Рішення № 16939849, 08.07.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" липня 2011 р.Справа № 5013/934/11 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Т. В. Макаренко, розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/934/11

за позовом: публічного акціонерного товариства "Технотранссервіс", м. Кіровоград

до відповідача: приватного підприємства "Агроінвест-К", м. Кіровоград

про стягнення 20 088,95 грн.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1 довіреність № 1 від 01.06.2011 року;

від відповідача - участі не брали;

Відповідач повідомлений належним чином про час і місце проведення судового засідання за юридичною адресою, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 10318007 станом на 23.06.2011 року.

Публічне акціонерне товариство "Технотранссервіс" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з приватного підприємства "Агроінвест-К" 20 088,95 грн, в тому числі 5 810,00 грн - основного боргу, 14 278,95 грн - плата за користування товарним кредитом.

Відповідач відзиву на позовну заяву та витребувані ухвалами суду документи не подав, позовні вимоги не заперечив.

Справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Між закритим акціонерним товариством "Технотранссервіс", правонаступником якого згідно п. 1.3. статуту є публічне акціонерне товариство "Технотранссервіс" (Продавець) та приватним підприємством "Агроінвест-К" (Покупець) 16.10.2008 року укладено договір купівлі-продажу (далі - Договір), згідно якого продавець зобов'язався поставити 1925 л дизпалива по ціні 5,60 грн. за 1 л (з ПДВ) у строк до 16.10.2008 року на загальну суму 11410,00 грн (з ПДВ) з урахуванням 630,00 грн вартості автопослуг, а покупець зобов'язався прийняти та сплатити товар із сплатою за товарний кредит, починаючи з 16.10.2008 року 0,26% від суми боргу - 5810,00 грн, що складає 15,11 грн до повного розрахунку.

Даний Договір відповідно до п. 8.1, набрав чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

Матеріалами справи підтверджено належне виконання позивачем умов Договору.

Продавцем поставлено покупцеві товар всього на загальну суму 11410,00 грн, що засвідчено накладною: № 549 від 16.10.2008 на суму 11410,00 грн, а також довіреністю № 335628 від 16.10.2008 року на ім'я ОСОБА_2

Проте, відповідачем у справі зобов'язання по Договору в частині оплати отриманої Продукції виконав не повністю, виставлений позивачем рахунок № 400 від 16.10.2008 року оплатив частково на суму 5600,00 грн, що підтверджується касовим ордером № 496 від 16.10.2008 року. Заборгованість відповідача складає 5810,00 грн.

Згідно п. 3.1 Договору оплата за товар проводиться з відстрочкою платежу, а саме відповідно до п. 3.3 Договору, за товарний кредит, відповідач починаючи з 16.10.2008 року зобов'язався сплачувати 0,26% від суми боргу - 5810,00 грн, що складає 15,11 грн до повного розрахунку.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача була направлена претензія від 03.03.2011 року № 608 на суму 18940,59 з вимогою сплатити борг та суму за користування товарним кредитом, що підтверджується описом вкладення до цінного листа від 03.03.2011 року. До претензії додані рахунок № 400 від 16.10.2008 року на суму 11410,00 грн, рахунок-фактура № 00000093 від 03.03.2011 року на суму 13130,59 грн.

Проте, дана претензія залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, відтак до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

У відповідності до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що встановлено ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України.

Докази належного реагування на вказану претензію відповідачем та проведення ним у повному обсязі розрахунку за отриманий товар відсутні. Те, що ПП "Агроінвес-К" є боржником, який прострочив, підтверджується наданими позивачем доказами.

Позивач просить стягнути з відповідача, як борг у сумі 5810,00 грн та і плату за користування товарним кредитом з 16.10.2008 року до 18.05.2011 року (945 дні) у сумі 14278,95 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З урахуванням вказаних обставин, а також тої обставини, що відповідачем у справі позовні вимоги не заперечено, факти, викладені в позовній заяві, не спростовано, господарський суд вважає позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Технотранссервіс" про стягнення суми боргу в сумі 20088,95 грн, з яких основний борг - 5810,00 грн, плата за користування товарним кредитом з 16.10.2008 року до 18.05.2011 року (945 дні) у сумі 14278,95 грн, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Господарським судом враховано положення статті 33 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 33, 47, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Агроінвест-К", 25006, м. Кіровоград, вул.Орджонікідзе,7 офіс 317, код ЄДРПОУ 31844849 на користь публічного акціонерного товариства "Технотранссервіс", 25004, м. Кіровоград, вул.Генерала Родимцева,100-А, код ЄДРПОУ 24712389 заборгованість в сумі 20088,95 грн, з яких: 5810,00 грн - сума основного боргу; 14 278,95 грн - плата за користування товарним кредитом, а також державне мито в сумі 200,89 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 236 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя Т.В. Макаренко

Повне рішення складено 13.07.2011 року.