Ухвала суду № 16940577, 12.07.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"12" липня 2011 р.

6/01-12/272/11

Суддя Танасюк О.Є., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Терекс” м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Синівські граніти” с. Нова Синяка Старосинявського району Хмельницької області

про –визнання договору поставки № 12/10-ТА від 17.03.2010 р. таким, що є розірваний;

- стягнення 74450,02 грн., з яких 64200,00 грн. –основний борг; 1171,43 грн. –3% річних; 2182,80 грн. –індекс інфляції; 6895,79 грн. - пеня

ВСТАНОВИВ:

11.07.2011 р. позивач звернувся до суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Синівські граніти” с. Нова Синяка Старосинявського району Хмельницької області про визнання договору поставки № 12/10-ТА від 17.03.2010 р. таким, що є розірваний та стягнення 74450,02 грн., з яких 64200,00 грн. –основний борг; 1171,43 грн. –3% річних; 2182,80 грн. –індекс інфляції; 6895,79 грн. - пеня.

Згідно п. п. 3 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

У позовній заяві позивачем визначено дві вимоги, одна з яких майнового характеру - стягнення 74450,02 грн., інша немайнового характеру - визнання договору поставки № 12/10-ТА від 17.03.2010 р. таким, що є розірваний.

Відповідно до п. а) ч. 2 ст. 2 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, із заяв майнового характеру державне мито сплачується в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. б) ч. 2 ст. 2 Декрету Кабінету Міністрів України, державне мито із позовних заяв немайнового характеру сплачується в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті складає 85 грн.

Проте, як вбачається із доданого до позовної заяви платіжного доручення № 1318 від 07.07.2011 р. позивачем сплачено державне мито в розмірі 744,50 грн., тобто лише із вимоги майнового характеру.

Із вимоги немайнового характеру - визнання договору поставки таким, що є розірваний, позивачем державне мито не сплачено.

Згідно п. 31 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивачем як доказ сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу подано платіжне доручення № 1317 від 07.07.2011р. про сплату 120,00 грн. за інформаційно-технічні послуги із зазначенням наступних реквізитів: одержувач –ГУДКУ, код отримувача 23565225, код банку 815013, рахунок 31215259700002.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 1258 від 21.12.2005р. „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів на повернення з Державного бюджету України витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу” витрати на інформаційно-технічне забезпечення сплачуються в розмірі 236 грн.

Крім того, з 21.06.2010р. відповідно до доручення Міністерства фінансів України, звернення Державної судової адміністрації України, листа Головного управління державного казначейства України у Хмельницькій області від 18.06.2010р. № 18.1-09/123-5094 відкриті окремі рахунки за кодами класифікації доходів бюджету для зарахування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в господарських судах: код бюджетної класифікації доходів 22050003, символом звітності 264, рахунок 31211264700002, одержувач УДК у м. Хмельницькому, МФО 815013, банк одержувача ГУДКУ у Хмельницькій області, ОКРО 23565225.

За таких обставин, платіжне доручення № 1317 від 07.07.2011р. про сплату 120,00 грн. за інформаційно-технічні послуги не може бути належним доказом сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

До позовної заяви доданий в якості доказу надсилання відповідачу копії позовної зави та доданих до неї документів фіскальний чек від 07.07.11 р. № 2636.

Судом приймається до уваги, що Законом України № 3382-VI від 19.05.2011 р. (вступив у силу з 18.06.11) внесено зміни до ст. 56 ГПК України, а саме, ч.1 ст. 56 ГПК України викладено в наступній редакції: „позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення”.

Тобто, при поданні позовної заяви, позивачем має бути доданий опис вкладення з переліком документів, що направляються відповідачу.

Зазначене свідчить про відсутність доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

При цьому, відповідно до п. 5.27 вимог до оформлювання документів Затверджених Наказом Держспоживстандарту України 07.04.2003р. № 55, відмітка про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23 (підпис).

Як вбачається із поданих матеріалів, документи, додані до позовної заяви не можна вважати належними доказами, оскільки вони не відповідають вимогам ст. 36 ГПК України та п. 5.27 вимог до оформлювання документів (копії належним чином не засвідчені), тому суд вважає, що вказаних доказів до поданих матеріалів позивачем не додано.

Згідно ст. 63 ГПК України суд повертає позовну заяву без розгляду, зокрема, якщо:

3) не подано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини;

4) не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі;

6) не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;

10) не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п. 3, 4, 6, 10 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України , -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву повернути без розгляду.

У відповідності з п. 2 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.10.1993р. №7-93 державне мито у сумі 744,50 грн., перераховане платіжним дорученням № 1318 від 07.07.2011 р. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120,00грн., перераховане платіжним дорученням № 1317 від 07.07.2011 р. підлягають поверненню.

Видати довідки про повернення суми мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Додаток: позовна заява з доданими до неї матеріалами на 38 аркушах, в т.ч. платіжне доручення № 1318 від 07.07.2011 р. про сплату державного мита в розмірі 744,50 грн., та платіжне доручення № 1317 від 0707.2011 р. про сплату 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя О.Є. Танасюк

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу.