Рішення № 16940579, 12.07.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" липня 2011 р.Справа № 14/5025/134/11(5002-8/5748-10) За позовом медичного реабілітаційного центру „Жемчужина” профспілки працівників митних органів України, АР Крим

до товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДОРТЕХ-ПОДІЛЛЯ» м. Хмельницький

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державна податкова інспекція у місті Хмельницькому, м. Хмельницький

про стягнення 147446,07 грн.

Суддя Гладюк Ю. В.

Представники сторін:

Позивача: ОСОБА_1 за довіреністю

ОСОБА_2 за довіреністю

Відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю

Третьої особи: ОСОБА_4 за довіреністю

ОСОБА_5 за довіреністю

ОСОБА_6 за довіреністю

Суть спору: позивач, після уточнення позовних вимог, просить стягнути з відповідача 147446,07 грн збитків. з яких 144505,29 грн. збитки, що виникли внаслідок невірного відображення ціни товару при його відпуску, зокрема безпідставне включення в ціну товару ПДВ, а також 2940 грн. нарахований податковою інспекцією штраф.

Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що відповідно до укладеного між сторонами договору відповідач продавав йому продукти харчування. В накладних на товар та податкових накладних ціна товару вказувалась з урахуванням ПДВ, яку і сплачував позивач. 14 травня 2010р. відповідачу анульована реєстрація платника ПДВ. Відповідач про вказані обставини позивача не повідомив, продовжував відпускати товар з врахуванням ПДВ та надаючи відповідну податкову накладну. Таким чином, позивач здійснивши оплату товарів, за вказаною у накладних ціною (з урахуванням ПДВ) безпідставно перерахував відповідачу суму ПДВ, яка оцінюється ним як збитки.

В силу вказаних обставин, позивач також змушений був коригувати податкові декларації за відповідний період, в частині грошових сум, які раніше були задекларовані у складі податкового кредиту по ПДВ, за здійснені операції, які обкладаються податком. Крім того, податковою службою позивачу нарахований штраф в сумі 2940 грн., сплата якого також викликана неправомірними діями відповідача та в силу ст. ст. 216, 218, 225 ГК України є прямими збитками позивача.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Відповідач в відзиві на позов та його представник в судовому засіданні позов не визнає, посилається на його необґрунтованість. Зокрема зазначає, що протиправні дії, з боку відповідача відсутні, оскільки свої зобовязання за господарським договором останній виконав повністю, а спір між сторонами не регулюється нормами зобовязального права. Порядк сплати ПДВ віднесено до сфери регулювання податкового законодавства.

Крім того представник відповідача звертає увагу суду на те, що Вінницьким апеляційним адміністративним судом (постанова від 21 березня 2011 року) дії ДПІ у м. Хмельницькому щодо винесення рішення про анулювання ТОВ „УкрДорТех Поділля” реєстрації платника ПДВ та невизнання податкової звітності визнані неправомірними. Тим самим підтверджується відсутність вини ТОВ „УкрДорТех Поділля” перед Медичним реабілітаційним центром «Жемчужина», яка є необхідною умовою притягнення до відповідальності та стягнення збитків.

Представник третьої особи в судовому засіданні та у поданій письмовій позиції вказує, ТзОВ «Укрдортех-Поділля»подано до ДПІ у м. Хмельницькому декларацію за травень 2010р., в якій задекларовано податкові зобов'язання по МРЦ «Жемчужина»в сумі 4 409,25 грн. (сума ПДВ). Сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет (ряд. 27 Декларації по податку на додану вартість) становить 1 028 грн., яка відображена в картці особового рахунку як нарахована та як сплачена. Декларації за червень - жовтень 2010р. не визнані як податкова звітність, їм надано статус „недійсна”, оскільки вони подані особою, реєстрація якої як платника ПДВ анульована.

Згідно картки особового рахунку ТОВ «Укрдортех-Поділля»за період червень - жовтень 2010р. в колонці „Нараховано або зменшено” будь які дані відсутні, в колонці „Сплачено” зазначено наступні суми: 13.07.2010р.-1182 грн. 16.08.2010р.-877 грн. 15.10.2010р.-923 грн.

Стосовно сплати до бюджету суми податкових зобов'язань по ПДВ за період з червня по жовтень 2010р. вказані відомості ДПІ у м. Хмельницькому не відомі, оскільки кошти по сплаті податків надходять на відповідний розрахунковий рахунок, дані якого ДПІ у м. Хмельницькому невідомі.

Також представник Державної податкової інспекції пояснив суду, що на виконання постанови адміністративного суду на даний час вирішується питання поновлення ТОВ «Укрдортех-Поділля»в реєстрі платників ПДВ. Крім того рішення суду є підставою для відповідних коригувань сум ПДВ на відшкодування яких має право позивач.

Розглядом матеріалів встановлено.

20 квітня 2010року між сторонами підписаний договір поставки товарів, відповідно до якого постачальник (відповідач) зобовязується передати (поставити), згідно заявок покупця (позивача) в обумовлені строки покупцю товари, асортимент яких наведений в прайс листах постачальника, а покупець зобовязується приймати вказані в накладній чи в заявці товар і сплатити за нього грошову суму.

Сума договору на момент підписання складає триста тисяч грн. Остаточна сума даного договору буде складатися з фактично оплачених рахунків (п. 7.1.). Згідно п. 7.2. постачальник направляє на адресу покупця ціни згідно специфікації наданої покупцем, яка додається до даного договору, а покупець оплачує товари згідно погодженої ціни. Накладні виконують функцію специфікації і є невідємною частиною даного договору. В накладних і рахунках постачальника обовязково вказуються кількість товару, а ціна товарів зазначається з ПДВ.

Найменування товарів міститься в прайс листах, затверджених директором підприємства відповідача. Копії їх містяться в матеріалах.

Згідно наданих матеріалів справи, на час підписання договору сторони були зареєстровані як платники ПДВ, про що свідчать надані копії відповідних свідоцтв (№ 31824838 від 20.01.03р. у відповідача та № 00509583 від 20.08.02р. у позивача), виданих до підписання договору.

Про факт поставок товарів відповідачем та оплату його позивачем свідчать наявні у справі копії товарних накладних, податкових накладних та платіжних доручень. Як вбачається із вказаних платіжних та податкових документів ціна товарів що поставлялися, а також суми оплат за них вказувались окремо: за товар без ПДВ, сума ПДВ та сума товарів з урахуванням ПДВ.

14 травня 2010 року Хмельницьким окружним адміністративним судом, у справі № 2 а 1963/ 10/ 2270/ 16 за позовом Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому до ТзОВ „УкрДорТех Поділля” про припинення юридичної особи винесено постанову, якою позов задоволено, припинено юридичну особу ТзОВ „УкрДорТех Поділля”. На вказану постанову 04.06.10р .відповідачем подана апеляційна скаргаЮ яка не розглянута апеляційним судом на час розгляду даної справи.

Однак, 25 травня 2010 року податковою інспекцією прийнято рішення про анулювання реєстрації ТзОВ „Укрдортех Поділля” як платника ПДВ, в звязку з чим відповідач звернувся з позовом до ДПІ у м. Хмельницький про скасування даного рішення.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.11.10р. в задоволенні зазначеного позову відмовлено, в звязку з чим зазначену постанову відповідачем оскаржено в апеляційному порядку.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2011 року апеляційну скаргу ТзОВ „УкрДортех Поділля” задоволено частково, постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.11.10р. скасовано та прийнято нову постанову. Позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ДПІ у м. Хмельницькому щодо винесення рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ ТзОВ „УкрДортех Поділля” (Акт № 44 від 25 травня 2010 року) та щодо невизнання податкової декларації поданої ТзОВ „УкрДортех Поділля” реєстраційний № 130384 за податковий період 01.08.10р...

Як вбачається з наданих первинних бухгалтерських документів відповідач відпускав позивачу продукцію, включаючи в її вартість ПДВ, як до винесення рішення про анулювання йому свідоцтва платника ПДВ так після прийняття цього рішення. Дізнавшись про анулювання відповідачу реєстрації платника ПДВ позивач здійснив перерахунок (корегування) суми відшкодування ПДВ та сплатив нарахований податковою інспекцією штраф.

Обґрунтовуючи свої грошові вимоги позивач посилається на норми ст. ст. 193, 216, 218, 224, 225, 226 ГК України, визначаючи заявлену до стягнення суму як збитки, що настали внаслідок невиконання відповідачем господарського зобовязання.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та давши їм оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позову виходячи з наступного.

Згідно ст.180, п.8 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг. Вимоги щодо якості також врегульовано п.2 ст. 857 ЦК України.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України

Аналіз підписаного між сторонами договору не дає підстав дійти висновку про погодження в ньому таких істотних умов договору як предмет (асортимент) та ціна (мається на увазі не ціна договору, а конкретного товару). Додатків до договору, в яких би містились відомості про досягнення згоди щодо асортименту та ціні товару сторонами не надано. При цьому судом враховується, що відсилка в договорі до накладних неприпустима, оскільки накладні є похідними документами бухгалтерської звітності, які складаються при відпуску матеріальних цінностей вже під час виконання усної чи письмової угоди. Тобто відпуску матеріальних цінностей передує укладення договору, а зміст підписаного сторонами договору повинен містити необхідні істотні умови саме на момент підписання цього договору. Отже договір поставки від 20.04.2010 року між позивачем та відповідачем не можна вважати укладеним. Фактична передача позивачем товару та прийняття й оплата його відповідачем свідчить про виконання між сторонами усних угод купівлі продажу.

За змістом же ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар відразу після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Виходячи з наведеного судом не може бути прийнята до уваги позиція позивача щодо виконання між сторонами саме договору поставки від 20 квітня 2010 року.

Предметом розгляду в даній справі є стягнення реальних збитків, що складаються з безпідставно перерахованої суми ПДВ та нарахованого податковою інспекцією штрафу. Предметом позову визначається предмет доказування. В контексті даного предмету розгляду зясуванню (дослідженню) підлягають законність нарахування податку на додану вартість, загальний порядок сплати та декларування цього податку, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст. 1 Податкового кодексу України, цей кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Частиною 3 ст. 35 даного кодексу передбачено, що порядок сплати податків та зборів встановлюється цим Кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо.

Відповідно до ст. ст. 193, 224, 225 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Предметом регулювання вказаних норми закону є господарсько-правові відносини, які виникають у зв'язку з неналежним виконанням господарських зобовязань (його порушенням) та завданням, у звязку з цим збитків, які (відносини) не врегульовані спеціальними нормами права.

У даній справі оспорюється нарахування ПДВ, що включено позивачем до складу ціни товарів. Порядок нарахування, сплати і повернення сум податків (згідно вищевказаних норм Податкового кодексу України) регулюється спеціальними нормами податкового законодавства, а спори з питань оподаткування не відносяться до компетенції господарських судів і вирішуються в порядку адміністративного судочинства.

Зміст господарських зобовязань між позивачем та відповідачем становлять зобовязання щодо умов поставки товарів, їх прийняття та оплати. Тому позивач помилково відносить витрати повязані з сплатою ПДВ до збитків, які виникли із зобовязальних відносин. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постановах від 13 грудня 2010 року у справі № 26/2, від 16 травня 2011 року у справі № 10/7, від 30 травня 2011 року у справі № 24/0245.

Таким чином, спірна сума не повязана з порушенням господарських зобовязань і відноситься до податкових правовідносин, а тому посилання позивача на норми ст. ст. 193, 216, 218, 224, 225, 226 ГК України не можуть бути враховані судом як належне правове обґрунтування для стягнення спірних грошей.

Судові витрати покладаються на позивача..

Керуючись ст. ст. 1,4-5,4-7, 12, 43, 44, 49, 82, 84 Господарського процессуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

В позові відмовити.

СуддяЮ.В. Гладюк

Повний текст рішення складений 13.07.2011 року.

Віддрук 4 прим: 1 до справи , позивачу, відповідачу, третій особі.