Рішення № 16939959, 05.07.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.11 Справа№ 5015/3296/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В. при секретарі Дубенюк Н.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Люммакс”, с.Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область

До відповідача: Приватного підприємства „Торгова компанія „Нова хвиля”, м.Львів

Про стягнення боргу в сумі 78690,49грн.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 представник

Від відповідача: не з”явився

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяв про відвід судді не поступало, за клопотанням присутніх представників сторін технічна фіксація судового процесу не проводилась.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Люммакс” до приватного підприємства „Торгова компанія „Нова хвиля” про стягнення суми 78690,49грн., в тому числі: 64101,74грн. основного боргу, 5384,16грн. пені, 6448,92грн. втрат від інфляції та 2755,67грн. 3% річних.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на підставі договору поставки №06-ЛМ-090907/5 від 07.09.2009року, позивач в період з 29.01.2010року по 29.04.2010року поставив відповідачу товар на загальну суму 79865,40грн. Отриманий товар відповідач оплатив частково в сумі 10663,00грн., та повернув позивачу товар на суму 5100,66грн. Заборгованість відповідача становить 64101,74грн., у зв”язку з чим позивач звернувся з позовом до суду. Окрім того, на підставі п. 8.3 договору та ст.625 ЦК України позивачем заявлені до стягнення пеня в сумі 5384,16грн., втрати від інфляції в сумі 6448,92грн. та 3% річних в сумі 2755,67грн.

Ухвалою суду від 16.06.2011р. порушено провадження у справі та призначено позовну заяву до розгляду на 05.07.2011р.

Представник позивача в судове засідання 05.07.2011року з”явився, подав заяву за №108 від 30.06.2011року про зменшення позовних вимог в якій, у зв”язку з сплатою відповідачем 500,00грн. основного боргу, просить стягнути з відповідача суму 78190,49грн., в тому числі: 63601,74грн. основного боргу, 5384,16грн. пені, 6448,92грн. втрат від інфляції та 2755,67грн. 3% річних. Представнику позивача ОСОБА_1, згідно до довіреності №5 від 17.05.2011року надано право збільшення або зменшення позовних вимог.

Відповідач будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги не оспорив, вимоги ухвал суду не виконав, у судове засідання не зявився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення кореспонденції №7907102196652, жодних заяв чи клопотань на адресу суду не поступало. За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обовязок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, однак відповідач своїм правом не скористався. Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України .

Згідно із ст.22 ГПК України, позивачу надано право до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. З огляду норми вищевказаної статті ГПК України та враховуючи подану заяву за №108 від 30.06.2011року про зменшення позовних вимог, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства „Торгова компанія „Нова хвиля” - 63601,74грн. основного боргу, 5384,16грн. пені, 6448,92грн. втрат від інфляції та 2755,67грн. 3% річних.

Дослідивши документи і матеріали, подані суду з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, Господарський суд Львівської області, в с т а н о в и в:

07.09.2009року товариством з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Люммакс” та приватним підприємством „Торгова компанія „Нова хвиля” укладено договір поставки №06-ЛМ-090907/5.

Відповідно до п.1.1 вказаного договору постачальник (позивач) зобов”язується передати у встановлений термін у власність покупця (відповідача) компактні люмінесцентні лампи (продукція), а покупець зобов”язується прийняти продукцію та оплатити її в порядку і на умовах, передбачених у даному договорі.

Згідно до п.2.1 договору поставки №06-ЛМ-090907/5 від 07.09.2009року, якість продукції, що поставляється, повинна відповідати вимогам стандартів і технічних умов, що діють на підприємстві виробникові і які зазначені у специфікації поставки (додаток 1 до договору), а також підтверджуватися сертифікатом відповідності.

За умовами п.4.2 вказаного договору, ціна відповідної партії продукції визначається на основі специфікації, письмової заявки покупця і видаткових накладних на продукцію, що підтверджують кількість фактично прийнятої покупцем продукції, поставленої постачальником згідно за даним договором.

Відповідно до п.5.1 договору поставки №06-ЛМ-090907/5 від 07.09.2009року оплата продукції за даним договором здійснюється покупцем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з моменту прийняття покупцем кожної окремої заявленої партії продукції та підписання відповідних товаросупровідних документів (видаткова накладна).

Згідно до п.8.3 договору поставки №06-ЛМ-090907/5 від 07.09.2009року, у випадку порушення термінів платежу покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченої продукції за кожний день прострочення платежу.

На виконання умов договору поставки №06-ЛМ-090907/5 від 07.09.2009року, товариством з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Люммакс” поставлено приватному підприємству „Торгова компанія „Нова хвиля” за період 29.01.2010року по 29.04.2010року товар (продукцію) на загальну суму 79865,40грн., що підтверджується поданими суду видатковими накладними, а саме: №154 від 29.01.2010року на суму 29047,80грн., №234 від 10.02.2010року на суму 28688,40грн., №366 від 28.02.2010року на суму 15076,80грн. та №755 від 29.04.2010року на суму 7052,40грн. Вказані видаткові накладні підписані двома сторонами, скріплені їх печатками та додані до матеріалів справи.

Відповідач, свої зобов”язання щодо оплати отриманого товару (продукції) виконав частково, сплативши позивачу суму 11163,00грн, підтвердженням чого є банківські виписки, зокрема: 22.10.2010року 3000,00грн., 30.12.2010року 1010,00грн., 19.01.2011року 1001,00грн., 27.01.2011року 1001,00грн., 03.02.2011року 1001,00грн., 15.02.2011року 550,00грн., 28.02.2011року 600,00грн., 18.03.2011року 500,00грн., 31.03.2011року 500,00грн., 11.04.2011року 500,00грн., 05.05.2011року 500,00грн., 13.05.2011року 500,00грн., 08.06.2011року 500,00грн.

Окрім того, відповідачем здійснено часткове повернення отриманого товару (продукції) на суму 5100,66грн., в підтвердження чого суду подані наступні видаткові накладні: №ВП-0000040 від 16.09.2011року на суму 80,64грн.; №ВП-0000052 від 21.10.2010року на суму 165,30грн.; №ВП-0000056 від 21.10.2010року на суму 1911,96грн.; №ВП-0000012 від 08.04.2011року на суму 339,96грн.; №ВП-0000008 від 08.04.2011року на суму 438,90грн.; №ВП-0000007 від 08.04.2011року на суму 713,04грн.; №ВП-0000009 від 08.04.2011року на суму 1450,86грн.

Відтак, неоплаченою залишилась продукція на суму 63601,74грн. (79865,40 11163,00 5100,66). Отже, заборгованість відповідача за поставлений йому позивачем товар (продукцію) становить 63601,74грн.

Станом на день вирішення спору, доказів сплати зазначеної суми боргу суду не подано.

Окрім того, за прострочення виконання відповідачем грошового зобов”язання, позивачем на підставі п. 8.3 договору поставки №06-ЛМ-090907/5 від 07.09.2009року нараховано за період з 07.12.2010р. по 07.06.2011р. пеню в сумі 5 3284,16грн., в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а також на підставі ст.625 ЦК України, позивачем заявлені до стягнення втрати від інфляції в сумі 6448,92грн. та 3% річних в сумі 2755,67грн. Розрахунок пені, втрат від інфляції та 3% річних доданий до матеріалів справи.

Відповідно до ст.193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних умов щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ст.612 ЦК України).

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Згідно до ч.1 ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов”язання на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач заборгованість в сумі 63601,74грн. не заперечив, доказів оплати заборгованості не представив. На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 63601,74грн. основного боргу обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.

В частині заявлених до стягнення втрат від інфляції та 3% річних позовні вимоги підлягають до задоволення частково, з огляду на наступне. Умовами договору поставки №06-ЛМ-090907/5 від 07.09.2009року, встановлено, що оплата продукції за даним договором здійснюється покупцем у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з моменту прийняття покупцем кожної окремої заявленої партії продукції та підписання відповідних товаросупровідних документів (видаткова накладна). Відповідно до ст.253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов”язано його початок. Як вбачається із поданого суду розрахунку нарахувань, позивачем при обчислені втрат від інфляції та 3% річних невірно визначено початок перебігу строку виконання грошового зобов”язання, у зв”язку з чим при проведенні розрахунків допущені арифметичні помилки при обрахунку втрат від інфляції та 3% річних. Внаслідок даних обставин , інфляційні втрати та 3% річних, заявлені позивачем підлягають перерахунку по кожній поставці товару із врахуванням строків оплати встановлених договором. Відтак, до стягнення підлягають втрати від інфляції в сумі 6414,07грн. та 3% річних в сумі 2748,52грн. В решті заявлених до стягнення втрат від інфляції в сумі 34,85грн. та 3% річних в сумі 7,15грн. позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Згідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Як вбачається із доданого до позовних матеріалів розрахунку пені, нарахування пені проведено позивачем за період з 07.12.2010року по 07.06.2011року. З огляду на норми ст. 232 ГК України та положення п.5.1 договору поставки №06-ЛМ-090907/5 від 07.09.2009року, шестимісячний термін для нарахування пені за поставлену продукцію згідно зазначених у позовній заяві видаткових накладних, зокрема враховуючи строк вказаний в останній видатковій накладній №755 від 29.04.2010року, припинився 30.11.2010року, а відтак, нарахування пені починаючи з 07.12.2010року є безпідставним. Таким чином, в частині стягнення пені в сумі 5384,16грн. у вищезазначений позивачем період належить відмовити.

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, позовні вимоги в частині 63601,74грн. основного боргу, 6414,07грн. втрат від інфляції та 2748,52грн. 3% річних обґрунтовані, не спростовані та підлягають до задоволення. В іншій частині позовних вимог належить відмовити.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 81, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства „Торгова компанія „Нова Хвиля” (ідентифікаційний код 35186570, адреса: 79071, м.Львів, Франківський район, вул.Кульпарківська,135, кв.56) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „Люммакс” (ідентифікаційний код 36449142, юридична адреса: 08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с.Петропавлівська Борщагівка, вул.Шкільна,25А оф.12, поштова адреса: 33003, м.Рівне, вул.Гагаріна,39), - 63601,74грн. основного боргу, 6414,07грн. втрат від інфляції, 2748,52грн. 3% річних, 727,64грн. державного мита та 218,20грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України

3. В частині стягнення решти позовних вимог відмовити.

Суддя

Повний текст рішення оформлено 08.07.2011року.