ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"06" липня 2011 р.Справа № 4/17-1997-2011 За позовом заступника прокурора Київського району м.Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, в особі комунального підприємства "Одесреклама" Одеської міської ради;
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 1148,16грн.
Суддя Літвінов С.В.
Представники:
Від КП"Одесреклама" : ОСОБА_2- по довіреності;
Від Одеської міської ради: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився;
Від прокуратури: Доброжан Н.І.- посвідчення;
СУТЬ СПОРУ: Заступник прокурора Київського району м. Одеси звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі комунального підприємства "Одесреклама" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення збитків у розмірі 1148,16грн..
Відповідач в судове засідання, не зявився, хоча про місце судового засідання повідомлений належним чином.
Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Так, відповідно до матеріалів справи, а саме до витягу з єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців місцезнаходженням фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є АДРЕСА_1.
Оскільки відповідач у справі в судове засідання не зявився, про місце судового засідання повідомлений належним чином, правом на надання відзиву на позовну заяву згідно ст. 59 ГПК України не скористався, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Матеріалами справи встановлено:
01 липня 2009 року між бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами при управлінні архітектури та містобудування Одеської міської ради, правонаступником прав та обовязків якого є комунальнє підприємство "Одесреклама" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (ФОП ОСОБА_1, користувач) був укладений договір на право тимчасового користування місцями для розміщення зовнішньої реклами №190-д, згідно умов якого бюро зобовязалось надати користувачу у тимчасове платне користування місця для розташування спеціальних рекламних конструкцій, що перебувають у комунальній власності, для розміщення зовнішньої реклами в межах м. Одеси, а ФОП ОСОБА_1 використовувати надані місця за цільовим призначенням та своєчасно сплачувати вартість користування місцями з дня отримання пріоритету або дозволу на розміщення зовнішньої реклами (п.п. 1.1., 2.1., 2.2. договору). Термін дії цього договору встановлено до 26.05.2010р.
Так, ФОП ОСОБА_1, розташував рекламу за адресою АДРЕСА_2 у вигляді стаціонарного наземного двостороннього засобу розміром до 5м2.
Однак, ФОП ОСОБА_1 після закінчення терміну дії Договору, неправомірно продовжував користуватись вказаним місцем для розміщення зовнішньої реклами по АДРЕСА_2 у період з червня 2010р. по 04.08.2010р., що підтверджується Актом перевірки №700 від 02.06.2010р. та приписом про усунення порушень від 02.06.2010р..
Відповідно до Акту №287 від 04.04.2010р., КП «Одесреклама»здійснило дємонтаж зазначеної рекламної конструкції.
Відповідно до ст.16 Закону України "Про рекламу", розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.26 зазначеного Закону, контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.27 зазначеного Закону, розповсюджувачі реклами, винні у порушенні встановленого законодавством про рекламу порядку розповсюдження та розміщення реклами, несуть відповідальність, передбачену цим законодавством.
Також, згідно із вимогами п.5 ст.16 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", на об'єктах благоустрою забороняється самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами.
Постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003р. затверджені типові Правила розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах, та встановлюють порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.
П.3 вищевказаних Правил встановлено, що зовнішня реклами розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами міських рад.
П.24 Правил передбачено, що лише виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.
П.32 Правил передбачено, що плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється, у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування. При цьому площа місця розташування рекламного засобу визначається як сума площі горизонтальної проекції рекламного засобу на це місце та прилеглої ділянки завширшки 0,5м за периметром горизонтальної проекції цього засобу. Для неназемного та недахового рекламного засобу площа місця дорівнює площі вертикальної проекції цього засобу на уявну паралельну їй площину.
П.46 Правил встановлено, що у разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами, уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк.
П.47 Правил встановлено, що розповсюджувач зовнішньої реклами, винний у порушенні цих Правил, несе відповідальність згідно із законодавством.
Ст.73 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачає, що акти виконавчого комітету міської ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно проживають на відповідній території.
Підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті - невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.
Ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Частиною 2 ст.509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.
Таким чином, у відповідача виникло право отримати відповідний дозвіл на розміщення зовнішньої реклами та проводити у встановленому порядку відповідну плату за її розміщення.
Положенням, на підставі якого діє Позивач, передбачено, що саме на нього покладаються функції щодо отримання плати за користування місцями, які перебувають у комунальній власності.
Згідно з п.35 рішення Одеської міської ради №2147-У від 22.01.2008р. "Про бюджет міста Одеси на 2008р." кошти за тимчасове користування місцями для розташування зовнішньої реклами спеціальних рекламних конструкцій, у тому числі податок на додану вартість, зараховуються на рахунок Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами (на данний час КП “Одесреклама”).
Рішенням Одеської міської ради №5685-У від 14.04.2010р. Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами реорганізовано шляхом перетворення у комунальне підприємство “Одесреклама” Одеської міської ради. Підприємство є повним правонаступником Бюро.
Таким чином до господарської компетенції позивача належить право надавати у тимчасове користування місця для розміщення зовнішньої реклами, що перебувають у комунальній власності, а також отримувати плату за користування вказаними місцями, що розраховуються на підставі тарифів, затверджених виконавчим комітетом Одеської міської ради.
Однак, вбачається, що вимоги КП «Одесреклама»навмисно ігнорувались Відповідачем, а також не було вжито жодних заходів щодо усунення існуючих порушень.
У відповідності з п. 11.15 Правил, у разі: розміщення рекламної конструкції дозволу, демонтаж рекламоносія повинен бути проведений власником рекламного засобу самостійно за власний рахунок у термін вказаний у приписі робочого органу про усунення порушення при розміщенні зовнішньої реклами..
У пункті 6.10.33. Правил благоустрою території м. Одеси (текстова частина) затверджених рішенням виконкому Одеської міської ради № 2153-V від 22.01.2008р. зазначається - підлягають демонтажу засоби зовнішньої реклами, розташовані з порушенням Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Одесі, цих Правил, а саме без дозволів, у тому числі у разі закінчення терміну дії дозволів, у разі скасування дозволу, у разі використання конструкції, що відрізняється від визначеної у дозволі, у випадку відхилення місця розташування рекламного засобу від встановленого, а також в інших випадках, визначених у нормативно-правових актах або в договорі про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів.
Демонтаж засобів зовнішньої реклами здійснює Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами при управлінні архітектури та містобудування Одеської міської ради (на теперішній час КП «Одесреклама»). У цьому випадку демонтаж транспортування та схоронність засобу зовнішньої реклами здійснюється за рахунок власника конструкції.
Пунктом 11.12. Правил встановлено, що монтаж (демонтаж) рекламних засобів здійснюється спеціалізованим підприємствами, установами та організаціями з додержанням вимог техніки безпеки.
На підставі вищезазначеного, КП «Одесреклама»проведено демонтаж вищевказаних рекламних засобів у звязку з закінченням терміну дії дозволів. Зазначене підтверджується актом проведення демонтажу.
У відповідності з п. 11.17. Правил, витрати на проведення демонтажних робіт відшкодовуються власником рекламоносія, згідно з наданою калькуляцією.
Однак, до теперішнього часу Відповідачем не відшкодовано витрати згідно наданої калькуляції за проведення демонтажних робіт належних йому рекламних конструкцій (калькуляція витрат додається).
Частиною 1 та. ч. 2 п. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України передбачено особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування.
Збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного нрава (реальні збитки).
Доходи, які б особа могла реально отримати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Таким чином, понесені КП «Одесреклама»витрати на проведення демонтажу рекламних конструкцій Відповідача є збитками, які КП «Одесреклама»зазнало у зв'язку" з відмовою Відповідача здійснити демонтаж конструкцій добровільно та не отримано кошти за користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності.
З урахуванням цього, КП «Одесреклама»розрахована сума збитків за період з червня 2010р. по 04.08.2010р. включно становить 1148,16грн. за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності.
Відповідно до Рішення Одеської міської ради №2234-ХХV від 04.02.2004р., Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами є органом, уповноваженим регулювати діяльність, пов'язану з розміщенням зовнішньої реклами у м. Одесі.
Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами Рішенням Одеської міської ради №5685-V від 14.04.2010р. реорганізовано шляхом перетворення у комунальне підприємство КП «Одесреклама». Підприємство є повним правонаступником Бюро.
Вказана сума є надходженням до місцевого бюджету та по теперішній час відповідачем добровільно не сплачена, що заподіює істотну шкоду інтересам міста, держави, перешкоджає здійсненню видатків на реалізацію повноважень органів державної влади та місцевого самоврядування.
Відповідно до п.2 ст.121 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.
Відповідно до ст.361 Закону України "Про прокуратуру" прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законодавством.
Згідно ст.2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до пунктів 2, 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України 18.04.1999р.№ 3-рп\99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст.2 Арбітражного процесуального кодексу України і роз'яснення Президії Вищого господарського суду України №04-5\570 від 22.05.2002р. "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам", під поняттям "Орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у ч.2 ст.2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
В даному випадку органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Одеська міська рада в особі КП “Одесреклама”.
Згідно вищезазначеного Рішення Конституційного суду України, під представництвом прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді за змістом п.2 ст.121 Конституції України та ст.2 та 29 Арбітражного процесуального кодексу України треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України та законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави. Ці дії включають подання прокурором до господарського суду позовної заяви, його участь у розгляді справи за позовною заявою, а також у розгляді судом будь-якої іншої справи за ініціативою прокурора чи за визначенням суду, якщо це необхідно для захисту інтересів держави.
Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників відносин, оскільки в основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших ) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету , територіальної цілісності, державного кордону, гарантія державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Конституційний суд України у рішенні від 08.04.1999р. визначив, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. При цьому інтереси держави можуть збігатися повністю, частково, або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
При цьому, під поняттям "Орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у ч.2 ст.2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
В даному випадку органом місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади та уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є також Виконком Одеської міської ради.
Частина 2 ст.2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлює, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Частини 1,2 ст.11 цього ж Закону встановлює, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Ст.28 цього ж Закону визначено. що до делегованих повноважень виконавчих органів відноситься здійснення відповідно до закону контролю за дотриманням зобов'язань щодо платежів до місцевого бюджету на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності.
Враховуючи викладене, вбачається, що у даному випадку інтереси держави, які підлягають захисту за цим позовом, збігаються також і з інтересами Виконкому Одеської міської ради, так як несплата зазначених у позові коштів, перешкоджає своєчасному поповненню місцевого бюджету, який є складовою бюджетної системи України, що є підставою для звернення прокуратури Київського району м.Одеси з даним позовом до суду для захисту інтересів держави відповідно до п.6 ч.2 ст.20, ст.361 Закону України "Про прокуратуру".
На підставі викладеного, враховуючи, що дії відповідача по самовільному розміщенню зовнішньої реклами без відповідного дозволу та плати за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, грубо порушують встановлені законом вимоги щодо порядку розміщення зовнішньої реклами, завдають суттєву шкоду авторитету держави та державних органів, прокуратура Київського району м. Одеси звернулась з даним позовом в інтересах держави в особі виконавчого комітету Одеської міської ради та КП “Одесреклама”Одеської міської ради до суду для захисту інтересів держави відповідно до п.6 ч.2 ст.20, ст.361 Закону України "Про прокуратуру".
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідач документів, спростовуючих позовні вимоги, не надав.
Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги заступника прокурора Київського району м. Одеси який звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради в особі комунального підприємства "Одесреклама" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення збитків у розмірі 1148,16грн. підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати у справі покладаються на відповідача в порядку ст. 44,49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги у справі задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь комунального підприємства "Одесреклама" (65026, м. Одеса, вул. Леха Качинського, 5, код ЄДРПОУ 25830211) - збитків у розмірі 1148,16грн..
3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України на п/р №31114095700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460, КБК 22090200 - державне мито в сумі 102 грн. 00 коп.
4. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України на п/р №31213264700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460, КБК 22050003 - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.
Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.
Накази видати в порядку ст.116 ГПК України.
Рішення підписане 08.07.2011 року.
Суддя Літвінов С.В.
Судове рішення № 16940326, Господарський суд Одеської області було прийнято 06.07.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 4/17-1997-2011. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: