Ухвала суду № 16940410, 17.06.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

17 червня 2011 року

справа № 5020-940/2011

За позовом Приватного підприємства «ТСТ»

(65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, буд. 24А, квартира 21,

ідентифікаційний код 30047336)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тарон»

(9011, м. Севастополь, вул. Очаківців, 39-21,

ідентифікаційний код 25146986)

про стягнення 14509,76 грн.

Суддя Погребняк О.С.

Представники сторін та третіх осіб не викликались.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство «ТСТ»звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тарон»про стягнення 14509,76 грн.

Ухвалою суду від 17.06.2011 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 05.07.2011.

Разом з позовною заявою позивач надав клопотання про забезпечення позовних вимог шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в мережах суми 14910 з урахування сум державного мита та витрат на ІТЗ.

Вивчивши клопотання про забезпечення позовних вимог, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних та допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування, зокрема, своїх вимог. Наведене стосується й вимоги щодо забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Проте, позивач не обґрунтував причин подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову та не додав належних та допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення.

Зазначені правові позиції викладені у Постанові Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», Роз’ясненні Вищого арбітражного суду України №02-5/611 від 23.08.1994 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», інформаційних листах Вищого господарського суду України №01-8/2351 від 20.10.2006, №5-05/759 від 30.12.2008, №01-8/2776 від 12.12.2006, тощо.

Керуючись статтями 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Приватному підприємству «ТСТ» в задоволенні вимог про забезпечення позову.

Суддя підпис О.С. Погребняк