на те, що відповідач 10.02.2010р. (наступного дня після закінчення зазначеного у договорі строку виконання робіт) зобовязаний був повернути перераховану суму авансу в розмірі 100000 грн., як безпідставно отримані грошові кошти, тобто з 10.02.2010р. має місце порушення відповідачем грошового зобовязання, яке, оскільки законом не обмежено виникнення грошових зобовязань виключно із договірних відносин, виникло внаслідок безпідставного збереження відповідачем зазначеної суми, у звязку з чим, згідно до ч. 2 ст. 1214 та ст. 536 Цивільного кодексу України, на неповернуту суму авансу позивачем було нараховано індекс інфляції в розмірі 6220 грн., а також 3% річних в сумі 3000 грн., між тим, враховуючи, що сума авансу в розмірі 100000 грн. була перерахована позивачем в якості авансового платежу на підставі та в межах чинного договору підряду № 1112 від 11.12.2009р. та обовязок повернення зазначених грошових коштів відповідачем з підстав, вказаних позивачем, не передбачений зазначеним договором, в даному випадку немає факту прострочення відповідачем грошового зобовязання, у звязку з чим підстави для нарахування на суму неповернутого авансу 3% річних та індексу інфляції відсутні. Що стосується вимог про стягнення з відповідача 43985,16 грн. пені та 34209,84 грн. штрафу, суд зазначив про те, що згідно з п. 6.3.14. договору підряду № 1112 від 11.12.2009р. субпідрядник зобовязаний сплатити штраф і відшкодувати збитки в разі невиконання, або неналежного виконання ним зобовязань за цим договором, якщо він не доведе, що порушення договору сталося не з його вини, відповідно до п. 7.2. договору підряду за порушення субпідрядником строків виконання робіт, передбачених пунктом 5.1. договору, стягується пеня у розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно виконаного обсягу робіт за кожний день прострочення, а за прострочення понад десять днів додатково стягується штраф в розмірі 7% вказаної вартості, проте, доказів виконання позивачем умов договору щодо надання будівельного майданчику та погодженої проектної документації, а також акту-дозволу на виробництво робіт, ним, в порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, надано не було. Приймаючи до уваги, що виконання генпідрядником (позивачем) пунктів 5.2.1. 5.2.2., а також п. 6.1.3. та 6.1.4. договору підряду є необхідною умовою для початку виконання робіт відповідачем, та виконання зазначених пунктів договору позивачем доведено не було, підстав для застосування до відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді неустойки немає з огляду на відсутність необхідних складових такої відповідальності, таких як протиправна поведінка та вина відповідача, а тому у задоволенні вимог про стягнення з ТОВ «Ювелірно-гранувальна компанія «Діамант»пені в розмірі 43985,16 грн. та 7% штрафу в сумі 34209,84 грн. відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулось ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Енергоспецмонтаж»області з апеляційною скаргою, в якій позивач просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 27.05.2011р. по справі №20/17-1132-2011, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, мотивуючи це тим, що господарським судом не було прийнято до уваги того, що у п. 6.2.7 договору встановлено право позивача розірвати договір, а не обовязок звернутись до суду з вимогою про розірвання договору. Висновки суду не відповідають матеріалам справи, оскільки з документів, наданих позивачем - акту №1 приймання виконаних підрядних робіт за травень 2010 року та акту №7 приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року, які підписані генпідрядником та замовником, вбачається, що позивачем виконані роботи, які відповідач зобовязався зробити за договором підряду №1112 від 11.12.2009р.. Враховуючи те, що відповідач ухилився від виконання зобовязань за договором, незважаючи на те, що відповідачу було передано документацію та будівельний майданчик, а замовник погрожував штрафними санкціями у разі невиконання робіт, позивач був змушений самостійно виконати роботи, які доручалися субпідряднику, у звязку з чим підстава отримання відповідачем грошових коштів у розмірі 100000 грн.(авансу) відпала, та відповідач повинен був негайно повернути грошові кошти позивачу. Господарським судом першої інстанції не було прийнято до уваги, що сам відповідач підтверджував передачу технічної документації та будівельного майданчика, а отже, є необґрунтованими посилання суду про невиконання позивачем зобовязань за договором щодо передачі документації та будівельного майданчику відповідачу.

05.07.2011р. до Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ «Ювелірно-гранувальна компанія «Діамант»надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Енергоспецмонтаж», в якому відповідач просить рішення господарського суду залишити без змін, оскільки воно відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Енергоспецмонтаж», заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення господарського суду скасувати з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 11.12.2009р. між ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Енергоспецмонтаж»(генпідрядник) та ТОВ «Ювелірно-гранувальна компанія «Діамант»(субпідрядник) укладений договір підряду № 1112 «Роботи з будівництва трансформаторної підстанції 6/0,4 кВ 2*630 кВА у тилу причалу № 6з ДП «ОМТП», відповідно до умов якого субпідрядник зобовязався своїми силами і засобами виконати будівельні роботи по спорудженню ЗТП на обєкті - роботи з будівництва трансформаторної підстанції 6/0,4 кВ 2*630 кВА у тилу причалу № 6 ДП «ОМТП»відповідно до отриманої від Генпідрядника проектної документації в обсязі договірної ціни, а генпідрядник зобовязався прийняти результат таких робіт і сплатити субпідрядникові вартість виконаних робіт.

Згідно з п. 3.1 договору вартість будівництва обєкту визначена додатком №1 до цього договору та становила 506718 грн..

Пунктом 3.2 договору встановлено, що договірна ціна, зазначена в п. 3.1 договору діє як тверда, на весь термін виконання робіт, вказаний у п.5.1 договору.

Пунктом 4.1. договору підряду визначено, що генпідрядник проводить авансування робіт у розмірі 100000 грн., у тому числі ПДВ 20% - 16666,67 грн..

Пунктами 5.1 5.2 договору сторони передбачили, що тривалість (строк) виконання робіт, вказаних у п. 2.1 цього договору складає 40 календарних днів безпосереднього виконання робіт на обєкті, при виконанні замовником своїх зобовязань, перерахованих в п. п. 5.2.1-5.2.2 цього договору, так роботи повинні розпочатися в термін не пізніше 5 (пяти) календарних днів після виконання генпідрядником таких умов: 1)передача субпідряднику погодженої до виробництва робіт проектної документації (стадія «Робочий проект»); 2) надання субпідряднику будівельного майданчика, звільненого від вантажів, устаткування, а також будівельного майданчика для розташування тимчасових споруд, матеріалів та устаткування.

На виконання умов договору ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Енергоспецмонтаж»перерахувало платіжним дорученням № 2947 від 30.12.2009р. (арк. спр. 27) на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 100000 грн. в якості авансу за договором.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Ювелірно-гранувальна компанія «Діамант»не виконало зобовязань за договором не провело будівельні роботи по спорудженню ЗТП на обєкті - роботи з будівництва трансформаторної підстанції 6/0,4 кВ 2*630 кВА у тилу причалу № 6 ДП «ОМТП», при цьому грошові кошти у розмірі 100000 грн. субпідрядник генпідряднику не повернув.

У травні серпні 2010 року ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Енергоспецмонтаж»самостійно виконало будівельні роботи по спорудженню ЗТП на обєкті - роботи з будівництва трансформаторної підстанції 6/0,4 кВ 2*630 кВА у тилу причалу № 6 ДП «ОМТП», що підтверджується актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2010 року та актом №7 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2010 року (арк. спр. 19-26)..

11.11.2010р. ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Енергоспецмонтаж»направило на адресу ТОВ «Ювелірно-гранувальна компанія «Діамант»претензію, в якій просило повернути аванс у сумі 100000 грн., сплатити пеню у розмірі 29812,16 грн. та штраф у сумі 34209,84 грн., у звязку з невиконанням умов договору підряду №1112 від 11.12.2009р..

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Ювелірно-гранувальна компанія «Діамант»аванс у розмірі 100000 грн. не повернуло, наведене стало підставою для звернення ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Енергоспецмонтаж»до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ «Ювелірно-гранувальна компанія «Діамант»про стягнення 100000 грн. основного боргу, пені 43985,16 грн., штрафу в сумі 34209,84 грн., 3% річних 3000 грн., втрат від інфляції 6220 грн., при цьому позивач посилався на невиконання відповідачем своїх зобовязань за договором щодо виконання підрядних робіт та на утримання ним на теперішній час зазначених коштів без належної правової підстави, позивач вважає, що вони мають бути повернені відповідачем на підставі п. 4 ст. 11, ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Дослідивши обставини справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Енергоспецмонтаж»та ТОВ «Ювелірно-гранувальна компанія «Діамант»укладено договір субпідряду.

Згідно зі ст. 318 Господарського кодексу України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобовязується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором обєкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобовязується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом обєкти і оплатити їх, договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання обєктів; будівництво обєктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, повязаних з будівництвом обєктів.

Аналогічні положення містяться й у ст. 875 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 319 Господарського кодексу України договір підряду на капітальне будівництво може укладати замовник з одним підрядником або з двома і більше підрядниками, підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи, у цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.

Згідно зі ст. 877 Цивільного кодексу України підрядник зобовязаний здійснювати будівництво та повязані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобовязаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобовязана надати відповідну документацію. Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у звязку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобовязаний повідомити про це замовника.

За ч. ч. 1-2 ст. 320 Господарського кодексу України замовник має право, не втручаючись у господарську діяльність підрядника, здійснювати контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу, вартості і якості виконаних робіт проектам і кошторисам, він має право перевіряти хід і якість будівельних і монтажних робіт, а також якість матеріалів, що використовуються; у разі якщо підрядник не береться своєчасно за виконання договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її до строку стає явно неможливим, замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Як свідчать матеріали справи, 100000 грн., які позивач просить суд повернути в якості безпідставно отриманих, були перерахована ним в якості авансового платежу саме на підставі договору підряду № 1112 від 11.12.2009р..

Строк дії договору підряду № 1112 від 11.12.2009р. був встановлений сторонами у пункті 11.1. договору, згідно з яким договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до виконання сторонами своїх обовязків.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Ювелірно-гранувальна компанія «Діамант»не виконало умов договору підряду №1112 від 11.12.2009р. щодо виконання робіт у строк, визначений п. 5.1 договору, внаслідок чого генпідрядником самостійно виконано обумовлені в договорі роботи, та необхідність у проведенні робіт субпідрядником підстава перерахування грошових коштів на користь відповідача відпала, оскільки припинився обовязок субпідрядника виконати будівельні роботи по спорудженню ЗТП на обєкті - роботи з будівництва трансформаторної підстанції 6/0,4 кВ 2*630 кВА у тилу причалу № 6 ДП «ОМТП».

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно, особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, підлягає задоволенню позовна вимога ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Енергоспецмонтаж»про стягнення з ТОВ «Ювелірно-гранувальна компанія «Діамант»100000 грн. авансу, перерахованого за договором підряду №1112 від 11.12.2009р..

Також у позовній заяві ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Енергоспецмонтаж»просило господарський суд стягнути з ТОВ «Ювелірно-гранувальна компанія «Діамант»пеню у сумі 43985,16 грн. та штраф 7% у сумі 34209,84 грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 322 Господарського кодексу України за невиконання або неналежне виконання зобовязань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом, аналогічні положення містяться й у ст. 883 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобовязання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобовязання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобовязань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобовязання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

За ч. 1 ст. 322 Господарського кодексу України за невиконання або неналежне виконання зобовязань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом.

Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобовязання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором, при цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобовязання.

Частинами 2, ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Так, згідно з п. 6.3.14. договору підряду № 1112 від 11.12.2009р. субпідрядник зобовязаний сплатити штраф і відшкодувати збитки в разі невиконання, або неналежного виконання ним зобовязань за цим договором, якщо він не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.

Відповідно до п. 7.2. договору підряду за порушення субпідрядником строків виконання робіт, передбачених пунктом 5.1. договору, стягується пеня у розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно виконаного обсягу робіт за кожний день прострочення, а за прострочення понад десять днів додатково стягується штраф в розмірі 7% вказаної вартості.

Зазначаючи про те, що невиконання відповідачем визначених у договорі підрядних робіт змусило ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Енергоспецмонтаж»самостійно виконати зазначені у договорі роботи, що ним й було зроблено на суму 488724,00 грн. згідно з актами приймання виконаних будівельних робіт, підписаними ДП «Одеський морський торговельний порт», позивач, з огляду на положення п. 6.3.14., 7.2. договору підряду та те, що фактична вартість невиконаних робіт, які були виконані позивачем, становить 488724,00 грн., нарахував на вказану суму пеню в розмірі 43985,16 грн. та 7% штрафу в сумі 34209,84 грн..

Апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунки штрафу та пені, здійснені позивачем у позовній заяві (арк. спр. 3-4), вважає їх вірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

При цьому апеляційним господарським судом не приймаються до уваги доводи відповідача ТОВ «Ювелірно-гранувальна компанія «Діамант»про те, що позивачем не було належним чином виконано умов п.п. 5.1. 5.2, 6.1.3, 6.1.4 договору, оскільки вказані доводи спростовуються поясненнями самого відповідача, які викладені у відзиві на позовну заяву ( арк. спр. 47-50) та документами, які надані до матеріалів справи ТОВ «Ювелірно-гранувальна компанія «Діамант».

У звязку з вищевикладеним, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що слід задовольнити позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Ювелірно-гранувальна компанія «Діамант»пені в розмірі 43985,16 грн. та 7% штрафу в сумі 34209,84 грн..

Крім того, ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Енергоспецмонтаж»просило господарський суд стягнути з ТОВ «Ювелірно-гранувальна компанія «Діамант»3% річних в сумі 3000 грн. та інфляційні втрати в сумі 6220 грн., які були нараховані позивачем на суму неповернутих відповідачем грошових коштів в сумі 100000 грн..

В обґрунтування зазначених вимог позивач посилався на те, що відповідач 10.02.2010р. (наступного дня після закінчення зазначеного у договорі строку виконання робіт) зобовязаний був повернути перераховану суму авансу в розмірі 100000 грн., як безпідставно отримані грошові кошти.

Так, згідно з ч. 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (ст. 536 цього Кодексу). Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Так, згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача безпідставно утриманого авансу в розмірі 100000 грн., та вищенаведені норми чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для нарахування на суму неповернутого авансу 3% річних та втрат від інфляції.

Апеляційним господарським судом перевірено розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, які складені позивачем у позовній заяві, та встановлено, що вказані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а слід задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 3000 грн. та втрати від інфляції у сумі 6220 грн..

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Енергоспецмонтаж»слід задовольнити, а рішення господарського суду Одеської області від 27.05.2011р. по справі №20/17-1132-2011 скасувати, при цьому прийняти нове рішення яким позов задовольнити.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 99, 101 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 27.05.2011р. по справі №20/17-1132-2011 скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювелірно-гранувальна компанія «Діамант»(68000, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Леніна, буд. 43, кв. 113, код ЄДРПОУ 32146467, р/р №26003310967101 у АБ «Південний»м. Одеса, МФО 328209 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Енергоспецмонтаж»(65011, м. Одеса, вул. Базарна, 50, кв. 3, код ЄДРПОУ 32521827, р/р №26003001308175 у АТ «ОТП БАНК» м. Київ, МФО 300528) 100000 (сто тисяч) грн. боргу, 43985 (сорок три тисячі девятсот вісімдесят пять) грн. 16 коп. пені, 34209 (тридцять чотири двісті девять) грн. 84 коп. штрафу, 3000 (три тисячі) грн. 3% річних, 6220 (шість тисяч двісті двадцять) грн. інфляційних втрат, 1874 (одна тисяча вісімсот сімдесят чотири) грн. 15 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювелірно-гранувальна компанія «Діамант»(68000, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Леніна, буд. 43, кв. 113, код ЄДРПОУ 32146467, р/р №26003310967101 у АБ «Південний»м. Одеса, МФО 328209 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Енергоспецмонтаж»(65011, м. Одеса, вул. Базарна, 50, кв. 3, код ЄДРПОУ 32521827, р/р №26003001308175 у АТ «ОТП БАНК» м. Київ, МФО 300528) 937 (девятсот тридцять сім) грн. 08 коп. витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги.

Зобовязати господарський суд Одеської області видати накази із зазначенням відповідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 12.07.2011р..

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Гладишева Т.Я.

Суддя Лавренюк О.Т.