Рішення № 16939741, 07.07.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" липня 2011 р.Справа № 5013/1079/11 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/1079/11

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Формула-Петрол", м. Кіровоград

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Степове Кіровоградського району Кіровоградської області

про стягнення 17 241,72 грн.

Представники:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 25 від 01.04.11 р.,

від позивача - ОСОБА_3, довіреність № 26 від 01.04.11 р.;

від відповідача - участі не брали.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Формула-Петрол" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача 16 132,00 грн. заборгованості за поставлені нафтопродукти, 238,62 грн. 3% річних та 871,10 грн. інфляційних втрат, загалом - 17 241,72 грн.

Представник відповідача участі в судовому засіданні не брав, письмових заперечень або будь-яких пояснень по суті спору суду не надав.

Разом з тим, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення 23.06.11 р. відповідачу ухвали суду про порушення провадження у справі від 20.06.11 р.(а.с. 46).

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд встановив наступне.

Згідно існуючої домовленості між сторонами, товариством з обмеженою відповідальністю "Формула-Петрол" відповідачу поставлено дизельне паливо (далі - товар) в об'ємі 2426 літрів по ціні 6,65 грн. за літр на загальну суму 16 132,00 грн.

Факт поставки товару позивачем та факт його отримання відповідачем підтверджується видатковою накладною № РН-0001122 від 15.10.10 р., що містить підпис відповідача у графі "Отримав(ла)", а також товаро-транспортною накладною № 3755 від 15.10.10 р. та довіреністю серії ЯОН № 325067 від 15.10.10 р. (а.с. 10-12).

Фактичні обставини справи свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини щодо поставки товару, вказаного в видатковій накладній № РН-0001122 від 15.10.10 р.

Правовідносини поставки регулюються параграфом 3 Глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

15.10.10 р. позивачем виставлено рахунок № 6633 на здійснення відповідачем оплати за поставлений товар в сумі 16 132,90 грн.(а.с. 13- 14).

Однак, відповідач свої зобов'язання не виконав, за отриманий товар не розрахувався.

Таким чином, на момент звернення позивача до суду з даним позовом заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар складала 16 132,00 грн.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На виконання вимог ст. 530 Цивільного кодексу України, позивачем 19.11.10 р. та 07.02.11 р. на адресу відповідача направлено претензії № 377 та 37 відповідно про негайну сплату заборгованості, що виникла (а.с.16-21).

19.04.11 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою № 40 про сплату заборгованості в семиденний термін з моменту отримання даної вимоги (а.с. 22-23).

Відповідачем відповіді на претензії та на вимогу не надано, заборгованість в сумі 16 132,00 грн. не сплачено, у зв'язку з чим позивач за захистом своїх порушених прав та інтересів звернувся до суду з даним позовом.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за отриманий товар в розмірі 16 132,00 грн., в матеріалах справи такі докази відсутні, а тому вимоги позивача в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими, повністю підтверджуються матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

В позовній заяві позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 238,62 грн. та інфляційні втрати в сумі 871,10 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора, зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що поданий позивачем розрахунок 3% річних в сумі 238,62 грн. та інфляційних втрат в сумі 871,10 грн. відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства (а.с. 24-25), позовні вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на державне мито та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, банківський рахунок не відомий) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Формула-Петрол" (25006, м. Кіровоград, вул. Володарського, 42, р/р 26003013882980 в ПрРУ АТ Банк "Фінанси та кредит", МФО 331564, код 23678041) заборгованість в сумі 17 241,72 грн., з них: 16 132 грн. - основний борг; 871,10 грн. - інфляційні втрати; 238,62 грн. - 3% річних, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 172,42 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Суддя Л.С. Коротченко

Повне рішення складено 12.07.2011 р.