Рішення № 16940064, 29.06.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          29.06.11                                                                                 Справа № 5015/2668/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я., за участю представника позивача Яковлева О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “2М”, м. Червоноград до Комунального підприємства “Наше місто”, м. Трускавець про стягнення 10669 грн. 61 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма “2М”, м. Червоноград звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Комунального підприємства “Наше місто”, м. Трускавець про стягнення 10669 грн. 61 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 08.06.2011 р. призначив розгляд справи на 08.06.2011 р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 15.06.2011 р., 29.06.2011 р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір на поточний ремонт перекриття балконів та лоджій. Позивач свої зобов’язання по цьому договорі виконав в повному об’ємі, що підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт. Однак, відповідач свої зобов’язання щодо оплати вартості робіт виконав не виконав, на дату звернення до суду заборгованість становить 9974 грн. 00 коп. За порушення строків оплати вартості робіт відповідачу нараховано 20 грн. 78 коп. пені, 124 грн. 61 коп. 3% річних, а також 550 грн. 22 коп. інфляційних втрат. Таким чином, до стягнення з відповідача підлягає сума заборгованості в розмірі 10669 грн. 61 коп.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 08.06.2011 р. не виконав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи), тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику сторони роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 29.06.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 30.06.2011 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, суд встановив наступне.

29 жовтня 2010 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №6 на поточний ремонт перекриття балконів та лоджій.

За цим договором замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) приймає на себе зобов’язання по виконанню робіт на поточний ремонт перекриття балконів та лоджій по вул. Стебницькій, 64, кв. №33, 36, 69, 72, 73; Стебницькій, 70, кв. №34, 36, 70; Стебницькій, 72, кв. №67, 68, 69, 70, 103, 104, 105, 106; Стуса, 12, кв. №33; Стуса, 13, кв. №33, 34; Стуса, 15, кв. №13 у м. Трускавець.

Згідно п. 2.1. договору №6 від 29.10.2010 р. вартість замовлених робіт складає 13668 грн. 00 коп., в тому числі 3694 грн. 00 коп. –матеріал замовника.

Відповідно до умов вищевказаного договору позивач виконав роботи, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2010 р. на загальну суму 13668 грн. 00 коп. Роботи були виконані в повному обсязі, зауважень до виконання у відповідача не було, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на вищевказаних документах та скріпленням їх печаткою.

Пунктом 4.4. договору №6 від 29.10.2010 р. передбачено, що на підставі підписаних актів та виставленого рахунку замовник самостійно оплачує виконані роботи не пізніше десятого числа місяця, який слідує за звітним.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника сторони, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо оплати вартості виконаних робіт не виконав, на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 9974 грн. 00 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно п. 5.1. договору №6 від 29.10.2010 р., у разі порушень строку оплати за виконані роботи, вказаного в п. 4.3. цього договору, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день протермінування, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожний місяць протермінування платежу.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі 20 грн. 78 коп., інфляційні втрати в розмірі 550 грн. 22 коп. та 3% річних в розмірі 124 грн. 61 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення складає 9974 грн. 00 коп. основного боргу, 20 грн. 78 коп. пені, 124 грн. 61 коп. 3% річних, 550 грн. 22 коп. інфляційних втрат.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 215, 216, 509, 526, 530, 546, 547, 549, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Комунального підприємства “Наше місто”, м. Трускавець, вул. Стебницька, 100, Львівська область (ідентифікаційний код 32213522) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма “2М”, м. Червоноград, вул. Стуса, 35/8, Львівська область (ідентифікаційний код 20779824) 9974 грн. 00 коп. основного боргу, 20 грн. 78 коп. пені, 124 грн. 61 коп. 3% річних, 550 грн. 22 коп. інфляційних втрат, 106 грн. 70 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

          Суддя