Рішення № 16940470, 14.06.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

14 червня 2011 року справа № 5020-614/2011 За позовом Прокурора Гагарінського району міста Севастополя

(99014, м. Севастополь, вул. Корчагіна, будинок 16),

в інтересах держави в особі Гагарінської районної в місті Севастополі Ради (99038, м. Севастополь, пр. Жовтневої Революції, 8), Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Леніна 3)

до Приватного підприємства «А. Гранд»

(АДРЕСА_1, ід. код 19008464)

за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів: Управління з контролю за використанням та охороною земель у місті Севастополі (99045, м. Севастополь, вул. Дм. Ульянова, 16)

про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Суддя Погребняк О.С.

За участю представників:

Прокурор (Прокурор Гагарінського району міста Севастополя) не зявився;

Позивач (Гагарінська районна Рада в місті Севастополі) не зявився;

Позивач (Севастопольська міська Рада) не зявився;

Відповідач (Приватного підприємства “А. Гранд”) ОСОБА_1, представник, довіреність б/н від 01.02.2011;

Третя особа (Управління з контролю за використанням та охороною земель у місті Севастополі) не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Гагарінського району міста Севастополя звернувся до господарського суду міста Севастополя в інтересах держави в особі Гагарінської районної в місті Севастополі Ради, Севастопольської міської Ради до Приватного підприємства «А. Гранд»про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Позовні вимоги, з посиланням на статтю 212 Земельного кодексу України, обґрунтовані самовільним зайняттям Приватним підприємством «А.Гранд»земельної ділянки площею 0,06 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та примикає до земельної ділянки, площею 0,0284 га, що належить відповідачу на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №893012 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 20.04.2011 порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 05.05.2011.

У порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

У ході розгляду справи, відповідач, у порядку статей 22, 59 Господарського процесуального кодексу України надав заперечення по суті позовної заяви (вх. №4820/11 від 05.05.2011), зазначивши, що вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, оскільки, Приватне підприємство «А.Гранд»не є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 та не використовує спірну земельну ділянку, враховуючи те, що житловий будинок по АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності громадянину ОСОБА_2 Крім того відповідач просив здійснити заміну відповідача Приватного підприємства «А.Гранд»на громадянина ОСОБА_2

В ході розгляду справи прокурор надав письмові пояснення по суті відзиву відповідача, згідно з якими зазначив, що вважає підстави заміни відповідача у справі та відмови у задоволенні позовних вимог відсутніми, враховуючи те, що відповідачем не доведено факту використання земельної ділянки саме фізичною особою ОСОБА_2., а не ПП «А.Гранд»(арк.с. 64-65).

У порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України представники Гагарінської районної в місті Севастополі Ради надали письмове пояснення по суті позовних вимог, зазначивши, що відповідно до рішення Гагарінської районної у місті Севастополі Раді №221 від 12.01.2007 фізичній особі ОСОБА_2 було передано безоплатно земельну ділянку, площею 0,0284 га за адресою: м. Севастополь, АДРЕСА_1 у власність. На означений земельній ділянці розташований житловий будинок, господарські будівлі, що належать на праві приватної власності ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських будівель (у порядку безоплатної приватизації), з віднесенням цих земель до категорії земель житлової та громадської забудови, наданих індивіду, а також зазначив, що у випадку предявлення позову до юридичної особи ПП «А.Гранд»- прокуратура не може подавати позовну від імені Гагарінської районної у місті Севастополі Ради, але, у випадку, якщо позов предявлений до фізичної особи та акт інспекції з контролю за охороною земель предявлений до фізичної особи Прокуратура може подати позов в особі Гагарінської районної у місті Севастополі Ради та Гагарінська районна у місті Севастополі Рада підтримує позовні вимоги в повному обсязі (арк.с. 66).

У ході розгляду справи прокурор надав клопотання про зміну позовних вимог, згідно з яким просив зобовязати приватне підприємство «А.Гранд»звільніти самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,06 га, яка розташована у АДРЕСА_1 від точки 4 до точки 1 згідно з планом мереж земельної ділянки, який є невідємною частиною державного акту на право власності на земельну ділянку, та визначена на плані-схемі згідно з додатком.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Отже, уточнення позовних вимог є процесуальним правом позивача, тому суд приймає цю заяву до розгляду.

У порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.

У судове засідання 14.06.2011 прокурор, позивачі та третя особа явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно, про причини незявлення не сповістили.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив у позові відмовити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника прокурора, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до Типового положення про Київське та Севастопольське управління земельних ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №930 від 07.08.1996, Севастопольське управління земельних ресурсів місцевій державний орган, який знаходиться у підпорядкуванні Державного комітету по земельних ресурсах.

Управління в межах компетенції здійснює державне управління земельними ресурсами, забезпечує проведення земельної реформи, раціональне та охорону земель на території міста.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 р. № 1958 “Про утворення Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель” утворено в складі Державного комітету по земельних ресурсах Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель як урядовий орган державного управління та затверджено Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель.

Згідно з п. 3 та п. 5 вказаного Положення Держземінспекція, відповідно до покладених на неї завдань, обстежує земельні ділянки, які підлягають рекультивації, та видає спеціальні дозволи на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок відповідно до проектів, затверджених в установленому порядку, а також обстежує земельні ділянки, на яких заподіяна шкода внаслідок їх самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

25.02.2011 державними інспекторами з контролю за використанням та охороною земель у місті Севастополі, відповідно до статей 6 та 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»за дорученням Гагарінської районної державної адміністрації від 09.02.2011 №731/16 проведено позапланову перевірку дотримання приватним підприємством «А.Гранд»вимог земельного законодавства по АДРЕСА_1, про що складений акт.

У результаті перевірки встановлено, що на землях житлової та громадської забудови у АДРЕСА_1, розташована земельна ділянка площею 0,0284 га, яка належить на праві власності Приватному підприємству «А.Гранд», про що свідчить Державний акт на право власності на землю від 13.01.2009 серії ЯЕ №893012, виданий приватному підприємству «А.Гранд»для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка). Означена земельна ділянка набута приватним підприємством «А.Гранд»на підставі договору купівлі-продажу від 19.03.2008 №497 (реєстраційний номер 1379/5-М-01 від 29.04.2008).

Також перевіркою встановлено, що на вказаній земельній ділянці розташоване нерухоме майно житловий будинок з господарськими побудовами житловою площею 32,4 кв.м, зареєстровані КП «БТІ та ДРОНМ»СМР за приватним підприємством «А.Гранд».

Крім того, державними інспекторами було виявлено, що земельна ділянка від точки 4 до точки 1 відповідно до плану мереж земельної ділянки за державним актом права власності на земельну ділянку, орієнтованою площею 0,06 га огороджена металевим та камяним парканом та використовується приватним підприємством «А.Гранд»для складування будівельного сміття та розміщення кіоску, тобто виявлений факт самовільного зайняття земельної ділянки.

Означений акт підписаний з боку приватного підприємства «А.Гранд»директором ОСОБА_2. (арк.с. 7-8).

Відповідно до листа Головного управління Держкомзему у місті Севастополі від 11.03.2011 №8-10-1/1202, доступ на земельну ділянку, площею 0,06 га, яка примикає до земельної ділянки приватного підприємства «А.Гранд»можливий лише через територію земельної ділянки «А.Гранд». Крім того, земельна ділянка, площею 0,06 га, що належить територіальній громаді міста Севастополя у власність або користування ПП «А.Гранд»не надавалася, огороджена металевим та камяним парканом, безпідставно використовується приватним підприємством «А.Гранд»для складування тари, сміття та розміщення кіоску.

За фактом протиправного самовільного зайняття земельної ділянки було порушено адміністративне провадження відповідно до статті 53-1 КУпАП.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, рішенням позачергової сесії Гагарінської районної в місті Севастополі Ради від 12.01.2007 №221 у порядку безоплатної приватизації у власність ОСОБА_2 була передана земельна ділянка, площею 0,0284 га за адресою м. Севастополь, АДРЕСА_1, на якій розташований житловий будинок, господарські побудови, що належать на праві приватної власності на підставі договору міни від 12.06.1997 №2062) для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських побудов та споруд (у порядку безоплатної приватизації) з віднесенням цих земель до категорії земель житлової та громадської забудови, наданих для індивідуального житлового будівництва (арк.с. 12-13).

Означене рішення набрало законної сили за дати його прийняття.

19.03.2008 Приватне підприємство «А.Гранд» набуло від громадянина України ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу №497 (реєстраційний номер 13791/5-М-01 від 29.04.2008) земельну ділянку площею 0,0284 га у АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд (арк.с. 11).

13.01.2009 на підставі означеного договору купівлі-продажу Приватному підприємству «А.Гранд»був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,0284 га у АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) №020965900001 (арк.с. 9, 10).

Враховуючи викладене, станом на теперішній час законним власником земельної ділянки площею 0,0284 га за адресою АДРЕСА_1, до якої примикає самовільно зайнята ділянка площею 0,06 га є саме Приватне підприємство «А.Гранд».

Порушення вимог діючого земельного законодавства у вигляді протиправного самовільного зайняття земельної ділянки, що належить територіальної громаді міста Севастополя і стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі Гагарінської районної в місті Севастополі Ради та Севастопольської міської Ради з вимогами про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянці, площею 0,06 га, яка розташована у АДРЕСА_1 та прилягає до земельної ділянки, що знаходиться в власності відповідача.

Вивчивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до вимог статті 121 Конституції України та пункту 2 ст.ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру", на прокуратуру покладено представництво інтересів держави при наявності порушень, або загрози протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або державою.

Згідно із ст. 13 Конституції України, земля, її надра. атмосфера, повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади.

Відповідно до ст.14 Конституції України, земля є основа національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 84 Земельного кодексу України передбачено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної, приватної власності.

Статтею 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” до виключної компетенції міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

До земельних належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, які регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України від 25.10.2001 р. № 2768-III (зі змінами та доповненнями), а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

В силу п. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно із ст.126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

За ст. 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

В порушення вказаних норм, відповідачем неправомірно використовується спірна земельна ділянка площею 0,06 га, (яка примикає до ділянки, що належить йому на праві власності), без документів, що посвідчують право власності або право користування такою ділянкою.

Судом встановлено, що ані Гагарінською районною в місті Севастополі Радою, ані Севастопольською міською Радою не було прийнято рішення про передачу відповідачу спірної земельної ділянки у користування та не було укладено відповідного правочину, протилежного відповідачем не доведено.

Твердження відповідача, про те, що земельна ділянка площею 0,0284 га, (до якої примикає спірна земельна ділянка) використовується громадянином ОСОБА_2. (директором ПП «А.Гранд», відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк.с. 31), а не приватним підприємством «А.Гранд», суд вважає такими, що суперечать наявнім у матеріалах справи доказам, враховуючи те, що громадянином ОСОБА_2. земельна ділянка була передана Приватному підприємству «А.Гранд»за Договором купівлі-продажі від 19.03.2008 №497 (реєстраційний номер 13791/5-М-01 від 29.04.2008) та саме Приватному підприємству «А.Гранд»був виданий Державний акт на право власності на означену земельну ділянку.

Згідно з пунктом 2 ст. 90 Земельного Кодексу України, порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку встановленому законом.

Відповідно до ст. 212 Земельного Кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використанням стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач має право вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не повязані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора в частині зобовязання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі на підставі ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача, а саме державне мито у розмірі 85 грн., а також 236 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Зобовязати Приватне підприємство «А.Гранд» (АДРЕСА_1, ід. код 19008464) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,06 га, яка розташована у АДРЕСА_1 та прилягає до земельної ділянки що належить Приватному підприємству «А.Гранд»на праві власності - від точки 4 до точки 1 згідно з планом мереж земельної ділянки, який є невідємною частиною державного акту на право власності на земельну ділянку від 13.01.2009 серії ЯЕ №893012, виданого приватному підприємству «А.Гранд».

3.Стягнути з Приватного підприємства «А.Гранд» (АДРЕСА_1, ід. код 19008464) в доход державного бюджету (р/р 31113095700007, отримувач: Державний бюджет, Ленінський район в місті Севастополі, банк отримувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 24035598, код платежу 22090200) державне мито у сумі 85,00 грн.

4.Стягнути з Приватного підприємства «А.Гранд» (АДРЕСА_1, ід. код 19008464) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. на р/р 31212264700007, банк одержувача: ГУ ДКУ в місті Севастополі, одержувач: Ленінський район, код бюджетної класифікації 22050000, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 24035598.

Видати накази після набрання рішенням господарського суду міста Севастополя законної сили.

Суддя підпис О.С. Погребняк

Рішення оформлено і підписано, в порядку

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України 20.06.2011